Постанова

від 13.06.2023 по справі 185/4165/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5617/23 Справа № 185/4165/23 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду від 04 квітня 2023 року (ухвалену під головуванням судді Болдирєва У.М.) у цивільній справі №185/4165/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_1 , Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 09 березня 2022 року за формою П-4, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2023 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої посилалось на те, що спірний акт складений з істотними порушеннями вимог Порядку розслідувань та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337, а відомості, викладені в акті, не відповідають дійсності.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 04 квітня 2023 року позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повернуто позивачу у зв`язку із зловживанням процесуальними правами.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи.

Вважає, що оскарження акту за формою П-4 є належним і допустимим способом захисту інтересів, оскільки на їх підставі у працівника виникає право на пред`явлення вимоги про стягнення з підприємства моральної шкоди. Оспорюванний акт складено ГУ Держпраці уДніпропетровській областіз істотним порушенням вимог законодавства, а робітник ОСОБА_1 знав про погіршення свого здоров`я, однак нічого не робив для уникнення у нього профзахворювання. На думку позивача спір стосується трудових правовідносин та здоров`я фізичної особи ОСОБА_1 .. Враховуючи наведене апелянт вважав зазначені сторони належними відповідачами у справі, а позов таким, що поданий без зловживання процесуальними правами.

ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Вважає, що суд прийшов до правильного висновку про безпідставне залучення його у якості співвідповідача з метою зміни підсудності, оскільки ОСОБА_1 не є уповноваженою особою на складання оскаржуваного акту і не може нести відповідальність за дії службових осіб при складенні цього акту. Також звертає увагу, що позивачем порушено строки встановлені 233 КзПП України для звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4статті 19 ЦПК Українипередбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.2ст. 369 ЦПК Українизазначено, що апеляційні скарги на ухвали суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що по даній справі оскаржується ухвала суду про повернення позовної заяви, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно достатті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно достатті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргане підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», суд першої інстанції, керуючись положеннями ч.3 ст. 44 ЦПК України виходив із того, що позивачем подано позов із зловживанням процесуальними правами через залучення ОСОБА_1 якспіввідповідача у позові до ГУ Держпраці у Дніпропетровськійобласті проскасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання з метою зміни підсудності.

З такими висновками суду можливо погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 44 ЦПК України у випадку, коли подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч. 1, 6ст. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2ст. 2 ЦПК України).

Частиною 3ст.13ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Пунктом 4 ч. 2ст.44ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 2ст. 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу судзастосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом(ч. 4ст. 44 ЦПК України).

Відповідно дост.13ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами,а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч. 3ст. 16 ЦК Українисуд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч. 2-5ст. 13 цього Кодексу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року під час розгляду справи № 199/6713/14-ц зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 2ст. 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1ст. 44 ЦПК України). За змістом частин другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» при зверненні до суду просив визнати незаконним та скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 09 березня 2022 року за формою П-4.

Позивач посилається на те, що спірний акт складений з істотними порушеннями вимог Порядку розслідувань та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337, а відомості, викладені в акті, не відповідають дійсності.

За своєю юридичною природою позов - це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Позов пред`явлено до двох співвідповідачів:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

-Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, місто Дніпро, вулиця Казакова, 1д.

Позовну заяву подано до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за місцем проживання співвідповідача ОСОБА_1 ..

За змістом статті 50 ЦПК України участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1)предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох відповідачів,

2)права та обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави,

3)предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Враховуючи наведе, а також підстави та предмет позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що залучення у якості співвідповідача ОСОБА_1 не може використовуватись для подання позову саме до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, оскільки оспорюваний акт за формою П-4 складений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 до складання оспорюваного акту не має відношення,а тому не може бути співвідповідачем у справі. Встановивши, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зловживає своїми правами через безпідставне пред`явлення позовних вимог про скасування акту форми П-4 до ОСОБА_1 , як співвідповідача у справі,суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення заяви позивачеві, що само по собі не перешкоджає звернутися з зазначеним позовом до належного суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно повернення позовної заяви, і не спростовують висновку суду, тому не приймаються до уваги.

З огляду на вище викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що доводи скаржника не підлягають задоволенню, а суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви за встановлених обставин.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, оскільки постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонногосуду від04квітня 2023року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: