Ухвала

від 12.06.2023 по справі 160/8925/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2023 року Справа 160/8925/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/8925/23 за позовною заявою Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування наказу, висновку за результатами розгляду скарги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни до Міністерства юстиції України (далі відповідач-1), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-1 Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року №880/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»;

- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача-2 Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 18.01.2023 за результатами розгляду скарги від 09.06.2022 року гр. ОСОБА_1 , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.06.2022 за № СК-1021-22;

- зобов`язати третю особу - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ Державному нотаріусу П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівній Олександрі Володимирівні (Позивачеві) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача-2, уточненням складу відповідачів з урахуванням заявлених позовних вимог, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 2147,20грн.

Копія ухвали суду від 02.05.2023 скерована позивачу засобами електронного зв`язку через електронну пошту та доставлена 04.05.2023, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.

12.05.2023 від Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучена квитанція про сплату судового збору у розмірі 2147,20грн та зазначено, що відповідач-2 не є юридичною особою, а тому не має коду ЄДРПОУ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8925/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.

Цією ж ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 39787008, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4).

Також, ухвалою від 17.05.2023 суду витребувано у відповідача докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття наказу від 07.03.2023 року №880/5 «Про задоволення скарги».

Копія ухвали суду від 17.05.2023 надіслана учасникам справи засобами електронного зв`язку та доставлена, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.

06.06.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Разом із відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого посилається на складність справи та значення справи для сторін, спірний предмет позову та характер спірних правовідносин, зазначивши, що для повного та всебічного встановлення обставин у даній справі існує необхідність заслуховування обґрунтувань представників сторін щодо правомірності винесення оскаржуваних наказів та дій.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

За змістом частини першої та другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Статтею 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 цієї статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною восьмою статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Проте, відповідачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.

Відповідач у клопотанні хоч і посилається на те, що він не погоджується з позовною заявою, проте не зазначає, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом дослідження письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи або їх повноту.

Щодо складності справи, судження відповідача щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер.

Покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для проведення розгляду справи з викликом сторін. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, інші пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та не знаходить підстав здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Поряд з цим, при вирішенні питання щодо розгляду справи з викликом судом враховано наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався.

01 травня 2023 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 254/2023 воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року.

В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Зважаючи на характер заявленого спору, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя М.М. Бухтіярова