Ухвала

від 14.06.2023 по справі 295/8991/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/8991/22

Категорія 31

2/295/821/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про направлення матеріалів цивільної справи за підсудністю

14.06.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Лайчук В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника Приватного акціонерного товариства «Вібросепаратор» Сидорчук Юлії Миколаївни до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та удаваними, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати договори оренди нерухомості №1 від 14.11.2011 року, №2 від 22.05.2012 року, №4 від 22.04.2015 року, №6 від 24.03.2018 року, які укладені між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 недійсними та удаваними, стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.12.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Як передбаченоч.1ст.23ЦПК Україниусі справи,що підлягаютьвирішенню впорядку цивільногосудочинства,розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Частина перша ст.378ЦПК України передбачає, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Судом встановлено, що предметом договорів оренди нерухомості №1 від 14.11.2011 року, №2 від 22.05.2012 року, №4 від 22.04.2015 року, №6 від 24.03.2018 року, які укладені між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , є нерухомість виробничого призначення - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Корольовського районного суду м. Житомира.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини" інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З урахуванням викладеного, належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться нерухомість виробничого призначення - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом договорів оренди нерухомості №1 від 14.11.2011 року, №2 від 22.05.2012 року, №4 від 22.04.2015 року, №6 від 24.03.2018 року, та якийвідповідно дозаконодавства уповноваженийздійснювати розглядданої справи,є Корольовськийрайонний судм.Житомира,з метоюдотримання правилпідсудності,суд вважаєза необхідненаправити матеріалицивільної справиза підсудністюдо вказаногосуду.

Керуючись ст.ст. 23, 30, 31, 32, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи №295/8991/22 за позовом представника Приватного акціонерного товариства «Вібросепаратор» Сидорчук Юлії Миколаївни до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та удаваними - направити для розгляду за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її складення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14.06.2023 року.

Суддя Л.М. Чішман