Рішення

від 12.06.2023 по справі 380/7100/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року

справа №380/7100/23

провадження № П/380/7162/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Девік Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Девік Транс» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Коваліва, 44/8; код ЄДРПОУ 40146519) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 659-А/2; код ЄДРПОУ 39816845) з вимогою:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №349422 від 16.12.2022.

В обґрунтування позову вказав, що ПП «Девік Транс» не є автомобільним перевізником, а надає транспортно-експедиторські послуги та виступає експедитором. Підприємство не має у власності та не орендує вантажних автомобілів, відповідно не має найманих водіїв. Товарно-транспортна накладна №5 від 02.11.2022 та товарно-транспортна накладна №4 від 30.10.2022 містить невідповідні дані щодо автомобільного перевізника. Вантажовідправником помилково зазначено перевізником ПП «Девік Транс». ПП «Девік Транс» не організовувало та не виконувало перевезення згідно вищезазначеної товарно-транспортної накладної №5 від 02.11.2022 та товарно-транспортної накладної №4 від 30.10.2022. Перевезення було організовано ПП «Девік», яке виступало експедитором у даному перевезенні та залучило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , який фактично виконував перевезення вантажу і виступав автомобільним перевізником. Вважає, що оскаржувану постанову винесено на неналежного суб`єкта відповідальності. Також зазначив про те, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи, а саме: не повідомлено позивача про час і дату розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 28.04.2023 за вх.№8901ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування вказав, що під час здійснення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки транспортного засобу MERCEDES-BENZ ATEGO, номерний знак НОМЕР_1 , встановлено відсутність у водія вказаного транспортного засобу особистої картки водія, що є порушенням Положення № 340 та, в свою чергу, є підставою для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Щодо доводів позивача про те, що останній не є належним суб`єктом відповідальності, вказала, що сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною. Стверджує, що у разі залучення до організації перевезення вантажу експедитора, такі відомості дозволяється вказувати у товарно-транспортній накладній. Проте у спірному випадку, на думку відповідача, позивач після притягнення його до відповідальності намагається перевести себе у статус експедитора. Також вказав, що позивача належним чином повідомлено про час і дату розгляду справи шляхом направлення на його адресу рекомендованого поштового відправлення із зазначенням відповідної інформації. Просить у задоволенні позову відмовити.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Приватне підприємство «Девік Транс» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ40146519. Видами економічної діяльності позивача є: Основний: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Інші: 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

02.11.2022 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №004352 від 28.10.2022 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

У ході проведення вказаної перевірки зупинено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ ATEGO (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , водій: ОСОБА_3 .

Як стверджує відповідач, для перевірки водієм автотранспортного засобу надано такі документи: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу MERCEDES-BENZ ATEGO (державний номерний знак НОМЕР_1 ), серії НОМЕР_4 , товарно-транспортну накладну від 02.11.2022 №5. Вказані обставини не заперечуються позивачем.

За результатами перевірки, зокрема, складено: акт № 344367 від 02.11.2022 проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно з ТТН № 5 від 02.11.2022, відстуня особиста чіп карта водія режиму праці та відпочинку водія. Порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки, визначених статтею 48 цього Закону.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 5 від 02.11.2022, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником зазначено ПП «Девік Транс».

Листом № 44322/33/24-22 від 01.12.2022 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 14.12.2022 з 10:00 до 13:00 за адресою: Львівська область, м. Городок, вулиця Львівська, будинок 659 А/2.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ПП «Девік-Транс», 16.12.2022 винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 349422 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів щодо надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

У даному випадку автомобіль MERCEDES-BENZ ATEGO (державний номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_4 обладнаний діючим та повіреним тахографом, при цьому у водія відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку.

Крім того сторонами не надано доказів того, що водій позивача на дату перевірки мав у наявності таку картку.

При цьому, суд зауважує, що водій, при проведенні перевірки надав посадовим особам відповідача свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, товарно-транспортну накладну. Вказані обставини не заперечуються позивачем.

З врахуванням позиції, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, оскільки документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки не надав, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги автомобільного законодавства та при цьому не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про те, що він не є перевізником, а відтак не є суб`єктом відповідальності з огляду на положення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, відповідно до вказаної норми у товарно-транспортній накладній обов`язково зазначається автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (надалі Правила № 363) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Правила № 363 визначають, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Відтак, на думку суду, зазначення позивача в графі «автомобільний перевізник» товарно-транспортної накладної, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу у спірних правовідносинах, спростовує доводи позивача про те, що він не є перевізник, а тому і суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільні перевезення.

Щодо аргументів позивача, що його не було повідомлено про розгляд справи, а тому він не міг подати свої доводи та заперечення.

Згідно із абзацом першим п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Абзацом другим п.26 Порядку № 1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до абзацу першого п.27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Абзацом другим цієї ж норми встановлено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається із трекінгу поштових відправлень Укрпошти лист про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт був доставлений позивачу у точку видачі/доставки 09.12.2022, а вручено особисто 04.01.2023.

Відтак, позивач не був повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

При цьому, судом беруться до уваги висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17, в якій зазначено наступне: «відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу».

Як наслідок, аргумент позивача щодо невчасного його повідомлення про час та місце розгляду згаданої справи не вказує на суттєве порушення, а тому судом до уваги не береться.

Відтак позовні вимог ПП «Девік Транс» є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то, в силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову приватного підприємства «Девік Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.