Рішення

від 13.06.2023 по справі 420/9899/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9899/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання- Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача- не з`явився

представника відповідача- Бутрик А.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття заходів, направлених на складання акту про неможливість проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів, направлених на складання акту про неможливість проведення перевірки, призначеної наказом від 01.10.2020 року №4807, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2021 року №00044360703 та від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою від 02.09.2021 року судом об`єднано в одне провадження адміністративні справи №420/9899/21 та №420/12939/21 під загальним номером №420/9899/21.

У справі №420/12939/21 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» звернулося до суд з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2021 року №15970/18-07.

Таким чином після об`єднання в цій справі позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невжиття заходів, направлених на складання акту про неможливість проведення перевірки, призначеної наказом від 01.10.2020 року №4807, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.03.2021 року №00044360703, від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03, від 07.07.2021 року №15970/18-07.

Ухвалою від 11.10.2021 року судом призначено по цій справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження по цій справі на час проведення експертизи.

Протокольною ухвалою від 14.09.2022 року судом поновлено провадження по цій справі, оскільки до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи та відпали підстави, які обумовили зупинення провадження по цій справі.

Ухвалами від 20 грудня 2022 року та 11 травня 2023 року судом задоволені клопотання представника відповідача та викликані особи для допиту в якості свідків.

Протокольною ухвалою від 20 грудня 2022 року судом закрито підготовче засідання по цій справі та призначено її розгляд по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем порушені строки на надання суб`єкту господарювання запитів про надання документів, що є підставою для зупинення проведення перевірки та враховуючи, що за місцем знаходження позивача було розміщено оголошення про знаходження працівників на карантині, що не дає можливість податковому органу провести перевірку, ця обставина передбачала складання акту про неможливість проведення перевірки, однак перевірка протиправно була проведена. Крім того, позивач зазначає про безпідставність проведення документальної перевірки, а враховуючи, що підприємством заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість це є підставою для проведення камеральної перевірки. Висновок контролюючого органу, що підприємством не вжито вичерпних заходів для надання первинних документів не відповідає дійсності. Позивач на підтвердження реального здійснення господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту/від`ємного значення з податку на додану вартість надав до суду відновлені документи, на підставі яких сформований податковий кредит за період, що перевірявся. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей на складах здійснювалася інвентаризаційною комісією та наявність товару на складах підтверджується відомостями обліку залишку товару на складі за червень-липень 2020 року. Наявність інформації щодо порушення норм законодавства контрагентом позивача не свідчить про порушення норм законодавства самим позивачем та в даному випадку слід виходити з презумпції добросовісності платника податків. Також позивач зазначив, що подав уточнюючий розрахунок та зняв в декларації суму, яка підлягала бюджетному відшкодуванню, а тому обставини, які стали підставою для проведення перевірки відпали. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 02.03.2021 року №00044360703, від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03 є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, враховуючи що грошові зобов`язання у розмірі 25624533 грн. визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 02.03.2021 року №00044360703 та від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03 є неузгодженими до дня набрання судовим рішенням у цій справі, висновок податкового органу щодо безпідставності включення до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду - квітень 2021 року суми ПДВ 25624533 грн. є протиправним, тому податкове повідомлення-рішення від 07.07.2021 року №15970/18-07 також підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, просив відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований відповідачем тим, що контролюючим органом було надано можливість платнику податку у відповідності до вимог статті 44 Податкового кодексу України відновити та надати належні документи первинного обліку на підтвердження показників звітності, які були відображені у декларації з ПДВ за липень 2020 року, однак будь-яких первинних документів не було надано позивачем, в тому числі, разом із запереченнями на акт перевірки, а за відсутності документів, що підтверджують факт придбання товарів, робіт, послуг від постачальників, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість. Визначальною ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, тобто необхідною умовою для віднесення сплачених за товари сум податку на додану вартість до податкового кредиту є необхідність придбання товару з метою використання в господарській діяльності, однак позивачем не здійснювалася реєстрація податкових накладних на реалізацію придбаного товару та не підтверджено залишки ТМЦ, а тому податковий кредит з ПДВ завищено на 25624533 грн. з вартості товарів, робіт, послуг, придбання яких не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, що стало наслідком прийняття податкових повідомлень-рішень від 02.03.2021 року №00044360703 та від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03. Також, відповідач зазначає, що з урахуванням узгодження за наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 02.03.2021 року №00044360703 та від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03, позивач повинен був відобразити відповідні показники у строковій звітності, що не було здійснено, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2021 року №15970/18-07.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» згідно поданої 03.09.2020 року податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2020 року задекларувало суму від`ємного значення ПДВ у розмірі 25624533 грн., в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у загальному розмірі 25609833 грн.

Враховуючи зазначені обставини, ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за липень 2020 року, за результатами якої складено довідку у формі висновку від 28.10.2020 року № 663/15-32-04-02/43339445 про те, що сума задекларованого бюджетного відшкодування відповідно даних додатка 3 (Д3) сформована з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованою у попередніх та звітному (податкових) періодах та становить 25609833 грн., а причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є декларування залишків ТМЦ, придбаних на митній території України (тютюнові вироби) у ТОВ «ВЕЛПАР» (код ЄДРПОУ 43518921), орієнтована сума залишку товарів становить 128049165 грн. без ПДВ.

За результатами цієї перевірки відповідач прийшов до висновку про неможливість перевірити правомірність формування від`ємного значення, наявність залишків ТМЦ, факту використання ТМЦ в господарській діяльності, наявність на складах, правомірність заявленого до відшкодування ПДВ з бюджету у декларації за липень 2020 року, тому виникла необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДПС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ, за результатами якої складений акт перевірки №1273/15-32-07-03-17/43339445 від 03.02.2021 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 25609833 грн. та завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 14700 грн.

На підставі акту перевірки №1273/15-32-07-03-17/43339445 від 03.02.2021 року відповідачем направлені ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» податкові повідомлення-рішення від 02.03.2021 року № 00044360703, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану в декларації з ПДВ за липень 2020 року на поточний рахунок платника у банку на 25609833 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 6402458,25 грн., № 00044370703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість у декларації з ПДВ за липень 2020 року, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 14700 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 19.05.2021 року №11117/6/99-00-06-01-05-06, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2021 року №00044360703 в частині штрафних санкцій, а інше податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

В зв`язку з такими обставинами, відповідачем направлено позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану в декларації з ПДВ за липень 2020 року на 25609833 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 2560983,30 грн.

Позивачем 20.05.2021 року подано податкову звітність з податку на додану вартість за квітень 2021 року, в якій від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включено суму ПДВ 25624533 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» за звітний (податковий) період квітень 2021 року, за результатами якої складено акт перевірки №11389/15-32-18-07/43339445 від 11.06.2021 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем «Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми від`ємного значення (р. 19, р. 21) в декларації з ПДВ за квітень 2021 року на 25624533 грн.

Відповідачем на підставі акту перевірки № 11389/15-32-18-07/43339445 від 11.06.2021 року направлено ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» податкове повідомлення-рішення від 07.07.2021 року № 15970/18-07, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації з ПДВ за квітень 2021 року.

Позивач не погодився з правомірністю проведення документальної позапланової перевірки та правомірністю податкових повідомлень-рішень, винесених за позапланової виїзною та камеральною перевіркою, а тому звернувся до суду з цими позовами.

З акту перевірки № 1273/15-32-07-03-17/43339445 від 03.02.2021 року вбачається, що підставою зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану в декларації з ПДВ за липень 2020 року на поточний рахунок платника у банку та застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість у декларації з ПДВ за липень 2020 року, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, стало те, що ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» сформовано податковий кредит з ПДВ з вартості товарів, робіт, послуг, придбання яких не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, в результаті чого податковий кредит завищено на 25624533 грн. Позивачем не надано первинні документи щодо наявності запасів, використання складів в господарській діяльності не підтверджується, позивачем вимоги щодо проведення інвентаризації основних засобів, коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки та надання копій відповідних документів не виконано, не надано доказів реалізації придбаного товару, тощо.

Суд вважає, що відповідачем дотриманий порядок проведення перевірки, висновки податкового органу, викладені в зазначеному акті перевірки повністю обґрунтовані, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірні, виходячи з наступного.

З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за липень 2020 року, відповідачем видано наказ від 01.10.2020 року № 4807 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ».

Однак листом від 02.10.2020 року позивач повідомив відповідача про втрату оригіналів документів пов`язаних з фінансово господарською діяльністю підприємства за період з 01.03.2020 року по теперішній час, зокрема: податкових накладних, видаткових накладних, інвентаризаційних описів, договорів, платіжних доручень, виписок та інших документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до положень п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів. У разі не відновлення документів або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з огляду на втрату підприємством документів, що підтверджують його господарсько-фінансову діяльність, відповідачем було складено акт від 08.10.2020 року № 573/15-32-07-03/43339445 про неможливість проведення перевірки та видано наказ від 08.10.2020 року № 4949 «Про перенесення термінів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ».

Оскільки посадові особи ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» за податковою адресою були відсутні, акт та наказ від 08.10.2020 року не був вручений позивачу, про що складений акт від 08.10.2020 року про відсутність за місцем знаходження платника податків.

Крім того, позивачу поштою направлений лист від 08.10.2020 року про необхідність відновлення втрачених документів та повідомлення про це податкового органу, який не вручений позивачу в зв`язку із закінченням термінів зберігання.

Разом з цим, представник ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» 16.10.2020 року звертався до Головного управління ДПС в Одеській області із адвокатським запитом щодо стану проведення перевірки, на який надано відповідь листом від 23.10.2020 року № 22754/С/15-32-07-03-10 про вжиті заходи з метою проведення перевірки з наданням копій документів: наказів від 01.10.2020 року № 4807 та від 08.10.2020 року № 4949, копії листа від 08.10.2020 року №19171/10/15-32-07-03-10 щодо необхідності відновлення втрачених документів та копії акту №573/15-32-07-03/43339445 від 08.10.2020 року про неможливість проведення перевірки та №675/15-32-07-03/43339445 від 08.10.2020 року відсутність за місцем знаходження платника податків. Зазначений лист отриманий представником ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» поштою 29.10.2020 року.

ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» 02.01.2021 року направило до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення № 1/2-01 про відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення від платника податків до контролюючого органу.

При цьому, податковим органом 04.01.2021 року, 05.01.2021 року, 06.01.2021 року здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» - м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А з метою вручення направлень на перевірку від 30.12.2020 року, однак посадові особи та працівники підприємства були відсутні за цією адресою в зв`язку з карантином, а тому 06.01.2021 року направлення на перевірку направлені позивачу поштою.

Також, 11.01.2021 року відповідачем здійснений вихід за податковою адресою позивача та враховуючи відсутність посадових осіб ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» за цією адресою контролюючим органом видано наказ від 11.01.2021 року № 8-п «Про зупинення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» з 11.01.2021 року по 25.01.2021 року.

Наказом від 25.01.2021 року № 174-п документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» поновлено та 26.01.2021 року під час виходу за податковою адресою позивача відповідачем знов встановлено відсутність посадових осіб або його законних представників за цією адресою, у зв`язку з чим складено відповідний акт від 27.01.2021 року.

Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 27.01.2021 року № 247-п продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» на 2 робочих дня.

27.01.2021 року, 28.01.2021 року та 29.01.2021 року податковим органом здійснювався вихід за податковою адресою позивача з метою проведення перевірки, однак у зв`язку з відсутністю податкових осіб ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» та його законних представників складалися відповідні акти.

Крім того, з метою проведення перевірки на адресу ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» Головним управлінням ДПС в Одеській області неодноразово направлялися засобами поштового зв`язку запити (від 04.01.2021 року № 1, від 05.01.2021 року № 2, від 06.01.2021 року № 3, від 26.01.2021 року № 4) про надання первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податку на додану вартість за липень 2020 року, що стало предметом перевірки, а також запит від 28.01.2021 року № 397/КПР/15-32-07-03-10 на надання оригіналів первинних документів та документів бухгалтерського обліку, а також надання доступу до обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для отримання прибутку, або пов`язані із веденням господарської діяльності.

Однак до моменту складання акту перевірки такі документи та будь-які відповіді від ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» на адресу податкового органу не надходили.

Крім того, всі документи, зокрема накази і направлення на проведення перевірки, запити на надання первинних документів, тощо згідно даних «Укрпошти» вручені позивачу 31.01.2021 року.

Відповідно до п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд звертає увагу, що ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» протягом всього часу проведення перевірки не надало до податкового органу первинні документи на підтвердження тих показників звітності, які були відображені у декларації з ПДВ за липень 2020 року, при тому, що податковим органом неодноразово переносилися терміни проведення перевірки, зупинялося проведення перевірки, згідно даних «Укрпошти» накази і направлення на проведення перевірки, запити на надання первинних документів, тощо вручені позивачу 31.01.2021 року, тобто, до складання акту перевірки, однак жодних активних дій з метою підтвердження показників податкової звітності позивач не вчинив.

Слід зазначити, що податковим органом надана можливість платнику податку у відповідності до вимог статті 44 Податкового кодексу України відновити та надати належні документи первинного обліку, будь-яких доказів та обставин, які б перешкоджали позивачу надати відновлені документи він не навів та суд вважає, що ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» мало можливість надати відновлені документи як з листом про їх відновлення від 02.01.2021 року так і запереченнями на акт перевірки, які мали б бути враховані податковим органом при розгляді таких заперечень.

Позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про намагання позивача надати документи податковому органу до складання акту перевірки, до отримання його позивачем або після його отримання разом із запереченнями, при тому, що акт перевірки отриманий позивачем 08.02.2021 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем вжито всіх передбачених законодавством заходів, направлених на забезпечення отримання від позивача первинних документів на підтвердження показників податкової звітності з метою проведення перевірки та підстав для складання акту про неможливість проведення перевірки після вжиття таких заходів у відповідача не було.

Посилання позивача на ту обставину, що запит про надання документів отриманий позивачем менше ніж за 5 днів до дати закінчення перевірки та необхідність зупинення перевірки з цих підстав суд вважає безпідставним, оскільки позивачем документи були втрачені та йому наданий час для їх відновлення, податковим органом зупинялося проведення перевірки, а у відповідності до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки після початку перевірки, тобто, позивач мав надати такі документи навіть за відсутності відповідного запиту.

Посилання позивач на відсутність підстав, передбачених п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для проведення документальної перевірки позивача, суд вважає не обґрунтованими, виходячи з наступного.

ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» згідно поданої 03.09.2020 року податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2020 року задекларувало суму від`ємного значення ПДВ у розмірі 25624533 грн., а тому ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за липень 2020 року, за результатами якої складено довідку у формі висновку від 28.10.2020 року № 663/15-32-04-02/43339445.

Однак під час камеральної перевірки відповідач прийшов до висновку про неможливість перевірити правомірність формування від`ємного значення, наявність залишків ТМЦ, факту використання ТМЦ в господарській діяльності, наявність на складах, правомірність заявленого до відшкодування ПДВ з бюджету у декларації за липень 2020 року, тому виникла необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка може бути призначена при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., а тому у податкового органу були підстави для проведення такої перевірки.

Щодо тверджень позивача про безпідставне направлення документів представнику, з яким договір про надання правової допомоги закінчився, ці обставини ніяким чином не впливають на правомірність проведення перевірки, оскільки документи податковим органом направлялися в тому числі за податковою адресою платника податків.

З урахуванням всіх викладених обставин, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів, направлених на складання акту про неможливість проведення перевірки, не підлягають задоволенню.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слід зазначити наступне.

Встановлення правомірності декларування суми від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленої до бюджетного відшкодування, можливо лише при дослідженні відповідної первинної документації, а також встановлення фактичної наявності залишків товарно-матеріальних цінностей, які згідно податкової звітності не було реалізовано підприємством у визначених обсягах.

Відповідно до положень п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» задекларувало суму бюджетного відшкодування 25609833 грн. відповідно даних додатка 3 (Д3), яка була сформована з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованого у попередніх та звітному (податкових) періодах. Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є декларування залишків ТМЦ, придбаних на митній території України (тютюнові вироби) у ТОВ «ВЕЛПАР».

Як вже зазначалося вище відповідно до положень п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. п. 2.1-2.2 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» з жовтня 2020 року та після відновлення втрачених документів не вчинило будь-яких дій, направлених на надання до податкового органу первинних документів, облікових регістрів, регістрів бухгалтерського обліку та інші документів фінансово-господарської діяльності, які б підтверджували правомірність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В даному випадку відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що документи, які підтверджують показники ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» відображені у податковій звітності, вважаються відсутніми у такого платника податків на час складення такої звітності.

Тобто, перевіркою не підтверджено правомірність та обґрунтованість даних податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ».

Отже, висновки відповідача про те, що у зв`язку з неможливістю проведення обстеження територій, приміщень та іншого майна ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» неможливо підтвердити наявність залишків ТМЦ та за відсутності документів, що підтверджують факт придбання товарів, робіт, послуг від постачальників, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, є повністю правомірними.

Під час розгляду справи ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» надало до суду копії документів на підтвердження правомірності, на його думку, декларування суми від`ємного значення з ПДВ у розмірі 25624533 грн., в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у загальному розмірі 25609833 грн., в декларації з ПДВ за звітний період липень 2020 року, а саме: договір поставки від 01.06.2020 року № 01-6/20, видаткові накладні за період червень-липень 2020 року, податкові накладні за період червень-липень 2020 року, відомості обліку залишків товару на складі за червень-липень 2020 року.

Разом з цим, суд критично оцінює надані документи, оскільки позивач протиправно та безпідставно не надав їх відповідачу як до, під час, так і після проведення перевірки, а в силу приписів Податкового кодексу України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог податкового законодавства.

Позивач посилається на наявність в матеріалах справи відомостей обліку залишків товару на складах за червень-липень 2020 року, однак суд критично ставиться до наданих доказів, оскільки вони не надавалися податковому органу, з відомості обліку залишків товару на складі не вбачається на якому складі ці залишки наявні, оскільки позивач декларував наявність 2х складів, на яких зберігалися товарно-матеріальні цінності.

У періоді, якій перевірявся, ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» відповідно до повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, через які проводиться діяльність (форма № 20-ОПП) використовувало у своїй діяльності складські приміщення за адресами: м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, та м. Одеса, Тираспольське шосе, 19.

Оскільки, причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є декларування залишків ТМЦ, які згідно податкової звітності не було реалізовано підприємством у визначених обсягах, тому під час розгляду справи виникла необхідність допиту свідків - уповноважених осіб підприємств, які надавали позивачу свої приміщення в користування для провадження господарської діяльності.

Під час розгляд справи суд допитав в якості свідків директора ТОВ «Завод ТЕМП» - ОСОБА_1 , як власника складського приміщення за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, а також головного інженера ТОВ «Бриз А» - Альтера Олександра Володимировича, як працівника підприємства, у якого орендувалось складське приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 27/29.

Вказані свідки пояснили суду, що ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» не зберігало за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, товарно-матеріальних цінностей, у тому числі тютюнових виробів, а за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, підприємство взагалі ніколи не орендувало складське приміщення та не зберігало за цією адресою товарно-матеріальних цінностей, у тому числі тютюнових виробів.

У періоді, який перевірявся, постачальником ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» було ТОВ «ВЕЛПАР», яке здійснювало постачання тютюнових виробів згідно наданих податкових накладних.

При цьому, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 32021160000000005 від 15.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 Кримінально кодексу України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження службові особи ТОВ «ЛАЙТРО-ПРО» та ТОВ «ВІРТУС-ПРО» у звітні (податкові) періоди з липня по вересень 2020 року вчинили фінансові операції, пов`язанні із перерахуванням безготівкових коштів на загальну суму 68,8 млн. грн., що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великому розмірі. Виявлена схема руху коштів направлена на надання комплексу професійних послуг з мінімізації (ухилення від сплати) податків до бюджету та відмивання злочинних доходів з використанням фіктивних підприємств та інших засобів, що класифікуються за дослідженнями FATF як професійні міжнародні мережі з відмивання коштів через торгові операції та з використанням системи взаємозаліків поза межами фінансової системи. За рахунок діяльності ТОВ «ЛАЙТРО-ПРО» та ТОВ «ВІРТУС-ПРО» - ТОВ «ВЕЛПАР» сформувало податковий кредит, а в подальшому надало можливість сформувати від`ємне значення з ПДВ та заявити його до бюджетного відшкодування, в тому числі, ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ».

Під час здійснення досудового розслідування з метою фіксації залишків товарно-матеріальних цінностей (тютюнових виробів), за рахунок яких ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» сформувало від`ємне значення з ПДВ та в подальшому заявило до бюджетного відшкодування 25609833 грн. слідчими СУ ГУНП в Одеській області 25.07.2022 року на підставі ухвал слідчого судді проведено огляди за адресами зберігання вищевказаного майна, а саме: м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, та м. Одеса, шосе Тираспольське, 19.

Відповідно до проведених оглядів приміщень не встановлено залишків нереалізованих ТМЦ (тютюнових виробів), за рахунок яких сформовано від`ємне значення з ПДВ та в подальшому заявлене до відшкодування. Крім того, складське приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, буд. 27/29, тривалий час взагалі знаходяться в аварійному стані і не придатне для зберігання будь-яких товарно-матеріальних цінностей.

У кримінальному провадженні будучи допитаним 25.07.2022 року в якості свідка представник власника приміщень за адресою м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, - головний інженер ТОВ «Бриз А» Альтер О.В. повідомив, що ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» не зберігало за вказаною адресою товарно-матеріальних цінностей, у тому числі тютюнових виробів. Також, будучи допитаним 25.07.2022 року в якості свідка представник власника приміщень за адресою: м. Одеса, шосе Тираспольське, 19, - старший зміни ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» Липовая О.В. повідомила, що ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» ніколи не орендувало та не зберігало за вказаною адресою товарно-матеріальних цінностей, у тому числі тютюнових виробів.

Таким чином, матеріалами кримінального провадження фактично підтверджуються ті ж самі обставини, що зазначили свідки, допитані в цій справі, щодо не зберігання позивачем ТМЦ на складах за адресами: м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, та м. Одеса, шосе Тираспольське, 19 та не можливість такого зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, однак позивач жодних дій направлених на спростування викладених свідками фактів не вчинив, в судове засідання не з`явився, керівник ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» також в судове засідання не з`явився, доказів які б спростовували не зберігання на складах ТМЦ не надав.

Таким чином, позивач не підтвердив документально, ані зберігання ТМЦ, ані їх реалізацію, в тому числі, до цього часу, а тому у позивача було відсутнє право на декларування від`ємного значення з ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок.

Отже, висновки Головного управління ДПС в Одеській області про порушення ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в частині завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 25609833 грн. та завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 14700 грн. є повністю обґрунтованими.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 02.03.2021 року № 00044360703 та від 24.05.2021 року № 12104/15-32-07-03 прийняті відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.07.2021 року № 15970/18-07, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації з ПДВ за квітень 2021 року на 25624533 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п. п. 5 п. 4 Розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року № 21 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, розділ II «Податковий кредит»: у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Оскільки суд прийшов до висновку, що у позивача було відсутнє право на декларування від`ємного значення з ПДВ у розмірі 25624533 грн. в декларації за липень 2020 року, тому підприємство безпідставно в декларації з ПДВ за квітень 2021 року до складу податкового кредиту у рядок 16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) включило цю суму ПДВ в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд враховує, що сума грошового зобов`язання визначена за результатами перевірки на підставі акту № 1273/15-32-07-03-17/43339445 від 03.02.2021 року була узгоджена на підставі рішення Державної податкової служби України від 19.05.2021 року, а декларацію з ПДВ за квітень 2021 року позивач подав 20.05.2021 року. При цьому, звернення до суду з позовом щодо скасування податкових повідомлень рішень відбулося лише 25.06.2021 року.

Крім того, суд в цій справі прийшов до висновку про безпідставність визначення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість та формування податкового кредиту в цій сумі.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2021 року № 15970/18-07 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації з ПДВ за квітень 2021 року на 25624533 грн. прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо проведеної в межах цієї справи судово-економічної експертизи, за результатами якої експертом складений висновок №21-6485/6486, суд його не приймає до уваги та відхиляє, оскільки експертиза проведена на підставі документів, які не надавалися податковому органу до, під час і після проведення перевірки, а тому вважається що такі документи були відсутні у платника податків на час складення звітності або на час виконання вимог податкового законодавства, а також з урахуванням того, що товарно-матеріальні цінності були відсутні у позивача, які не було реалізовано, тому права на декларування в декларації з ПДВ за липень 2020 року суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню на рахунок у розмірі 25609833 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 14700 грн. у позивача не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» (вул. Водопровідна, буд. 1А, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43339445) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття заходів, направлених на складання акту про неможливість проведення перевірки, призначеної наказом від 01.10.2020 року №4807, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 02.03.2021 року №00044360703, від 24.05.2021 року №12104/15-32-07-03, від 07.07.2021 року №15970/18-07 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.06.2023 року.

СуддяЛеонід СВИДА

.