Рішення

від 14.06.2023 по справі 451/368/23

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

14 червня 2023 року

Справа №451/368/23 Провадження № 2/451/150/23

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Патинок О.П.

при секретарі Ференс І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів цивільну справу за позовом Керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення,

з участю прокурора Ватраль Р.В.

ВСТАНОВИВ:

24.03.2023 Керівник Червоноградської окружної прокуратури Львівської області В. Купецький звернувся до Радехівського районного суду Львівської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Червоноградською окружною прокуратурою Львівської області за результатами вивчення питання законності використання ОСОБА_1 , громадянином Російської Федерації, земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території Лопатинської селищної ради, Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області, встановлено порушення земельного законодавства, які полягають в порушенні вимог ч. 4 ст. 81 Земельного Кодексу України щодо невідчуження іноземцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину. Окружною прокуратурою встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину №4887, виданого 03.10.2008 Радехівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 , будучи громадянином Російської Федерації, набув право власності на дві земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами 4623955000:03:000:0074 площею 2,4244 га та 4623955000:03:000:0192 площею 0,536 га, що знаходяться на території Лопатинської селищної ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області. 31.01.2022 ОСОБА_1 зареєстрував право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на земельну ділянку із кадастровим номером 4623955000:03:000:0074 площею 2,4244 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2571608046120, підстава внесення запису про державну реєстрацію права власності - рішення державного реєстратора Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області 63194534 від 02.02.2022). Крім того, 31.01.2022 ОСОБА_1 зареєстрував право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на земельну ділянку із кадастровим номером 4623955000:03:000:0192 площею 0,536 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2571592746120, підстава внесення запису про державну реєстрацію права власності - рішення державного реєстратора Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області 63194179 від 02.02.2022). Водночас, окружною прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії паспорту № НОМЕР_1 виданого Междерєченським УВС Кемеровської області 06.07.2001, є громадянином Російської Федерації та з долучених документів вбачається, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на дані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 31.01.2022 по даний час) не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави. Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області надіслано лист від 14.02.2023 №14.58/03-22-703ВИХ-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення. Разом із цим, уповноваженим державою органом, а саме Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області заходи щодо конфіскації земельних ділянок в дохід держави не вжито, лише листом №10-13-0.3-665/2- 23 від 20.02.2023 повідомлено окружну прокуратуру, що на період воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду та контролю управлінням в частині дотримання вимог земельного законодавства, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді

Просить суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 4623955000:03:000:0074 площею 2,4244 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2571608046120), яка знаходиться на території Лопатинської селищної ради, Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 4623955000:03:000:0192 площею 0,536 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2571592746120), яка знаходиться на території Лопатинської селищної ради, Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області.

Судові витрати покласти на ОСОБА_1 та стягнути в користь Львівської обласної прокуратури.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 28.03.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

24.04.2023 відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, в підготовчому засіданні протокольно оголошено перерву до 10 год. 30 хв. до 10.05.2023.

10.05.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження за позовом Керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Призначено справу до судового розгляду.

25.05.2023 судове засідання протокольно відкладено на 14.06.2023 у зв`язку із неявкою відповідача.

Прокурор Ватраль Р.В. в судовому засіданні 14.06.2023 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

09.05.2023 від представника головного управління Держгеокадастру у Львівській області Баїк Ю.П. надійшла заява про розгляд справи без участі представника Головного управління за підтримання правової позиції керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області (а.с.97).

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, згідно відомостей наданих суду 12.04.2023 Лопатинською селищною радою та 28.04.2023 Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_1 на території Лопатинської ОТГ та на території Львівської області зареєстрованим не значиться. (а.с.86,95).

Судом 10.05.2023 та 25.05.2023 було здійснено виклик ОСОБА_1 до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.122,131).

Відповідач ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву.

Суд за згодою позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Заслухавши прояснення представника прокуратури, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що Згідно запитів керівника Червоноградської окружної прокуратури на Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Головного управління Держаної міграційної служби у Львівській області сплати впродовж 2022-2023 податкових платежів за спадкування ОСОБА_1 громадянином російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, дані про особу, дату та місце народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактів документування паспортом гр.. України та паспортом гр.. України для виїзду за кордон ОСОБА_1 (а.с.17-21,23-25).

Відповідно до повідомлення державної податкової служби України фізична особа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків не зареєстрований (а.с.22).

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області за обліками ЄІАС УМП Державної міграційної служби України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться (а.с.26).

Відповідно до повідомлення Червоноградської окружної прокуратури Головне управління Держгеокадасту у Львівській області повідомлено, що Червоноградською окружною прокуратурою Львівської області прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі ГУ ДГК у Львівській області та звернення до Радехівського районного суду з позовом до іноземного гр.. ОСОБА_1 про конфіскацію у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельних ділянко на території Лопатинської селищної ради (а.с.30).

Згідно інформації управління з контролю за використанням та охороною земель земельні ділянки кадастровий № 4623955000:03:000:0074 площею 2,4244 та кадастровий № 4623955000:03:000:0192 площею 0,536 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано на праві власності 31.01.2022 за іноземцем (а.с.30-32).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 03.10.2008 спадкове майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її онук ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , спадкове майно складається із права на земельну ділянку площею 2,9604 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області (а.с.53).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.09.2008 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лопатин Радехівського району Львівської області (а.с.54).

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий №4623955000:03:000:0074 площею 2,4244 власником земельної ділянки є ОСОБА_1 , реквізити документа, що посвідчують особу НОМЕР_1 , виданий Междерєченським УВС 06.07.2001 (а.с.58-63).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.02.2023 відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 4887, виданого 03.10.2008 Радехівською державною нотаріальною конторою, набув право власності на земельну ділянку кадастровим номером 4623955000:03:000:0074 площею 2,4244 га (а.с.64-65).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.02.2023 відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 4887, виданого 03.10.2008 Радехівською державною нотаріальною конторою, набув право власності на земельну ділянку кадастровим номером 4623955000:03:000:0192 площею 0,536 га (а.с.71-72).

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий №4623955000:03:000:0192 площею 0,5360 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником земельної ділянки є ОСОБА_1 , реквізити документа, що посвідчують особу НОМЕР_1 , виданий Междерєченським УВС 06.07.2001 (а.с.67-70).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.02.2023 відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 4887, виданого 03.10.2008 Радехівською державною нотаріальною конторою, набув право власності на житловий будинок загальною площею 130,7 кв. м. в АДРЕСА_2 , та на підставі свідоцтва про право на спадщину № 4902, виданого 03.10.2008 Радехівською державною нотаріальною конторою, набув право власності на житловий будинок загальною площею 54,7 кв.м. в АДРЕСА_3 (а.с.74-77).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу порушення відповідачем ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ним як іноземцем прийнятих у спадщину земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які він зобов`язаний був відчужити упродовж року після набуття права власності на них.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушив визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужив її упродовж року після набуття права власності. На даний час він без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру у Львівській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного суду.

Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача необхідно враховувати наступне.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: - чи є втручання законним; - чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; - чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. По-перше, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. По-друге, звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення). По-третє, втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006).

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземним громадянином ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який не відчужив їх упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 31.01.2022 по даний час) не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, а тому із ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури слід стягнути 5368,00 грн сплаченого судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 4623955000:03:000:0074 площею 2,4244 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2571608046120), яка знаходиться на території Лопатинської селищної ради, Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 4623955000:03:000:0192 площею 0,536 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2571592746120), яка знаходиться на території Лопатинської селищної ради, Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, ЦА138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, код ЄДРПОУ 39769942, адреса: 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4, (

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , російської федерації.

Повний текст рішення складено 14.06.2023.

Головуючий суддяПатинок О. П.