Ухвала

від 08.06.2023 по справі 756/2843/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого Оболонського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року у кримінальному провадженні №42021102050000164 від 03.09.2021, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42021102050000164 від 03.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме:

1. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №16 - загальною площею 54, 45 м2

2. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №17 загальною площею 55,60 м2

3. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №18, загальною площею 53,81 м2.

4. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №19, загальною площею 56,6 м2;

5. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №20, загальною площею 54,02 м2;

6. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №21, загальною площею 41.07 м2;

7. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №22, загальною площею 40,63 м2;

8. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №23, загальною площею 37,85 м2;

9. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №38, загальною площею 88,42 м2;

10. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №39, загальною площею 42,56 м2;

11. Офісне приміщення (нежитлове приміщення) №40, загальною площею 49,29 м2;

12. Офісне приміщення №2 яке розміщено на 2-му поверху, загальною площею 88,42 м2 на відмітці +3,300;

13. Господарчі комори площею 272,2 м2 та 381,9 м2 та 245, 9 м2.

14. Приміщення для зберігання автомобілів 2230,2 м2, категорія В, верхній рівень паркінгу 63 машини + 6 мото м/м., розташовані за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 32-д, які на підставі приватної власності належить ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» (КОД ЄДРПОУ 38950520), встановлено заборони в межах відчуження та розпорядження вказаним майном.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини,що майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021102050000164, а тому наявні достатні підстави для арешту, відповідно до вимог ст. ст.170, 171 КПК України.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

Вказує апелянт на те, що слідчий суддя в порушенні вимог п.п.1,2 ч.2 ст.173 КПК України не врахував правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Слідчий суддя не оцінив розумність і спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження і наслідки арешту майна для його власників та третіх осіб. Також апелянт вказує і на те, що клопотання органу досудового розслідування не містить будь-яких обґрунтованих і підтверджених належними засобами доказування доводів щодо доцільності та правомірності застосування таких обмежень, як арешт майна. При цьому апелянт зазначає, що ні прокурор, ні слідчий суддя не вчинили жодних дій щодо з`ясування тієї обставини хто є дійсним власником арештованого майна і чи існує воно наразі як об`єкт права власності, чи зареєстровано право власності такого майна за будь-ким. В матеріалах справи відсутні документи, котрі підтверджували існування права власності на об`єкти нерухомості на які накладається арешт. Крім того апелянт зазначає, що матеріали не містять даних про вчинення кримінального правопорушення за ст. 364 КК України ТОВ «ВІСЕНС ХАУС», жодній особі товариства не повідомлено про підозру, розмір шкоди кримінальним провадженням не встановлений, цивільний позов відсутній, в оскаржуваній ухвалі жодної згадки про наявність/відсутність висновків експертиз та спеціалістів в даному кримінальному провадженні не має.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвокатів, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ст.170, ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102050000164 від 03.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:167:0016 за адресою: АДРЕСА_1 , багатофункціонального комплексу з прибудованими нежитловими приміщеннями, замовником якого є ТОВ «Вісент Хаус», не відповідає вимогам земельного кодексу та Державних будівельних норм та здійснено у порушення містобудівних вимог та обмежень.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на об`єкти нежитлової нерухомості за адресою місто Київ, проспект Степана Бандери, буд. 32-Д, оскільки вважає, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Також колегія суддів зважує і на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування від 28.04.2023 року, вищевказані приміщення визнано речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді не встановлено обмежень щодо користування цих приміщень.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання органу досудового розслідування, вищезазначене майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів вважає доводи апеляції такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження. Обставини на які посилається апелянт були враховані під час прийняття рішення слідчим суддею. Крім того колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта щодо обмеження прав власника майна, так як право користування вказаними приміщеннями не заборонено, а за посиланням апелянта ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» навіть не є власником арештованого майна.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно не може прийматися до уваги.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року у кримінальному провадженні №42021102050000164 від 03.09.2021 - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3161/2023

Єдиний унікальний номер 756/2843/23-к Категорія ст. 172 КПК України

Доповідач: ОСОБА_1