Рішення

від 31.05.2023 по справі 691/913/22

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/913/22

провадження № 2/691/82/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Коваля М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Білозірське Агро», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Білозірське Агро» на її користь земельну ділянку, площею 3,0290 га, що розташована на території с. Хлистунівка Черкаського (Городищенського) району Черкаської області, кадастровий номер 7120388000:02:001:0091.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначила, що вона має на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,0290 га, кадастровий номер 7120388000:02:001:0091, що розташована на території Хлистунівської сільської ради Черкаського (Городищенського) району Черкаської області, що пітверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 125088.

17.01.2011 року вона уклала з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» договір оренди вище вказаної земельної ділянки строком на 10 років, з правом пролонгації. Із 2017 року орендар невчасно вносив орендну плату та залучив іншу особу а саме: ТОВ «Білозірське Агро» до обробітку землі та сплати орендної плати. Така поведінка орендаря є неприйнятною та виходить за межі господарської діяльності в розумінні укладених договорів та чинного законодавства. Позивач разом з іншими орендодавцями, звернулася до ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на вказані обставини.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 15.02.2021 заявлені позовні вимоги задоволені повністю. Постановою Черкаського апеляційного суду від 24.06.2021 зазначене вище рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що відповідач ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» передав право оренди спірних ділянок на підставі договору іншій юридичній особі без згоди власників, матеріалами справи не підтверджена. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Чичву О.С., якому була скерована вимога щодо проведення державної реєстрації припинення договорів оренди земельних ділянок, укладених з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» та повернення земельних ділянок у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому ТОВ одержало їх в оренду та вирішення питання щодо зняття обмежень речових прав на земельні ділянки, накладені в рамках виконавчих проваджень, відкритих відносно ТОВ, яке визнано банкрутом.

Земельна ділянка, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, індивідуально виражена та не може входити до ліквідної маси.

Позивач звернулася до арбітражного керуючого Чичви О.С. з даною вимогою рекомендованим листом з повідомленням 16.07.2021. Проте більше двох місяців жодних дій не вчинено і відповіді позивач не отримала. Така бездіяльність арбітражного керуючого є незаконною та порушує її право, як власника нерухомого майна, на підставі чого, вона зверталася зі скаргою до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згодом арбітражний керуючий надіслав інформацію, що він не в змозі виконати вимогу, оскільки ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» не є орендарем земельних ділянок і на підставі договору від 13.03.2020, в Державному реєстрі речових прав відбулась заміна орендаря з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» на ТОВ «Білозірське-Агро».

Отримавши дану інформацію, позивач звернулася до ТОВ «Білозірське- Агро» про повернення їй земельної ділянки, проте її вимога залишилася без задоволення. Разом з іншими орендарями вона зверталася до суду, про що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28.04.2022 відмовлено у задоволенні заяви, з підстав не дослідження судом факту перебування земельних ділянок в суборенді.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та пояснила, що її довірителька є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» свого часу було укладено договір оренди землі, в якому відсутня інформація про те, що орендар має право передавати вказану земельну ділянку у суборенду. 13.03.2020 згідно укладеного договору, відбулася передача майна із ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» до ТОВ «Білозірське-Агро» у рахунок часткового погашення боргу. Але на вказаний час ТОВ не було оголошено банкрутом. Звернувшись до арбітражного керуючого Чичви О.С., ОСОБА_1 стало відомо про передачу належної їй земельної ділянки у користування іншій юридичній особі. Вони вважають, що вказаний договір є нікчемним, оскільки ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» як орендодавець був позбавлений права на укладення з ТОВ «Білозірське-Агро» договору передачі права оренди землі без згоди її власників. Орендну плату її довірителька отримує, так у минулому році їй надійшло 3600 грн. і у цьому році також надійшли кошти у вказаному розмірі. У 2021 році позивачка відмовилася отримувати грошову суму через Ощадбанк, оскільки подавала позов про розірвання договору. На час, коли укладався договір з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я», юридична адреса якого була у с. Білозір`я, ніяких питань взагалі не виникало. Після 2017 року орендар перейшов у м. Дніпропетровськ і взагалі припинив спілкування з орендодавцями. Вважає, що передача земельних ділянок без відома орендодавців є неприпустимою, тому позивач наполягає на витребуванні з користування належної їй земельної ділянки. Первісний орендар, якому позивач передала у користування земельну ділянку, відповідно до умов договору, повинен був належно використовувати її, але фактично вона вже рік використовується іншою особою. Позивачка не має доступу до державних реєстрів і їй невідома була інформація про банкрутство орендаря. Фактично дві юридичні особи самостійно, без згоди орендодавця, вирішили свої питання шляхом передачі майна у рамках виконавчого провадження іншій юридичній особі. Відповідно до висновків Верховного Суду будь-яка передача земельної ділянки у користування без згоди орендодавця є недопустимою і є порушенням умов укладеного договору.

Представник ТОВ «Білозірське-Агро» Удовицький Є.М. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 23.05.2019 Господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ по справі про примусове виконання рішення від 18.04.2019, що набрало законної сили 23.05.2019, про солідарне стягнення, у тому числі з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» на користь ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» заборгованості в розмірі 8000000 грн. 00 коп., на підставі якого, державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Крайняком М.С. було відкрито виконавче провадження № 59994378 про стягнення заборгованості з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я.

25.09.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області замінено стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019, з ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» на його правонаступника ТОВ «Білозірське-Агро» в частині права вимоги у сумі 2000000 грн., у зв`язку із заміною сторони у зобов`язанні.

10.09.2019 у рамках виконавчого провадження № 59994378 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належало ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я», серед якого було зазначено майнові (речові) права - права оренди земельних ділянок.

11.03.2020 з метою часткового погашення заборгованості між стягувачем ТОВ «Білозірське-Агро» та боржником ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» укладено акт передачі майна, за яким боржник, у рахунок часткового погашення боргу передав, а стягувач прийняв право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091.

13.03.2023 вказаний акт затверджений державним виконавцем, згідно якого вартість майна, визначена актом та погоджена складала 220000 грн. та перед затвердженням акту, державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з майна, зокрема, з прав оренди земельних ділянок.

Додатково 13.03.2020 між боржником ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» та стягувачем ТОВ «Білозірське-Агро» укладено в нотаріальній формі договір № 13/03/2020, за яким в рахунок погашення боргу за наказом № 904/746/19 боржник передав, а стягувач прийняв майно боржника, а саме право оренди 55 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, право оренди земельної ділянки, яка належать ОСОБА_1 .

За результатом вчинених дій та наданих документів 13.03.2020 нотаріус провів державну реєстрацію переходу до ТОВ «Білозірське-Агро» права оренди земельних ділянок, які належали ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я».

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила, що ТОВ «Приват-Агро- Білозір`я» як орендар не мав права відчужувати речові права на земельну ділянку, оскільки ні діючим законодавством, ні укладеним договором оренди передача права оренди земельної ділянки іншій особі не передбачалася.

Однак, вказані твердження фактично не відповідають дійсності, а нормативне обґрунтування правомірності переходу права оренди земельних ділянок в межах виконавчого провадження від боржника до стягувача відбулося у межах діючого законодавства.

На момент проведення дій в межах виконавчого провадження № 59994378 право оренди земельних ділянок, у тому числі і ділянки з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091, було речовим правом відмінним від права власності на нерухоме майно, належним та зареєстрованим саме за ТОВ «Приват- Агро-Білозір`я».

З урахуванням положень ст. 11, 202, 204 ЦК України, документи, складені в межах виконавчого провадження, за своєю правовою природою є правочинами, на підставі яких у ТОВ «Білозірське-Агро» виникли права оренди на земельні ділянки.

Всі документи та рішення, на підставі яких відбулась передача від ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» до ТОВ «Білозірське-Агро» право оренди земельної ділянки позивача, на сьогоднішній день є чинними і жодним рішенням їх невідповідність нормам закону не встановлено, отже твердження позивачки про те, що ТОВ «Білозірське-Агро» набуло в користування її земельну ділянку з порушенням норм чинного законодавства України є необґрунтованими та безпідставними.

У судовому засіданні представник ТОВ «Білозірське-Агро» Удовицький Є.М. заперечував щодо задоволення позовних вимог, надав суду додаткові письмові пояснення, посилаючись на практику інших судів та пояснив, що у позовній заяві ОСОБА_1 не вказано, які ж саме норми права було порушено відповідачем. У 2019 році було відкрито виконавче провадження по відношенню до ТОВ «Білозірське-Агро», на майно якого було накладено арешт, у тому числі на право оренди, що було зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно. У 2020 році між боржником та стягувачем було погоджено перелік майна у рахунок погашення заборгованості, складено відповідний акт прийому передачі даного майна, що затверджений державним виконавцем. На підставі складеного акту та постанови державного виконавця був укладений нотаріальний договір про передачу права оренди в рахунок погашення заборгованості. Нотаріусом, який посвідчував даний договір у реєстрі речових прав було перереєстровано право оренди з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» на ТОВ «Білозірське-Агро». Даний механізм є законним та відповідає вимогам законодавства. Отже, передача права оренди у рамках виконавчого провадження відбулася законно, ОСОБА_1 отримувала орендну плату і її права, як власника земельної ділянки порушено не було. Передаючи у оренду земельну ділянку, власник погодився на певні обмеження щодо її користування. Право оренди є майновим правом яке належить користувачу і передбачає, що майно може передаватися, відчужуватися. Посилання позивача, на те, що на момент укладення договору оренди орендна плата мала один розмір, на даний час він може дещо змінитися. Однак, ТОВ «Білозірське-Агро» знаходиться також у с. Білозір`я та переглянути і змінити умови договору є можливим, тому не потрібно вводити в оману щодо неможливості контакту з новим орендарем. Право орендодавця ні в якій мірі не обмежуються, він уклав даний договір з метою отримання доходу орендної плати та він її отримує, дана умова договору виконується. Витребовуючи свою земельну ділянку в користувача за відсутності на те правової підстави, позивач має намір позбавити ТОВ майнового права, яке воно законно набуло. ОСОБА_1 дійсно не ставили до відома щодо зміни орендаря, оскільки процедура передачі земельної ділянки відбувалася в рамках виконавчого провадження і діючим законодавством, а саме, ст. 93 ЗК України не зобов`язано нового орендаря повідомляти власника про передачу права оренди. Йому відомо, що з даного питання надходили скарги до Міністерства юстиції, однак вони залишилися без задоволення.

Третя особа - арбітражний керуючий Чичва О.С. у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0290 га, що розташована на території с. Хлистунівка Черкаського (Городищенського) району Черкаської області, підтверджується державним актом серії ЯЕ № 125088, на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За договором оренди землі від 17.01.2011, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я», в особі директора Соломки Ю.М. (орендар), орендодавець надала орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адмінмежах Хлистунівської сільської ради, площею 3,02 га ріллі, з виконанням умов передбачених вказаним договором, строком на 10 років.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 197892160 від 28.01.2020, державним реєстратором Городищенського РУЮ Погрібним С.Ю. здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, строком дії 10 років з правом пролонгації, за яким орендарем є ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я», а орендодавцем ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Крайняка М.С. від 11.03.2020 (ВП № 59994378), було знято арешт з майна боржника ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я, а саме: право оренди земельних ділянок, у тому числі з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091, у рахунок погашення боргу перед ТОВ «Білозірське-Агро» в розмірі 220000 грн. У постанові зазначено, що вона є підставою для реєстрації припинення права оренди боржника на земельні ділянки та є підставою для реєстрації права оренди за стягувачем.

13.03.2020 державним виконавець Соборного ВДВС у місті Дніпрі ПС МРУ МЮ Крайняк М.С., на підставі наказу № 904/746/19 від 23.05.2019, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно, у тому числі з ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» на користь ПрАТ «Страхова компанія «Інгострах» заборгованості у розмірі 8000000 грн. 00 коп., та стягувачем за яким являється ТОВ «Білозірське-Агро», було складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок часткового погашення боргу, а саме: право оренди земельних ділянок, у тому числі з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091.

13.03.2020 між боржником ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» та стягувачем ТОВ «Білозірське-Агро» укладено договір №13/03/2020, за яким у рахунок погашення боргу за наказом № 904/746/19 боржник передав, а стягувач прийняв майно боржника, а саме право оренди 55 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091. Даний договір посвідчено 13.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О.

Всі вище перелічені зміни щодо нового орендаря спірної земельної ділянки ТОВ «Білозірське-Агро», було внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

30.06.2021 до ЄДР було внесено відомості про визнання ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» банкрутом.

21.07.2021 орендодавці земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_1 , подали до ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» спільну вимогу (вх. № 293/02-20) про припинення договорів оренди земельних ділянок у зв`язку з ліквідацією юридичної особи орендаря.

Доказів того, що на дану вимогу була надана відповідь, суду не надано.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості - ч. 1 ст. 627 ЦК України. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства - ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Такими законами зокрема є Земельний кодекс України, Закон України «Про оренду землі».

Згідно зі ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 8 цього Закону, орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Стаття 387 ЦК України визначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом, постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 766/4410/17).

Ознайомившись зі змістом розділу «Інші права та обов`язки сторін» договору оренди землі від 17.01.2011, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я», в особі директора Соломки Ю.М. (орендар), суд установив, що в підпункті «Права орендаря» (точний номер підпункту встановити не вдалося через неналежну якість фотокопії договору), міститься зокрема право «за письмовою згодою орендодавця передавати земельну ділянку в суборенду».

Таке право орендаря корелюється з вимогою ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оренду землі», та визначає, що орендар має право передати земельну ділянку в суборенду виключно за наявності письмової згоди орендодавця.

Разом із тим, відповідачем не надано суду доказів, що така письмова згода надавалася власником земельної ділянки, а позивач цю обставину заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» неправомірно, а саме всупереч умов Договору та вимог Закону, передало земельну ділянку ТОВ «Білозірське-Агро» в суборенду.

При цьому ТОВ «Білозірське-Агро» безумовно мало можливість вивчити норми Закону України «Про оренду землі», Земельний і Цивільний кодекси та ознайомитися з умовами договору оренди землі від 17.01.2011 і виявити зазначені порушення, а тому зобов`язане було утриматися від укладення договору про отримання земельних ділянок у суборенду.

Таким чином суд установив, що ТОВ «Білозірське-Агро» незаконно, без відповідної правової підстави заволоділо земельною ділянкою, з кадастровим номером 7120388000:02:001:0091, яка належить позивачеві ОСОБА_1 .

При цьому отримання земельної ділянки в суборенду в межах здійснення виконавчого провадження не свідчить про законність таких дій, оскільки власником земельної ділянки не є державний виконавець, керівник юридичної особи, нотаріус тощо, а таким власником є позивач у справі ОСОБА_1 , яка і має право вільно розпоряджатися своїм майном і не надавала своєї згоди про відповідальність таким майном за зобов`язанні інших осіб, у тому числі за зобов`язання ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я».

А тому земельна ділянка підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ТОВ «Білозірське Агро».

А оскільки відповідно до ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вся господарська діяльність ТОВ «Приват-Агро-Білозір`я» була завершена та повноваження органів його управління було припинено, тому земельна ділянка підлягає поверненню власнику ОСОБА_1 .

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому він підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Білозірське Агро» на користь держави в сумі 992 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 4, 11-13, 81, 258, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Білозірське Агро» (код ЄДРПОУ 41660926, адреса: вул. Незалежності, 112 с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , земельну ділянку, площею 3,0290 га, що розташована на території с. Хлистунівка Черкаського (Городищенського) району Черкаської області, кадастровий номер 7120388000:02:001:0091.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білозірське Агро» (код ЄДРПОУ 41660926, адреса: вул. Незалежності, 112 с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області) на користь держави судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12.06.2023.

Суддя Л. В. Подорога