Постанова
від 26.06.2023 по справі 922/1027/22
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/1027/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І., та представників учасників справи: - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у межах розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22,

за позовом - Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

до - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району,

та зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району,

до - Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

про - визнання додатку до договору укладеним Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків визнання укладеним додатку, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 року у справі №922/1027/22 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22 залишено без задоволення. Судові витрати віднесено на Позивача.

До Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 31.05.2023 року (з дотримання встановленого законом п`ятиденного строку) надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги, понесених Відповідачем під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 21 000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05 червня 2023 року, зокрема, прийнято до розгляду вищезазначену заяву, запропоновано Позивачу надати до суду пояснення або заперечення з приводу заяви Відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26 червня 2023 року о 13:05 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131. Явку представників учасників справи визнати необов`язковою.

Позивач правом на подання пояснень або заперечень з приводу означеної заяви до Східного апеляційного господарського суду не скористався.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, в тому числі, не приєдналися до участі в режимі відеоконференції, але були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду заяви Відповідача за їх відсутності, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційним судом встановлено, що Відповідачем разом з відзивом на апеляційну скаргу Позивача було надало до суду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 21 000,00 грн (на підставі Договору №14/07 про надання професійної правничої допомоги від 14.07.2021 року, додатку № 6 від 10.04.2023 року до означеного договору та заявки №6 про надання послуг від 10.04.2023 року на підставі Договору №14/07). В заяві Відповідачем було також зазначено, що акт приймання передачі наданих послуг буде наданий до суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Позивача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таке клопотання в матеріалах справи відсутнє.

У частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до цієї норми під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19.

Колегія суддів також зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі посилається на вищезазначену постанову Верховного Суду №922/445/19, проте не враховує частину, яка стосується питання розподілу судових витрат за ініціативою суду та можливість застосування судом критеріїв, визначених частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, а саме, критеріїв розумності, обґрунтованості та пропорційності таких витрат.

Як зазначила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вищенаведені правові висновки підтверджено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

В правових позиціях Верховного Суду викладених у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19, в яких, зокрема, зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Враховуючи вищезазначене, суду надано право на зменшення витрат за ініціативою суду та за відсутності клопотання іншої сторони, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, зокрема, розумної необхідності судових витрат для конкретної справи, а також з урахуванням критеріїв співмірності, обґрунтованості та пропорційності із розміром заявлених позовних вимог. Натомість, в апеляційній скарзі апелянт помилково ототожнює поняття "зменшення судових витрат" за клопотанням іншої сторони та "розподіл судових витрат" за ініціативою суду.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Так, на підтвердження відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Відповідачем надано до Східного апеляційного господарського суду копії наступних документів: Договору №14/07 про надання професійної правничої допомоги від 14.07.2021 року, додатку №6 від 10.04.2023 року до означеного договору та копію заявки №6 про надання послуг від 10.04.2023 року на підставі Договору №14/07.

Відповідно до п.1.1. Розділу 1, предметом означеного договору є надання Відповідачу Адвокатським об`єднанням Сталеві адвокати комплексу юридичних послуг (професійну правничу допомогу адвоката), пов`язаних із захистом прав та інтересів Відповідача. Юридичні послуги які надаються Відповідачу, можуть складатися з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів Відповідача у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, тощо.

Вартість послуг визначається сторонами шляхом підписання додатків до Договору (п. 3.1. Договору).

Додатком №6 до від 10.04.2023 року до означеного договору передбачено, зокрема, вартість послуг, яка визначена у розмірі 21 000,00 грн.

Після надання Виконавцем Замовнику послуг сторони підписують акт приймання передачі наданих послуг (п. 4.2. Договору).

Після прийняття постанови у даній справі, 29.05.2023 року між Відповідачем та Адвокатським об`єднанням Сталеві адвокати було складено та підписано акт приймання передачі послуг, за змістом якого Відповідачу було надано наступні послуги: підготовка, складання та подача до Східного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22, інших процесуальних документів у справі (за необхідності) та участь у судових засіданнях у справі №922/1027/22 в Східному апеляційному господарському суді, незалежно від кількості часу, витраченого адвокатом на надання послуг. Вартість означених робіт визначена сторонами Договору у розмірі 21 000,00 грн.

Відповідачем також надано до суду: ордер на надання правничої (правової допомоги) за змістом якого відповідні послуги надаються безпосередньо адвокатом Щербань Анною Сергіївною; свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю гр. Щербань А.С.; платіжну інструкцію №1434 від 11.04.2023 року на суму 21 000,00 грн.

Будь-якого розрахунку цієї суми ані надані докази, ані пояснення - не містять.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі №910/906/18.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом (адвокатським об`єднанням), суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням виконавця з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Як вже було зазначено колегією суддів, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на нескладність справи (спір виник з приводу укладення додатків до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері електроенергетики), а відповідно і нескладність підготовки відзиву на апеляційну скаргу (означений адвокат приймав участь в численних справах зі схожими фактичними обставинами справи), затрачений адвокатом час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді другої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, додані докази є типовими для таких спірних ситуацій; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин є усталеним, на думку колегії суддів у даному випадку розмір витрат на складання відзиву на апеляційну скаргу, а також дій щодо участі в судовому засіданні у розмірі 21 000,00 грн не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням фактичних обставин позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 ГПК України, а їх стягнення з Позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, через що апеляційний суд дійшов висновку, що за надані адвокатом в даній справі послуги розумним та пропорційним є стягнення з Позивача на користь Відповідача 10 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на положення ч.4 ст. 126 ГПК України, беручи до уваги співмірність витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову та складністю справи, дослідивши надані заявником (відповідачем у справі) докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, розумності, принципу співмірності та пропорційності, колегія суддів дійшла висновку, що заяву Відповідача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з покладенням на Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 244, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/1027/22 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2, код ЄДРПОУ 40478074) 10 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні вимог заяви в іншій частині відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 03.07.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.06.2023
Оприлюднено07.07.2023
Номер документу111997382
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1027/22

Постанова від 28.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 19.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 13.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 11.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 05.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 10.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 24.07.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Постанова від 26.06.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Стойка Оксана Володимирівна

Постанова від 26.06.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Стойка Оксана Володимирівна

Постанова від 29.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Стойка Оксана Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні