Постанова

від 29.05.2023 по справі 922/1027/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1027/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І., та представників учасників справи: від позивача Квіцінська А.І.; від відповідача Щербань А.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року (повний текст складено 03.02.2023 року) у справі №922/1027/22,

за позовом - Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району,

та зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району,

до - Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

про - визнання додатку до договору укладеним Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків визнання укладеним додатку, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району (далі-Відповідач), в якій просить суд визнати укладеним з 01 січня 2019 року додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері електроенергетики.

До господарського суду Харківської області 16.09.2022 року від Відповідача надійшла зустрічна позовна заява (вх.№10014), в якій Відповідач просив суд визнати укладеними між сторонами додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01 січня 2019 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22 у задоволенні первісних вимог відмовлено, зустрічні вимоги Відповідача - задоволено, стягнено на користь Відповідача з Позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 300,00 грн, а також 2 481,00 грн судового збору.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив означене рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Позивач зазначає наступне:

- суд дійшов хибних висновків, що в багатоквартирному будинку споживачі поділяються на дві групи і мають різні точки продажу електроенергії, переходу права власності на неї;

- засоби комерційного обліку мають бути встановлені в точці комерційного обліку, яка в свою чергу збігається з точкою розподілу електричної енергії на межі балансової належності, саме в якій відбувається зміна власника електричної енергії, а не в точці вимірювання, як визначив суд першої інстанції;

- оскільки власником електричних мереж, розташованих в середині будинку, є виключно власники житлових та нежитлових приміщень, тому точка розподілу електричної енергії встановлюється на межі розділу електричної мережі з елементами мережі, власником яких є Позивач;

- висновок суду, що додаток №3 в редакцій Відповідача відповідає вимогам п.5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, дозволяє здійснювати коректний розрахунок фактично спожитої ОСББ електричної енергії не відповідає приписам означеного пункту, так як зміна розрахункової (комерційної) схеми обліку електричної енергії (зміна місця встановлення розрахункових засобів обліку, переведення технічних засобів у розрахункові тощо) можлива за умови внесення в установленому порядку змін до проектних рішень, що Відповідачем здійснено не було;

- суд першої інстанції безпідставно застосував у даній справі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі №920/422/17, від 11.09.2018 року у справі №920/208/17, від 12.01.2022 року у справі №922/717/21 та від 25.10.2022 року у справі №922/2699/21;

- питання розрахунку за загальнобудинковими лічильниками та укладення додатку №3 до договору споживача з надання послуг з розподілу в редакції Позивача досліджувалося в справі №922/3448/21, так відповідним рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2021 року позовні вимоги задоволені в частині визнання укладеним додатку №3 до договору в редакції Позивача (залишеним без змін в означеній частині постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 року та ухвалою Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 01.02.2023 року);

- задовольняючи заяву Відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 300, 00 грн, судом першої інстанції не враховано, що означений розмір витрат не відповідає критеріям розумності та співмірності, є завищеним та необґрунтованим.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22, встановлено сторонам строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідних заяв, клопотань та заперечень в межах даної справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 року призначено справу №922/1027/22 до розгляду на 29.05.2023 року о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 131.

До Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 25.04.2023 року від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Позивача, за змістом якого Відповідач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оспорюване судове рішення без змін. До відзиву Відповідачем також долучена заява про розподіл судових витрат з відповідними доказами, за змістом якої Відповідач просив суд стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 21 000, 00 грн. Також Відповідачем зазначено, що акт приймання передачі наданих послуг буде наданий до суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Позивача.

До Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 26.04.2023 року від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу рахунку на плату №10/04-23 від 10 квітня 2023 року на суму 21 000,00 грн.

До Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 01.05.2023 року від представників сторін надійшли клопотання про проведення судових засідань в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Представник Позивача в судовому засіданні надав пояснення та доводи, що аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оспорюване рішення скасувати та прийняте у справі №922/1027/22 нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Представник Відповідача судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення за мотивів її необґрунтованості, а оспорюване рішення господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини.

Житловий багатоквартирний будинок за адресою: 62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 був збудований та зданий в експлуатацію в 2009 році, що підтверджується Свідоцтвом про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил №20000502.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань, 12 травня 2016 року було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин".

Вищезазначений житловий будинок був переданий на баланс Відповідача за Актом приймання-передачі від 30 грудня 2016 року.

До 01 січня 2019 року між Відповідачем (споживачем за договором) та Позивачем (постачальником за договором) діяв договір про постачання електричної енергії від 25 серпня 2016 року №19214 (договір 2016 року), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість і використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

На момент укладення вищезазначеного договору правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) були врегульовані Правилами користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28 (ПКЕЕ).

В подальшому - 19 квітня 2018 року набули чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (ПРРЕЕ), які встановили необхідність переукладення всіх договорів між споживачами та постачальниками електричної енергії.

Таким чином, у зв`язку втратою чинності ПКЕЕ та прийняттям Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, якою затверджено ПРРЕЕ, укладений між сторонами договір 2016 року припинив свою дію.

На виконання вимог ПРРЕЕ, Позивачем було розміщено на веб-сайті публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.

З метою приєднання до вищезазначеного публічного договору, 04 грудня 2018 року Відповідач підписав надану Позивачем заяву-приєднання.

Заява, що надавалась Відповідачу для підпису, не містила ЕІС-коди точки комерційного обліку за об`єктом споживача. Підписаний Позивачем оригінальний примірник такої заяви-приєднання Відповідачем отримало не було.

У такий спосіб між сторонами було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 (договір 2019 року).

Проте, паспорти точок розподілу/передачі, акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, ані жодні інші додатки, передбачені пунктами 12.8 та 12.9 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між сторонами не були підписані.

Позивач 05.04.2021 року направив Відповідачу лист №06-37/2561 "Щодо підписання додатків до договору", в якому пропонував останньому підписати доданий до такого листа примірник додатку №3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії".

Відповідач направив Позивачу лист № 02/05 від 04 травня 2021 року, в якому виклав відмову від підписання додатку №3 до договору в редакції, що запропонована останнім, оскільки це є незаконним включення до переліку розрахункових засобів обліку активної та реактивної електричної енергії загальнобудинкових засобів обліку, а також додав власну редакцію додатку №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", в якому відсутні 8 загальнобудинкових засобів обліку (лічильники: №011604, №008778, №047398, 008747, №015255, №000884, №008759, №013282).

Позивач надану Відповідачем редакціїю додатку №3 не підписав.

В подальшому, Відповідач 10.08.2022 року повторно звернувся до Позивача з листом №09/02 від 09 серпня 2022 року, до якого було додано два підписаних Відповідачем примірники додатку №3 до договору 2019 року.

Через відсутність узгоджених точок комерційного обліку, паспортів точок розподілу, Відповідач звернувся з листом до Позивача щодо надання паспортів точок розподілу по 15-ти ЕІС-кодам точок комерційного обліку, які обліковують електричну енергію на статутні цілі ОСББ.

Відповіді на вищезазначені листи Позивачем не надано.

Сторони, уклавши договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 (далі-Договір), не дійшли згоди щодо додатку №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до даного Договору, у зв`язку з цим звернулися до суду із первісним та зустрічним позовами відповідно, маючи спір щодо домовленості в частині контролю обсягів споживання електроенергії в будинку та його розрахунку.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд зазначив, що взаєморозрахунки між кожним споживачем та Позивачем за спожиту електричну енергію повинні здійснюватися на підставі окремих лічильників, приєднаних до об`єктів електроспоживання кожного конкретного споживача. Судом зазначено, що із показань лічильників (№011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282) зазначених у додатку №3 до Договору "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" в редакції Позивача неможливо встановити, який саме обсяг електричної енергії спожито Відповідачем на виконання статутних цілей.

Господарським судом наголошено, що оскільки між сторонами відповідно до пункту 2.1.4. ПРРЕЕ не укладався договір про спільне використання електричних мереж споживача, то фактичне визнання Відповідача основним споживачем, а мешканців квартир - субспоживачами - є незаконним.

На думку суду, саме дані запропонованих Відповідачем лічильників (№016945, №015411, №067923, 006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, 006638, №004231, №011680), які обліковують електричну енергію, що споживається безпосередньо відповідачем для забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, та інше, а не будь-яких інших, встановлених в будинку, повинні використовуватися сторонами договору для взаєморозрахунків за спожиту електричну енергію.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про помилковість посилання Позивача на можливість стягнення вартості різниці між показами загальнобудинкових лічильників та лічильників, що показань індивідуальних (поквартирних) лічильників побутових споживачів. Так, судом зазначено, що розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача електроустановки (квартири, будинку тощо). Це означає, що розрахунки між позивачем та відповідачем за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, що забезпечує виконання статутних цілей ОСББ та обов`язок з забезпечення роботи якого покладено на ОСББ. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо.

Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об`єкта електрообладнання ОСББ, а навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між сторонами. Втім, зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об`єкті в цілому.

Відповідні мотиви покладені судом першої інстанції в обґрунтування позиції щодо законності та обґрунтованості зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.

Суть спору в межах апеляційного перегляду полягає в тому, що за редакцією Позивача додатку №3 до Договору, в якості комерційних розрахункових засобів обліку мають бути вказані загальнобудинкові лічильники, в тому числі, й для обліку електричної енергії, що постачається як для загально будинкових цілей, так і безпосередньо в квартири мешканців будинку - побутовим споживачам, обсяг якої має розраховуватися шляхом віднімання від загально спожитого.

За версією Відповідача, облік електричної енергії, що спожита побутовими мешканцями (в квартирах) та на загально будинкові потреби (ліфти, загальне освітлення, тощо) - має вестися за окремими засобами.

Процедура укладання договору споживача про розподіл електричної енергії з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України, як договору приєднання, умови якого є однаковими для всіх споживачів, не призводить до автоматичної визначеності таких індивідуальних умов для кожного споживача, як точки розподілу та комерційні засоби обліку, які об`єктивно не можуть визначатися як єдині для всіх на відповідному сайті ОСР, що узгоджується із вимогами п.3.5. розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі Кодекс).

Відповідно до матеріалів справи, а саме робочої документації, схем електрозабезпечення та обліку електроустановок, в багатоквартирному будинку по вул. Кушнарьова, 2 функціонують три види засобів обліку електричної енергії:

1. загальнобудинкові лічильники (8 лічильників - №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282), які обліковують всю електричну енергію, яка потрапляє на територію будинку, в тому числі, яка потім споживається власниками квартир та ОСББ;

2. лічильники споживання електроенергії на технічні цілі будинку (15 лічильників - №016945, №015411, №067923, №006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, № 006638, № 004231, №011680), як обліковують електричну енергію, що споживається ОСББ на виконання статутних цілей (освітлення місць загального користування, електроживлення ліфтів, забезпечення функціонування теплового пункту, забезпечення роботи насосів підкачування води);

3. індивідуальні лічильники: (269 - поквартирних лічильників, які обліковують електричну енергію, яка споживається власниками квартир, 5 лічильників на інтернет обладнання та 1 лічильник, що обраховує обсяг електроенергії, яка споживається сімейним клубом - кв.44).

Згідно до визначення термінів, наведених в п.1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затвредені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року за №312, (далі-ПРРЕЕ):

- точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання;

- точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку.

Змістом п. 1.2.4. ПРРЕЕ встановлено, що точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.

Оператор системи покриває всі витрати, пов`язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.

Оператор системи розподілу (далі-ОСР) укладає договір про надання послуг з розподілу електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним власником мереж:

1) оператором малої системи розподілу (далі-ОМСР), споживачем, основним споживачем та виробником, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території ліцензованої діяльності ОСР, та їх субспоживачами;

2) споживачем, основним споживачем, ОМСР, електроустановки яких приєднані на ступені напруги 154 кВ та нижче до виробника, який приєднаний до електричних мереж оператора системи передачі (далі-ОСП), та всіма його субспоживачами;

3) субспоживачем основного споживача, приєднаного на ступені напруги вище 154 кВ до виробника, який приєднаний до ОСП;

4) субспоживачами основних споживачів, електричні мережі яких приєднані до мереж ОСП.

Згідно визначення пункту 1.2 Правил улаштування електроустановок, точкою продажу електричної енергії є межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. У багатоквартирному будинку споживачі поділяються на дві групи і мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї.

З урахуванням зазначеного постачання/розподілу електричної енергії здійснюється споживачам-мешканцям будинку, в якому створено ОСББ, на підставі окремих/самостійних договорів з кожним зі споживачів і здійснення обліку такої електричної енергій за показами внутрішньоквартирних приладів обліку.

Сторони не заперечують того факту, що електрична енергія мешканцям квартир багатоквартирного будинку постачається на підставі індивідуальних договорів з кожним власником квартири.

Враховуючи викладене, судом обгрунтовано зазначено, що в спірному будинку є два типи споживачів: власники квартир та ОСББ (Відповідач). У кожного власника квартири є свій окремий лічильник електроенергії та у кожного споживача є окремий договір із Позивачем на розподіл електричної енергії.

Дана обставина підтверджується, зокрема, договором про користування електричною енергією, який укладений між власником кв. 71 будинку №2 по вул. Кушнарьова, смт. Пісочин гр. ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Харківобленерго", а також договором про користування електричною енергією, що укладений між власником кв. АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 та Акціонерним товариством "Харківобленерго".

Так само у Відповідача, як споживача, також є окремий договір з Позивачем - договір 2019 року та окремі лічильники електричної енергії, що обліковують спожиту електроенергію на статутні цілі ОСББ.

Вказане у повній мірі узгоджується із приписами ч.4 ст.22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки Позивач надає послуги з розподілу електричної енергії до точки входу у відповідні квартири, що узгоджується із приписами п.1.2.6. ПРРЕЕ тобто і після вищезазначених загальнобудинкових приладів обліку.

Теж саме стосується і електроустановок ОСББ в частині споживання електричної енергії на функціонування ліфтів, освітлення місць загального користування тощо, облік якої визначається показами лічильників №016945, №015411, №067923, №006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, № 006638, №004231, №011680, які і є загальними лічильниками для фіксування такого типу колективного побутового споживання у розумінні визначення терміну "колективний побутовий споживач", приведеному в п.62 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Вищезазначене спростовує доводи Позивача, що в багатоквартирному будинку споживачі повинні мати єдину точку продажу електроенергії та переходу права власності на неї, виходячи саме з межі балансової належності електроустановок Позивача.

Зазначене твердження базується на помилковому трактуванні Позивачем вимог Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, зокрема, визначення спільного майна багатоквартирного будинку та частки співвласника, що містяться в ч.1 ст.1 Закону.

За змістом зазначеної норми, до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Квартири або нежитлові приміщення, що є об`єктом приватної власності кожного члену ОСББ, не відносяться до спільного майна, а отже й відносно нього у інших членів ОСББ, а рівно й самого ОСББ, не виникає прав та обов`язків, зокрема, як співвласників.

Норма того ж Закону розраховує частку співвласника, як частку, що становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Проте, визначена таким чином частка стосується саме участі в утриманні спільного майна будинку, а не квартир або нежитлових приміщень інших учасників, які не охоплюються визначенням спільного майна багатоквартирного будинку.

З означеного вбачається, що взаєморозрахунки між кожним споживачем та Позивачем за спожиту електричну енергію повинні здійснюватися на підставі окремих лічильників, приєднаних до об`єктів електроспоживання кожного конкретного споживача.

Оскільки редакція Позивача додатку №3 до Договору містить перелік загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії: лічильники №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282, із показань яких неможливо встановити, який саме обсяг електричної енергії спожило ОСББ "Фенікс-Пісочин" на виконання статутних цілей, протирічить вищенаведеним вимогам та покладає на Відповідача додаткову відповідальність щодо споживання та розподілу електричної енергії на об`єктах, що не входить до визначення спільного майна будинку.

Окрім зазначеного, до цього Додатку №3 Позивачем включено "Відомості для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах до яких приєднані електроустановки субспоживачів", проте між сторонами не укладався договір про спільне використання електричних мереж споживача в порядку вимог п.2.1.4. ПРРЕЕ, Відповідач не отримує відповідної компенсації за рахунок спеціальних тарифів за використання його мереж, отже встановлення Відповідачу статусу основного споживача по відношенню мешканців квартир - не базується на вимогах закону та є передчасним.

Також, пункт 12.8 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії встановлює, що невід`ємною частиною договору є додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", отже включення до такого додатку і Відомостей для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах до яких приєднані електроустановки субспоживачів - не відповідає вищенаведеним вимогам ПРРЕЕ.

Натомість, господарський суд обґрунтовано зазначив, що Додаток №3 в редакції Відповідача містить перелік засобів обліку, приєднаних до точок продажу електричної енергії для забезпечення статутної діяльності, а саме ОСББ та досягнення технічних цілей (№016945, №015411, №067923, 006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, 006638, №004231, №011680), оскільки обліковують електричну енергію, яка споживається безпосередньо Відповідачем для забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо.

Враховуючи вищезазначене, саме дані наведених лічильників, встановлених в будинку, повинні використовуватися сторонами договору для взаєморозрахунків за спожиту електричну енергію.

Означене спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Щодо доводів про можливість використання у якості розрахункових саме загальнобудинкових лічильників, тобто визначення обсягу спожитої Відповідачем електричної енергії шляхом віднімання від їх показів показань індивідуальних (поквартирних) лічильників та зарахування отриманої різниці, що фактично здійснювалося Позивачем, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений порядок покладає на Відповідача додатковий не передбачений нормами діючого законодавства тягар щодо покриття витрат на доставку електричної енергії Позивачем до інших споживачів.

Встановлено, що зазначена різниця перевищує обсяги фактично спожитої електричної енергії, що визначена за лічильниками, які обліковують електричну енергію, витрачену на технічні цілі ОСББ (освітлення місць загального користування, електроживлення ліфтів та інше). Причиною такої невідповідності є використання Позивачем загальнобудинкових лічильників як розрахункових та таким чином, покладання на Відповідача обов`язку щодо оплати різниці, яка утворюється шляхом віднімання від показань загальнобудинкових лічильників показань індивідуальних лічильників побутових споживачів.

Відповідно до пункту 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем (ОСББ) та електропостачальником (ПрАТ "Харківенергозбут") здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (Позивача), тому Відповідач направляв саме останньому претензії щодо актів приймання-передачі електричної енергії, де зазначав про незаконність використання загальнобудинкових лічильників як розрахункових.

Згідно пункту 2.3.3. ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Відповідно до пункту 2.3.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до пункту 5.1.10 Кодексу для комерційних розрахунків мають використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів. Дані з вузлів обліку інших власників можуть бути використані для здійснення технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку.

Відповідно до підпункту 34 пункту 1.2.2 Кодексу об`єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування

Згідно п.32 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електроустановка - комплекс взаємопов`язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

Згідно п/п 71 п.1.2.2 Кодексу точка вимірювання - фізична точка на електричній мережі (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення первинної обмотки трансформатора струму), в якій фактично вимірюються обсяги та/або параметри електричної енергії

Оскільки на відрізку мереж від точки вводу в будинок (на якій встановлений загальнобудинковий лічильник) до точки вводу в квартиру (на якій встановлений квартирний лічильник), електроустановки кожного окремого власника квартири відсутні, точка розподілу електричної енергії для власників квартир (нежитлових приміщень) розміщена на вузлі вводу в квартиру, де розташований індивідуальний поквартирний лічильник.

Аналогічно для ОСББ точка розподілу електроенергії знаходиться на межі розміщення електроустановок Позивача, де розташовані точки приєднання та відповідні лічильники.

Отже розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача електроустановки (квартири, будинку тощо). Це означає, що розрахунки між сторонами за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, що забезпечує виконання статутних цілей ОСББ та обов`язок з забезпечення роботи якого покладено на ОСББ. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо.

Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об`єкта електрообладнання ОСББ, а навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії від багатьої споживачів (квартири, місця загального користування), не можуть використовуватися для розрахунків між сторонами. Втім, зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії в будинку в цілому.

Це не протирічить вимогам п.5.1.10 Кодексу, оскільки відповідає змісту робочої документації, схем електрозабезпечення та обліку електроустановок в зазначеному багатоквартирному будинку.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що саме додаток №3 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 в редакції Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", що містить перелік засобів обліку, приєднаних до точок продажу електричної енергії для забезпечення статутної діяльності ОСББ та досягнення технічних цілей (15 засобів обліку - лічильників), відповідає вимогам пункту 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електроенергії, та дозволяє здійснювати коректний розрахунок фактично спожитої ОСББ "Фенікс-Пісочин" електричної енергії.

Доводи апеляційної скарги вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів приймає до уваги, що у постановах від 18.07.2018 року у справі №920/422/17 та від 11.09.2018 у справі №920/208/17, від 28 січня 2020 року у справі №920/178/19 Верховний Суд дійшов висновку, що у зв`язку з виключенням постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 №1449 "Про внесення змін до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 №910 та затвердження змін до Правил користування електричною енергією" з пункту 3.6 ПКЕЕ четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електричної енергії на межі електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, товариство (в даному випадку АТ "Харківобленерго") не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника, як розрахункового.

Крім цього, в наведених постановах Верховний Суд зазначив, що оскільки у багатоквартирному будинку споживачі мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи, то ОСББ не повинно розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання.

При цьому Верховний Суд зазначив, що загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.

Твердження Відповідача про недоречність посилання суду першої інстанції на вищезазначені висновки Верховного Суду у відповідних постановах, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки у відповідній частині нормативно правові акти про регулювання ринку електричної енергії, які набрали чинності після 2017 року, мають аналогічні норми щодо спірного питання.

У постанові від 12.01.2022 у справі №922/717/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наголосив на необхідності врахування вищезазначених висновків та незаконності здійснення розрахунків з позивачем (ОСББ) на підставі загальнобудинкового лічильника при наявності в будинку різних точок продажу електричної енергії та тарифних груп, які не можуть обліковуватися одним лічильником; необхідності здійснення розрахунків за спожиту ОСББ електричну енергію на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ, до яких відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо.

Посилання Позивача на те, що висновки викладені у вищезазначеній постанови не можуть бути враховано, так як в означеній справі суд направив справу на новий розгляд є необґрунтованими в силу приписів п. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, яким передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Означені норми не місять будь - яких обмежень щодо неможливості застосування висновків Верховного Суду в разі направлення справи до суду першої інстанції для її повторного розгляду.

Судом першої інстанції доречно застосовано висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 922/2699/21, за змістом яких в додатку до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії в якості розрахункових мають зазначатись лише ті лічильники, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, за функціонування якого відповідальне і сплачує кошти ОСББ (ліфти, пристрої освітлення місць загального користування, насосні станції, бойлерні та інше).

Щодо доводів апелянта про необхідність встановлення засобів комерційного обліку в точці комерційного обліку, яка в свою чергу має збігатися з точкою розподілу електричної енергії на межі балансової належності, саме в якій змінюється власник електричної енергії, то за змістом п.1.1.2 ПРРЕЕ, межою балансової належності є точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування.

Отже, зазначена складова не є договірною, а визначається на підставі правовстановчих документів, зокрема, щодо права власності на елементи електричної мережі в даному випадку.

Разом з тим, як вбачається з наявної схеми приєднання електроустановок, Позивач та власники квартир не мають спільної межі балансової належності, отже, виходячи з вимог 1.2.3 ПРРЕЕ, саме на Позивачеві лежить обов`язок з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, а не електроустановок Позивача.

Доводи Позивача, що саме на межі балансової належності його електроустановок та електроустановок Позивача має місце набуття та припинення права спільної сумісної власності на електричну енергію у Позивача та одночасно всіх мешканців будинку - не засновано на нормах закону.

Поряд з цим, зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об`єкті (в будинку) в цілому.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в первісних та задоволенні зустрічних позовних вимог через обґрунтованість встановлення точок комерційного обліку - Додатку №3 до Договору "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" саме в редакції Відповідача.

Судом першої інстанції з урахування заперечень Позивача також було частково задоволено заяву Відповідача про покладення на Позивача понесених Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 300,00 грн витрат.

В обґрунтування вищезазначеного судом було наголошено на тому, що із заявленої Відповідачем до стягнення суми адвокатських витрат у розмірі 21 000,00 грн обставинам справи, відповідним доказам та принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт відповідає грошова сума у розмірі 10 300 грн.

Доводи апеляційної вищезазначеного не спростовують, так як зводяться в цій частині до тверджень про неврахування судом того, що означений розмір витрат не відповідає критеріям розумності та співмірності, є завищеним, проте будь-яких обґрунтувань щодо такої невідповідності або недоведеності в апеляційній скарзі не зазначено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих належним чином висновків суду першої інстанції у даній справі.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22 про відмову у задоволенні первісних позовних вимог Позивача та задоволення зустрічних позовних вимог Відповідача про визнання укладеним між сторонами додатку №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01 січня 2019 року в редакції Відповідача та стягнення з Позивача на користь Відповідача 10 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу - ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника апеляційної скарги Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 29.05.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови, але через обставини запровадження воєнного стану та фізичної небезпеки для звичайного функціонування Східного апеляційного господарського суду, повний текст постанови складено та підписано 13.06.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков