Ухвала

від 23.06.2023 по справі 160/8925/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 червня 2023 року Справа 160/8925/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/8925/23 за позовною заявою Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування наказу, висновку за результатами розгляду скарги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни до Міністерства юстиції України (далі відповідач-1), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-1 Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року №880/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»;

- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача-2 Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 18.01.2023 за результатами розгляду скарги від 09.06.2022 року гр. ОСОБА_1 , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.06.2022 за № СК-1021-22;

- зобов`язати третю особу - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ Державному нотаріусу П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівній Олександрі Володимирівні (Позивачеві) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача-2, уточненням складу відповідачів з урахуванням заявлених позовних вимог, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 2147,20грн.

Копія ухвали суду від 02.05.2023 скерована позивачу засобами електронного зв`язку через електронну пошту та доставлена 04.05.2023, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.

12.05.2023 від Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучена квитанція про сплату судового збору у розмірі 2147,20грн та зазначено, що відповідач-2 не є юридичною особою, а тому не має коду ЄДРПОУ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8925/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.

Цією ж ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 39787008, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4).

Також, ухвалою від 17.05.2023 суду витребувано у відповідача докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття наказу від 07.03.2023 року №880/5 «Про задоволення скарги».

Копія ухвали суду від 17.05.2023 надіслана учасникам справи засобами електронного зв`язку та доставлена, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.

06.06.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Разом із відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого посилається на складність справи та значення справи для сторін, спірний предмет позову та характер спірних правовідносин, зазначивши, що для повного та всебічного встановлення обставин у даній справі існує необхідність заслуховування обґрунтувань представників сторін щодо правомірності винесення оскаржуваних наказів та дій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

20.06.2023 відповідачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року №880/5 «Про задоволення скарги» в частині скасування рішень від 07.06.2022 №63791193, прийнятого державним нотаріусом Рівною О.В.

21.06.2023 відповідачем подано клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого посилається на аналогічні доводи та підстави, викладені в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від 06.06.2023.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

Щодо складності справи, судження відповідача щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер.

Покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для проведення розгляду справи з викликом сторін. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, інші пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим.

Зважаючи на характер заявленого спору, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного провадження та розгляд адміністративної справи №160/8925/23 за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя М.М. Бухтіярова