Постанова

від 13.06.2023 по справі 925/720/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 925/720/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів", м. Світловодськ, Кіровоградська обл.

на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 (повний текст складено 17.11.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022

у справі № 925/720/22 (суддя Гладун А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів", м. Світловодськ, Кіровоградська обл.

до Державного підприємства "Чигиринське лісове господарство", м. Чигирин, Черкаська обл.

про стягнення 2 500,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" (далі - ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів", позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства "Чигиринське лісове господарство" (далі - ДП "Чигиринське лісове господарство", відповідач) про стягнення 2 500,00 грн штрафу за простій транспортного засобу з покладенням на відповідача понесених судових витрат на сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі здійснення завантаження товару відповідно до умов укладених сторонами Договорів № 2/17/КМ від 14.03.2017 та № 3/17/КМ від 30.05.2017, внаслідок чого відбувся простій автотранспорту, за результатами якого у позивача виникло право на стягнення штрафу в розмірі 2 500,00 грн з розрахунку 500 грн за кожну годину простою (500,00 грн х 5 годин).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 у справі №925/720/22 у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022 заяву представника відповідача адвоката Сторчоуса О.В. про судові витрати та про винесення додаткового рішення задоволено.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на користь ДП "Чигиринське лісове господарство" 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за простій транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, які б свідчили про неналежне виконання відповідачем зобов`язання із завантаження товару у неналежний спосіб чи у неналежний строк, оскільки:

-за дослідженим змістом укладених сторонами Договорів, передумовою початку завантаження товару та виконання умови про тривалість завантаження протягом (не більше) трьох годин з моменту прибуття транспортного засобу покупця є прийняття покупцем товару за кількістю та якістю;

- приймання товару за кількістю та якістю розпочалося після 13 год 40 хв, після завершення приймання товару розпочалося завантаження товару на транспортний засіб, яке закінчилося о 17 год 50 хв, а вибуття транспорту - 20 год 20 хв 05.05.2022. Доказів, на підставі яких можливо встановити час початку завантаження деревини на автотранспорт, сторони суду не надали, отже обставину часу початку такого завантаження суд визнав недоведеною;

- складені сторонами товарно-транспортні накладні у розділі "Вантажно-Розвантажувальні операції" в графі "навантаження" містять інформацію про час прибуття автотранспорту - 11 год 40 хв (п. 12) та час вибуття 20 год 20 хв (п. 13). Час простою (п. 14) сторони у цих накладних не зазначили, що свідчить про недоведеність позивачем обставин виникнення та тривалості простою транспортного засобу у місці завантаження товару;

- надання послуг із завантаження деревини сторони погодили, уклавши окремий договір у спрощеній формі шляхом складення рахунку та його оплати, що визнається обома сторонами. Інші умови надання послуг завантаження деревини, окрім ціни послуг, сторони не погодили.

З огляду на відмову позивачу у задоволенні позову, у відповідності до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення про розподіл понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, задовольнивши його заяву про стягнення з позивача таких витрат в розмірі 3 500,00 грн. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідач не подав до суду заяви про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу, та не довів їх неспівмірність.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням та додатковим рішенням, ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" 09.12.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 та скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що прийняте з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. За твердженням скаржника, судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин пункти 8.25, 8.26 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, порушено норми статей 74, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України.

При ухваленні додаткового рішення, на думку позивача, судом першої інстанції не було здійснено аналізу категорії справи, обсягу і характеру доказів у справі, її складності, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, а також не враховано критеріїв реальності та співмірності судових витрат, що привело до необґрунтованого стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у завищеному розмірі у порівняні з позовними вимогами.

Скаржником до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивоване тим, що повний текст рішення було отримано ним лише 25.11.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2022 справу №925/720/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - Кравчука Г.А., суддів: Козир Т.П. та Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/720/22; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022 у справі №925/720/22 до надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи.

30.12.2022 матеріали справи № 925/720/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022 у справі № 925/720/22 залишено без руху на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 клопотання ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 у справі №925/720/22 задоволено; поновлено ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 у справі №925/720/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022 у даній справі, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); запропоновано учасникам справи подати відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив в установлені судом строки.

26.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін, яке обґрунтовано необхідністю надання позивачу можливості надати пояснення та обґрунтування апеляційної скарги суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 відмовлено ТОВ "Світловодський Завод пиломатеріалів" у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Позиція інших учасників справи.

19.05.2023 ДП "Чигиринське лісове господарство" подано (надходження до суду апеляційної інстанції 25.05.2023) відзив на апеляційну скаргу з пропуском строку для його подання, який встановлено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023, а саме строк на подання відзиву було встановлено протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. В матеріалах справи містяться докази надіслання та доставлення копії цієї ухвали в електронному вигляді на електронну адресу ДП "Чигиринське лісове господарство" 10.04.2023.

Відповідач просить поновити строк на подання відзиву у справі №925/720/22, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що ухвала від 06.04.2023 на його адресу не надходила, а про її винесення представник відповідача випадково дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень 16.05.2023.

За приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. У частині 4 статті 262 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на апеляційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим.

Оскільки зазначене клопотання подане відповідачем поза межами встановленого судом строку (до 17.04.2023 включно, 15, 16 квітня -вихідні дні) і було викладене у відзиві, який надіслано до суду апеляційної інстанції 19.05.2023, то колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для його задоволення.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022.

З огляду на зазначене та беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), Північний апеляційний господарський суд вважає за можливе продовжити ДП "Чигиринське лісове господарство" строк для подання відзиву з ініціативи суду.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість оскаржуваних рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення суду першої інстанції від 03.11.2022 та додаткове рішення цього суду від 01.12.2022 у даній справі залишити без змін.

Посилаючись на положення Договорів, відповідач наполягає на тому, що за їх умовами стадії завантаження товару на автотранспорт передує стадія приймання-передачі товару, а також передбачена завершальна стадія - оформлення і видачі товарно-транспортної накладної, проте час на проведення цих додаткових стадій не визначений. Вказані умови Договорів (пункти 6.1. 6.2), на думку відповідача, свідчать про відступлення сторонами від приписів пунктів 8.25, 8.26 Правил перевезення автомобільним транспортом в Україні, що виключає їх застосування до спірних правовідносин в частині визначення початку і закінчення навантаження і розвантаження. Відтак, з огляду на не надання сторонами доказів часу початку завантаження деревини на автотранспорт суд першої інстанції, за твердженням відповідача, дійшов правильного висновку, що позивач не довів факту порушення відповідачем зобов`язання щодо здійснення завантаження товару у строк, визначений пунктом 8.5 Договорів.

Викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи щодо завищення та безпідставності задоволених судом першої інстанції витрат на відшкодування правової допомоги в сумі 3 500,00 грн відповідач вважає необґрунтованими, оскільки в додатковому рішенні правильно оцінено розмір понесених витрат з урахуванням всіх обставин справи та визнано такі витрати співмірними, доцільними та адекватними.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечено сторонами, обставини виникнення між ними зобов`язання на підставі Договорів № 2/17/КМ від 14.03.2017 та № 3/17/КМ від 30.05.2017, виконання позивачем зобов`язання з оплати товару, невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару встановлені рішенням суду у справі №925/1538/17, яке набрало законної сили, та не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи, №925/720/22, у відповідності до приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.05.2019 у справі № 925/1538/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019, зобов`язано ДП "Кам`янське лісове господарство" передати ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот №135 об`ємом 30 куб.м. довжиною 1-6м, діаметром 26-35 см, за ціною 1800,00 грн куб.м на суму 54 000,00 грн, на виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/17/КМ від 14.03.2017; зобов`язано ДП "Кам`янське лісове господарство" передати ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот №162 об`ємом 19,831 куб.м довжиною 3-4м, діаметром 18-25см, за ціною 1200,00 грн куб.м на суму 23 797,00 грн, на виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини №3/17/КМ від 30.05.2017.

При вирішенні спору у справі № 925/1538/17 господарським судом встановлено:

ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" приймало участь в аукціоні з продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2017 року лісовими господарствами Черкаської області, у тому числі ДП "Кам`янське лісове господарство", і стало переможцем по заявленому лоту №135, придбавши деревину дров`яну для технологічних потреб для втп, дуб об`ємом 30 куб. м вартістю 54 000,00 грн.

ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" приймало участь в аукціоні з продажу необробленої деревини заготівлі 3 кварталу 2017 року лісовими господарствами Кіровоградської області, у тому числі ДП "Кам`янське лісове господарство", і стало переможцем по заявленим лотам №162, 166, придбавши деревину дров`яну для технологічних потреб для втп, дуб об`ємом 40 куб.м вартістю 48 000,00 грн.

14.03.2017 позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №2/17/КМ (далі - Договір №2/17/КМ) .

Станом на день подання даного позову до суду, відповідачем передано позивачу товар за вказаним Договором не у повному обсязі.

Залишок не отриманого ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" товару за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №2/17КМ від 14.03.2017 складав лот №135 об`ємом 30 куб.м, діаметром 26-35 см, за ціною 1800,00 грн куб.м на суму 54 000,00 грн.

30.05.2017 між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №3/17/КМ (далі - Договір №3/17/КМ).

Відповідачем передано позивачу товар за Договором №3/17/КМ не у повному обсязі.

Залишок не отриманого ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" товару за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №3/17/КМ від 30.05.2017 складав лот №162 об`ємом 19,831 куб. м, діаметром 18-25см, за ціною 1200,00 грн куб. м на суму 23 797,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.03.2022 у справі № 925/1538/17 здійснено процесуальну заміну відповідача у справі (боржника, сторони виконавчого провадження) - Державне підприємство "Кам`янське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00993432, м. Кам`янка, Черкаська область, вул. Героїв Майдану, 8) на його правонаступника за наслідками реорганізації - Державне підприємство "Чигиринське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00993449, м. Чигирин, Черкаська область, вул. Черкаська, 77).

Матеріалами даної справи №925/720/22 підтверджено, що 15.04.2022 постановою державного виконавця Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 68813272 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/1538/17 від 23.04.2020, яким Державне підприємство "Чигиринське лісове господарство" зобов`язано передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот №135 об`ємом 3 куб. м довжиною 1-6 м, діаметром 26-35 см, за ціною 1800,00 грн/куб м на суму 54 000,00 грн на виконання договору купівлі - продажу необробленої деревини №2/17/КМ від 14.03.2017 (а.с. 10, том 1).

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини на 2 квартал 2017 року, який відбувся 23 лютого 2017 року, між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) 14.03.2017 укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №2/17/КМ (Договір №2/17/КМ), відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця /лот 135/, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі ( пункт 1.1 Договору №2/17/КМ) (а. с. 11-12, том 1).

Продавець зобов`язаний передати покупцю товар: деревину дров`яну для технологічних потреб для втп, дуб 30 куб.м. довжиною 1-6 м, діаметром 26-35 см (пункт 4.1 Договору №2/17/КМ). Загальна сума Договору складає 54 000,00 грн (пункт 4.2 Договору №2/17/КМ).

Поставка товару по даному Договору здійснюється згідно графіку передачі товару, який є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 5.1 Договору №2/17/КМ).

В день передачі товару покупець до 8 год. 15 хв. ранку по телефону та факсимільним зв`язком погоджує з продавцем час подачі автотранспорту для отримання та вивезення товару в поточний день (пункт 5.2. Договору №2/17/КМ).

Графік передачі товару забезпечує рівномірну передачу товару у другому кварталі 2017 року (пункт 5.3 Договору №2/17/КМ).

Прийом-передача товару здійснюється представникам покупця (особі, уповноваженій згідно довіреності покупця на отримання товару). Прийом-передача товару по якості проводиться безпосередньо на верхньому складі продавця до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця (пункт 6.1 Договору №2/17/КМ).

Не пізніше ніж за 3 доби до передачі товару продавець повідомляє покупцю про дату та місце поставки (пункт 6.2 Договору №2/17/КМ).

Після завантаження на автотранспорт покупця товару, продавець вручає покупцю товарно-транспортну накладну та специфікацію-накладну (форми ЛГ-25) на завантажений товар. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем (датою передачі товару) вважається дата товарно-транспортної накладної (пункт 6.3 Договору №2/17/КМ).

Приймання товару по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкцій про порядок приймання лісопродукції по кількості і якості - П-6, П-7; ГОСТ 9462-88, ГОСТ 2708-75, ТУУ 56.196-95 (пункт 6.4 Договору №2/17/КМ)

Продавець зобов`язаний передати покупцю товар у строки визначені сторонами у графіку передачі товару (пункт 8.3. Договору №2/17/КМ).

Продавець зобов`язаний здійснювати передачу товару на умовах даного Договору відповідно до погодженого сторонами графіка передачі, який є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 8.4 Договору №2/17/КМ).

Продавець зобов`язаний здійснювати завантаження товару протягом (не більше) 3-х годин із моменту прибуття транспортного засобу покупця (пункт 8.5 Договору №2/17/КМ).

У разі несвоєчасної передачі товару у строки визначені сторонами у графіку передачі продавець сплачує пеню у розмірі 10% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочки (пункт 9.3 Договору №2/17/КМ).

У випадку виникнення простою транспортного засобу, поданого покупцем, понад строки, передбачені пунктом 8.5 цього Договору, покупець має право стягнути із продавця штраф у розмірі 500,00 грн за кожну годину простою (пункт 9.5 Договору №2/17/КМ).

У випадку виникнення простою засобів навантаження продавця, понад 1 годину, після спливу строку, визначеного у пункті 8.5 Договору, продавець має право стягнути із покупця штраф у розмірі 500,00 грн за кожну послідуючу годину простою (пункт 9.7 Договору №2/17/КМ).

Даний Договір діє з 01 квітня 2017року по 30 червня 2017 року (пункт 12.2 Договору №2/17/КМ).

Зобов`язання, які передбачені цим Договором припиняються лише з їх повним виконанням (пункт 12.3 Договору №2/17/КМ).

Додатком №1 до Договору сторони встановили графік передачі товару у травні, червні 2017 року (а. с. 13, том 1).

05.05.2022 на виконання вимог пункту 6.3 Договору №2/17/КМ відповідач оформив та підписав товарно-транспортну накладну №000652 про відвантаження 14,438 куб.м деревини дров`яної для технологічних потреб для втп вартістю 25 808,40 грн на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2018 та 20.09.2019 у справі № 925/1538/17 (а. с. 14, том 1) та специфікацію-накладну на відпуск лісоматеріалів необроблених №022759 до товарно-транспортної накладної №000652 та договору №2/17 КМ від 14.03.2017 (а. с. 15, том 1).

У розділі „Вантажно-Розвантажувальні операції" товарно-транспортної накладної №000652 від 05.05.2022 в графі „Навантаження" вказано час прибуття 11 год 40 хв (п. 12) та час вибуття 20 год 20 хв (п. 13). У п. 14 "Час простою" вказаної товарно-транспортної накладної тривалість простою транспорту не відображено.

Позивачем зазначений в товарно-транспортній накладній №000652 від 05.05.2022 та специфікації-накладній №022759 від 05.05.2022 товар прийнято, що підтверджується підписом його відповідальної особи на підставі доручення №31 від 03.04.2022.

08.06.2022 постановою державного виконавця Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) виконавче провадження №68813272 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1538/17 від 23.04.2020 про зобов`язання Державного підприємства "Чигиринське лісове господарство" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот №135 об`ємом 30 куб. м довжиною 1-6 м, діаметром 26-35 см, за ціною 1800, 00 грн/куб м на суму 54 000,00 грн на виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини №2/17/КМ від 14.03.2017 закінчено у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду (а. с.16, том 1).

15.04.2022 постановою державного виконавця Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 68812319 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1538/17 від 23.04.2020 про зобов`язання Державного підприємства "Чигиринське лісове господарство" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот №162 об`ємом 19,831 куб. м довжиною 3-4 м, діаметром 18-25 см, за ціною 1200, 00 грн/куб м на суму 23 797,00 грн на виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини №3/17/КМ від 30.05.2017 (а. с. 17, том 1).

30.05.2017 між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №3/17/КМ(Договір №3/17/КМ), відповідно до умов пункту 1.1 якого за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини на 3 квартал 2017 року, який відбувся 19 травня 2017 року, продавець передає у власність покупця, /лоти 162, 166/, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі (а. с. 18-19, том 1).

Продавець зобов`язаний передати покупцю товар: деревину дров`яну для технологічних потреб для втп, дуб 40 куб.м вартістю 48 000,00 грн (пункти 4.1, 8.3 Договору №3/17/КМ).

Даний Договір діє з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2017 року (пункт 12.2 Договору №3/17/КМ).

У решті умови Договору №3/17/КМ тотожні умовам Договору №2/17/КМ від 14.03.2017.

Додатком №1 до Договору №3/17/КМ сторони встановили графік передачі товару у липні, серпні 2017 року (а. с. 20, том 1).

05.05.2022 на виконання пункту 6.3 Договору №3/17/КМ відповідач оформив та підписав товарно-транспортну накладну №000653 про відвантаження 2,439 куб.м деревини дров`яної для технологічних потреб для втп вартістю 2926,80 грн на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2018 та 20.05.2019 у справі № 925/1538/17 (а .с. 21, том 2) та специфікацію-накладну на відпуск лісоматеріалів необроблених №022758 до товарно-транспортної накладної №000653 та Договору №3/17 КМ від 30.05.2017 (а. с. 22, том 1).

У розділі "Вантажно-Розвантажувальні операції" товарно-транспортної накладної №000653 від 05.05.2022 в графі "Навантаження" вказано час прибуття 11 год 40 хв (п. 12) та час вибуття 20 год 20 хв (п. 13). Час простою (п. 14) у вказаній товарно-транспортній накладній не зазначено (а. с. 21, том 1).

Позивачем зазначений в товарно-транспортній накладній №000653 від 05.05.2022 та специфікації-накладній №022758 від 05.05.2022 товар прийнято, що підтверджується підписом його відповідальної особи на підставі доручення №31 від 03.04.2022.

08.06.2022 постановою державного виконавця Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) виконавче провадження № 68812319 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1538/17 від 23.04.2020 про зобов`язання Державного підприємства "Чигиринське лісове господарство" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот №162 об`ємом 19,831 куб. м довжиною 3-4 м, діаметром 18-25 см, за ціною 1200, 00 грн/куб м на суму 23 797,00 грн на виконання Договору купівлі - продажу необробленої деревини №3/17/КМ від 30.05.2017 закінчено у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду (а. с. 23, том 1).

Як убачається зі змісту товарно-транспортних накладних №№000652, 000653 від 05.05.2022 перевезення зазначеного в них вантажу здійснювалося одним і тим же автомобілем марки МАН-6Н05ТХХ1Н, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом/напівпричіпом SREM-CASTERA, реєстраційний НОМЕР_2 , перевізник - ПП "Ніком-Інвест" (водій ОСОБА_1 ).

Вважаючи, що при передачі товару на виконання рішення суду у справі №925/1538/17 за зобов`язаннями згідно Договорів №2/17/КМ від 14.03.2017 та №3/17/КМ від 30.05.2017, відповідач допустив порушення умов пункту 8.5 зазначених Договорів в частині строку здійснення завантаження товару, який не може перевищувати 3-х годин з моменту прибуття транспортного засобу, позивач звернувся з даним позовом про стягнення 2 500,00грн штрафу, нарахованого на підставі пункту 9.5 Договорів із розрахунку 500,00грн за кожну годину простою транспортного засобу. Оскільки транспортний засіб був поданий позивачем під завантаження 05.05.2022 об 11 год 40 хв і вибув о 20год 20хв, що підтверджується відповідними відмітками в товарно-транспортних накладних № 000652 та №000653, позивачем визначено, що завантаження товару тривало на 5 годин 40 хвилин більше, ніж передбачено пунктами 8.5 Договорів № 2/17/КМ від 14.03.2017 та №3/17/КМ від 30.05.2017.

При дослідженні поданих сторонами і прийнятих судом додаткових письмових та електронних доказів, судом першої інстанції встановлені також такі обставини.

28.04.2022 відповідач листом № 435 від 28.04.2022 (а. с. 80-84, том 1) на виконання наказів Господарського суду Черкаської області № 925/1538/17 від 23.04.2022 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2022 повідомив позивача про дату та місце передачі товару за Договорами купівлі-продажу необробленої деревини, й, зокрема, за Договором №2/17/КМ від 14.03.2017 по лоту № 135. Зі змісту цього листа убачається, що відповідач поінформував про сформованість партії деревини згідно якісних характеристик та цін для передачі позивачу та про необхідність прийняття товару та подачу транспорту, зокрема для лоту № 135: місце передачі товару - верхній склад відповідача в кварталі 67 Капітанівського лісництва (в адміністративних межах Журавської сільської ради Звенигородського району Черкаської області). Для приймання товару позивачу потрібно подати автотранспорт 04.05.2022 та 06.05.2022 з 09 год 00 хв до 15 год 00 хв. На виконання пункту 5.2 Договору відповідач просив до 08:15 год обов`язково погодити/підтвердити конкретний час подачі автотранспорту у день передачі товару на електронну пошту відповідача з дублюванням такого повідомлення на електронну пошту Чигиринського відділу ДВС. До вказаного листа відповідачем додані рахунки №267 від 05.04.2022 та №359 від 28.04.2022 для здійснення позивачем попередньої оплати послуг завантаження деревини, вартість яких попередньо погоджена ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" (90 грн за 1 куб. м).

Наявною в матеріалах справи копією рахунку №359 від 28.04.2022 підтверджується, що сторони погодили вартість послуг завантаження 21 куб. м деревини для виконання Договорів купівлі-продажу №04л/59-15 від 26.08.2015, №2/16/КМ від 13.04.2016, №2/17/КМ від 14.03.2017 у розмірі 1890,00 грн з ПДВ.

Представниками сторін, які приймали участь у прийнятті та завантаженні деревини на автотранспорт 05.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1538/17 від 23.04.2020, здійснювалося відеофіксування цього процесу за допомогою технічних засобів.

При огляді відеофайлу під назвою IMG_7284 на DVD-R диску, поданого позивачем (а. с. 89, том 1), судом першої інстанції встановлено, що представник позивача, коментуючи прибуття транспортного засобу, констатує прибуття автотранспорту для перевезення товару об 11 год 40 хв 05.05.2022. Такий час прибуття транспортного засобу зафіксований відповідачем у товарно-транспортних накладних №№000652, 000653 від 05.05.2022, якими підтверджується факт передачі товару позивачу та копії яких надані останнім разом з позовною заявою.

Під час прийняття товару між директором позивача Прилуцьким О.С. та представниками відповідача виникали суперечки про походження лісу (деревини), місце його заготівлі, осіб уповноважених продавцем (відповідачем) на передання товару позивачу, місця передання товару та розташування верхнього складу.

05.05.2022 о 13 год 40 хв представник відповідача Пилипенко П.В. вручив директору позивача Прилуцькому О.С. вимогу, у якій вимагав приступити до огляду, обміру та приймання товару деревини. Директор позивача Прилуцький О.С. вимогу прийняв 05.05.2022 о 13год 49хв, про що власноручно підтвердив своїм підписом із застереженням про її отримання від громадянина П.В. Пилипенко на території Капітанівського лісництва.

Під час приймання товару сторони здійснювали вимірювання деревини та проставлення бирок про походження деревини. Під час приймання товару між сторонами виникали суперечки щодо якості деревини та відповідності деревини умовам, укладених між сторонами Договорів.

Зі змісту поданої відповідачем копії акту від 05.05.20222, складеного представниками відповідача, які здійснювали передачу позивачу партії деревини у виконавчому провадженні № 68813272 відповідно до листа-повідомлення від 28.04.2022 за № 435, убачається, що після спільного огляду партії деревини об`ємом 21,0 куб. м позивач відмовився від отримання її частини обсягом 6,662 куб. м, яка залишився на зберіганні у відповідача. Таким чином, на поданий позивачем транспортний засіб було завантажено 14,338 куб. м деревини дров`яної для технологічних потреб для втп, діаметром 26-35 см, довжиною 1-6 м, за ціною 1800,00грн за 1 куб. м згідно Договору №2/17/КМ від 14.03.2017.

Водночас, у цьому ж акті зазначено, що позивач погодився прийняти дров`яну деревину дуба для втп згідно Договору №3/17/КМ від 30.05.2017 довжиною 3 м, діаметром 18-25 см, за ціною 1200,00 грн за куб. м в об`ємі 2,439 куб. м.

Представником позивача вказаний акт не підписаний, в ньому зазначено про те, що представник позивача від підпису відмовився.

На відеофайлі під назвою IMG_7383 на DVD-R диску, доданого позивачем до матеріалів справи (а .с. 89, том 1), директор позивача Прилуцький О.С., коментуючи події, констатує, що завантаження деревини закінчено о 17 год 50 хв. Дану обставину позивачем підтверджено також у відповіді на відзив (а. с.77-79, том 1).

09.05.2022 відповідач звернувся до Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУЮ (м. Київ) з клопотанням та повідомленням щодо невиконання обов`язку стягувачем, у якому стверджував про неналежне виконання позивачем умов Договору № 2/17/КМ від 14.03.2017 (ВП № 68812372) (а. с. 47-49, том 1).

Водночас, у вказаному зверненні, повідомляючи державного виконавця про часткове виконання судового рішення у ВП №68812319 (Договір №3/17/КМ від 30.05.2017) та ВП №68812372 (Договір №2/17/КМ від 14.03.2017), відповідач підтвердив, що 05.05.2022 о 07 год 54 хв керівником ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" через засоби електронної пошти повідомлено відповідача про можливість подання автотранспорту на нижній склад підприємства (місце вказане у листі-повідомленні №435 від 28.04.2022) для приймання деревини згідно ВП №68813272 від 15.04.2022 (Договір №2/17/КМ від 14.03.2017) та іншої деревини згідно договорів на умовах верхнього складу, що передбачені наказами Господарського суду Черкаської області №925/1538/17 від 23.04.2020. З огляду на максимальне сприяння у виконанні судового рішення, відповідачем було дозволено позивачу подати автотранспорт у дату, що не вказана у листі-повідомленні №435 від 28.04.2022.

Оцінивши зібрані у справі докази в порядку, передбаченому статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції визнав встановленими такі обставини:

- виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договорів купівлі-продажу (поставки);

- присудження судом відповідачу виконати обов`язок передати товар позивачу у кількості та асортименті відповідно до умов укладених сторонами договорів;

- виконання відповідачем обов`язку передати товар позивачу у процедурі виконавчого провадження;

- закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про зобов`язання відповідача передати товар позивачу у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду;

- прибуття автотранспорту для перевезення деревини 05.05.2022 об 11 год 40 хв, вручення відповідачем вимоги позивачу розпочати отримання товару о 13 год 40 хв, закінчення завантаження деревини о 17 год 50 хв, вибуття транспорту о 20 год 20 хв.

Обставину щодо часу початку завантаження товару на транспортний засіб суд першої інстанції визнав недоведеною, оскільки сторонами не надано доказів, на підставі яких можливо встановити час початку завантаження відповідачем деревини на поданий позивачем автотранспорт.

Застосовуючи у відповідності до вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт вірогідності доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини часу початку завантаження товару після 13 год 40 хв та його закінчення о 17 год 50 хв є більш вірогідними, ніж обставини початку завантаження товару об 11 год 40 хв та закінчення о 20 год 20 хв, як стверджує позивач.

З огляду на недоведеність позивачем порушення відповідачем строку завантаження товару, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафу, передбаченого умовами Договорів, за простій транспортного засобу у розмірі 2 500,00грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні погоджується, зважаючи на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спір у даній справі виник під час передання товару, яке здійснювалось відповідачем у примусовому порядку у процедурі виконавчого провадження на виконання рішення суду, яким зобов`язано було останнього передати позивачу необроблену деревину на виконання Договорів №2/17/КМ від 14.03.2017 та №3/17/КМ від 30.05.2017.

Предметом позову є майнова вимога про стягнення штрафу за неналежне виконання умов Договорів.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі здійснення завантаження товару відповідно до умов укладених сторонами Договорів № 2/17/КМ від 14.03.2017 та № 3/17/КМ від 30.05.2017, внаслідок чого відбувся простій автотранспорту, за результатами якого у позивача виникло право на стягнення штрафу в розмірі 2500,00 грн з розрахунку 500 грн за кожну годину простою (500 грн х 5 год.).

Отже, у відповідності до вимог частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції правильно визначив, що предметом доказування у цій справі є обставини виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі Договорів; обставини виконання зобов`язання сторонами, завантаження товару відповідно до умов Договорів №2/17/КМ та №3/17/КМ; неналежне виконання зобов`язання відповідачем, зокрема факт, підстави та тривалість виникнення простою транспорту позивача та виникнення у позивача права вимагати у відповідача сплати штрафу; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю правовою природою укладені між сторонами спору Договори є договорами поставки.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 509, частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Умовами укладених сторонами Договорів передбачено кількість та асортимент товару, який відповідач зобов`язаний передати позивачу, порядок та строк передання та завантаження товару на автотранспорт у місці його знаходження.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про закінчення дії укладених між сторонами Договорів з огляду на те, що закінчення строку дії не є підставою припинення зобов`язання.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі з підстав, встановлених договором або законом. Закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язання. Зобов`язання припиняється виконання проведеним належним чином.

Зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/333/17.

За умовами пункту 12.3 Договорів сторони погодили, що зобов`язання , які передбачені цим Договором, припиняються лише з їх повним виконанням.

Зважаючи на те, що виконання зобов`язання відповідачем здійснювалося у примусовому порядку у процедурі виконавчого провадження, судом першої інстанції правильно враховано неможливість виконання зобов`язання щодо передачі товару відповідно до умов укладених сторонами Договорів в частині строку його виконання.

Водночас, оскільки виконання зобов`язання відповідача з передачі товару позивачу за вказаними Договорами включає в себе порядок та строки завантаження товару на транспортні засоби у місці його знаходження, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з передачі товару протягом дії цих Договорів (обставини встановлені рішенням суду у справі №925/1538/17) має наслідком настання для відповідача відповідальності, зокрема, і передбаченої пунктами 8.5, 9.5 Договорів №2/17/КМ та №3/17/КМ.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормою статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як уже зазначено, пунктом 9.5 Договорів №2/17/КМ та №3/17/КМ сторони погодили відповідальність продавця (відповідача) у вигляді сплати штрафу у розмірі 500,00 грн за кожну годину простою транспортного засобу, поданого покупцем (позивачем), понад строки, передбачені пунктом 8.5 цих Договорів.

У пункті 8.5 Договорів №2/17/КМ та №3/17/КМ передбачено зобов`язання продавця здійснювати завантаження товару протягом (не більше) 3-х годин із моменту прибуття транспортного засобу покупця.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що положення пунктів 8.5, 9.5 зазначених Договорів неможливо застосовувати окремо від інших положень цих Договорів, зокрема регламентуючих умови прийому-передачі товару (пункти 6.1, 6.3, 6.4).

За змістом укладених сторонами Договорів завантаженню товару на автотранспорт покупця передує передання та приймання товару у відповідності до вимог інструкцій про порядок приймання лісопродукції по кількості і якості - П-6, П-7; ГОСТ 9462-88, ГОСТ 2708-75, ТУУ 56.196-95; прийом-передача товару по якості проводиться безпосередньо на верхньому складі продавця до моменту завантаження товару на автотранспорт покупця (пункти 6.1, 6.4 Договорів №2/17/КМ, №3/17/КМ).

Отже, передумовою початку завантаження товару та виконання умови про тривалість завантаження протягом (не більше) 3-х годин із моменту прибуття транспортного засобу покупця є прийняття покупцем товару за кількістю та якістю.

Відповідно до частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

З огляду на положення зазначеної норми цивільного законодавства виконання відповідачем зобов`язання щодо завантаження товару є зустрічним виконанням зобов`язання, яке обумовлено виконанням позивачем свого обов`язку з прийняття товару за кількістю та якістю. До того ж, умовами укладених сторонами Договорів не передбачена можливість одночасного їх виконання, а визначена послідовна черговість - прийом товару покупцем здійснюється до завантаження його продавцем на автотранспорт, поданий покупцем.

За приписами частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Наявними у справі матеріалами підтверджується та позивачем не спростовано, що ним розпочато приймання товару за кількістю та якістю після вручення представником відповідача керівнику ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" письмової вимоги щодо вчинення дій з огляду, обміру та приймання товару о 13год 40 хв - 13 год 49 хв 05.05.2022.

Таким чином, до цього часу з моменту прибуття автотранспорту у погоджений сторонами пункт призначення (11 год 40 хв), а також до завершення приймання позивачем товару відповідач не міг розпочати завантаження товару на автотранспорт позивача.

Наданими сторонами, зокрема і позивачем, доказами підтверджено, що завантаження товару на автотранспорт позивача закінчилося о 17 год 50 хв 05.05.2022, а вибуття транспортного засобу відбулося о 20 год 20 хв у цей же день.

Оскільки сторонами не надано доказів, на підставі яких можливо встановити фактичний час початку завантаження товару на автотранспорт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності належними та допустимими доказами цієї обставини, а отже неможливості встановлення обставин щодо тривалості часу здійснення відповідачем завантаження товару на автотранспорт позивача.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень пунктів 8.25, 8.26 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 (далі - Правила перевезення), колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє з огляду на таке.

Так, дійсно, згідно з положеннями пунктів 8.25, 8.26 Правил перевезення час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а вантаження вважається закінченим після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений вантаж.

Відповідно до преамбули зазначених Правил перевезень вони визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників

За змістом пункту 1 Правил перевезень під поняттям замовник слід розуміти вантажовідправника або вантажоодержувача, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Як убачається з матеріалів справи замовником перевезення був позивач, перевізником - ПП "Ніком-Інвест", тобто саме до правовідносин між вказаними особами на підставі укладеного між ними договору про перевезення вантажів можливе застосування положень Правил перевезення, в тому числі пунктів 8.25, 8.26.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що у пункті 1 Правил перевезень надано визначення поняттю приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Тобто, за приписами Правил перевезення приймання вантажу здійснюється перевізником.

Проте, як вже акцентував суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах, які виникли на підставі укладених сторонами Договорів №2/17/КМ та №3/17/КМ, приймання-передача товару здійснюється представником позивача, як покупця. Фактично, згідно наявних у справі доказів, приймання товару від відповідача 05.05.2022 здійснював представник позивача і до завершення цієї процедури відповідач не міг розпочати завантаження товару на автотранспорт позивача.

Отже, у спірних правовідносинах час прибуття автотранспорту у пункт призначення для завантаження не є тотожним часу початку завантаження товару.

Зазначене, у свою чергу, виключає визнання відповідача таким, що порушив умови пункту 8.5 Договорів №2/17/КМ та №3/17/КМ.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем обставин, які б свідчили про неналежне виконання відповідачем зобов`язання в частині завантаження товару з перевищенням строку, встановленого умовами Договорів, а тому відсутні підстави для визнання відповідача таким, що порушив права та охоронювані інтереси позивача, за захистом яких останній звернувся до господарського суду. Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за простій автотранспорту в розмірі 2 500,00 грн.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є також додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, відповідно до якого задоволено заяву ДП "Чигиринське лісове господарство" про стягнення з позивача 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, судові витрати відповідача у даній справі на професійну правничу допомогу складали 3 500,00 грн.

ДП "Чигиринське лісове господарство у відзиві на позовну заяву повідомив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком у розмірі 10 000,00грн.

Після ухвалення у даній справі рішення, 08.11.2022 представником відповідача в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України подана заява про винесення додаткового рішення про стягнення з позивача 3 500,00грн витрат на правову допомогу, що понесені відповідачем у даній справі.

Позивач заперечень на зазначену заяву представника відповідача про розподіл судових витрат та про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції не подав.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав копії Договору про надання правової допомоги від 05.01.2022, Додаткової угоди від 18.08.2022 до Договору про надання правової допомоги від 05.01.2022, акта №02-10/22 приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2022, рахунку №10-01/22 від 27.10.2022 та платіжного доручення №3753 від 07.11.2022.

Окрім того, матеріали справи містять копії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої (правової) допомоги відповідачу у Господарському суді Черкаської області адвокатом Сторчоусом О.В.

Як убачається з матеріалів справи, Договір про надання правової допомоги від 05.01.2022 (далі - Договір) укладено між Адвокатським бюро "Олега Сторчоуса"(адвокатське бюро) та ДП "Чигиринське лісове господарство" (клієнт).

Відповідно до пункту 1.1. Договору клієнт доручає, адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення представництва інтересів клієнта у цивільних, господарських, адміністративних справах, де клієнт виступає позивачем, відповідачем чи третьою особою, а клієнт зобов`язується виплачувати адвокатському бюро винагороду (гонорар) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та Додатковими угодами до нього.

За умовами пункту 1.2 цього Договору для участі у конкретній цивільний, господарській чи адміністративній справі, в якій клієнт виступає позивачем, відповідачем чи третьою особою, сторони укладають Додаткову угоду до цього Договору, якою визначають розміри гонорару, порядок та умови оплати за надані послуги та інші умови, необхідні для ефективного виконання послуг адвокатським бюро.

Адвокатом, що надає правову допомогу клієнту за даним Договором є Сторчоус Олег Віталійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльності ЧК №001113, видане на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 01.04.2019 №245 (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору розмір винагороди (гонорару) за цим Договором може визначатися виходячи із фіксованої ставки за 1 годину роботи адвоката у розмірі 600грн. У разі укладення сторонами Додаткових угод гонорар визначається у фіксованому розмірі за кожне найменування наданого виду послуг (складання відповідних процесуальних документів, участь в судових засіданнях тощо) по конкретній справі.

Додатковою угодою від 18.08.2022 до Договору про надання правової допомоги від 05.01.2022 сторонами внесені доповнення до пунктів 1.1, 4.2, 4.3, а також змінено пункт 7.1 Договору щодо строку дії Договору - до 01.03.2023.

Так, пункт 1.1 Договору доповнено підпунктом 1.1.1 відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення представництва інтересів клієнта у господарській справі №925/720/22 за позовом ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" до ДП "Чигиринський лісгосп" про стягнення штрафу з покладенням на відповідача судових витрат, з усіма правами, наданими відповідачу, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському бюро винагороду (гонорар) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та цією Додатковою угодою.

За умовами підпункту 4.2.1, яким доповнено пункт 4.2. Договору, гонорар адвокатського бюро щодо представництва у господарській справі №925/720/22 складається з суми вартості наданих послуг в межах цього Договору. Тарифи на надані адвокатським бюро послуги визначаються у фіксованому розмірі, а саме у суді першої інстанції: складання відзиву у справі №925/720/22 на позовну заяву ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" до ДП "Чигиринський лісгосп" про стягнення штрафу - 1 500грн; складення заперечення на відповідь на відзив від ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" у справі №925/720/22 - 1 000,00грн; участь в судовому засіданні безпосередньо у Господарському суді Черкаської області - 500грн за одне засідання; складання і подання до суду клопотань, пояснень, заяв, скарг, інших процесуальних документів у справі, складання адвокатських запитів - від 100 грн до 1 000грн за один документ.

Відповідно до підпункту 4.3.2, яким доповнено пункт 4.3 Договору, сторони погодили, що факт надання послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, який складається адвокатським бюро у строк не пізніше 28 жовтня 2022 року (суд першої інстанції) та надається клієнту.

Згідно з актом №02-10/22 приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2022 до Договору про надання правової допомоги від 05.01.2022 та Додаткової угоди до нього від 18.08.2022 адвокат Сторчоус О.В. надав відповідачу (клієнту) правову допомогу у формі:

- складання відзиву від 24.08.2022 у справі №925/720/22; розмір винагороди (гонорару) складає 1500 грн;

- складання заперечення від 12.09.2022; розмір винагороди (гонорару) складає 1000 грн;

- складання клопотання про долучення доказів від 09.09.2022, зокрема відеозаписів із стенограмою розмов на відеозаписах; розмір винагороди (гонорару) складає 500 грн;

- участь у судовому засіданні 18.10.2022; розмір винагороди (гонорару) складає 500 грн.

Загальний розмір винагороди (гонорару) за даним актом складає 3 500 грн.

На виконання акту наданих послуг ДП "Чигиринське лісове господарство" сплатило 3 500 грн згідно з платіжним доручення №3753 від 07.11.2022 з призначенням платежу: "згідно рахунку №10-01/22 від 27.10.2022, акту від 27.10.2022 за послуги правової допомоги у справі №925/720/22. Додаткової угоди від 18.08.2022 на суму 3500,00 грн без ПДВ".

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат за приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Північного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

Крім того, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції та розміру останніх ДП "Чигиринське лісове господарство" було надано низку документів, а саме: копії Договору про надання правової допомоги від 05.01.2022, Додаткової угоди від 18.08.2022 до Договору про надання правової допомоги від 05.01.2022, акта №02-10/22 приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2022, рахунку №10-01/22 від 27.10.2022 та платіжного доручення №3753 від 07.11.2022, копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги відповідачу у Господарському суді Черкаської області адвокатом Сторчоусом О.В.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Зазначеним спростовуються доводи позивача про те, що суд першої інстанції безпідставно не зменшив суму заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що жодних клопотань стосовно зменшення заявленої відповідачем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді першої інстанції, від ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" до суду першої інстанції не надходило.

При цьому, важливо відзначити, що при визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно врахувати те, що відповідно до Додаткової угоди від 18.08.2022 до Договору про надання правової допомоги від 05.01.2022 гонорар адвоката за надання правової допомоги відповідачу у даній справі встановлено у фіксованій сумі, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Посилання апелянта на те, що заявлена до стягнення сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, колегією суддів апеляційного господарського суду до уваги не приймаються, оскільки на підтвердження вказаних доводів скаржником не надано жодних доказів, натомість зазначені твердження фактично ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях позивача. Водночас, проаналізувавши опис послуг, які наведені в акті №02-10/22 приймання-передачі наданих послуг, апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає матеріалам справи.

Отже, обставини щодо понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції доведені ним згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи документальне підтвердження відповідачем понесених ним у зв`язку з розглядом даної справи Господарським судом Черкаської області витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер, а позивачем, в свою чергу, не було подано клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи відмову у задоволенні позову, керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на користь ДП "Чигиринське лісове господарство" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржуваних рішенні та додатковому рішенні, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Світловодський Завод Пиломатеріалів" про стягнення штрафу та відповідно здійснив обґрунтований розподіл витрат на професійну правничу допомогу, компенсувавши такі витрати відповідачу за рахунок позивача у заявленому розмірі.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача та задоволенні заяви відповідача про стягнення на його користь з позивача витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішення та додаткового рішення у даній справі колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022 у справі №925/720/22 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2022 у справі №925/720/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/720/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир