Рішення
від 09.06.2023 по справі 305/2221/22
РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2221/22

Провадження по справі 2/305/86/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2023 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Шемоти М.І.

прокурора Білика А.М.

представника відповідача Ступака А.Ю.0

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахові в режимі відеоконференції з використанням комунікаційної платформи EasyCon в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Рахівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне підприємство "Ясінянське лісомисливське господарство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Тячівськоїокружної прокуратуризвернувся всуд зданим позовом,який мотивувавтим,що Тячівськоюокружною прокуратуроювстановлено підставидля вжиттязаходів представницькогохарактеру узв`язку зпорушенням Рахівськоюрайонною державноюадміністрацією вимогземельного законодавствапри розпорядженніземельною ділянкоюлісогосподарського призначення,що перебуваєу постійномукористуванні державногопідприємства «Ясінянськелісомисливське господарство».Так,встановлено,що розпорядженнямголови Рахівськоїрайонної державноїадміністрації №191від 02.03.2010«Про наданнядозволу нарозробку проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність,за межаминаселеного пункту»надано ОСОБА_1 дозвіл нарозробку проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність площею0,10га дляіндивідуального дачногобудівництва наземлях Ясінянськоїселищної ради,за межаминаселеного пункту,полонина Драгобрат.На підставівказаного рішення, ОСОБА_1 замовив виготовленняпроекту землеустроющодо відведеннявільної земельноїділянки увласність длябудівництва дачногобудинку.За результатамирозгляду вказаноїдокументації,Рахівською районноюдержавною адміністрацієюЗакарпатської областівидано розпорядження№ 221від 11.03.2010«Про затвердженняпроекту землеустрою,втрат сільськогосподарськоговиробництва тапередачу земельноїділянки увласність,за межаминаселеного пункту»,яким затвердженопроект землеустроюта переданоу власність ОСОБА_1 земельну ділянкуплощею 0,10га дляіндивідуального дачногобудівництва наземлях Ясінянськоїселищної ради,полонина Драгобрат,за межаминаселеного пункту.Даній земельнійділянці присвоєнокадастровий номер2123656200:08:001:0359.Після цього,23.03.2010Рахівською РДАвидано ОСОБА_1 державний актна правовласності наземельну ділянкусерії ЯИ№ 532955(зареєстрованийв Книзізаписів реєстраціїдержавних актівна правовласності наземлю тана правопостійного користуванняземлею,договорів орендиземлі),що посвідчуєправо власностітакої наземельну ділянкуз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359площею 0,10га.В подальшому,відповідно додоговору даруванняземельної ділянки№ 1-395від 29.03.2019, ОСОБА_1 подарував указануземельну ділянку ОСОБА_3 ,який усвою чергу,відповідно додоговору купівлі-продажуземельної ділянки№ 1-1062від 03.12.2020продав земельнуділянку ОСОБА_2 .Вважає,що розпорядженняголови РахівськоїРДА №221від 11.03.2010є незаконнимта підлягаєскасуванню,а земельнаділянка зкадастровим номером2123656200:08:001:0359витребуванню накористь державив особіЗакарпатської обласноїдержавної адміністрації,з такихпідстав.Так,згідно звисновком експерта№ 15/86від 31.07.2020,складеним зарезультатами проведенняземельно-технічноїекспертизи,вбачається,що земельнаділянка закадастровим номером2123656200:08:001:0359повністю накладаєтьсяна земельнуділянку лісогосподарськогопризначення,що перебуваєу постійномукористуванні Державногопідприємства «Ясінянськелісомисливське господарство».Висновок експертапро повненакладення земельноїділянки зкадастровим номером2123656200:08:001:0359на землілісового фондусформований зарезультатами дослідження,зокрема,викопіювання зкартографічних матеріалівпланшету лісовпорядкуванняДП «ЯсінянськеЛГ» знанесенням натаких межспірної земельноїділянки,матеріалів лісовпорядкування(проекторганізації ірозвитку лісовогогосподарства,таксаційні картитощо)ДП «ЯсінянськеЛГ» таматеріалів топографо-геодезичнихробіт повиносу межспірної земельноїділянки внатурі (намісцевості)із зазначеннямна графічнихматеріалах межземельної ділянки,яка перебуваєу постійномукористуванні ДП«Ясінянське ЛГ».У РахівськоїРДА буливідсутні повноваженняна розпорядженняза межаминаселених пунктівземельними ділянкамидержавної власностілісогосподарського призначення,а повноваженнящодо розпорядженняспірною земельноюділянкою лісогосподарськогопризначення станомна 11.03.2010належали докомпетенції Закарпатськоїобласної державноїадміністрації.Право користуванняДП «ЯсінянськеЛГ» наземельну ділянкуз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359посвідчується державнимактом направо постійногокористування землеюсерії І-ЗК№ 000378,виданого 18.12.1996на підставірозпорядження головиРахівської районноїдержавної адміністрації№ 360від 18.12.1996,а такожпланом інструментальноїзйомки ділянкиу кварталі3виділ 7Свидовецького лісництваДП «ЯсінянськеЛМГ» від11.08.2022.Згідно злистом ДП«Ясінянське ЛГ»№ 584від 02.08.2022лісогосподарським підприємствомне надавалосьпогодження навилучення зпостійного користуванняземельної ділянкиз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359.Також,у розпорядженняхРахівської РДА№ 191від 02.03.2010та №221від 11.03.2010відсутні відомостіпро вилученняземельної ділянкиу землекористувача-ДП «ЯсінянськеЛГ».Відповідно доакта перевіркидотримання вимогземельного законодавстваза об`єктом-земельної ділянки№45-ДК/30/АП/09/01/-20від 21.01.2020,складеного Головнимуправління Держгеокадаструу Закарпатськійобласті,земельна ділянказ кадастровимномером 2123656200:08:001:0359знаходиться наземлях,наданих упостійне користуванняДП «ЯсінянськеЛГ»,земельну ділянкупередано увласність безвилучення уземлекористувача чи/абоприпинення правапостійного користуванняземлею.Таким чином,розпорядження РахівськоюРДА земельноюділянкою зкадастровим номером2123656200:08:001:0359площею 0,10га безвилучення такоїу землекористувача,свідчить пропорушення ст.149ЗК України.Окрім наведеного,Рахівською районноюдержавною адміністрацієюпід часвирішення питанняпро затвердженняпроекту землеустроюта передачіу приватнувласність ОСОБА_1 спірну земельнуділянку безпідставнота завідсутності наце відповіднихповноважень вповному обсязівіднесено доземель сільськогосподарськогопризначення,а питанняпро змінуцільового призначеннятакої ізземель лісогосподарськогопризначення невирішувалось взагалі.При цьомувисновки органувиконавчої владиз питаньлісового господарствата охоронинавколишнього природногосередовища зцього питанняне надавались. Зокрема,в розпорядженняхРахівської районноїдержавної адміністрації№ 191від 02.03.2010та №221від 11.03.2010відсутні відомостіпро змінуцільового призначенняземельної ділянкиз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359із земельлісогосподарського призначенняна землідля дачногобудівництва.Також,розпорядженням КабінетуМіністрів України№ 610-рвід 10.04.2008«Про деякіпитання розпорядженняземельними лісовимиділянками» (вредакції начас виникненняспірних правовідносин)передбачалось,що зметою недопущенняфактів порушенняінтересів державиі суспільствапід часвідчуження тазміни цільовогопризначення земельнихлісових ділянокМінприроди,Мінагрополітики,Міноборони, Держкомлісгоспута Держкомземудо законодавчоговрегулювання питаньзапобігання зловживанняму ційсфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення. Таким чином,видання головоюРахівської РДАрозпорядження №221від 11.03.2010«Про затвердженняпроекту землеустрою,втрат сільськогосподарськоговиробництва тапередачу земельноїділянки увласність,за межаминаселеного пункту»,призвело допорушення ст.ст.20,84,122,149ЗК України,ст.ст.31,57ЛК України,та,відповідно,вибуття здержавної власностіземельної ділянкилісогосподарського призначенняз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359та порушенняправа ДП«Ясінянське ЛГ»на користуваннятакою, узв`язку зчим,розпорядження єнезаконним тапідлягає скасуванню.Відповідно додоговору даруванняземельної ділянки№ 1-395від 29.03.2019,укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,останній набуву власністьспірну земельнуділянку.Після чого,на підставідоговору купівлі-продажу№ 1-1062від 03.12.2020,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,земельна ділянкаперейшла увласність ОСОБА_2 ,яка євласником такоїй намомент пред`явленняпозову досуду. Встановлено,що земельнаділянка лісогосподарськогопризначення зкадастровим номером2123656200:08:001:0359вибула здержавної власностів порушенняст.ст.20,84,122,149ЗК Українита ст.ст.31,57ЛК України,а саме:такою розпорядивсянекомпетентний органдержавної влади;земельна ділянкане вилученаз постійногокористування ДП«Ясінянське ЛГ»та правопостійного користуваннятакої неприпинено;незаконно визначеноцільове призначенняземельної ділянки;зміна цільовогопризначення земельноїділянки непроводилась.Враховуючи наведене,земельна ділянкалісогосподарського призначенняз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359підлягає витребуваннювід ОСОБА_2 на користьвласника -Закарпатської обласноїдержавної адміністрації,яка жоднихрішень пропередачу земельноїділянки уприватну власністьне приймала.Право державина поверненняземельної ділянки,належної доземель лісогосподарськогопризначення,з оглядуна доведенунезаконність ібезпідставність їїпередачі увласність фізичноїособи передбаченеу чинномузаконодавстві України.Відповідні приписистосовно охоронивказаної категоріїземель ірегламентування підставдля витребуваннямайна зчужого незаконноговолодіння єдоступними,чіткими тапередбачуваними.Витребування увласність державиземельної ділянки,незаконно переданоїу приватнувласність фізичнійособі органомвиконавчої влади,має легітимнумету контролюза використанняммайна відповіднодо загальнихінтересів утому,щоби такевикористання відбувалосяза цільовимпризначенням.Важливість цихінтересів зумовлюється,зокрема,особливим статусомземельної ділянки належністюїї доземель лісогосподарськогопризначення.З оглядуна вказане,повернення майнав цьомувипадку матимепідстави табуде законним,відповідатиме легітимнійметі тапереслідуватиме законнийсуспільний інтерес,оскільки спрямовуватиметьсяна поновленняпорушеного прававласника -Закарпатської обласноїдержавної адміністрації.При поверненнімайна забезпечуватиметьсятакож пропорційність,співрозмірність міжметою (втручанняу правоособи)та інтересамисуспільства якневід`ємною складовоюта інструментомверховенства права.Набуття увласність земельноїділянки лісовогофонду зпорушенням земельногозаконодавства всвою чергупорушує правата інтересидержави вособі Закарпатськоїобласної державноїадміністрації вчастині прававільного володінняі розпорядженняспірною земельноюділянкою.Підставою дляпредставництва прокуроромінтересів державив особіЗакарпатської обласноїдержавної адміністраціїшляхом поданняпозову єнеправомірне вибуттявказаної земельноїділянки іздержавної власності,що,у своючергу,призвело дозаподіяння шкодиінтересам держави,при тому,що Закарпатськоюобласною державноюадміністрацією якуповноваженим суб`єктомне вжитозаходів,у томучислі позовногохарактеру,щодо їїповернення.Вибуття земельноїділянки лісогосподарськогопризначення здержавної власностіпозбавляє Українськийнарод загаломправомочностей власниказемлі втому обсязі,який дозволяєїї статусяк власниказемлі державноївласності.В цьомуконтексті всфері земельнихправовідносин важливуроль відіграєконституційний принципзаконності набуттята реалізаціїправа власностіна землюв поєднанніз додержаннямзасад правовогопорядку вУкраїні,відповідно дояких органидержавної владита органимісцевого самоврядування,їх посадовіособи зобов`язанідіяти лишена підставі,в межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України(ст.ст.14,19Конституції України).Вилучення зпорушенням земельногозаконодавства земельноїділянки лісовогофонду,зміна їїцільового признаннята передачау власністьособі безналежних нате законодавчихпідстав порушуєправа таінтереси державив особіЗакарпатської обласноїдержавної адміністрації.Крім того,незаконна змінацільового призначеннята вибуттялісових земельз державноївласності,безумовно,становить суспільнийінтерес.Ураховуючи вищенаведене,у зазначеномувипадку наявнийяк державний,так ісуспільний інтерес,що єпідставою дляпредставництва прокуроромінтересів держави. Уцьому випадкунеобхідність захистуінтересів державипрокурором полягаєу потребівідновлення законностіта справедливоїрівноваги міжінтересами суспільствай відповідачів,повернення земліу державнувласність тавідновлення порушеногопорядку розпорядженняоб`єктами державноївласності,дотримання принципураціонального використаннямайна держави,що відповідаєпринципу,закріпленому устатті 3Конституції України,за якимправа ісвободи людинита їхгарантії визначаютьзміст іспрямованість діяльностідержави,яка відповідаєперед людиноюза своюдіяльність.Прокурор набуваєправо напредставництво,якщо відповіднийсуб`єкт владнихповноважень нездійснює захистуабо здійснюєйого неналежно.«Не здійсненнязахисту» виявляєтьсяв усвідомленійпасивній поведінціуповноваженого суб`єктавладних повноважень вінусвідомлює порушенняінтересів держави,має відповідніповноваження дляїх захисту,але всуперечцим інтересамза захистомдо судуне звертається.Так,з приводууповноваженого державоюоргану нарозпорядження земельнимиділянками лісогосподарськогопризначення зазначає,що вперіод з08.04.2012по 27.05.2021вказані повноваженняналежали виключноКабінету МіністрівУкраїни.Разом зтим,у зв`язкуз внесеннямЗаконом України№ 1423-ІХвід 28.04.2021змін доЗемельного кодексуУкраїни,відповідно доп.п.«а» п.24Розділу XПерехідних положеньЗемельного кодексуУкраїни,з днянабрання чинностіцим пунктом(27.05.2021)землями комунальноївласності територіальнихгромад вважаютьсявсі землідержавної власності,розташовані замежами населенихпунктів умежах такихтериторіальних громад,крім земель,що використовуютьсяорганами державноївлади,державними підприємствами,установами,організаціями направі постійногокористування (утому числіземельних ділянок,що перебуваютьу постійномукористуванні державнихлісогосподарських підприємств).Згідно зч.5ст.122Земельного кодексуУкраїни (вредакції від27.05.2021)обласні державніадміністрації наїхній територіїпередають земельніділянки ізземель державноївласності,крім випадків,визначених частинамитретьою,четвертою івосьмою цієїстатті,у власністьабо укористування умежах містобласного значеннята замежами населенихпунктів,а такожземельні ділянки,що невходять доскладу певногорайону,або увипадках,коли районнадержавна адміністраціяне утворена,для всіхпотреб.Отже,з 27.05.2021повноваження щодорозпорядження земельнимиділянками державноївласності лісогосподарськогопризначення належатьдо компетенціїЗакарпатської обласноїдержавної адміністрації.Зазначає,що станомна моментвиникнення спірнихправовідносин,відповідні повноваженнятакож належалидо компетенціїЗакарпатської обласноїдержавної адміністрації.Тячівською окружноюпрокуратурою,на виконанняст.23Закону України«Про прокуратуру»,попередньо повідомлено(лист№07.52-104-3718вих-21від 21.12.2021)Закарпатську обласнудержавну адміністраціюпро виявленіпорушення,на щоотримано відповідьза №10330/06/16від 21.01.2022про те,що узв`язку ізвідсутністю коштівдля сплатисудового збору,облдержадміністрація немаєможливості здійснюватизаходи зпред`явлення позовівщодо передачіземельних діляноклісогосподарського призначенняу приватнувласність громадян.З наведеноговбачається,що Закарпатськаобласна державнаадміністрація,як власникспірної земельноїділянки,володіючи інформацієюпро незаконністьвибуття вказаноїділянки здержавної власності,не вживалапротягом 10місяців дієвихзаходів напоновлення правдержави.У зв`язкуз невжиттямуповноваженим органомзаходів,окружною прокуратурою,знову жтаки навиконання ст.23Закону України«Про прокуратуру»листом від12.10.2022 проінформовано Закарпатськуобласну державну(військову)адміністрацію прозвернення зпозовом досуду вінтересах держави.Органом,уповноваженим державоюздійснювати відповідніфункції успірних правовідносинахє Закарпатськаобласна державнаадміністрація.Саме їїбездіяльність зізверненням досуду зпозовом проусунення перешкодиу здійсненніправа користуваннята розпорядженняземельною ділянкоюшляхом поверненнятакої накористь держави,який бивідповідав вимогампроцесуального законодавствата відповідномав змогузахистити інтересидержави,свідчить проте,що державнийорган неналежновиконує своїповноваження щодозахисту інтересівдержави,що маєпрояв вусвідомленій пасивнійповедінці уповноваженогосуб`єкта владнихповноважень тапідтверджує наявність«виключного випадку»для зверненняпрокурора зцим позовомдо суду(п.6.43постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від15.10.2019у справі№ 903/129/18;п.27.1постанови ВерховногоСуду від06.02.2019у справі№ 927/246/18).Щоб інтересидержави незалишились незахищеними,прокурор виконуєсубсидіарну роль,замінює всудовому провадженнівідповідного суб`єктавладних повноважень,який всуперечвимогам законуне здійснюєзахисту аборобить цененалежно.Аналогічну правовупозицію викладенов постановахВерховного Судувід 25.04.2018у справі№ 806/1000/17,від 23.10.2018у справі№ 906/240/18та від08.02.2019у справі№ 915/20/18.Надмірна формалізація«інтересів держави»,особливо усфері публічнихправовідносин,може призвестидо необґрунтованогообмеження повноваженьпрокурора назахист суспільнозначущих інтересівтам,де цедійсно потрібно(аналогічнуправову позиціювикладено упостанові ВерховногоСуду від25.04.2018у справі№ 806/1000/17).Тому вцьому випадкупрокурор неє альтернативнимсуб`єктом зверненнядо суду,оскільки згаданийсуб`єкт владнихповноважень хочай маєповноваження захиститиінтереси держави,але незвернувся досуду зпозовною заявоюпро захистпорушених прав.Отже,участь прокурорау вказанійсправі,з урахуваннямвищезазначеної практикисуду,є законною,не порушуєсправедливого балансута зумовленане тількизахистом державного,але йпублічного інтересу,який полягаєв захистіправ держави.Таким чином,у окружноїпрокуратури єдостатні підставидля представництваінтересів державив особіЗакарпатської обласноїдержавної адміністраціїщодо усуненняперешкоди уздійсненні правакористування тарозпорядження земельноюділянкою шляхомїї витребуванняна користьдержави.У зв`язкуз наведенимпросить визнатинезаконним таскасувати розпорядженняголови Рахівськоїрайонної державноїадміністрації Закарпатськоїобласті №221від 11.03.2010«Про затвердженняпроекту землеустрою,втрат сільськогосподарськоговиробництва тапередачу земельноїділянки увласність,за межаминаселеного пункту».Витребувати увласність державив особіЗакарпатської обласноїдержавної адміністраціїз незаконноговолодіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га, ринковою вартістю 669 240,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної прокуратури (р/р НОМЕР_1 , код 02909967, МФО 820172 ДКС України) судові витрати у справі.

Ухвалою Рахівського районного суду від 14.11.2022 було відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та запропоновано Відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник Відповідача ОСОБА_2 -адвокат Ступак АртурЮрійович 03.01.20232подав відзивна позов,в якомузазначив,що вимогиТячівської окружноїпрокуратури Закарпатськоїобласті вважаєбезпідставними,необґрунтованими татакими,що непідлягають задоволеннюв повномуобсязі зтаких підстав.06.11.2009року ОСОБА_1 ,реалізовуючи встановленеЗемельним кодексомУкраїни правона безоплатнеотримання увласність земельноїділянки ізземель державноївласності дляіндивідуального дачногобудівництва вмежах розмірівбезоплатної приватизації,звернувся іззаявою доРахівської районноїдержавної адміністрації.Розпорядженням головиРахівської районноїдержавної адміністрації№ 191від 02.03.2010року «Пронадання дозволуна розробкупроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власністьза межаминаселеного пункту»надано ОСОБА_1 дозвіл нарозробку проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність площею0,1000га.для індивідуальногодачного будівництвана земляхЯсінянської селищноїради,за межаминаселеного пункту,полонина Драгобрат.З метоюрозроблення проектуземлеустрою ОСОБА_1 ,звернувся доприватного підприємця ОСОБА_4 ,яким булорозроблено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки зкадастровим номером2123656200:08:001:035. ОСОБА_1 було отримановсі необхіднідокументи длябезоплатної передачіостанньому увласність земельноїділянки.Розпорядженням головиРахівської районноїдержавної адміністраціїЗакарпатської області№ 221від 11.03.2010року «Прозатвердження проектуземлеустрою,втрат сільськогосподарськоговиробництва тапередачу земельноїділянки увласність,за межаминаселеного пункту»,затверджено проектземлеустрою тапередано увласність ОСОБА_1 земельну ділянкуплощею 0,1га.для індивідуальногодачного будівництвана земляхЯсінянської селищноїради,полонина Драгобрат,за межаминаселеного пункту.Зазначеній земельнійділянці булоприсвоєно кадастровийномер 2123656200:08:001:0359.Право власностіна земельнуділянку площею0,1га длядачного будівництва ОСОБА_1 посвідченодержавним актомна правовласності наземельну ділянкусерії ЯИ№ 532955,який зареєстровановід 30.03.2010року.Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 29.03.2019року булоукладено договірдарування вищезазначеноїземельної ділянки,який посвідченодержавним нотаріусомПріц О.І.Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 03.12.2020було укладенодоговір купівлі-продажуземельної ділянкивід 03.12.2020року розміром0,1000га,що становить1000(однатисяча)кв.м.,кадастровий номерякої 2123656200:08:001:0359,розташована заадресою:Закарпатська область,Рахівський район,Ясіня,полонина «Драгобрат»,який посвідченийприватним нотаріусом ОСОБА_5 .Земельна ділянказ кадастровимномером:2123656200:08:001:0359на моментприйняття оскаржуваногорозпорядження неналежала доземель лісогосподарськогопризначення,що підтверджуєтьсяпроєктом землеустроющодо відведенняземельної ділянки ОСОБА_1 для індивідуальногодачного будівництва.Зазначає,що жоднідії абоіндивідуальні акти,які містятьсяв проєктіземлеустрою,не булоскасовано абовизнано протиправними,отже наразів матеріалахсправи містятьсядокументи,які підтверджуютьстатус земельноїділянки яктакої,яка неналежить доземель лісогосподарськогопризначення,та єземельною ділянкоюсільськогосподарського призначення.Окрім того,відповідно довитягу зДержавного земельногокадастру проземельну ділянку№ НВ-9906614962022від 25.12.2022року,земельна ділянказ кадастровимномером 2123656200:08:001:0359належить докатегорія земель-землі рекреаційногопризначення,вид цільовогопризначення земельноїділянки:07.03для індивідуальногодачного будівництва,відомості прообмеження увикористанні земельноїділянки,встановлені Порядкомведення Державногоземельного кадастру,затвердженого ПостановоюКабінету міністрівУкраїни від17.10.2012№ 1051,не зареєстровані.Вищевикладені обставинипідтверджують тещо намомент прийняттяоскаржуваного розпорядженняземельна ділянказ кадастровимномером 2123656200:08:001:0359належала доземель сільськогосподарськогопризначення,а томуРахівська РДАмала правона їїбезоплатну передачу ОСОБА_1 .Крім того,обмеження щодовикористання спірноїземельної ділянкивідсутні,що підтверджуєтьсявищезазначеними документами,а томуРахівська РДАвидаючи розпорядженняпро передачуземельних діляноку власність ОСОБА_1 ,діяла виключнов межахсвоїх повноваженьта здотриманням вимогзакону. ОСОБА_1 ,реалізуючи своєправо,встановлене ст.118ЗК Українина безоплатнеотримання земельноїділянки звернувсяз відповідноюзаявою доРахівської РДА,а РахівськоюРДА вмежах повноваженьвстановлених Земельнимкодексом Українибуло передано ОСОБА_6 ,земельну ділянкуіз земельсільськогосподарського призначення.Як вжебуло зазначеноРахівською РДАбуло прийнятооскаржуване розпорядженняз урахуваннямвідомостей державноїстатистичної звітності(форма6-зем),яка міститьінформацію щодоземлекористувачів відповідноїземельної ділянкита цільовогопризначення такоїземельної ділянки.Сама передачаземельних діляноку приватнувласність передбачаєпроведення певноїпроцедури,яка вданому випадкубула повністювитримана.Доказів перевищенняголовою Рахівськоюрайонної державноїадміністрації чипритягнення останньогодо відповідальностіу встановленийзаконом порядкуПозивачем ненадано.Посилання Позивачане відповідаютьдійсності,оскільки ОСОБА_1 ,звернувся дооргану державноївлади заотриманням земельноїділянки увласність,для чогозамовив,оплатив виготовленнянеобхідних документів,а органдержавної владиотримавши відповідніпогодження,висновки тапроекти прийняврішення,яким надав ОСОБА_1 ,земельну ділянку,в своючергу ОСОБА_1 ,отримав земельнуділянку.Оскільки самадержава принаданні земельноїділянки вважала,що вонамає правоїї передатиу власність ОСОБА_1 ,то можнастверджувати,що останнійміг нарозумних підставахсподіватися наотримання відповідноїземельної ділянкита мавправо вподальшому неюрозпоряджатися.Позивач ненадав належнихта достатніхдоказів напідтвердження тогощо земельнаділянка зкадастровим номером:2123656200:08:001:0359на моментприйняття оскаржуваногорозпорядження належаладо земельлісогосподарського призначеннята перебувалау постійномукористуванні ДП«Ясінянське ЛГ».Позивач утексті позовноїзаяви зазначає:«...правокористування ДП«Ясінянське ЛГ»на земельнуділянку зкадастровим номером2123656200:08:001:0359посвідчується державнимактом направо постійногокористування землеюсерії І-ЗК№000378,виданого 18.12.1996на підставірозпорядження головиРахівської районноїдержавної адміністрації №360від 18.12.1996...».Проте зтексту державногоакту направо постійногокористування землеюсерії І-ЗК№ 000378,виданого 18.12.1996року напідставі розпорядженняголови Рахівськоїрайонної державноїадміністрації №360від 18.12.1996року (даліза текстом-державний акт)неможливо встановитите,що земельнаділянка зкадастровим номером2123656200:08:001:0359була переданау постійнекористування ДП«Ясінянське ЛГ».Так,відповідно додержавного актуЯсінянському державномулісомисливському підприємствунадано упостійне користування32304,2гектара землів межахзгідно зпланом землекористування.З державногоакту тадодатків донього неможливовстановити якісаме земельніділянки зіндивідуально визначенимиознаками,а самекадастровими номерами,були переданіЯсінянському державномулісомисливському підприємству.Вищезазначене підтверджуєтьсянаданим Позивачему додаткахдо позовноїзаяви актомперевірки дотриманнявимог земельногозаконодавства заоб`єктом-земельної ділянки№ 45-ДК/30/АП/09/01/-20від 21.01.2020року,складеного Головнимуправлінням Держгеокадаструу Закарпатськійобласті,відповідно доякого Головнимуправлінням Держгеокадаструу Закарпатськійобласті зробленовисновок:«...Враховуючите,що межіземельних ділянокякі перебуваютьв постійномукористуванні ДП«Ясінянське ЛМГ»(Свидовецькелісництво)на підставідержавного актуна правопостійного користуванняземлею 1-ЗК№000378від 18.12.1996року пл.32304,30га невстановлені,а відомостідо Державногоземельного кадаструне внесені,встановити якачастина земельноїділянки зкадастровим номером2123656200:08:001:03у59передано увласність,без вилученняу землекористувачачи/абоприпинення правапостійного користуванняземлею відповіднодо порядкувизначеним статтями142.149Земельного кодексуУкраїни,є неможливим...».Ба більше,за періодз моментупередачі упостійне користуванняземельних ділянокДП «ЯсінянськеЛМГ» напідставі державногоакту направо постійногокористування землею1-ЗК№ 000378від 18.12.1996року домоменту прийняттяоскаржуваного розпорядженнязначна кількістьземельних ділянокбула вилученаз постійногокористування ДП«Ясінянське ЛМГ»,зокрема:Указом ПрезидентаУкраїни «Пророзширення територіїКарпатського біосферногозаповідника» №325/97від 11.04.1997року,відповідно доякого зметою посиленняохорони типовихта унікальнихландшафтів УкраїнськихКарпат,що маютьособливе природоохороннета науковезначення,поліпшення умовдля проведеннянаукових досліджень,фонового моніторингунавколишнього природногосередовища,та сприяннярозвитку міжнародногоспівробітництва зцих питаньпостановляю:розширити територіюКарпатського біосферногозаповідника зарахунок земельземлекористувачів Виноградівськогота Рахівськогорайонів Закарпатськоїобласті на24315гектарів,з яких12006гектарів передаютьсязаповіднику упостійне користування,а 12309гектарів включаютьсядо йогоскладу безвилучення уземлекористувачів (додатки№ 1і №2).Так удодатку №1затверджено Перелікземлекористувачів,землі якихмають бутинадані упостійне користуванняКарпатському біосферномузаповіднику середяких зазначеноЯсінянське державнелісомисливське підприємство-1674га.земель,які наданіу постійнекористування зазначеномупідприємству маютьбути переданіКарпатському біосферномузаповіднику.На виконаннявищезазначеного УказуПрезидента Українирозпорядженням головиЗакарпатської обласноїдержавної адміністраціївід 11.08.97№ 296було вилученоіз постійногокористування уЯсінянського державноголісомисливського підприємства1674га.земель тапередано упостійне користуванняКарпатському біосферномузаповіднику.Розпорядженням головиЗакарпатської обласноїдержавної адміністраціївід 05.04.2006року №203було переданоу постійнекористування Карпатськогобіосферного заповідниказемлі,які перебувалиу постійномукористуванні державногопідприємства "Ясінянськелісомисливське господарство"у розмірі1137,0га.Розпорядженням головиЗакарпатської обласноїдержавної адміністраціївід 19.11.2009року №596було переданоу постійнекористування Карпатськогобіосферного заповідниказемлі,які перебувалиу постійномукористуванні державногопідприємства "Ясінянськелісомисливське господарство"у розмірі2297,8га.На підтвердженнятого щоу постійномукористуванні ДП«Ясінянське ЛГ»перебувають земельніділянки Позивачембуло наданолише актна правопостійного користуванняземлею 1-ЗК№ 000378від 18.12.1996року,без врахуваннятого щодо моментуприйняття оскаржуваногорозпорядження уДП «ЯсінянськеЛГ» значнаплоща земельнихділянок булавилучена зпостійного користування.Тобто,Позивачем ненадано досуду інформаціїщодо площіземельних ділянок,які перебувалиу постійномукористуванні ДП«Ясінянське ЛГ»на моментприйняття оскаржуваногорозпорядження,а наданоінформацію якабула актуальнастаном на18.12.1996року.Враховуючи вищевикладене,наданий Позивачемвисновок судовогоексперта №15/86від 31.07.2020року неє належнимдоказом усправі.Адже навирішення судовоїекспертизи булопоставлено такепитання:«Чи накладаєтьсяземельна ділянкакадастровий номер:2123656200:08:001:0359,що належитьгр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканцю АДРЕСА_1 на земельніділянки ДП«Ясінянського лісомисливськогогосподарювання» згідноз державнимактом направо постійногокористування землею1-ЗК№ 000378 від 18.12.1996, а також розпорядження голови Рахівського РДА № 444 від 12.12.2003 та планово-картографічних матеріалів?». Тобто, враховуючи зазначене питання, експертом у висновках експертизи не було враховано вищезазначені рішення щодо вилучення земель із постійного користування ДП «Ясінянське ЛГ». Окрім того, у тексті позовної заяви Позивач зазначає: «...Згідно з листа ДП (Ясінянське ЛГ» № 584 від 03.08.2022 вбачається, що лісогосподарським підприємством не надавалось погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359...». Проте зазначене твердження Позивача не відповідає дійсності, адже Позивач направив до ДП «Ясінянське ЛГ» лист вих. № 07.52-104-3257ВИХ22 з вимогою про надання інформації, чи надавалося погодження ДП «Ясінянське ЛГ» на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359. У додатках, які надані Позивачем до позовної заяви відсутня відповідь ДП «Ясінянське ЛГ» на лист Позивача вих. № 07.52-104-3257ВИХ22. Натомість Позивачем надано лист ДП «Ясінянське ЛГ» вих. № 584 від 02.08.2022 року на лист Позивача вих. № 07-53-104-3257 вих.-22, з тесту якого неможливо встановити, чи надавалося ДП «Ясінянське ЛГ» погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359. Отже, Позивач не надав доказів того, що ДП «Ясінянське ЛГ» не надавало погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359. Тому посилання Позивача на порушення Рахівською РДА ст. 149 ЗК України щодо неотримання згоди землекористувача є безпідставним, адже не підтверджено жодними доказами. Таким чином, з вищевикладеного можна зробити висновок, що Позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0359 на момент прийняття оскаржуваного розпорядження перебувала у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» та належала до земель лісогосподарського призначення. Також, Позивачем не надано належних доказів того, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження земельна ділянка з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0359 накладалася на землі які перебували у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» та зазначеним підприємством не було надано згоди на вилучення земельної ділянки. Водночас саме на Позивача покладається обов`язок доведення незаконності передання у власність ОСОБА_1 , спірної земельної ділянки. Також вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги Позивача про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 11.03.2010 року за № 221 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту», оскільки серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд по справі № 367/3527/15-ц від 25.09.2019 року:«...3 огляду на викладене та з урахуванням того, що однією з позовних вимог є витребування земельної ділянки в останнього її набувача ОСОБА 1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи є ефективним способом захисту права власника заявлені прокурором вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким передано у власність ОСОБА 2 земельну ділянку площею 0,1000 га, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку. Встановлення вказаних обставин має важливе значення для правильного вирішення справи в частині наведених позовних вимог, оскільки за змістом вищезазначених правових висновків Великої Палати Верховного Суду у випадку, якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним, в задоволенні відповідних позовних вимог необхідно відмовити...». Згідно з правовими позиціями Верховного Суду вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування також не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Отже, заявлена в цій справі Позивачем вимога про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 11.03.2010 року за № 221 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами зеленого пункту», не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах, а тому з цих підстав до задоволення не підлягає. Вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги Позивача про витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації із законного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га, оскільки ЦК України передбачає три виключні підстави, з яких власник майна може вимагати витребування свого майна у добросовісного набувача, лише у разі якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Обов`язковою умовою для витребування майна з володіння добросовісного набувача вибуття майна з володіння власника поза його волею. Так, Позивач звернувся з вимогою про витребування майна у добросовісного набувача ОСОБА_2 у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації. Як вже було зазначено, власник майна може витребувати таке майно за умови що майно вибуло з володіння власника поза його волею. Натомість правлінням регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 направлено лист № 30/1/01-17 від 24.02.2010 року, у тексті якого зазначено: «Управління розглянуло містобудівне обґрунтування розроблене ПП ОСОБА_7 щодо розміщення дачного будинку на земельній ділянці площею 0,1000 га. у смт Ясіня, полонина «Драгобрат» Рахівського району...не заперечує щодо передачі у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га на території Ясінянської селищної ради полонина Драгобрат під дачне будівництво при умові погодження містобудівного обґрунтування з органами охорони культурної спадщини та екології...». Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації надано висновок про належність земельної ділянки до охоронних зон об`єктів культурної спадщини від 25.02.2010 року № 01-08/712, відповідно до якого: «Розглянувши матеріали, подані гр. ОСОБА_1 , до проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,1 га для дачного будівництва за межами смт Ясіня, пол. «Драгобрат», Рахівського району, Закарпатської області, управління культури Закарпатської облдержадміністрації погоджує відведення у власність даної земельної ділянки...». Також, як вже було зазначено, ОСОБА_1 було отримано висновок № 176/0601 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Отже, з вищевикладеного вбачається, що Закарпатською обласною державною адміністрацією було надано згоду на передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , тому неможливо стверджувати, що земельна ділянка вибула із власності держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації поза волею останньої. Тому в даному випадку вимога про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з володіння ОСОБА_2 є незаконною, адже Закарпатською обласною державною адміністрацією було надано згоду на передання у власність ОСОБА_1 , зазначеної земельної ділянки, тобто неможливо стверджувати що земельна ділянка вибула поза волею зазначеного органу державної влади. Як наслідок у даному випадку неможливо застосувати ст. 388 ЦПК України. Ба більше, Закарпатська обласна державна адміністрація здійснювала свою діяльність, як суб`єкт владних повноважень, а отже її діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування. В даній справі має місце факт, коли уповноважений орган - Закарпатська обласна державна адміністрація надає згоду на передачу ОСОБА_1 , у власність земельної ділянки, проте через майже 13 років змінює свою позицію та вимагає витребування спірної земельної ділянки, що суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, яка невід`ємної складової верховенства права. Саме Закарпатська обласна державна адміністрація породила у ОСОБА_1 , законні очікування щодо правомірності передачі спірної земельної ділянки, проте через 13 років такі очікування нівелювала, проявила непослідовність та непередбачуваність, що не властиве за своєї правовою природою суб`єктам публічної адміністрації. Окрім того, зазначає, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359, адже зазначену земельну ділянку ОСОБА_8 , придбала у ОСОБА_3 , за відплатним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2020 року (далі за текстом -Договір). На момент придбання зазначеної земельної ділянки у ОСОБА_9 , не було жодних сумнівів щодо права ОСОБА_3 , здійснювати відчуження цієї земельної ділянки. Відповідно до п. 1.3. Договору, право власності на об`єкт нерухомого майна стверджується Договором дарування земельної ділянки, посвідченого Пріц О.І., нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори «29» березня 2020 року за реєстром № 1-395, зареєстровано ОСОБА_5 , нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори «29» березня 2020 року, що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу: 161602122, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1798707621236, номер запису про право власності: 30942222. Згідно з п. 1.4. Договору, відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданого «03» грудня 2020 року за № 69605028 інформація відсутня, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 235207585, до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта за № 235209134 виданих Рахівською державною нотаріальною конторою «03» грудня 2020 року, відомості про обтяження відсутні. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_8 , на момент купівлі земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 була впевнена в тому, що зазначена земельна ділянка відчужується особою, яка має право здійснювати продаж такої земельної ділянки. ОСОБА_8 , не мала жодних уявлень та припущень щодо того що можуть виникнути сумніви щодо законності передання цієї ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 , ще у 2010 році. Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, яку придбала за відплатним договором, та Закарпатська обласна державна адміністрація надала згоду на передання у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359, відсутні підстави для задоволення вимоги Позивача про витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га. Окрім того, задоволення вимог Позивача щодо витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га., призведе до порушення основоположних принципів права, які передбачені Європейською конвенцією з прав людини, про які неодноразово було викладено в рішеннях ЄСПЛ. Первісне безоплатне відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 здійснено державою шляхом прийняття рішень державним органом, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державною власністю, й Закарпатською обласною адміністрацією було погоджено передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га на території Ясінянської селищної ради полонина Драгобрат, в подальшому спірна земельна була передана у власність за відплатним правочином ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , який мав право на відчуження земельної ділянки, про що свідчить нотаріальний порядок укладання правочинів та їх визнання державними органами, про що свідчить державна реєстрація цих правочинів, за таких обставин, позбавлення ОСОБА_2 , права власності на земельну ділянку, буде мати ознаки непропорційного втручання держави в її право власності, оскільки вказана особа набула права власності на спірну земельну ділянку у встановлений законом спосіб, шляхом укладання правочину, який визнано держаним органами, а тому є належним набувачем. Враховуючи те, що Позивач обґрунтовує свою позицію тим що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 належала до земель лісогосподарського призначення Позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав в частині витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, оскільки власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц у цій категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність держави на підставі статей 387, 388 ЦК України, а на підставі статті 391 цього Кодексу та частини другої статті 152 ЗК України, шляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки. Тому, на виконання висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), необхідно відмовити Позивачу у задоволенні вимоги в частині витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, оскільки Позивачем застосовано неналежний спосіб захисту в частині витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 спірної земельної ділянки. Натомість належним способом захисту є пред`явлення позову про повернення земельної ділянки. По-шосте, дану справу слід розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки Позивач звернувшись до Рахівського районного суду Закарпатської області з вимогами: про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 11.03.2010 року за № 221 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту»; про витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359, порушив правила юрисдикції розгляду справ, вважає, що у даній справі виник публічно-правовий спір, адже сторони (Закарпатська обласна державна адміністрація (Закарпатська обласна військова адміністрація) та Рахівська РДА) здійснюють публічно-владні управлінські функції і спір виник, на думку Позивача, у зв`язку з неналежним виконанням Рахівською РДА своїх функцій. З огляду на це відносини між сторонами є публічно-правовими, а тому спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Щодо доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом на позовну заяву: висновок земельно-технічної експертизи, на вирішення якої буде поставлено питання щодо накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 на землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». ОСОБА_8 , на момент подання до суду відзиву на позовну заяву не може надати висновок відповідної земельно-технічної експертизи, адже для проведення такої експертизи експерту необхідно надати матеріали лісовпорядкування ДП «Ясінянське ЛГ», викопіювання з картографічних матеріалів планшетів ДП «Ясінянське ЛГ». Проте, ОСОБА_8 , не має зазначених матеріалів, після того, як ОСОБА_8 , отримає зазначені матеріали та нею будуть передані матеріали експерту та після проведення земельно-технічної експертизи, відповідний висновок буде надано до суду та інформацію від органів державної влади у сфері лісових та земельних відносин щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 та щодо не перебування зазначеної земельної ділянки у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» на момент прийняття оскаржуваного розпорядження. Адвокатом Ступаком А.Ю., були направлені адвокатські запити до органів державної влади у сфері лісових ресурсів та земельних відносин щодо зазначених питань, проте відповідь на зазначені адвокатські запити на момент подання відзиву на позовну заяву не отримано. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить суму у 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. Проте попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу може бути збільшений в залежності від кількості годин, які АО «Карлтон енд Емрок» витратить на надання правової допомоги ОСОБА_10 , у зв`язку із розглядом справи № 305/2221/22. Таким чином, враховуючи вищевикладене просить відмовити у повному обсязі у задоволенні позову Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Рахівської районної військової адміністрації), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 11.03.2010 року за № 221 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту» та про витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га, ринкова вартість 669 240,00 грн. та покласти на Тячівську окружну прокуратуру Закарпатської області всі судові витрат: по справі № 305/2221/22.

Прокурор 16.01.2023 подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що у поданому відзиві Представник ОСОБА_2 - адвокат Ступак А.Ю. зазначив про безпідставність та необгрунтованість тверджень Тячівської окружної прокуратури про відсутність у Рахівської РДА повноваження на розпорядження за межами населених пунктів земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення та належність повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення станом на 11.03.2010 року до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації, а також, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що земельна ділянка з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0359 на момент прийняття оскаржуваного розпорядження належала до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». Також представник ОСОБА_2 - адвокат Ступак А.Ю. зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги Тячівської окружної прокуратури про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 11.03.2010 року за № 221 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту». З цього приводу зазначає, що розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації № 191 від 02.03.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту» надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва на землях Ясінянської селищної ради, за межами населеного пункту, полонина Драгобрат. На підставі вказаного рішення, ОСОБА_1 замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вільної земельної ділянки у власність для будівництва дачного будинку. За результатами розгляду вказаної документації, Рахівською районною державною адміністрацією Закарпатської області видано розпорядження № 221 від 11.03.2010 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту», яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва на землях Ясінянської селищної ради, полонина Драгобрат, за межами населеного пункту. Згідно з висновком експерта № 15/86 від 31.07.2020, складеним за результатами проведення земельно-технічної експертизи, вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 повністю накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (долучений до позовної заяви). Зазначає, що висновок експерта про повне накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 на землі лісового фонду сформований за результатами дослідження, зокрема, викопіювання з картографічних матеріалів планшета лісовпорядкування ДП «Ясінянське ЛГ» з нанесенням на таких меж спірної земельної ділянки, матеріалів лісовпорядкування (проект організації й розвитку лісового господарства, таксаційні карти тощо) ДП «Ясінянське ЛГ» та матеріалів топографо-геодезичних робіт по виносу меж спірної земельної ділянки в натурі (н а місцевості) із зазначенням на графічних матеріалах меж земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». Відповідно до норм Земельного кодексу України в Рахівської РДА були відсутні повноваження на розпорядження за межами населених пунктів земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення, водночас, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення станом на 11.03.2010 належали до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації. Наведене також підтверджується й відповідними нормами ЛК України, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 31 якого, обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Зазначає, що приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, а також право користування ДП «Ясінянське ЛГ» на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378, виданого 18.12.1996 на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації № 360 від 18.12.1996, висновком експерта № 15/86 від 31.07.2020, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №45-ДК/30/АП/09/01/-20 від 21.01.2020, складеного Головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області, а також планом інструментальної зйомки ділянки у кварталі 3 виділ 7 Свидовецького лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» від 11.08.2022». Згідно з листом ДП «Ясінянське ЛГ» № 584 від 02.08.2022 вбачається, що лісогосподарським підприємством не надавалось погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359». Також, у розпорядженнях Рахівської РДА № 191 від 02.03.2010 та № 221 від 11.03.2010 відсутні відомості про вилучення земельної ділянки у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ». Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №45-ДК/30/АП/09/01/-20 від 21.01.2020, складеного Головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 знаходиться на землях, наданих у постійне користування ДП «Ясінянське ЛГ», земельну ділянку передано у власність без вилучення у землекористувача чи/або припинення права постійного користування землею. Таким чином, розпорядження Рахівською РДА земельною ділянкою з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га без вилучення такої у землекористувача, свідчить про порушення ст. 149 ЗК України. Окрім наведеного, відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 57 ЛК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Водночас, Рахівською районною державною адміністрацією під час вирішення питання про затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку безпідставно та за відсутності на це відповідних повноважень в повному обсязі віднесено до земель сільськогосподарського призначення, а питання про зміну цільового призначення такої із земель лісогосподарського призначення не вирішувалось взагалі. При цьому висновки органу виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища з цього питання не надавались. Зокрема, в розпорядженнях Рахівської районної державної адміністрації № 191 від 02.03.2010 та № 221 від 11.03.2010 відсутні відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 із земель лісогосподарського призначення на землі для дачного будівництва. Таким чином,видання головоюРахівської РДАрозпорядження №221від 11.03.2010«Про затвердженняпроекту землеустрою,втрат сільськогосподарськоговиробництва тапередачу земельноїділянки увласність,за межаминаселеного пункту»,призвело допорушення ст.ст.20,84,122,149ЗК України,ст.ст.31,57ЛК України,та,відповідно,вибуття здержавної власностіземельної ділянкилісогосподарського призначенняз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359та порушенняправа ДП«Ясінянське ЛГ»на користуваннятакою,у зв`язкуз чим,розпорядження єнезаконним тапідлягає скасуванню.Окрім того,представником ОСОБА_2 -адвокатом СтупакомА.Ю.зазначено,що,не підлягаютьдо задоволенняпозовні вимогипро витребуванняу власністьдержави вособі Закарпатськоїобласної державноїадміністрації знезаконного володіння ОСОБА_2 земельноїділянки зкадастровим номером2123656200:08:001:0359площею 0,10га,а такожте,що позивачемобрано неналежнийспосіб захиступрав вчастині витребуванняу власністьдержави вособі Закарпатськоїобласної державноїадміністрації знезаконного володіння ОСОБА_2 спірноїземельної ділянки.З цьогоприводу зазначає,що відповіднодо договорударування земельноїділянки №1-395від 29.03.2019,укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,останній набуву власністьспірну земельнуділянку,після чого,на підставідоговору купівлі-продажу№ 1-1062від 03.12.2020,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,земельна ділянкаперейшла увласність ОСОБА_2 ,яка євласником такоїй намомент пред`явленняпозову досуду. Встановлено,що земельнаділянка лісогосподарськогопризначення зкадастровим номером2123656200:08:001:0359вибула здержавної власностів порушенняст.ст.20,84,122,149ЗК Українита ст.ст.31,57ЛК України,а саме:такою розпорядивсянекомпетентний органдержавної влади;земельна ділянкане вилученаз постійногокористування ДП«Ясінянське ЛГ»та правопостійного користуваннятакої неприпинено;незаконно визначеноцільове призначенняземельної ділянки;зміна цільовогопризначення земельноїділянки непроводилась.Велика ПалатаВерховного Судунеодноразово зверталаувагу,що власникз дотриманнямвимог статті388ЦК Україниможе витребуватиналежне йомумайно відособи,яка єостаннім йогонабувачем,незалежно відтого,скільки разівце майнобуло відчуженедо того,як вонопотрапило уволодіння останньогонабувача.Для такоговитребування оспорюваннядоговорів,інших правочинівщодо спірногомайна ідокументів,що посвідчуютьвідповідне право,не єефективним способомзахисту прававласника.У тихвипадках,коли маєбути застосованавимога провитребування майназ чужогонезаконного володіння,вимога власникапро визнанняправа власностічи іншійого вимоги,спрямовані науникнення застосуванняприписів статей387і 388ЦК України,є неефективними.Такі висновкисформульовані,зокрема,у постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 23.11.2021у справі№ 359/3373/16-ц (провадження№ 14-2цс21)та інших.Враховуючи наведене,земельна ділянкалісогосподарського призначенняз кадастровимномером 2123656200:08:001:0359підлягає витребуваннювід ОСОБА_2 на користьвласника -Закарпатської обласноїдержавної адміністрації,яка жоднихрішень пропередачу земельноїділянки уприватну власністьне приймала. Праводержави наповернення земельноїділянки,належної доземель лісогосподарськогопризначення,з оглядуна доведенунезаконність ібезпідставність їїпередачі увласність фізичноїособи передбаченеу чинномузаконодавстві України.Відповідні приписистосовно охоронивказаної категоріїземель ірегламентування підставдля витребуваннямайна зчужого незаконноговолодіння єдоступними,чіткими тапередбачуваними.Вказана позиціявідображена управових висновках,викладених упостановах ВеликоїПалати ВерховногоСуду від07.11.2018у справі№ 488/5027/14-цта усправі №488/6211/14-ц,від 12.06.2019у справі№ 487/10128/14-ц.Витребування увласність державиземельної ділянки,незаконно переданоїу приватнувласність фізичнійособі органомвиконавчої влади,має легітимнумету контролюза використанняммайна відповіднодо загальнихінтересів утому,щоби такевикористання відбувалосяза цільовимпризначенням.Важливість цихінтересів зумовлюється,зокрема,особливим статусомземельної ділянки-належністю їїдо земельлісогосподарського призначення,з оглядуна вказане,повернення майнав цьомувипадку матимепідстави табуде законним,відповідатиме легітимнійметі тапереслідуватиме законнийсуспільний інтерес,оскільки спрямовуватиметьсяна поновленняпорушеного прававласника Закарпатської обласноїдержавної адміністрації.При поверненнімайна забезпечуватиметьсятакож пропорційність,співрозмірність міжметою (втручанняу правоособи)та інтересамисуспільства якневід`ємною складовоюта інструментомверховенства права.Враховуючи наведене,обрані Тячівськоюокружною прокуратуроюспособи захиступорушених правє належнимита призведутьдо ефективногозахисту.Окрім зазначеного,Представник ОСОБА_2 -адвокат СтупакА.Ю.вказує,що данусправу слідрозглядати упорядку адміністративногосудочинства,стверджуючи,що уданій справівиник цивільно-правовийспір.З цьогоприводу зазначає,що відповіднодо правовихвисновків ВеликоїПалати ВерховногоСуду,викладених,зокрема,у постановахвід 30.05.2018у справі№ 923/466/17та від19.06.2018у справі№ 916/1979/13,вимога провизнання рішеннянезаконним можерозглядатись якспосіб захиступорушеного цивільногоправа згіднозі статтею16ЦК України,якщо фактичнопідставою пред`явленняпозовної вимогиє оспорюванняправ особи,що виниклив результатіта післяреалізації рішеннясуб`єктавладних повноважень,а томурішення органудержавної владиабо місцевогосамоврядування усфері земельнихвідносин,яке маєознаки ненормативногоакта тавичерпує своюдію післяйого реалізації,може оспорюватисяз точкизору законності,а вимогипро визнаннярішення незаконним-розглядатися впорядку цивільногоабо господарськогосудочинства.Окрім того,до відзивуна позовнузаяву представником ОСОБА_2 -адвокатом СтупакомА.Ю.подано заявупро застосуваннястроків позовноїдавності,в якійзазначено,що Закарпатськійобласній державнійадміністрації буловідомо проіснування оскаржуваногорозпорядження головиРахівської РДА,а такожте,що наобласні державніадміністрації намомент прийняттяоскаржуваного рішеннябув покладенийобов`язок здійсненняна відповіднихтериторіях державногоконтролю завикористанням таохороною земель,а змоменту переданняземельної ділянкиу власність ОСОБА_1 минуло майже13років,протягом зазначеногоперіоду державав особіЗакарпатської обласноїдержавної адміністраціядостеменно знала,що спірназемельна ділянкабула передана ОСОБА_1 ,проте жоднихзаходів щодозаходів щодоскасування оскаржуваногорозпорядження тавитребування спірноїземельної ділянкине здійснювала,у зв`язкуз чимпредставник ОСОБА_2 -адвокат СтупакА.Ю.просить застосуватинаслідки спливустроку позовноїдавності щодовимог зазначенихв позовіТячівської окружноїпрокуратури.З цьогоприводу зазначає,що ствердженняпредставника відповідачає необґрунтованими,оскільки позивачемне пропущенопозовну давність,встановлену ст.257ЦК України,так якпро те,що земельнаділянка закадастровим номером2123656200:08:001:0359повністю накладаєтьсяна земельнуділянку лісогосподарськогопризначення,що перебуваєу постійномукористуванні Державногопідприємства «Ясінянськелісомисливське господарство»Тячівській окружнійпрокуратурі сталовідомо звисновку експерта№ 15/86від 31.07.2020,складеного зарезультатами проведенняземельно-технічноїекспертизи.До моментупроведення вищевказаноїекспертизи зазначеніфакти порушеннязаконодавства щодоспірної земельноїділянки немогли бутивідомі іЗакарпатській обласнійдержавній адміністрації.Згідно ч.1ст.261ЦК Україниперебіг позовноїдавності починаєтьсявід дня,коли особадовідалася абомогла довідатисяпро порушеннясвого праваабо проособу,яка йогопорушила.А крімтого,у данійсправі прокурорне єсамостійним позивачем,а пред`являєпозов вінтересах державив особіЗакарпатської обласноїдержавної адміністрації,як уповноваженогосуб`єкту,яким невжито заходів,у томучислі позовногохарактеру,щодо витребуванняземельної ділянки,яка неправомірновибула іздержавної власності,що усвою чергу,призвело дозаподіяння шкодиінтересам держави.Згідно злистом Закарпатськоїобласної державноїадміністрації №10330/06/16від 21.01.2022встановлено,що узв`язку ізвідсутністю коштівдля сплатисудового збору,облдержадміністрація немаєможливості здійснюватизаходи зпред`явлення позовівщодо передачіземельних діляноклісогосподарського призначенняу приватнувласність громадян,з чогоможна зробитивисновок,що Тячівськійокружній прокуратурістало відомопро невжиттязаходів уповноважениморганом звищевказаного листа(долученийдо позовноїзаяви).Підсумовуючи наведенезазначає,що підставоюдля поданняТячівською окружноюпрокуратурою позовноїзаяви досуду слугувалабездіяльність Закарпатськоїобласної державноїадміністрації,яка полягалау незверненніз відповідноюпозовною заявоюдля захиступрава власностідержави наземельну ділянкулісогосподарського призначеннята невжиттіінших заходів,які бсвідчили пронаміри здійсненнятакого захистув майбутньому,про якуТячівській окружнійпрокуратурі сталовідомо злиста Закарпатськоїобласної державноїадміністрації №10330/06/16від 21.01.2022.Таким чином,Тячівською окружноюпрокуратурою непропущено строківпозовної давностіу спірнихправовідносинах,а заявапредставника ОСОБА_2 -адвоката СтупакаА.Ю.про застосуваннястроків позовноїдавності єнеобґрунтованою тане підлягаєзадоволенню.Враховуючи складністьсправи,необхідність опрацюваннязначного обсягуматеріалів длявикладення позивачемсвоїх пояснень,міркувань іаргументів щодонаведених представникомвідповідача ОСОБА_2 - адвокатомСтупаком А.Ю.у відзивізаперечень імотивів їхвідхилення,а такожвведення вУкраїні воєнногостану відповіднодо УказуПрезидента Українивід 24лютого 2022року № 64/2022"Провведення воєнногостану вУкраїні",затвердженого ЗакономУкраїни від24лютого 2022року,вважає,що строкидля подачівідповіді навідзив підлягаютьпоновленню. Напідставі викладеногопросив поновитистрок дляподачі відповідіна відзив.Приєднати доматеріалів справи№ 305/2221/22відповідь навідзив напозовну заявута врахуватитаку приприйнятті рішення. Позовнівимоги задовольнитив повномуобсязі. Відмовити представнику представника відповідача ОСОБА_2 - адвокату Ступаку А.Ю. у застосуванні строків позовної давності.

Адвокат Ступак Артур Юрійович подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, яку подав прокурор, де зазначив, що у тексті Заперечень Позивач зазначає: «...з наведеного вбачається, що в Рахівської РДА були відсутні повноваження на розпорядження за межами населених пунктів земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення, водночас повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення станом на 11.03.2010 належали до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації...». Проте зазначене твердження Позивача є безпідставним та таким, що не ґрунтується як на фактичних обставинах даної справи, так і на нормах законодавства України. Згідно з частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України Рахівська районна державна адміністрація на момент прийняття оскаржуваного розпорядження була наділена повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, адже зазначена земельна ділянка належала до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується такими доказами: довідкою по ф6-зем, про існуючий стан угідь з яких відводиться земельна ділянка № 2036 від 05.03.2010 року, що видана начальником управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області (зазначена довідка наявна в матеріалах справи), відповідно до якої землекористувачами за рахунок яких надається земельна ділянка є землі запасу Ясінянської селищної ради, вид угідь - пасовище. Тобто у зазначеній довідці відсутня інформація, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (далі за текстом - ДП «Ясінянське ЛГ») та належала до земель лісогосподарського призначення; схемою земельної ділянки із земель запасу, на яку оформляються матеріали по відводу для дачного будівництва, громадянину ОСОБА_1 , що погоджена Головою Рахівської РДА та начальником управління Держкомзему у Рахівському районі (зазначена схема наявна в матеріалах справи), згідно з якою спірна земельна ділянка належала до сільськогосподарських угідь (пасовище); висновком №176/0601 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, відповідно до якого: категорія земель за рахунок яких передавалася спірна земельна ділянка є землі сільськогосподарського призначення; землекористувачі (власники) земельної ділянки - землі запасу Ясінянської селищної ради; відношення до об`єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, відношення до інших особливо цінних земель не має (зазначений висновок наявний в матеріалах справи), тобто зазначеним висновком підтверджено, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель лісогосподарського призначення та не перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ»; висновком № 327 від 05.03.2010 року Управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва за адресою: сел. Ясіня, полонина Драгобрат (зазначена висновок наявний в матеріалах справи), відповідно до якого: «...землекористувач зобов`язаний відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва - забезпечити використання землі за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, дотримуватися правил добросусідства. На використання даної земельної ділянки за адресою: сел. Ясіня, полонина Драгобрат, не встановлено обмежень (обтяжень) та сервітутів...»; висновком № 214 від 06.11.2009 року щодо вибору (відведення) земельних ділянок під забудову за підписом головного державного санітарного лікаря Рахівського району (зазначений висновок наявний в матеріалах справи), згідно з яким на земельній ділянці відсутні земельні насадження та використання земельної ділянки в минулому (протягом останніх ста років) - землі запасу РДА; висновком № 45 від 20.01.2010 року Управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області до клопотання про вибір місця розташування земельної ділянки для рекреаційного призначення (будівництво дачного будинку) на території Ясінянської селищної ради за адресою: сел. Ясіня, полонина Драгобрат, який містить інформацію про те що земельна ділянка відводиться за рахунок земель сільськогосподарського призначення, в тому числі угіддя - пасовище (зазначений висновок наявний в матеріалах справи); висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 335/02 від 03.03.2010 року, відповідно до якого за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи земельна ділянка в смт. Ясіня, полонина Драгобрат відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути використана в заявленій сфері застосування, тобто для будівництва дачного будинку (зазначений висновок наявний в матеріалах справи); висновком № 01 від 02.03.2010 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою Рахівської районної державної адміністрації, відповідно до якого земельна ділянка, яка передавалася ОСОБА_1 , за рахунок земель сільськогосподарського призначення, склад угідь (згідно форми 6-зем): пасовище (зазначений висновок наявний в матеріалах справи); витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9906614962022 від 25.12.2022 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 належить до категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 07.03 для індивідуального дачного будівництва, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані. Зазначає, що жодні дії або індивідуальні акти, зазначені вище, не було скасовано або визнано протиправними, отже наразі в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують категорію земельної ділянки як такої, яка не належить до земель лісогосподарського призначення, та є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Окрім того, адвокатом Ступаком А.Ю., був направлений адвокатський запит вих. № 29/12-04 від 29.12.2022 року до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з проханням надати інформацію щодо того чи перебувала земельна ділянка з кадастровим номером № 2123656200:08:001:0359 у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» та з питанням щодо цільового призначення зазначеної земельної ділянки до прийняття оскаржуваного розпорядження. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру направила зазначений адвокатський запит на розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області на адвокатський запит вих. № 29/12-04 від 29.12.2022 року надало лист вих. 21-7-0.31-124/2-23 від 11.01.2023 року, відповідно до якого за інформацією Відділу № 6 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 до прийняття розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 221 від 11.03.2010 року належала до земель сільськогосподарського призначення. Цільове призначення вказаної земельної ділянки до прийняття вищевказаного розпорядження голови Рахівської РДА було - землі запасу за межами Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області. З вищевикладеного вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області підтверджено те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 до прийняття розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 11.03.2010 року за № 221 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту» не належала до земель лісового фонду, адже цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Тому доводи Позивача, які викладені у відповіді на відзив щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 до земель лісогосподарського призначення є безпідставними. У тексті відповіді на відзив Позивач для обґрунтування своєї позиції щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» посилається на наступні докази: акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378, виданий на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації № 360 від 18.12.1996 року, проте з тексту державного акту неможливо встановити те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 була передана у постійне користування ДП «Ясінянське ЛГ» та належала до земель лісогосподарського призначення. Так, відповідно до державного акту Ясінянському державному лісомисливському підприємству надано у постійне користування 32304,2 гектарів землі, в межах згідно з планом землекористування. З державного акту та додатків до нього неможливо встановити, які саме земельні ділянки з індивідуально визначеними ознаками, а саме кадастровими номерами, були передані Ясінянському державному лісомисливському підприємству. Вважає, що висновок судового експерта № 15/86 від 31.07.2020 року не є належним доказом у даній справі, адже фактично висновок судового експерта був складений на основі інформації, яка була актуальна станом на дату видання державного акту, адже на вирішення судової експертизи було поставлено таке питання: «Чи накладається земельна ділянка кадастровий номер: 2123656200:08:001:0359, що належить гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 на земельні ділянки ДП «Ясінянського лісомисливського господарювання» згідно з державним актом на право постійного користування землею 1-ЗК№ 000378 від 18.12.1996, а також розпорядження голови Рахівського РДА № 444 від 12.12.2003 та планово-картографічних матеріалів?». Тобто, враховуючи зазначене питання, експертом у висновках експертизи не були враховані рішення щодо вилучення земель із постійного користування ДП «Ясінянське ЛГ» за період з 18.12.1996 року по 11.03.2010 року, а саме рішення Закарпатської обласної державної адміністрації. Окрім того, адвокатом Ступаком А.Ю., був направлений адвокатський запит вих. № 29/12-01 від 29.12.2022 року з проханням надати інформацію щодо рішень Рахівської РДА про вилучення з постійного користування земель, які були надані у постійне користування ДП «Ясінянське ЛГ» за період з 18.12.1996 року (дата видання державного акту на право постійного користування землею І-ЗК № 000378) по 11.03.2010 року (дата прийняття розпорядження про передачу у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359). У відповідь, на адвокатський запит вих. № 29/12-01 від 29.12.2022 року адвоката Ступака А.Ю., від Рахівської РДА був направлений лист вих. № 15/01.1-12 від 09.01.2023 року з додатками, серед яких було розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації № 386 від 20.09.2006 року, яким було вилучено земельну ділянку загальною площею 0,10 га, яка знаходиться в постійному користуванні у Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», в межах території Свидовецького лісництва, квартал 3, виділ 7 та вирішено перевести земельну ділянку загальною площею 0,10 га у землі запасу Ясінянської селищної ради, за межами населеного пункту. За період з 18.12.1996 року по 11.03.2010 року значна кількість земельних ділянок була вилучена з постійного користування ДП «Ясінянське ЛГ», що підтверджується наданими копіями розпоряджень голови Рахівської РДА, які є додатками до листа вих. № 15/01.1-12 від 09.01.2023 року та в яких міститься наступне положення: «пропонувати Ясінянському державному лісомисливському підприємству та районному відділу земельних ресурсів внести зміни у державний акт на право постійного користування землею І-ЗК№ 000378». Проте, Позивач надав акт на право постійного користування землею І-ЗК № 000378 з інформацією актуальною станом на 18.12.1996 року як до суду, так і для проведення експертизи в межах кримінального провадження. Тобто фактично експертиза була проведена на основі інформації, яка була актуальна станом на 18.12.1996 рік, без врахування земельних ділянок, які були вилучені з постійного користування ДП «Ясінянське ЛГ» протягом періоду з 18.12.1996 року по 11.03.2010 року. Відповідач вважає висновок судового експерта у даній справі неналежним доказом, адже він був складений з численними вищевикладеними порушеннями. У тексті відзиву на позовну заяву Відповідачем було зазначено, що ним буде подано до суду висновок земельно-технічної експертизи, на вирішення якої буде поставлено питання щодо накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 на землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». Після того, як такий висновок земельно-технічної експертизи буде виготовлений, Відповідач надасть його до суду. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 45-ДК/30/АП/09/01/-20 від 21.01.2020 року, складеним Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області - відповідно до якого Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області зроблено висновок: «...Враховуючи те, що межі земельних ділянок які перебувають в постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛМГ» (Свидовецьке лісництво) на підставі державного акту на право постійного користування землею 1-ЗК№ 000378 від 18.12.1996 року пл. 32304, ЗО га не встановлені, а відомості до Державного земельного кадастру не внесені, встановити, яка частина земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 передано у власність без вилучення у землекористувача чи/або припинення права постійного користування землею відповідно до порядку визначеним статтями 142, 149 Земельного кодексу України, є неможливим...». Тому посилання Позивача на зазначений акт є безпідставним. План інструментальної зйомки у кварталі 3 виділ 7 Свидовецького лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» від 11.08.2022 року - проте із плану індустріальної зйомки неможливо встановити цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 та чи перебувала зазначена земельна ділянка у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». Лист ДП «Ясінянське ЛГ» № 584 від 03.08.2022 року - Позивачем було направлено до ДП «Ясінянське ЛГ» лист вих. № 07.52-104-3257ВИХ22 з вимогою про надання інформації, чи надавалося погодження ДП «Ясінянське ЛГ» на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359. У додатках, які надані Позивачем до позовної заяви відсутня відповідь ДП «Ясінянське ЛГ» на лист Позивача вих. № 07.52-104-3257ВИХ22. Натомість Позивачем надано лист ДП «Ясінянське ЛГ» вих. № 584 від 02.08.2022 року на лист Позивача вих. № 07-53-104-3257 вих.-22 з тесту якого неможливо встановити, чи надавалося ДП «Ясінянське ЛГ» погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359. Згідно з листом від 11.01.2023 року: «...Станом на 11.03.2010 року по наявній у Відділі інформації та інформації, яка внесене в Державний земельний кадастр, запитувана земельна ділянка не перебувала у постійному користуванні ДП «Ясінянське лісомисливське господарство»...». Отже, Позивач не надав доказів того, що ДП «Ясінянське ЛГ» не надавало погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359, тому посилання Позивача на порушення Рахівською РДА ст. 149 ЗК України щодо неотримання згоди землекористувача є безпідставним, адже не підтверджено жодними доказами. Таким чином, з вищевикладеного можна зробити висновок, що Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0359 на момент прийняття оскаржуваного розпорядження перебувала у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» та належала до земель лісогосподарського призначення. Також, Позивачем не надано належних доказів того, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження земельна ділянка з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0359 накладалася на землі які перебували у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» та зазначеним підприємством не було надано згоди на вилучення земельної ділянки. На Позивача покладається обов`язок доведення незаконності передання у власність ОСОБА_1 , спірної земельної ділянки.Крім того, у тексті відповіді на відзив Позивач зазначає: «...земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на користь власника - Закарпатської обласної державної адміністрації, яка жодних рішень про передачу земельної ділянки у приватну власність не приймала...». Проте зазначене твердження є безпідставним та необгрунтованим, оскільки ЗК України передбачає три виключні підстави, за яких власник майна може вимагати витребування свого майна у добросовісного набувача, лише у разі якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Обов`язковою умовою для витребування майна з володіння добросовісного набувача є вибуття майна з володіння власника поза його волею. Так, Позивач звернувся з вимогою про витребування майна у добросовісного набувача ОСОБА_2 у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації. Як вже було зазначено, власник майна може витребувати таке майно за умови що майно вибуло з володіння власника поза його волею. Натомість Управлінням регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 направлено лист № 130/1/01-17 від 24.02.2010 року, у тексті якого зазначено: «Управління розглянуло містобудівне обґрунтування розроблене ПП ОСОБА_7 щодо розміщення дачного будинку на земельній ділянці площею 0,1000 га. у смт Ясіня, полонина «Драгобрат» Рахівського району...не заперечує щодо передачі у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га на території Ясінянської селищної ради полонина Драгобрат під дачне будівництво при умові погодження містобудівного обґрунтування з органами охорони культурної спадщини та екології...». Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації надало висновок про належність земельної ділянки до охоронних зон об`єктів культурної спадщини від 25.02.2010 року № 01-08/712, відповідно до якого: «Розглянувши матеріали, подані гр. ОСОБА_1 , до проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,1 га для дачного будівництва за межами смт Ясіня, пол. «Драгобрат», Рахівського району, Закарпатської області, управління культури Закарпатської облдержадміністрації погоджує відведення у власність даної земельної ділянки...». Також ОСОБА_1 , було отримано висновок № 176/0601 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Отже, з вищевикладеного вбачається, що Закарпатською обласною державною адміністрацією було надано згоду на передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , тому неможливо стверджувати, що земельна ділянка вибула із власності держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації поза волею останньої. Тому в даному випадку вимога про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з володіння ОСОБА_2 є незаконною. . В даній справі має місце факт, коли уповноважений орган - Закарпатська обласна державна адміністрація надає згоду на передачу ОСОБА_1 , у власність земельної ділянки, проте через майже 13 років змінює свою позицію та вимагає витребування спірної земельної ділянки, що суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, яка невід`ємної складової верховенства права. Саме Закарпатська обласна державна адміністрація породила у ОСОБА_1 , законні очікування щодо правомірності передачі спірної земельної ділянки, проте через 13 років такі очікування нівелювала, проявила непослідовність та непередбачуваність, що не властиве за своєї правовою природою суб`єктам публічної адміністрації. ОСОБА_8 , на момент купівлі земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 була впевнена в тому, що зазначена земельна ділянка відчужується особою, яка має право здійснювати продаж такої земельної ділянки. ОСОБА_8 , не мала жодних уявлень та припущень щодо того що можуть виникнути сумніви щодо законності передання цієї ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 , ще у 2010 році. Враховуючи те що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, яку придбала за відплатним договором, та Закарпатська обласна державна адміністрація надала згоду на передання у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359, відсутні підстави для задоволення вимоги Позивача про витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га. Окрім того, задоволення вимог Позивача щодо витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га., призведе до порушення основоположних принципів права, які передбачені Європейською конвенцією з прав людини, де встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Первісне безоплатне відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 здійснено державою шляхом прийняття рішень державним органом, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державною власністю. Більше того, Закарпатською обласною адміністрацією було погоджено передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га на території Ясінянської селищної ради полонина Драгобрат. В подальшому спірна земельна була передана у власність за відплатним правочином ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , який мав право на відчуження земельної ділянки, про що свідчить нотаріальний порядок укладання правочинів та їх визнання державними органами, про що свідчить державна реєстрація цих правочинів. За таких обставин, позбавлення ОСОБА_9 , права власності на земельну ділянку, буде мати ознаки непропорційного втручання держави в її право власності, оскільки вказана особа набула права власності на спірну земельну ділянку у встановлений законом спосіб, шляхом укладання правочину, який визнано держаним органами, а тому є належним набувачем. Також, Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 належала до земель лісогосподарського призначення Позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав в частині витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, що підтверджується нижчевикладеним. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. З огляду на практику Верховного Суду вважає, що Позивач застосовує неналежний спосіб захисту в частині витребування у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 спірної земельної ділянки. Натомість належним способом захисту є пред`явлення позову про повернення земельної ділянки, тому у задоволенні вимоги Позивача про витребування земельної ділянки необхідно відмовити. У тексті відповіді на відзив Позивач зазначає: «...Тячівською окружною прокуратурою не пропущено строків позовної давності у спірних правовідносинах, а заява представника ОСОБА_9 , адвоката Ступака А.Ю., про застосування строків позовної давності є необгрунтованою та не підлягає задоволенню...». Закарпатській обласній державній адміністрації ще у 2010 році було відомо про існування оскаржуваного розпорядження голови Рахівської РДА, так як управлінням регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації Погоріляку Олександру Ігоровичу направлено лист № 130/1/01-17 від 24.02.2010 року, у тексті якого зазначено: «Управління розглянуло містобудівне обґрунтування розроблене ПП ОСОБА_7 щодо розміщення дачного будинку на земельній ділянці площею 0,1000 га у смт Ясіня, полонина «Драгобрат» Рахівського району...не заперечує щодо передачі у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га на території Ясінянської селищної ради полонина Драгобрат під дачне будівництво при умові погодження містобудівного обґрунтування з органами охорони культурної спадщини та екології...». Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації надано висновок про належність земельної ділянки до охоронних зон об`єктів культурної спадщини від 25.02.2010 року № 01-08/712, відповідно до якого: «Розглянувши матеріали, подані гр. ОСОБА_1 , до проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,1 га для дачного будівництва за межами смт. Ясіня, пол. «Драгобрат», Рахівського району, Закарпатської області; управління культури Закарпатської облдержадміністрації погоджує відведення у власність даної земельної ділянки...». З вищевикладеного вбачається що Закарпатська обласна державна адміністрація з 2010 року не лише знала про передання ОСОБА_1 , спірної земельної ділянки, але й погоджувала таке передання. Більше того, Закарпатській обласній адміністрації було відомо, що ДП «Ясінянське ЛГ» на праві постійного користування належать земельні ділянки. Адже Закарпатською обласною державною адміністрацією протягом 1997-2009 років були прийняті рішення про вилучення із постійного користування земель у ДП «Ясінянське ЛГ»: розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 11.08.97 № 296 було вилучено із постійного користування у Ясінянського державного лісомисливського підприємства 1674 га. земель та передано у постійне користування Карпатському біосферному заповіднику; розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 05.04.2006 року № 203 було передано у постійне користування Карпатського біосферного заповідника землі, які перебували у постійному користуванні державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" у розмірі 1137,0 га; розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.11.2009 року № 596 було передано у постійне користування Карпатського біосферного заповідника землі, які перебували у постійному користуванні державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" у розмірі 2297,8 га. На вимоги Позивача щодо скасування оскаржуваного розпорядження та витребування спірної земельної ділянки поширюється загальний строк позовної давності - 3 роки. Позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права, довідалася або могла довідатися Закарпатська обласна державна адміністрація, за виключенням випадку, коли Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області довідалася або мала об`єктивну можливість довідатися про порушення прав, раніше, ніж Закарпатська обласна державна адміністрація. Закарпатська обласна державна адміністрація, з урахуванням повноважень покладених на Закарпатську ОДА, повинна була довідатися про порушення вимог земельного законодавства при передачі таких земельних ділянок у власність ОСОБА_1 ще у 2010 році. Більше того, Закарпатська обласна державна адміністрація надавала погодження на передання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , тому Закарпатській ОДА було відомо, що спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 . Проте зазначений орган державної влади не звернувся у межах строку позовної давності з відповідними вимогами до суду. Окрім того, на обласні держані адміністрації на момент прийняття оскаржуваного розпорядження був покладений обов`язок здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель і Позивач мав змогу дізнатися про оскаржуване розпорядження та здійснення, на думку Позивача незаконного передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , з моменту реєстрації ОСОБА_1 держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 532955, тобто з 30.03.2010 року. З моменту передання у власність ОСОБА_1 , минуло майже 13 років, протягом зазначеного періоду держава в особі Закарпатської обласної державної адміністрації достеменно знала, що спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_1 , проте жодних заходів щодо скасування оскаржуваного розпорядження та витребування спірної земельної ділянки не здійснювала. Враховуючи те що Закарпатській ОДА було відомо, що ДП «Ясінянське ЛГ» на праві постійного користування належать земельні ділянки та повноваження Закарпатській ОДА здійснювати на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, зазначений орган повинен був у межах строку позовної давності (трьох років з моменту передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ) звернутися до суду з відповідним позовом. Позивачем у тексті відзиву на позовну заяву не наведено жодних причин поважності строку пропуску позовної давності. ОСОБА_8 , є добросовісним набувачем земельної ділянки за відплатним договором, тому витребування земельної ділянки у ОСОБА_9 , порушить основоположні принципи права про які у численних рішеннях наголошував ЄСПЛ. Купуючи спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , мала розумні сподівання що у держави не виникне сумнівів у законності передачі цієї земельної ділянки ОСОБА_1 , враховуючи те що земельна ділянка була передана у власність майже 13 років тому. Беручи до уваги обставини даної справи, задоволення позову Позивача порушить такі принципи права як юридична визначеність та остаточність та буде очевидно несправедливим. Адже передача земельної ділянки відбулася в далекому минулому та Позивач звернувся до суду з так званим «простроченим позовом». З метою стабілізації сталості цивільних відносин та захисту прав добросовісного набувача спірної земельної ділянки у задоволенні позову необхідно відмовити. У зв`язку з наведеним просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності щодо вимог даного позову Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, а також відмовити у повному обсязі у задоволенні даного позову.

Ухвалою суду від 26.05.2022 було закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 24.06.2022.

Прокурор Білик А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві та просив такі задовольнити.

Представник Відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ступак А.Ю. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову застосувавши строк позовної даності, оскільки Позивач знав про те, що ОСОБА_1 ще у 2010 році була передана у власність земельна ділянка для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель Ясінянської селищної ради за межами населеного пункту, із земель сільськогосподарського призначення (пасовище), адже документація із землеустрою була погоджена всіма державними органами. Твердження прокурора про те, що ця земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, є безпідставним, що підтверджено висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 27.02.2023 №1-27/02, яка була зроблена Українським центром судових експертиз на замовлення адвоката. Також з огляду на обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях ОСОБА_2 на відповідь на відзив на позовну заяву прокурора, вважає, що ОСОБА_2 є законним власником спірної земельної ділянки й позбавлення її права на майно суперечить актам цивільного законодавства України, а також протоколу Європейської конвенції з прав людини.

Представник відповідача Рахівської районної державної адміністрації в судове засідання жодного разу не з`являвся, голова Рахівської районної державної адміністрації - начальник районної військової адміністрації Владіслав Кич 10.01.2023 як відповідач у даній справі надав суду клопотання про розгляд справи без представника Рахівської райдержадміністрації, просить відмовити у задоволенні позову, при цьому не зазначає обставин та причин, з яких позовні вимоги не визнає.

Відповідач, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 12.12.2022 надав заяву про розгляд цієї справи без його участі, позовні вимоги не визнає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , 12.12.2022 надав суду заяву про розгляд даної справи без його участі, позовні вимоги не визнає.

Представник третьої особи без самостійних вимог - Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснень не подавав.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Подавши своїдокази,сторони реалізувалисвоє правона доказуванняі одночасновиконали обов`язокіз доказування,оскільки ст.81ЦПК закріплюєправило,за якимкожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 43,57 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнанні їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Отже, за загальним правилом, особа може звернутися до суду за захистом саме своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав. Лише у виняткових та передбачених законом випадкам, певні органи чи особи, вправі звертатися до суду в інтересах інших осіб. В інших випадках, ЦПК України не передбачено права однієї особи звертатися до суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до п.п. "а" п.24 Розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств).

Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Враховуючи вищезазначене, органом уповноваженим державою розпоряджатися земельними ділянками лісогосподарського призначення, представляти та захищати, у тому числі в суді, інтереси держави з зазначених питань є Закарпатська обласна державна адміністрація.

Суд встановив, що прокурор виявив порушення при передачі земельної ділянки ОСОБА_1 , але Закарпатська обласна державна адміністрація жодних заходів щодо поновлення інтересів держави у судовому порядку не вживала, що підтверджується, листом адресованим Закарпатській обласній адміністрації виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №07.52-104-3718вих-21 від 21.12.2021, де Закарпатську обласну державну адміністрацію повідомлено про виявлені порушення, а також листом №10330/06/16 від 21.01.2022, зі змісту якого слідує, що Рахівська районна державна адміністрація звернулась до Закарпатської обласної прокуратури, де повідомила, що вжити заходів для захисту вказаних у повідомленні прокурора інтересів держави вона не має можливості, у зв`язку з відсутністю коштів в облдержадміністрації для сплати судового збору.

Всі заходи щодо виявлення, фіксації та усунення порушень земельного законодавства вживалися лише Закарпатською обласною прокуратурою.

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У спірних правовідносинах використання земельних ділянок лісогосподарського призначення порушує права держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як розпорядника земель та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Невжиття Закарпатською обласною державною адміністрацією заходів щодо усунення порушення вимог земельного законодавства, а саме незаконної, безоплатної передачі земельної ділянки у приватну власність некомпетентним органом державної влади без вилучення та зміни цільового призначення, свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави. Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово - економічної діяльності держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

З врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблем - суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у земельній сфері.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земель державної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд 11 квітня 2023 року у справі № 371/483/22 провадження № 61-666св23.

У зв`язку з вищенаведеним, наявні достатні підстави для звернення Закарпатської обласної прокуратури з позовною заявою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган не здійснює належним чином свої повноваження.

Судом встановлені також такі факти й відповідні їм правовідносини.

Згідно з розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації № 191 від 02.03.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту» надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва на землях Ясінянської селищної ради, за межами населеного пункту, полонина Драгобрат.

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_1 замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вільної земельної ділянки у власність для будівництва дачного будинку.

За результатами розгляду вказаної документації, Рахівською районною державною адміністрацією Закарпатської області видано розпорядження № 221 від 11.03.2010 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту», яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва на землях Ясінянської селищної ради, полонина Драгобрат, за межами населеного пункту. Запропоновано громадянину ОСОБА_1 приступити до використання земельної ділянки після одержання документів, що засвідчують право власності та їх державної реєстрації.

Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2123656200:08:001:0359, а ОСОБА_1 23 березня 2010 року начальником управління Держкомзему у Рахівському районі було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №532955 (зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі).

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 29.03.2019, ОСОБА_1 подарував указану земельну ділянку ОСОБА_3 . Цей договір був посвідчений державним нотаріусом Рахівської державної адміністрації Пріц О.І. 29.03.2019 за № 1-395.

Крім того, суд встановив, що відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2020 ОСОБА_3 продав земельну ділянку ОСОБА_2 . Цей договір був посвідчений державним нотаріусом Рахівської районної державної адміністрації Пріц О.І. 03.12.2020 та зареєстрований в реєстрі №1-1062.

Державна реєстрація переходу прав власності за ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була проведена, що підтверджено інформаційною довідкою № 303515080 від 24.06.2022.

Звертаючись у суд із вказаним позовом Закарпатська обласна прокуратура посилається на те, що розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації №221 від 11.03.2010, в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 - видано з порушення вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим, таке є незаконним та підлягає скасуванню, а земельна ділянка витребуванню у власність держави.

Як вбачається з матеріалів справи слідчим відділенням Рахівського РВП в межах кримінальногопровадження №42020071160000025, відомості про яке були внесені до ЄРДР 04.05.2020, було призначено земельно-технічну експертизу й у ході проведення цієї експертизи судовий експерт Закарпатського НДЕКЦ Матьовка Є.І. встановив, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:08:001:0359, яка на території Ясінянської селищної ради Рахівського району, на полонині Драгобрат, та належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 повністю накладається на земельну ділянку земель лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП «Ясінянського ЛМГ». Площа накладення 0,01 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина перша-друга статті 3 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 5 Лісового кодексу України (далі ЛК України) передбачає, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Також, згідно зі ст. 55 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Земельного кодексу України (далі ЗК України), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

При цьому, як зазначено у ст. 16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Зі змісту статті 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до державного акту на право постійного користування серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 року, виданого Ясінянському державному лісомисливському підприємству, Рахівською районною Радою народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектара землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, відповідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 року № 360.

Згідно з листом ДП «Ясінянське ЛГ» № 584 від 02.08.2022 вбачається, що лісогосподарським підприємством не надавалось погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359.

Також, у розпорядженнях Рахівської РДА № 191 від 02.03.2010 та № 221 від 11.03.2010 відсутні відомості про вилучення земельної ділянки у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ».

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №45-ДК/30/АП/09/01/-20 від 21.01.2020, складеного Головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 знаходиться на землях, наданих у постійне користування ДП «Ясінянське ЛГ», земельну ділянку передано у власність без вилучення у землекористувача чи/або припинення права постійного користування землею.

Таким чином, розпорядження Рахівською РДА земельною ділянкою з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га без вилучення такої у землекористувача, свідчить про порушення ст. 149 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЛК України, право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За положеннями статті 20 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 20 ЗК України).

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Частиною першою статті 56 ЗК України встановлено, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (частина перша статті 57 ЗК України).

За правилами ч. 3 ст. 83, ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність, віднесено землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 ЗК України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Отже, стосовно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріоритет державної, комунальної власності над приватною і, крім того, прямо забороняє органам виконавчої влади передавати їх у приватну власність, крім випадків, визначених законом.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України, складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Частиною 1 статті 22 ЛК України встановлений виключний перелік підстав припинення права постійного користування лісами. В силу вимог ч. 1 ст. 24 ЛК України права лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 32 ЛК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.

Водночас передання у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припинення права користування ними, згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 31 ЛК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) належало до компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Також, як вказано у ч. 7 ст. 151 ЗК України, відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно зі своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п`ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п`ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об`єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Дослідженням матеріалів погодження місця розташування спірної земельної ділянки встановлено, що такі не містять висновку територіального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього середовища, а тому не могли бути затверджені.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель то тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно зі статтею 102 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з положеннями, викладеними у ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" у разі, коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

Суд з урахуванням доказів, наданих сторонами, зокрема матеріалів, що стосуються місця розташування спірної земельної ділянки, графічних матеріалів Свидовецького лісництва, матеріалів меж земельної ділянки - лісового фонду, що передана у користування ДП "Ясінянське лісомисливське господарство", вважає, що висновок, наданий Позивачем, найбільш відповідає обставинам справи, тому суд його бере до уваги з іншими матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що спірна земельна до її передачі у власність ОСОБА_1 належала до земель лісогосподарського призначення, перебувала у державній власності та у постійному користуванні ДП "Ясінянське ЛМГ" й використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України, при цьому питання про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки (лісогосподарське призначення) не вирішувалось та вона в установленому законом порядку з постійного користування ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" не вилучалась.

Посилання адвоката Ступака А.Ю. на те, що у ДП "Ясінянське лісомисливське господарство" розпорядженнями голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області неодноразово вилучались земельні ділянки лісового фонду, не доводить того факту, що цими розпорядженнями вилучалась саме земельна ділянка, яка має кадастровий номер 2123656200:08:001:0359, що була передана ОСОБА_1 , а також зміни цільового призначення цієї земельної ділянки з лісогосподарського на будь-який інший.

Отже, Рахівська районна державна адміністрація Закарпатської області, всупереч вимогам ЗК України та ЛК України, за межами своєї компетенції та без погодження із землекористувачем затвердила матеріали погодження, акти вибору та надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, а в подальшому затвердила проект її відведення та надала її у приватну власність ОСОБА_1 . При цьому рішення про її вилучення з постійного користування ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», всупереч вимогам ст.ст. 149, 151 ЗК України, не приймалось взагалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 21 ЗК Кодексу, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У силу вимог ст. 378 ЦК України право власності на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма права передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №303515080 від 24.06.2022 вказана земельна ділянка 29.03.2019 була відчужена за договором дарування серія та номер 1-395 від 29.03.2019, посвідченого Рахівською державною нотаріальною конторою, громадянину ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення про державну реєстрацію спірної земельної ділянки за ОСОБА_3 було прийнято державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. 29.03.2019 на підставі договору дарування земельної ділянки №1-395 від 29.03.2019.

Крім того, дана земельна ділянка була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1-1062 від 03.12.2020, посвідченого Рахівською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №303515080 від 24.06.2022 рішення про державну реєстрацію спірної земельної ділянки за ОСОБА_2 було прийнято державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. 03.12.2020 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1-1062 від 03.12.2020.

Держава, як власник спірного об`єкта нерухомості, делегує повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто, воля держави, як власника земельної ділянки, може виражатися лише в таких діях відповідного органу державної влади, які відповідають вимогам законодавства та її інтересам.

Таким чином, здійснення права власності, зокрема розпорядження спірною земельною ділянкою, не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених законом, не може вважатись вираженням волі держави.

Відповідні висновки зроблені Верховним Судом при розгляді подібних правовідносин та викладені у постановах від 16.08.2018 (справа № 711/802/17), від 15.11.2018 (справа № 522/14452/15-ц) та від 23.01.2019 (справа № 916/2130/15).

Власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма права передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Потрібний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки, встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, потрібно застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору.

Також Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 522/14454/15-ц (провадження № 61-30882св18) зауважив, що принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування з приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які потрібно з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

При вирішенні даного спору суд враховує, що витребування від ОСОБА_2 земельної ділянки, яка належить державі та вибула з її володіння поза її волею, не свідчить про порушення справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави як позивача у даній справі та інтересами відповідача ОСОБА_2 , яка не позбавлена права на відшкодування завданих їй збитків, зокрема, в порядку передбаченому статтею 661 ЦК України, тобто законодавство України надає відповідачу додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Повернення державі незаконного відчуженої земельної ділянки переслідує легітимну мету - захист інтересів суспільства й суд не встановив невідповідності заходу втручання в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, суд приходить до висновку, що вимога позивача про витребування її із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави є підставною, оскільки ця земельна ділянка, в порушення норм Земельного кодексу України вибула з володіння держави.

При цьому суд вважає, що віндикація майна, його витребування в особи, яка незаконно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права держави мирно володіти своїм майном. Така мета у цьому разі відповідає загальним інтересам суспільства та не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право власності ОСОБА_2 .

Статті 256-258 Цивільного кодексу України містять положення про позовну давність, де зокрема зазначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Посилання адвоката Ступака А.Ю на те, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду, є безпідставним, оскільки даний спір виник, у зв`язку з накладенням меж земельних ділянок, а такий розглядається в порядку цивільного судочинства й належить до юрисдикції загальних судів.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач у даному спорі - прокурор надав суду докази того, що про порушення прав держави позивач довідався лише з висновку експерта №15/86 від 31.07.2020, складеного на підставі постанови слідчого СВ Рахівського РВП в межах кримінального провадження №42020071160000025, та враховуючи, що закарпатська обласна державна адміністрація не приймала рішення про передачу цієї земельної ділянки ОСОБА_1 , за таких обставин строк позовної давності - 3 роки, який встановлений в даному випадку, не пропущений, оскільки прокурор пред`явив позов 09.11.2022, тому заява представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Ступака А.Ю. про відмову у задоволенні позову у зв`язку із закінченням строків давності є безпідставною, а отже задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про розподіл судових витрат таким чином.

У даному позові прокуратура Закарпатської області є платником судового збору в сумі 21232 грн згідно з платіжним дорученням №54 від 26.01.2021.

Враховуючи, що саме дії Рахівської районної державної адміністрації в даному спорі, зокрема видання останньою незаконного розпорядження про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , призвели до необхідності звернення прокурором до суду за захистом державних інтересів для вирішення даного спору, тому суд вважає, що справедливим та підставним буде стягнути судові витрати саме з Рахівської районної державної адміністрації в користь прокуратури Закарпатської області - судовий збір в сумі 12519,60 грн, що був сплачений при подачі даного позову до суду (платіжне доручення №1202 від 27.10.2022.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №221 від 11.03.2010 "Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність, за межами населеного пункту".

Витребувати у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0359 площею 0,10 га, ринковою вартістю 669240,00 гривень.

Стягнути з Рахівської районної державної адміністрації на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати в сумі 12519,60 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 60 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач,Закарпатська обласна державна адміністрація, місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, площа Народна, №4, код ЄДРПОУ: 00022496.

Представник позивача, Закарпатська обласна прокуратура, місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, № 2А, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909967.

Відповідачі:

- Рахівська районна державна адміністрація Закарпатської області, місцезнаходження: 890600, м. Рахів, вул. Миру, № 1, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 22106207;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне підприємство "Ясінянське лісомисливське господарство", місцезнаходження: смт Ясіня, вул. Грушевського, №13, Рахівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 22114684.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 12.06.2023.

Суддя: В.Е. Ємчук

СудРахівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення09.06.2023
Оприлюднено15.06.2023
Номер документу111491618
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —305/2221/22

Ухвала від 08.10.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 02.10.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 11.04.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 13.03.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Куштан Б. П.

Ухвала від 25.09.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Куштан Б. П.

Ухвала від 11.08.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Куштан Б. П.

Ухвала від 31.07.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Куштан Б. П.

Ухвала від 14.06.2023

Цивільне

Рахівський районний суд Закарпатської області

Ємчук В. Е.

Рішення від 09.06.2023

Цивільне

Рахівський районний суд Закарпатської області

Ємчук В. Е.

Рішення від 01.06.2023

Цивільне

Рахівський районний суд Закарпатської області

Ємчук В. Е.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні