Ухвала

від 13.06.2023 по справі 520/1963/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 червня 2023 р.Справа № 520/1963/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року по справі № 520/1963/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилдорстрой"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року по справі № 520/1963/22 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилдорстрой" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга від Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року по справі № 520/1963/22, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в обгрунтування якого зазначено, що повторна апеляційна скарга подається у найкоротший термін після сплати судового збору та повернення первинної апеляційної скарги ухвалою від 03.05.2023, у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління ДПС у Харківській області задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 15.11.2022 року. Апеляційна скарга на зазначене рішення Головним управлінням ДПС у Харківській області первинно подана 16.12.2022 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року по справі № 520/1963/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилдорстрой" до Головного управління ДПС у Харківській області, Головне управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху та надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 3721 гривня 50 копійок.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року по справі № 520/1963/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилдорстрой" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року по справі № 520/1963/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилдорстрой" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

З матеріалів справи вбачається, що причиною пропуску строку на оскарження відповідачем судового рішення є несплата судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції з причини тимчасової неспроможності контролюючого органу його сплатити у зв`язку із відсутністю коштів.

Колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VІ органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно. А отже, довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при вирішенні справи суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принципjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином колегія суддів вважає, що вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.

Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду: від 08.07.2019 р. у справі № 825/1916/15-а, від 12.08.2021 р. у справі №826/14733/18, від 06.08.2021 року у справі №640/5229/19.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зауважує, що доводи, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку жодним чином не посвідчують поважність причин, та не вказують на обставини, які є об`єктивно непереборними для подання скаржником повторно апеляційної скарги лише 31.05.2023 року.

Відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору.

Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 321 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі № 520/1963/22 відмовити.

Визнати неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі № 520/1963/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Мінаєва О.М.