Рішення

від 07.06.2023 по справі 161/3764/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3764/23

Провадження № 2/161/1782/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Гичці М.В.,

за участю представника позивача Бурди Д.П.,

представника відповідача Михальчука О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом адвоката Бурди Дмитра Петровича поданого в інтересах ОСОБА_1 до Комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей №10 Луцької міської ради", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент освіти Луцької міської ради про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бурди Д.П. звернувся в суд з позовом до Комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей №10 Луцької міської ради», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДепартамент освіти Луцької міської ради, про стягнення заробітної плати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 01.09.2018р. працює на посаді вчителя в КЗ ЗСО "Луцький ліцей № 10 Луцької міської ради». На виконання Указу Президента України №641/2022від 24.02.2022«Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України №69 2022 від 24.02.2022«Про загальну мобілізацію», ОСОБА_1 26.02.2022був призваний по мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позивач з моменту мобілізації до липня2022р. отримував середній заробіток по місцю основної роботи, з липня2022р. вказані виплати були припинені.

Згідно наказу директора ліцею від 11.03.22 №14-к/тм «Про увільнення від роботи ОСОБА_1 у зв`язку із призивом на військову службу по мобілізації», останнього увільнено від роботи зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на строк з 27 лютого2022р. до дня звільнення з посади у військовій частині або закінчення особливого періоду.

Згідно наказу директора ліцею 19.07.22 №48-к/тм «Про призупинення виплати середнього заробітку ОСОБА_1 », з 19.07.22 останньому припинено виплати середнього заробітку на період проходження військової служби з 19 липня2022р.

Згідно відповіді Департаменту освіти Луцької міської ради, причиною невиплати заробітної плати у відповідності до частини другої статті 57 Закону України "Про освіту" є недостатністю фінансування з державного бюджету освітньої субвенції протягом2022-2023р.

Вважає, що відповідач зобов`язаний виплатити йому середній заробіток за час затримки заробітної плати, оскільки, нормаст. 119 КЗпП Україниє загальною нормою, а ч. 2ст. 57 ЗУ «Про освіту», є спеціальною та стосується виключно педагогічних чи науково-педагогічних працівників, яким він є, а тому, має право на отримання середнього заробітку за час перебування на військовій службі під час мобілізації, на особливий період.

Вказує, що його середньоденна заробітна плата становить 369,86 грн., а тому розмір ненарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 01.08.2022 року по 07.03.2023 року за 157 робочих днів складає 58068,02 грн.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток в розмірі 58068,02 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріалисправи,приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволенняв зв`язку знаступним .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2018р. працює на посаді вчителя в КЗ ЗСО "Луцький ліцей № 10 Луцької міської ради», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 24-27).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 МО України від 30.01.2023 №699, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 26.02.2022 (а.с.28).

Згідно наказу директора КЗ «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 10-професійний ліцей Луцької міської ради» від 11.03.22 №14-к/тм «Про увільнення від роботи ОСОБА_1 у зв`язку із призивом на військову службу по мобілізації», який позивача увільнено від роботи зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на строк з 27 лютого2022р. до дня фактичного звільнення з посади у військовій частині НОМЕР_1 або закінчення особливого періоду (а.с.29).

19.07.2022 року директором КЗ «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 10-професійний ліцей Луцької міської ради» було видано наказ №48-к/тм «Про призупинення виплати середнього заробітку ОСОБА_1 » з 19.07.2022 останньому припинено виплату середнього заробітку на період проходження військової служби з 19 липня2022р (а.с.30).

Згідно довідки Департаменту освіти Луцької міської ради від 27.02.2023 №16-11/115/2023, ОСОБА_1 отримує грошове забезпечення з державного бюджету, тому з метою дотримання Бюджетного Кодексу України виплата середнього заробітку з освітньої субвенції не здійснювалося (а.с.32-33).

З довідок про доходи про середню заробітну плату (дохід) Департаменту освіти Луцької міської ради від 23.02.2023 №130, №131, №132 загальна сума доходу за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 ОСОБА_1 становить 15164, 42 грн, сукупний нарахований дохід за 2022 р. становить 51771,31 грн, за 2022 рік заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.34).

Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 139 КЗпП Українивизначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно дост. 141 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Як випливає з положеньст. 13 Закону України «Про охорону праці»таст. 153 КЗпП Українина роботодавця покладено обов`язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до ч.3ст.119КЗпП України в редакції, яка діяла до 19.07.2022, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Водночас, 19.07.2022 року набрав чинності Закон України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо оптимізаціїтрудових відносин»№ 2352-ІХ (далі Закон), яким внесені зміни до законодавчих актів України, зокрема ч. 3ст. 119 КЗпП Українивикладена в наступній редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відтак, компенсація з бюджету середнього заробітку на підприємстві (в установі/організації), де працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності здійснюється по 18.07.2022 р. включно, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р.

З урахуванням викладеного, при виданні наказу про припинення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку, відповідач діяв правомірно, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року не містить приписів щодо його застосування лише до осіб, які призвані після набрання ним чинності.

Відповідно до конституційних повноважень Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні виключно законами України закріплює права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ був прийнятий Верховною Радою України відповідно до конституційних повноважень.

Враховуючи зазначене, з дати набуття чинності Закону, середній заробіток за працівниками, перелік яких визначений ч. 3ст. 119 КЗпП України, не зберігається.

При цьому державою мобілізованим працівникам забезпечено виплату грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.

Пунктом 1 вказаної постанови передбачається установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Держава взяла на себе обов`язок з виплати щомісячного забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил та мобілізованим працівникам (зокрема, тим, що перебувають на військовій службі за контрактом) та при цьому з 19 липня 2022 року зняла цей обов`язок з роботодавців, які в умовах війни та воєнного стану мають обмежені фінансові можливості.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, не містить положень щодо його застосування лише до осіб, які призвані після набрання ним чинності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідач видаючи наказ від 19.07.2022 року №48 -к/тм «Про призупинення виплати середнього заробітку ОСОБА_1 » з 19.07.2022 останньому припинено виплату середнього заробітку на період проходження військової служби з 19 липня2022р діяв відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до роз`яснень Міністерства економіки України щодо застосування положеньЗакону № 2352, викладених в листі № 4711-06/52362-09 від 26.07.2022 року, з метою уникнення дискримінаційних підходів відносно працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом, збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийнятті (призвані) на військову службу до дня набрання чинності Законом, слід припинити.

Разом з тим, відповідно достатті 9-1 КЗпП Українипідприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Закон не має зворотної дії в часі, а тому обов`язок роботодавця щодо збереження за такими категоріями працівників середнього заробітку зберігається включно до дня, що передує дню набранням чинностіЗаконом № 2352-ІХ.

З врахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованою ту обставину, що прикінцевими та перехідними положеннямиЗакону №2352не визначено особливостей застосування норми ч. 3ст. 119 КЗпП України, а тому з дня набрання чинності вказаногоЗаконуза працівниками, призваними (прийнятими) до дня набрання чинностіЗаконом № 2352на військову службу, слід зберігати лише місце роботи (посаду).

Законом України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» від 15.03.2022, встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. ст.43,44 Конституції України. Відповідно до ч. 2 ст. 3 вищевказаного Закону у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст.32та ст.103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Судом встановлено, що позивач перебував та продовжує перебувати на військовій службі, а тому припинення виплати йому середньомісячного заробітку для нього не вважається зміною істотних умов праці, оскільки збереження за ним середньої заробітної плати є соціальною гарантією.

Оскільки, норма ч. 3ст. 119 КЗпП Україниу частині збереження середнього заробітку втратила чинність, а тому, відповідачем не порушено нормист. 58 Конституції Українита положенняЦивільного кодексу Українищодо незворотності дії закону в часі, тому нарахування та виплати середнього заробітку з 19.07.2022 року відповідачем припинено правомірно у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Згідно ч. 2ст. 57 Закону України «Про освіту»у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.

Ч. 2 ст. 57 вищевказаного Закону у чинній редакції існує зі змінами, внесеними згідно ізЗаконом України «Провнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» № 1357-IX від 30.03.2021 року(набрання чинності відбулось 21.04.2021 року), а його Розділ VI доповнено ст. 57-1 згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» № 2126-IX від 15.03.2022 року (набрання чинності відбулось 20.03.2022 року).

Натомість, дост. 119 КЗпП Українибуло внесено зміни згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових і відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022 року, набрання чинності якого відбулось 19.07.2022 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 Закону України «Про нормативно-правові акти» у разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями різних нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, що набрав чинності пізніше, або положення того нормативно-правового акта, який встановлює спеціальні положення.

Наведене свідчить про ту обставину, що при вирішенні спірних правовідносин пріоритетним є застосування саме положенняст. 119 КЗпП України, а не нормЗакону України «Про освіту».

Отже, відповідно до змін, внесених до ч. 3 ст. 119 КЗпП України на підставі Закону № 2352-ІХ, з 19.07.2022 року відповідач має обов`язок зберігати за позивачем його робоче місце, проте обов`язок щодо збереження та виплати середньої заробітної плати відсутній.

Відповідно до зазначеного, відповідачем застосовано зміни, внесені до ст. 119 КЗпП України, відповідно до норм ст. 58 Конституції України та згідно ч. 3 ст. 5 ЦК України, а саме: з дня, коли Закон № 2352 набрав чинності з 19.07.2022 року, і тільки до тих прав і обов`язків, які стосуються нарахування і виплати середньої заробітної плати, тобто до тих, які виникли після набрання законом чинності.

Виходячи з зазначеного, норма ч. 3 ст. 119 КЗпП України у частині збереження середнього заробітку втратила чинність, відтак відповідачем не порушено норми ст. 58 Конституції України та положення Цивільного кодексу України щодо незворотності дії закону в часі, тому нарахування та виплати середнього заробітку з 19.07.2022 року відповідачем припинено правомірно у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а позовні вимоги позивача є необгрунтованими.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки позивачу ОСОБА_1 при зверненні до суду з даними позовом звільнено від сплати судового збору, а у задоволенні його позовних вимог відмовлено, то витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.10,12,77,81,137,141,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову адвоката Бурди Дмитра Петровича поданого в інтересах ОСОБА_1 до Комунального закладу загальної середньої освіти "Луцький ліцей №10 Луцької міської ради", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент освіти Луцької міської ради про стягнення заробітної плати відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Комунальний заклад загальної середньої освіти "Луцький ліцей №10 Луцької міської ради", адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ветеранів, 5, код ЄДРПОУ: 26413946.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент освіти Луцької міської ради, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ: 44186267

Повний текст рішення складений 12.06.2023.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області А.В. Олексюк