Постанова

від 20.09.2023 по справі 420/15732/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15732/22

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про скасування постанови

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332236 від 30.10.2022 р.

В обґрунтування позову зазначалось, що оскаржувана постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є протиправною з огляду на те, що позивач не є перевізником, а відтак й не є суб`єктом відповідальності за вказане порушення. Крім того зазначає, що обладнання тахографом транспортного засобу має бути у разі здійснення міжнародних перевезень, що не мало місце у спірних правовідносинах.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одеса позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що не заперечується позивачем, є складом правопорушення за наслідками якого відповідачем правомірно застосована санкція. Щодо належного перевізника, посилається на пояснення представника позивача Захарова О.М., у яких останній зазначив, що саме ТОВ «ОЗТ-Південь» був перевізником за актом перевірки. Підкреслює, що тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб відсутній, крім того, дані щодо користувача не внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а відтак притягнуто до відповідальності належного суб`єкта. Щодо зазначення в товарно-транспортній накладній автомобільним перевізником ПП «Фарм Сервіс» вказує, що у графі «автомобільний перевізник» може зазначатись не лише автомобільний перевізник, але й експедитор, у зв`язку з чим, ТТН не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції. Позивач зазначає, що відповідач критично оцінив заяву представника ТОВ «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» як доказ того, що позивач був перевізником під час перевірки транспортного засобу.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки VOLVO, модель FH 12.420, тип вантажний сідловий тягач Е, повна маса 18000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ». (а.с.113-114, 139, 181)

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.115-116, 140, 181) марки CODER, модель S 338423 SP, тип Спеціалізований напівпричіп Н/ПР самоскид Е, повна маса 34000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником є ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ».

Матеріали справи містять товарно-транспорту накладу №06-7 від 06.09.2022 (а.с.182), що надана до суду Державною службою України з безпеки на транспорті разом із відзивом на позовну заяву, відповідно до якої наявна інформація: автомобіль VOLVO НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , вид перевезень авто, автомобільний перевізник ПП «Фарм Сервіс», водій ОСОБА_1 , замовник ПП «Фарм Сервіс» ( НОМЕР_3 ), вантажовідправник ПП «Фарм Сервіс», пункт навантаження вул.Лесі Українки, с.Ягодинка, Хорошівський район, пункт розвантаження смт Велика Долина, вантаж наданий для перевезення отримав водій/експедитор ОСОБА_1 .

Відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області у період з 05.09.2022 по 11.09.2022 (а.с.186), направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 02.09.2022 (а.с.187-1880, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №339463 від 07.09.2022 (а.с.117, 141, 180) проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого проведено перевірку автомобілю VOLVO/CODER, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 (далі Акт перевірки).

У Акті перевірки у графі номер дорожнього листа, що належить (найменування автомобільного перевізника, його місцезнаходження) зазначено: «ПП «Фарм Сервіс» (39254550) Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Героїв України, буд.90; ТОВ «ОЗТ-Південь» - Одеська область, Малиновський район, м.Одеса, вул.Балківська, б.84».

Під час перевірки виявлено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, у т.ч. порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених в ст.48 цього Закону, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа. Пояснення водія про причини порушень: на підприємстві не відреагували на моє попередження.

Акт перевірки містить підпис водія та посадових осіб, що провели перевірку.

Матеріали справи містять запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення КУпАП від 23.09.2022 (а.с.179).

Відповідно до довіреності від 01.03.2022, товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ» уповноважує Захарова Олега Миколайовича представляти інтереси, у т.ч. в територіальних органах Укртрансбезпеки з правом надавати, підписувати та подавати від імені товариства заяви.

ОСОБА_2 скерував на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області заяву (вх.№19822/0/22-22 від 03.10.2022) (а.с.185), у якій вказав: «Прошу вважати перевізником по актам №339374 від 12.09.2022 та №339463 від 07.09.2022 ТОВ «ОЗТ-Південь».

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт товариством з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-ПІВДЕНЬ», посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову від 03.10.2022 №332236 (а.с.118, 142, 178) про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої, враховуючи те, що ТОВ «ОЗТ-Південь» (автомобільний перевізник), допущено 07.09.2022, а/д М-05, Київ-Одеса, 452 км + 811, (Підстава Акт від 07.09.2022 №339463), відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТОВ «ОЗТ-Південь» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про автомобільний транспорт», цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення №103).

Відповідно до п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 1 п. 4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення №103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок - №1567).

Відповідно до пп. 2-4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

За приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Суд зазначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи (ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

У розумінні вимог статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Судова колегія зазначає, що позивач на спростування правильності визначення відповідачем автомобільного перевізника під час здійснення перевезення вантажу посилається на те, що він є власником транспортних засобів, а перевізником виступало ПП «Фарм Сервіс», про що зазначено в акті перевірки.

При цьому, як вбачається з наданої відповідачем до суду копії товарно-транспортної накладної №06-7 від 06.09.2022 (т.1 а.с.81), автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником у ній зазначено ПП «Фарм Сервіс» (ЄДРПОУ 39254550).

За підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Таким чином, особа, яка має відповідати за вчинене правопорушення у контексті спірних правовідносин є автомобільний перевізник, яким як вбачається з наданої до суду копії товарно-транспортної накладної був ПП «Фарм Сервіс».

При цьому, досліджуючи Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №339463 від 07.09.2022 р. вбачається, що посадовою особою ОСОБА_3 , яка проводила перевірку в графі «найменування автомобільного перевізника» вказано ПП «Фарм Сервіс» та ТОВ «ОЗТ-Південь».

В свою чергу під час розгляду справи судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 під час проведення перевірки та складання вищевказаного акта були надані перевіряючий особі водійське посвідчення, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, згідно яких власником є ТОВ «ОЗТ-Південь» та ТТН №06-7 від 06.09.2022 р., згідно якої перевізником є ПП «Фарм Сервіс», з чого можна зробити висновок, що на момент складання акта №339463 у посадової особи відповідача була відсутня інформація про те, що ТОВ «ОЗТ-Південь» є перевізником.

Однак, згідно матеріалів справи відповідачем до розгляду справи було запрошено власника транспортних засобів ТОВ «ОЗТ-Південь», проте маючи інформацію щодо перевізника відповідач в порушення норм законодавства ПП «Фарм Сервіс» на розгляд справи запрошено не було. При цьому слід звернути увагу, що автомобільним перевізником є той, хто надає відповідну послугу, а не власник транспортного засобу.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на заяву ОСОБА_2 від 03.10.2022 про те, що саме ТОВ «ОЗТ Південь» є перевізником за актом №339463, оскільки така заява не є тим належним документом, що доводить господарські операції щодо перевезення вантажу. При цьому, до цієї заяви будь-яких договорів або товарно-транспортних накладних, які б підтверджували, що саме ТОВ «ОЗТ-Південь» здійснювало перевезення вантажу суду не надано, однак в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №06-7 від 06.09.2022 згідно, якої автомобільним перевізником є саме ПП «Фарм Сервіс».

Таким чином, в обсязі з`ясованих в цій справі обставин колегія суддів зазначає, що виникнення спірних правовідносин пов`язане з тим, що спірну постанову відповідач виніс щодо особи, яка не є автомобільним перевізником вантажу, щодо якого була оформлена товарно-транспортну накладну, тому відповідно позивач не може нести відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченої статті 60 Закону №2344-III.

Також, в апеляційній скарзі апелянт вказує про необхідність належного документа, який би засвідчував право користування транспортним засобом, тобто використання цього транспортного засобу на законних підставах, що теж є обов`язковим для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Ці доводи висловлені в контексті того, що власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, його водієм і автомобільним перевізником були різні особи, але документів щодо тимчасового використання цього транспортного засобу (договір оренди або тимчасового реєстраційного талону) на час винесення спірної постанови відповідачу не надали.

Колегія суддів аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи зазначає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується саме до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підстава, проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Дійсно надання такої послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, оскільки такі дані не завжди можуть збігатися, як на тому акцентує апелянт.

Судова колегія звертає увагу, що водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III).

Колегія суддів не заперечує того, що під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності, однак й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці габаритно-вагового контролю, а призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, яким є автомобільний перевізник.

Однак, розглядаючи справу відповідачем було викликано власника транспортних засобів ТОВ «ОЗТ Південь», водночас посадові особи, які розглядали цю справу, не звернули уваги на обставини, які мали б щонайменше дати підстави засумніватися у тому, що саме позивач є (чи може бути) автомобільним перевізником, який має нести відповідальність, оскільки відповідно до наявною інформації автомобільним перевізником згідно Акту №339463 та ТТН №06-7 від 06.09.2022 є ПП «Фарм Сервіс».

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є правильними, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідно підстави для його скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.02.2023 р. справа №240/22448/20.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька