Рішення

від 12.06.2023 по справі 420/15732/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15732/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 02 листопада 2022 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332236 від 30.10.2022, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» обґрунтовує тим, що за результатами розгляду справи, на підставі акту перевірки від 07.09.2022, яким встановлено позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена приписами ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідачем прийнято спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, яку позивач вважає протиправною з огляду на те, що останній не є перевізником, а відтак й не є суб`єктом відповідальності за вказане порушення. Крім того зазначає, що обладнання тахографом транспортного засобу має бути у разі здійснення міжнародних перевезень, що не мало місце у спірних правовідносинах.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М. від 07.11.2022 вказану позовну заяву ТОВ «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М. від 17.11.2022 позовну заяву ТОВ «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови від 03.10.2022 повернуто позивачеві.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу ТОВ «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

21 березня 2023 року справа № 420/15732/22 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду (вх. №8615/23) та за результатом автоматизованого розподілу між суддями передана судді Скупінській О.В. для продовження розгляду.

Ухвалою судді від 27.03.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №420/15732/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» та залишено без руху позовну заяву з наданням позивачу строку на усунення недоліків, а саме надання до суду оригіналу позовної заяви з додатками для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

07.04.2023 до суду надійшла заява (вх.№10955/23) представника позивача адвоката Нестеренка С.В., про усунення недоліків позовної заяви. До вказаної заяви представником позивача адвокатом Нестеренко С.В., додано позовну заяву з додатками в трьох екземплярах та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 11.04.2023 ухвалено прийняти до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ»; відкрити провадження у адміністративній справі та проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку статті 262 КАС України. Витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332236 від 03.10.2022.

18.04.2023 до суду (вх.№ЕП/12982/23) від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що не заперечується позивачем, є складом правопорушення за наслідками якого відповідачем правомірно застосована санкція. Щодо належного перевізника, посилається на пояснення представника позивача Захарова О.М., у яких останній зазначив, що саме ТОВ «ОЗТ-Південь» був перевізником за актом перевірки. Підкреслює, що тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб відсутній, крім того, дані щодо користувача не внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а відтак притягнуто до відповідальності належного суб`єкта. Щодо зазначення в товарно-транспортній накладній автомобільним перевізником ПП «Фарм Сервіс» вказує, що у графі «автомобільний перевізник» може зазначатись не лише автомобільний перевізник, але й експедитор, у зв`язку з чим, ТТН не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника. Крім того, відповідач вказує на необґрунтоване визначення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Так, матеріали справи містять копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.113-114, 139, 181), марка VOLVO, модель FH 12.420, тип вантажний сідловий тягач Е, повна маса 18000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ».

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.115-116, 140, 181) марки CODER, модель S 338423 SP, тип Спеціалізований напівпричіп Н/ПР самоскид Е, повна маса 34000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником є ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ».

Матеріали справи містять товарно-транспорту накладу №06-7 від 06.09.2022 (а.с.182), що надана до суду Державною службою України з безпеки на транспорті разом із відзивом на позовну заяву, відповідно до якої наявна інформація: автомобіль VOLVO НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , вид перевезень авто, автомобільний перевізник ПП «Фарм Сервіс», водій ОСОБА_1 , замовник ПП «Фарм Сервіс» ( НОМЕР_3 ), вантажовідправник ПП «Фарм Сервіс», пункт навантаження вул.Лесі Українки, с.Ягодинка, Хорошівський район, пункт розвантаження смт Велика Долина, вантаж наданий для перевезення отримав водій/експедитор ОСОБА_1 .

Відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області у період з 05.09.2022 по 11.09.2022 (а.с.186), направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 02.09.2022 (а.с.187-1880, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №339463 від 07.09.2022 (а.с.117, 141, 180) проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого проведено перевірку автомобілю VOLVO/CODER, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 (далі Акт перевірки).

У Акті перевірки у графі номер дорожнього листа, що належить (найменування автомобільного перевізника, його місцезнаходження) зазначено: «ПП «Фарм Сервіс» (39254550) Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Героїв України, буд.90; ТОВ «ОЗТ-Південь» - Одеська область, Малиновський район, м.Одеса, вул.Балківська, б.84».

Під час перевірки виявлено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, у т.ч. порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених в ст.48 цього Закону, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

Пояснення водія про причини порушень: на підприємстві не відреагували на моє попередження.

Акт перевірки містить підпис водія та посадових осіб, що провели перевірку.

Матеріали справи містять запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення КУпАП від 23.09.2022 (а.с.179).

Відповідно до довіреності від 01.03.2022, товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» уповноважує Захарова Олега Миколайовича представляти інтереси, у т.ч. в територіальних органах Укртрансбезпеки з правом надавати, підписувати та подавати від імені товариства заяви.

ОСОБА_2 скерував на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області заяву (вх.№19822/0/22-22 від 03.10.2022) (а.с.185), у якій вказав: «Прошу вважати перевізником по актам №339374 від 12.09.2022 та №339463 від 07.09.2022 ТОВ «ОЗТ-Південь».

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт товариством з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ», посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову від 03.10.2022 №332236 (а.с.118, 142, 178) про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої, враховуючи те, що ТОВ «ОЗТ-Південь» (автомобільний перевізник), допущено 07.09.2022, а/д М-05, Київ-Одеса, 452 км + 811, (Підстава Акт від 07.09.2022 №339463), відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТОВ «ОЗТ-Південь» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про автомобільний транспорт», цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення №103).

Відповідно до п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 1 п. 4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення №103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок - №1567).

Відповідно до пп. 2-4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

За приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Суд зазначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи (ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

У розумінні вимог статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Позивач, заперечуючи правильність визначення відповідачем автомобільного перевізника під час здійснення перевезення вантажу посилається на товарно-транспорту накладу №06-7 від 06.09.2022 (а.с.182), відповідно до якої наявна інформація: автомобільний перевізник ПП «Фарм Сервіс», замовник ПП «Фарм Сервіс» (39254550), вантажовідправник ПП «Фарм Сервіс».

Суд враховує, що вказана товарно-транспортна накладна надана суду саме відповідачем.

Так, За підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Суд зазначає, що особа, яка має відповідати за вчинене правопорушення у контексті даної справи є автомобільний перевізник, визначити якого можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна (принаймні відомо тільки про цей документ), проте відповідач застосував адміністративно-господарський штраф щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ», причетність якого до перевезення вантажу визначена з пояснень представника позивача Захарова О.М.

При цьому суд, враховує висновки, що викладені Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, які є для суду обов`язковими в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

В свою чергу, відповідач наполягає на тому, що перевізником перевіряємого транспортного засобу було саме товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ», при цьому, посилається на заяву ОСОБА_2 вх.№19822/0/22-22 від 03.10.2022) (а.с.185), у якій представник позивача вказав: «Прошу вважати перевізником по актам №339374 від 12.09.2022 та №339463 від 07.09.2022 ТОВ «ОЗТ-Південь».

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»»

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Отже, суд критично оцінює заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» як належний доказ того, що позивач був перевізником під час перевірки транспортного засобу.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що відповідачем належними доказами не доведено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» у спірних правовідносинах виступало автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», що виключає його відповідальність, передбачену статтею 60 цього Закону.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Суд не дає оцінку іншим обґрунтуванням, на які посилається позивач, оскільки встановлено, що позивач не є суб`єктом цих порушень, а тому він не може спростовувати обставини, які не зачіпають його права та інтереси.

Беручи до уваги наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, у відповіді на відзив представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на правничу допомогу позивачем було надано ордер на представництво адвокатом Нестеренко Станіславом Васильовичем інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» в Одеському окружному адміністративному суді (а.с.145); копія свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.144) та витяг з договору про надання правової допомоги від 16.12.2020 (а.с.143).

Оцінивши надані докази на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

За приписами статті 139 КАС України визначено, що сторона подає докази які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, або до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Окрім того, згідно з частиною третьою статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проте, з матеріалів справи не вбачається заяви позивача, що остаточний розрахунок відповідних витрат та докази будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Отже, дослідивши вищезазначені докази, суд не приходить до висновку про обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи міститься квитанція від 06.04.2023 про сплату позивачем судового збору у сумі 2684,00 грн.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн, оскільки рішення саме цього відповідача суд визнає протиправним та скасовує.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332236 від 30.10.2022, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ».

Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» (65049, м. Одеса, проспект Адміральський, 14, кв.1, код ЄДРПОУ 41938643);

Відповідачі:

-Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4);

-Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м. Київ, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39876845)

Суддя Олена СКУПІНСЬКА