Постанова

від 12.06.2023 по справі 640/3503/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3503/20 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПЛАСТ ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1332316/42624501 від 18.11.2019, № 1339340/42624501 від 27.11.2019, № 1339339/42624501 від 27.11.2019, № 1339338/42624501 від 27.11.2019, № 1332317/42624501 від 18.11.2019, № 1332315/42624501 від 18.11.2019.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1332316/42624501 від 18.11.2019, № 1339340/42624501 від 27.11.2019, № 1339339/42624501 від 27.11.2019, № 1339338/42624501 від 27.11.2019, № 1332317/42624501 від 18.11.2019, № 1332315/42624501 від 18.11.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 позов задоволено.

Відповідачі в апеляційних скаргах просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на тому, що відмова у реєстрації податкових накладних є правомірною, а Офіс великих платників податків не є належним відповідачем у справі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ЮНІПЛАСТ ЛТД» та ТОВ «Хеліфлекс Іст Юроп ЛТД» уклали договір № 1 від 15.10.2019, на підставі якого здійснювалися господарські операції, зазначені у податкових накладних.

На виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК) позивачем складено податкові накладні № 3 від 13.11.2019, № 2 від 06.11.2019, № 1 від 01.11.2019, № 6 від 23.10.2019, № 8 від 31.10.2019, № 7 від 31.10.2019 та направлено у передбачені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманими квитанціями від 08.11.2019, 09.11.2019, 24.11.2019, 22.11.2019 за результатами обробки податкових накладних № 3 від 13.11.2019, № 2 від 06.11.2019, № 1 від 01.11.2019, № 6 від 23.10.2019, № 8 від 31.10.2019, № 7 від 31.10.2019 (кожної окремо) документи прийнято, реєстрація зупинена. Контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (Критерії № 959). Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішеннями № 1332316/42624501 від 18.11.2019, № 1339340/42624501 від 27.11.2019, № 1339339/42624501 від 27.11.2019, № 1339338/42624501 від 27.11.2019, № 1332317/42624501 від 18.11.2019, № 1332315/42624501 від 18.11.2019 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 3 від 13.11.2019, № 2 від 06.11.2019, № 1 від 01.11.2019, № 6 від 23.10.2019, № 8 від 31.10.2019, № 7 від 31.10.2019 .

В обґрунтування зазначених рішень, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків документів, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідачем не доведено правомірності рішень комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми права постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пункту 2 вказаного Порядку наведені у ньому терміни вживаються у такому значенні:

- комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;

- комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Правила розмежування компетенції комісій контролюючого органу визначені у пункті 25 Порядку № 1165. Зазначена норма права передбачає, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.

Крім того положеннями пункту 3 Порядку № 1165 передбачено, що податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

За правилами пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Зазначені норми Порядку № 1165 та Порядку № 520 вказують на те, що рішення відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі приймає комісія саме регіонального рівня.

До складу такої комісії входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про визнання протиправними та скасування рішень № 1332316/42624501 від 18.11.2019, № 1339340/42624501 від 27.11.2019, № 1339339/42624501 від 27.11.2019, № 1339338/42624501 від 27.11.2019, № 1332317/42624501 від 18.11.2019, № 1332315/42624501 від 18.11.2019 позивач заявив до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Натомість, доказів того, що саме Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби були прийняті вказані рішення, матеріали справи не містять.

При цьому, скаржники наголосили на тому, що вказані рішення приймалися не Офісом великих платників податків, а комісією, що була створена Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

На підтвердження вказаних обставин, скаржники надали відомості щодо перебування позивача на обліку саме у Головному управлінні Державної податкової служби у м. Києві, а також докази щодо створення відповідної комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

Отже, оскаржувані позивачем рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті комісією регіонального рівня, яка була утворена саме Головним управлінням ДПС у м. Києві.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про наявність у Головного управління ДПС у м. Києві права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також про те, що цим судовим рішенням було вирішено питання про права та обов`язки зазначеного суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи, що суд першої інстанції визнав протиправними та скасував спірні рішення проте не залучив Головне управління ДПС у м. Києві до участі у справі в якості відповідача, колегія суддів вважає, то оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню у відповідності до пункту 4 частини третьої статті 317 КАС.

Відповідно до частини першої статті 46 КАС сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС).

У відповідності до частини третьої статті 48 КАС якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Зазначена норма права вказує на те, що питання про залучити особи до участі у справі в якості співвідповідача може бути вирішене судом першої інстанції до ухвалення рішення у справі.

Залучення до участі у справі співвідповідача на стадії апеляційного провадження нормами процесуального законодавства не передбачено.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 26.08.2020 у справі № 500/2972/17, заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції, оскільки як наслідок заміни неналежного відповідача справа має розглядатися спочатку. Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача, має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені КАС. Залучення ж такої особи на стадії апеляційного чи касаційного розгляду справи позбавляє залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС в суді першої та апеляційної інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін. Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, був позбавлений можливості в межах наданих йому КАС процесуальних повноважень виправити процесуальний недолік суду першої інстанції та здійснити заміну первинного відповідача належним відповідачем. Так само в силу приписів статті 315 КАС суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.

Враховуючи, що вимоги про визнання протиправними і скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних були заявлені до неналежного відповідача, то колегія суддів суду апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Зважаючи, що вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є похідними, то у їх задоволенні також належить відмовити.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 826/12172/18 та від 01.03.2023 у справі № 420/524/21.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІПЛАСТ ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких