Рішення

від 12.06.2023 по справі 947/30269/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД МІСТАОДЕСИ

Справа № 947/30269/22

Провадження № 2/947/1030/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2023 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Ратовської А.С., Лук`яненко В.О.,

за участю сторін:

представника позивача Албул Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеськоїміської ради,за участютретьої особи Київськадержавна нотаріальнаконтора умісті Одесапро визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеськоїміської ради,за участютретьої особи Київськадержавна нотаріальнаконтора умісті Одеса, в якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті рідної сестри ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що у липні 2020 померла ОСОБА_2 , рідна сестра ОСОБА_1 .

Позивачка зазначає, що у ОСОБА_2 був син, ОСОБА_3 , який помер у липні 2020 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00028098240 від 08.10.2020 року. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого органом приватизації державного фонду 03.10.1997 року.

Позивачка також вказує на те, що 29.07.2020 року за заявою ОСОБА_1 (спадкоємиці другої черги) Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса була заведена спадкова справа № 686/2020 до майна померлої ОСОБА_2 .

Під час оформлення спадщини виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на вищезазначену квартиру.

Листом від 12.10.2022 року № 3714/02-14 нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Савицька О.Ю. зазначила, що відповідно до п. 4.15 Розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріусами України за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 23.12.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи - Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про визнання права власності на спадкове майно, було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 9 007 (дев`ять тисяч сім) грн. 60 коп., з урахуванням вже сплаченої суми у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., та надати докази такої сплати. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. З ст. 185 ЦПК України.

30.12.2022 року від представник позивача - адвоката Албул Тамари Валентинівни до канцелярії суду надійшло клопотання про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору у розмірі 9007 грн.60 коп.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 17.01.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи - Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про визнання права власності на спадкове майно. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.04.2023 року витребувано у Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса (місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 11-А) належним чином завірену копію спадкової справи № 686/2020 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла в липні 2020 року, актовий запис №7262 від 24.07.2020 року.

У судовому засіданні 05.04.2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2023 року витребувано у КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Троїцька, 25) належним чином завірені копії правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі належним чином завірені копії правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на /г частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2023 року позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача Одеської міської ради про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, у судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи Київськоїдержавної нотаріальноїконтори умісті Одеса у судове засідання 12.06.2023 року не з`явився, проте 20.01.2023 року надав заяву про розгляд справи за його відсутності, розгляд справи залишив на розсуд суду.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи тавстановлено судому судовомузасіданні,у липні 2020 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 . (а.с. 18)

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00028098240 від 08.10.2020 року, у липні 2020 року також помер син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . (а.с. 19)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 1/2 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого органом приватизації державного фонду 03.10.1997 року.

29.07.2020 року за заявою ОСОБА_1 (спадкоємиці другої черги) Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса була заведена спадкова справа № 686/2020 до майна померлої ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 686/2020, яка була надана на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 05.04.2023 року (а.с.79-154)

Листом від 12.10.2022 року № 3714/02-14 нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Савицька О.Ю. повідомила, що видати свідоцтво про право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 неможливо, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, та зазначила, що відповідно до п. 4.15 Розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріусами України за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.(а.с. 21)

Листом КП «БТІ» Одеської міської ради від 13.07.2021 року № 3459 повідомило, що за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого органом приватизації державного житлового фонду 03.10.1997 року. Дата реєстрації 16.10.1997 року (запис в реєстровій книзі 244пр, стор.184 - р.№276). (а.с. 22)

21.08.2022 року КП «Міське агентство приватизації житла» надало листа № 248/01-09 яким зазначило, що КП «Міське агентство приватизації житла» та Департамент міського господарства Одеської міської ради не являються правонаступниками Органу приватизації державного житлового фонду Приморського району. Архів приватизаційних справ був переданий на зберігання до КП «Міське агентство з приватизації житла» (а.с.23)

Департамент архівної справи та діловодства своїм листом № 1537-11.1.-29 від 05.09.2022 року повідомив, що надати копію (дублікат) свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_2 не має можливості в зв`язку з відсутністю документів на зберіганні.(а.с.24)

18.11.2022 року Департамент міського господарства ОМР надав відповідь на адвокатський запит представнику позивача № 01-68/1035, відповідно до якого Департамент міського господарства ОМР не володіє інформацією хто та на підставі якого документу є правонаступником органу приватизації державного житлового фонду Приморського району та, відповідно, наділений повноваженнями на видачу запитуваного дублікату Свідоцтва № 0742 про право на житло, виданого органом приватизації державного житлового фонду 03.10.1997 року. Архів приватизованих справ був переданий на зберігання КП «Міське агентство з приватизації житла». (а.с. 27)

Окрім того, 29.07.2020 року до Київської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . (а.с. 83 на звороті)

29.11.2020 року до Київської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_6 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . (а.с. 103 на звороті)

В силу ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставіст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В силуст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.2ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідност.1268 ЦК Україниспадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно дост. 1217 ЦК України.

Відповідно дост. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 1261-1265 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони неє зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та Верховним Судом в постановах від 06 травня 2019 року у справі № 522/4687/14-ц та від 5 серпня 2020 року у справі № 733/529/17.

Предметом спору у цій справі є визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 686/2020, яка була надана на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 05.04.2023 року, вбачається, що у вказаній справі спадкоємцями, які надали заяви про прийняття спадщини, окрім позивачки, є також ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , підстави для залучення до участі у справі у якості відповідача Одеської міської ради, були відсутні.

Встановивши, що у даній справі позов заявлено до неналежного відповідачаОдеської міської ради, суд дійшов висновку про відмовув задоволені позову ОСОБА_1 до Одеськоїміської ради,за участютретьої особи Київськадержавна нотаріальнаконтора умісті Одесапро визнання права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеськоїміської ради,за участютретьої особи Київськадержавна нотаріальнаконтора умісті Одесапро визнання права власності на спадкове майно залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 13.06.2023 року.

Суддя Петренко В. С.