Постанова

від 30.05.2023 по справі 380/10320/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10320/22 пров. № СК-А/857/15862/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 380/10320/22 (головуюча суддя Кухар Н.А., м. Львів, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, повний текст рішення складений 30 вересня 2022 року) за позовом Відділу культури, молоді та спорту Новояворівської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Відділу культури, молоді та спорту Новояворівської міської ради звернувся в суд з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просив визнати протиправним і скасувати висновок від 07.07.2022 Східного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-15-010802-а Капітальний ремонт приміщень будівлі Народного дому в с. Прилбичі Яворівського району Львівської області (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Рішенням від 30 вересня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував висновок від 07.07.2022 року Східного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-15-010802-а Капітальний ремонт приміщень будівлі Народного дому в с. Прилбичі Яворівського району Львівської області (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація);

Стягнув зі Східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Відділу культури, молоді та спорту Новояворівської міської ради судовий збір у сумі 2481 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Східний офіс Держаудитслужби оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що позивач порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг, що послужило підставою для законної вимоги відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за генеральним договором через укладення додаткової угоди з дотриманням Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважає, що Офісом надано позивачу можливість обирати варіант правомірної поведінки з урахуванням положень ЦК України та ГК України, що узгоджується з положеннями чинного законодавства.

А тому відповідач при проведенні моніторингу процедури закупівлі та складання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити її в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Східного офісу Державної аудиторської служби України від 20 червня 2022 року №1633 Про початок здійснення моніторингу закупівель розпочато процедуру моніторингу закупівлі №UA-2021-11-15-010802-а згідно частини другої статті 8 Закону України Про публічні закупівлі, пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 зі змінами, доручення Держуадитслужби №03100-18/3932-2022 від 03.06.2022 року.

За наслідками проведеного моніторингу Східний офіс Держаудитслужби склав висновок від 07.07.2022 про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-15-010802-а Капітальний ремонт приміщень будівлі Народного дому в с. Прилбичі Яворівського району Львівської області (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) та встановив порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 8 Закону №922 і п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону №922 в частині невідхилення тендерної пропозиції ПП Яремій. Крім того, моніторингом установлено розбіжності в обсягах робіт при складанні тендерної документації.

З огляду на встановлені порушення, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язання за генеральним договором від 17.12.2021 №337 через укладання додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні достатні правові підстави для вимоги припинити зобов`язання за генеральним договором від 17.12.2021 №337, укладеним між Відділом культури, молоді та спорту Новояворівської міської ради та Приватним підприємством «Яремій».

Також, на думку суду першої інстанції, спірний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України ,,Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон № 2939-XII) Державна аудиторська служба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому Законом України ,,Про публічні закупівлі.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентований положеннями ст. 8 Закону України ,,Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII).

Так, статтею 8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону (ч.1).

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: зокрема, 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (ч.2).

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом (ч.3).

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (ч.4).

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (ч.5).

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч.6).

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (ч.8).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (ч.10).

Враховуючи наведені норми та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку щодо дотримання Східним офісом Держаудитслужби процедури проведення моніторингу закупівлі UА-2021-11-15-010802-а «Капітальний ремонт приміщень будівлі народного дому в с. Прилбичі Яворівського району Львівської області» (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Поряд з цим, у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-11-15-010802-а контролюючий орган вказав на порушення позивачем вимог частини 5 статті 8 Закону №922-VIII: замовником протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту не надав через електронну систему закупівель пояснення (інформацію, документи) стосовно обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення його очікуваної вартості, а також не надав посилання на сторінку власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Адже за приписами частини 5 статті 8 Закону України №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Позивач визнав, що дійсно протягом трьох робочих днів ним в електронній системі закупівель не надано відповідь на запит Східного офісу з тих підстав, що уповноважена особа перебувала у відпустці, а тимчасовий виконувач обов`язків уповноваженої особи не пройшов тестування, проте суд першої інстанції підставно вказав, що такі обставини не спростовують факту порушення Замовником частини п`ятої статті 8 Закону №922.

Щодо порушення п.2 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» - не відхилення тендерної пропозиції ПП «Яремій» та укладення з ним генерального договору №337 від 17.12.2021, колегія суддів зазначає наступне.

У констатуючій частині Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-15-010802-а відповідач вказав на те, що позицією 107 Додатку 3 «Технічне завдання» до тендерної документації передбачено роботу з обклеювання склотканиною стін в один шар, позиціями 86-103 зазначеного Додатку передбачено виконання робіт з фарбування, відбивання штукатурки, безпіщаного покриття поверхонь стін розчином із клейового гіпсу, штукатурення, установлення штукатурних кутиків у приміщеннях висотою більше 4 м. Проте в тендерній пропозиції ПП «Яремій» відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час здійснення робіт, що виконуються на висоті понад 1, 3 м, та при застосуванні скловати, що суперечить вимогам пп. 4 п.2 розд. 5 тендерної документації.

Так, відповідно до ч.1 ст.16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (п.1 ч.2 ст.16 Закону №922-VIII).

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 Розділу ІІІ тендерної документації замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям зазначено у Додатку №1 до тендерної документації.

Одним із кваліфікаційних критеріїв у Додатку №1 до тендерної документації визначено наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Крім того, відповідно до пп.6.3 п.6 розділу ІІІ тендерної документації учасник відповідає за одержання всіх необхідних дозволів, ліцензій, сертифікатів на роботи, запропоновані на торги.

Надаючи правову оцінку порушенню, зазначеному у висновку, а саме - відсутності декларації відповідності матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМ України від 26.10.2011 №1107, виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2) (зокрема, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра), експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.

Так, зокрема, у декларації зазначається перелік робіт підвищеної небезпеки, які роботодавець планує виконувати з врахуванням додатку 6 Постанови № 1107.

З огляду на те, що «Технічне завдання» до тендерної документації передбачає роботу у приміщеннях висотою понад 13, м, тендерна пропозиція ПП «Яремій» повинна була містити декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, оскільки отримання декларації на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком відповідача про невідповідність тендерної пропозиції ПП «Яремій» умовам п.п. 2 п.4 розділу V тендерної документації.

Пунктом 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умовою для відхилення тендерної пропозиції є невідповідність такої пропозиції умовам тендерної документації.

У постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 826/15311/18 судом наголошено, що умовою для відхилення тендерної пропозиції є невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність законодавчо передбаченого права в органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (надалі Порядок №552) у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому частиною 8 статті 8 Закону № 922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922 на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Зі змісту висновку колегія суддів вбачає, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач дотримався процедури проведення моніторингу закупівлі UА-2021-11-15-010802-а «Капітальний ремонт приміщень будівлі народного дому в с. Прилбичі Яворівського району Львівської області» та за результатами такого моніторингу прийняв законне рішення, яке підлягає виконанню позивачем.

Таким чином, суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 380/10320/22 та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов У зв`язку з перебуванням судді Довгополова О.М. у відпустці 09 червня 2023 року, постанова в повному обсязі складена 12 червня 2023 року.