Постанова

від 08.06.2023 по справі 904/679/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 року м.Дніпро Справа № 904/679/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 (повне рішення складено 30.03.2023, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/679/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердемір" (м. Покровськ, Донецька область)

до Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором № 03/22/17 від 27.01.2022 у загальному розмірі 554 175 грн. 39 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.03.2023)

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ердемір" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій на момент звернення з нею до суду просив суд стягнути з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 03/22/17 від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 051 713 грн. 39 коп.

Ціна позову на момент звернення з ним до суду складалася з наступних сум:

- 497 538 грн. 200 коп. - основний борг;

- 347 108 грн. 80 коп. - пеня;

- 182 548 грн. 91 коп. - інфляційні втрати;

- 24 517 грн. 68 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №03/22/17 від 27.01.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з 07.02.2022 по 22.02.2022 товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 497 538 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 09.04.2022 по 18.01.2023 в сумі 347 108 грн. 80 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період квітня по листопад 2022 року у сумі 182 548 грн. 91 коп., а також 3% річних за період прострочення з 09.04.2022 по 18.01.2023 у сумі 24 517 грн. 68 коп.

В березні 2023 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій він зазначив таке:

- сума заборгованості була нарахована позивачем станом на 17.01.2023;

- відповідачем було долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву від 15.03.2023 № 49/19, зі змісту якого вбачається, що відповідачем сплачено суму основної заборгованості за договором, а саме:

1) 13.01.2023 платіжною інструкцією № 67 - 200 000 грн. 00 коп.;

2) 20.01.2023 платіжною інструкцією № 130 - 200 000 грн. 00 коп.;

3) 03.02.2023 платіжною інструкцією № 193 (з урахуванням листа про зміну призначення платежу від 03.02.20223) - 97 538 грн. 00 коп. Копії відповідних платіжних документів були долучені до відзиву відповідача.

- відповідачем сплачено основну заборгованість по договору в повному обсязі (497 538 грн. 00 коп.), а отже подальший розгляд відповідних позовних вимог є недоцільним

- на цей час з відповідача підлягає стягненню загальна сума боргу у розмірі 554 175 грн. 39 коп., з яких 24 517 грн. 68 коп. - 3% річних, 182 548 грн. 91 коп. - інфляційні витрати, 347 108 грн. 80 коп. - пеня.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023, у даній справі, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердемір" до Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" про стягнення заборгованості за договором № 03/22/17 від 27.01.2022 у загальному розмірі 554 175 грн. 39 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.03.2023) - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ердемір" - 104 132 грн. 64 коп. - пені, 182 548 грн. 91 коп. - інфляційних втрат, 24 517 грн. 68 коп. - 3% річних та 8 312 грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване рішення частково в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 182 548,91 грн. та 3% річних у розмірі 24 517,68 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з відповідача інфляційних збитків та 3% річних. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що з 24.02.2022 року на території України внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 62/2022 введений воєнний стан, який продовжений наразі до 19.02.2023 року.

Торгово-промислова палата України своїм офіційним листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, розміщеним на її офіційному сайті, засвідчила, що військова агресія РФ є форс- мажорними обставинами і підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно п. 9.1. Договору, сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору у випадку, якщо таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань зумовлене дією обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: пожежі, стихійні лиха, збройні конфлікти, епідемії, карантин, пандемія, надзвичайні ситуації і сфері охорони здоров`я, тощо, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, обмежувальні дії влади, інші законні заходи вказаних органів, які роблять неможливим виконання сторонами умов договору або перешкоджають такому виконанню договору.

У разі виникнення форс-мажорних обставин, термін виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором подовжується на термін дії цих обставин (п. 9.2 договору).

Відповідач своїм листом від 06.09.2022 року повідомив позивача про існування для нього форс-мажорних обставин.

Скаржник зазначає, що військова агресія РФ визнана ТПП України форс-мажорними обставинами з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення. У зв`язку з цим, вважає таким, що суперечить нормам закону та умовам договору, та є неправомірним задоволення вимоги Позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з 24.02.2022 року.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/679/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/679/23.

21.04.2023 матеріали справи № 904/679/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 у справі № 904/679/23 залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

08.05.2023 від відповідача/скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, якою долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію № 497 від 04.05.2023 про сплату судового збору у розмірі 4659,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 у справі № 904/679/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 08.06.2023 о 11 год. 40 хв.

16.05.2023 представником позивача надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що лист ТПП України жодним чином не може звільняти відповідача від обов`язку відповідача щодо оплати вартості поставленої йому за Договором продукції. Також зауважує, що посилання відповідача у скарзі на те, що відповідач своїм листом від 06.09.2022 повідомив позивача про існування для нього форс- мажорних обставин», є безпідставними, оскільки позивач ніколи не отримував від відповідача вищевказаний лист від 06.09.2022 та відповідач, а ні під час розгляду справи в суді, а ні під час подання апеляційної скарги не долучав до матеріалів справи, а ні належним чином засвідчену копію вищевказаного листа від 06.09.2022, а ні докази його направлення та вручення позивачу. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 по справі № 904/679/23 без змін.

08.06.2023 позивач та відповідач наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 08.06.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ердемір" (далі - постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський завод прокатних валків" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 03/22/17 (далі - договір, а.с. 17-21), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у договорі прийняти та оплатити продукцію.

У пункті 12.1. договору сторони домовились, що договір набуває чинності після його підписання і діє до 31.12.2024. Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань та відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за договором визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 4.1. договору продукція постачається партіями відповідно до письмових заявок покупця, за рахунок та транспортом постачальника, якщо інше не вказується в специфікації.

Відповідно до пункту 4.2. договору базисні умови постачання продукції: DDP (м.Дніпро, вул. Яхненківська,буд. 2) (згідно з правилами Інкотермс 2010 року), якщо інше не вказується в специфікації.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що строк постачання продукції вказується в специфікації.

У відповідності до вказаних вище умов договору, сторонами було підписано:

- Специфікацію № 1 від 27.01.2022, в якій сторони узгодили умови поставки товару на суму 465 000 грн. 00 коп. (а.с.23);

- Специфікацію № 2 від 09.02.2022, в якій сторони узгодили умови поставки товару на суму 502 000 грн. 00 коп. (а.с.24);

- Специфікацію № 3 від 18.02.2022, в якій сторони узгодили умови поставки товару на суму 525 000 грн. 00 коп. (а.с.23).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що право власності на продукцію за договором, переходить до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної/акту приймання-передачі товарно-транспортної накладної.

На виконання умов договору, позивачем у період з 07.02.2022 по 22.02.2022 був поставлений відповідачу товар на загальну суму 1 847 538 грн. 00 коп. відповідно до наступних видаткових накладних:

- видаткової накладної № PH-0000009 від 07.02.2022 на суму 202 833 грн. 00 коп. (а.с. 25);

- видаткової накладної № PH-0000016 від 11.02.2022 на суму 210 648 грн. 00 коп. (а.с. 28);

- видаткової накладної № PH-0000017 від 11.02.2022 на суму 230 547 грн. 00 коп. (а.с. 31);

- видаткової накладної № PH-0000060 від 22.02.2022 на суму 234 255 грн. 00 коп. (а.с. 34);

- видаткової накладної № PH-0000061 від 22.02.2022 на суму 241 395 грн. 00 коп. (а.с. 37);

- видаткової накладної № PH-0000062 від 22.02.2022 на суму 236 355 грн. 00 коп. (а.с. 40);

- видаткової накладної № PH-0000063 від 22.02.2022 на суму 249 165 грн. 00 коп. (а.с. 43);

- видаткової накладної № PH-0000064 від 22.02.2022 на суму 242 340 грн. 00 коп. (а.с. 46).

До кожної з вказаних видаткових накладних в матеріалах справи наявні Акти приймання металів чорних (вторинних) та товарно-транспортні накладні.

Відповідно до умов пунктів 3.1., 3.2. договору розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі, на підставі рахунку на оплату постачальника. Покупець здійснює оплату продукції протягом 45 календарних днів з дати отримання продукції та оригіналу рахунку на оплату продукції, якщо інше не вказується в специфікації.

Умовами Специфікацій №№ 1, 2, 3, сторонами були погоджені наступні умови оплати: протягом 45 календарних днів з дати постачання.

Поставлений за спірними видатковими накладними від 07.02.2022, 11.02.2022 та від 22.02.2022 товар був оплачений відповідачем до моменту звернення із позовом до суду лише частково - в сумі 1 350 000 грн. 00 коп. наступним чином:

- платіжним дорученням № 21920 від 15.02.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 49);

- платіжним дорученням № 21936 від 16.02.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 50);

- платіжним дорученням № 21956 від 17.02.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 51);

- платіжним дорученням № 22019 від 18.02.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 52);

- платіжним дорученням № 22038 від 21.02.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 53);

- платіжним дорученням № 22057 від 22.02.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 54);

- платіжним дорученням № 22067 від 23.02.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 55);

- платіжним дорученням № 302 від 14.10.2022 на суму 200 000 грн. 00 коп. (а.с. 56);

- платіжним дорученням № 407 від 08.12.2022 на суму 150 000 грн. 00 коп. (а.с. 57);

- платіжним дорученням № 450 від 15.12.2022 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 58);

- платіжним дорученням № 37 від 09.01.2023 на суму 200 000 грн. 00 коп. (а.с. 59);

Поставлений позивачем 07.02.2022, 11.02.2022 та від 22.02.2022 товар станом на момент звернення із позовом до суду у повному обсязі оплачений відповідачем не був, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 497 538 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 09.04.2022 по 18.01.2023 в сумі 347 108 грн. 80 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період квітня по листопад 2022 року у сумі 182 548 грн. 91 коп., а також 3% річних за період прострочення з 09.04.2022 по 18.01.2023 у сумі 24 517 грн. 68 коп. Вказане і є причиною спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати та наявність підстав для застосування наслідків такого прострочення у вигляді стягнення пені, штрафу, 36% річних та інфляційних втрат у заявлених до стягнення сумах.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що у Специфікаціях №№ 1, 2, 3 до договору порядок та строк оплати поставленого 07.02.2022, 11.02.2022 та від 22.02.2022 товару, строк оплати товару на загальну суму 497 538 грн. 00 коп. станом на момент звернення із позовом до суду є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять ч., ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, в процесі розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було долучено до матеріалів справи докази повного погашення відповідачем основного боргу на суму 497 538 грн. 00 коп., а саме:

1) 13.01.2023 на суму 200 000 грн. 00 коп. платіжною інструкцією № 67 (а.с.76);

2) 20.01.2023 на суму 200 000 грн. 00 коп. платіжною інструкцією № 130 (а.с.77);

3) 03.02.2023 на суму 97 538 грн. 00 коп. платіжною інструкцією № 193 (з урахуванням листа про зміну призначення платежу від 03.02.2023) (а.с.78).

Враховуючи вказані обставини, позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 554 175 грн. 39 коп., яка складається з наступних сум:

- 347 108 грн. 80 коп. - пеня;

- 182 548 грн. 91 коп. - інфляційні витрати;

- 24 517 грн. 68 коп. - 3% річних.

Матеріалами справи встановлено, що поставлений позивачем у період з 07.02.2022 по 22.02.2022 товар був оплачений відповідачем із простроченням.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до умов пункту 8.1 договору в разі порушення покупцем строку оплати продукції, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.1. договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 09.04.2022 по 18.01.2023 в сумі 347 108 грн. 80 коп.

Судом першої інстанції були задоволені позовні вимоги щодо щодо стягнення пені в сумі 347 108 грн. 80 коп. А беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені на 70%, а саме: до 104 132 грн. 64 коп. (347 108,80 - 70%).

Сторони не оскаржують рішення в цій частині, тому судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України оцінка зазначеним обставинам не надається.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період квітня по листопад 2022 року у сумі 182 548 грн. 91 коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 09.04.2022 по 18.01.2023 у сумі 24 517 грн. 68 коп.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що 3% за загальний період прострочення з 09.04.2022 по 18.01.2023 у сумі 24 517 грн. 68 коп. та інфляційні втрати за період квітня по листопад 2022 року у сумі 182 548 грн. 91 коп. - нараховані правильно. І колегія суддів погоджується з рішенням суду.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо наявності форс-мажорних обставин, судова колегія враховує наступне.

У розділі 9 договору сторонами були визначені умови щодо форс-мажорних обставин.

Згідно з пунктом 9.1. договору сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по договору у випадку, якщо таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань зумовлене дією обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: пожежі, стихійного лиха, збройного конфлікту, епідемії, карантину, пандемії, надзвичайної ситуації в сфері охорони здоров`я, тощо, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, обмежувальні дії влади, інші законні заходи вказаних органів, які роблять неможливим виконання сторонами умов договору або перешкоджають такому виконанню договору.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що в разі виникнення форс-мажорних обставин, термін виконання сторонами своїх зобов`язань за договором подовжується на термін дії цих обставин.

За умовами пункту 9.3. договору наявність зазначених обставин повинна бути підтверджена документом, виданим Торгово-промисловою палатою України.

Відповідач як на доказ настання форс-мажорних обставин посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Відповідні посилання Відповідача, колегія суддів вважає необгрунтованими, враховуючи наступне.

Даний документ жодним чином не свідчить про наявність причинно- наслідкового зв`язку між введенням військового стану та неможливістю виконання Відповідачем своїх зобов`язань стосовно оплати поставленого за Договором товару.

Вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У загальному офіційному Листі ТПП України зазначено, що його видано на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Статуту ТПП України.

Окрім цього, загальний офіційний Лист ТПП України не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, загальний офіційний Лист ТПП України видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Верховний Суд у справі № 910/9258/20 наголошує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання».

За таких обставин, відсутні правові підстави для застосування до даних правовідносин за Договором вищевказаних форс-мажорних обставин, оскільки будь-які форс-мажорні обставини (у т.ч. і початок з 24.02.2022 військових дій) не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (причинно-наслідковий зв`язок). Тобто, для того аби у відповідача були правові підстави посилатися на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідачу слід довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які останнє (як сторона по Договору) не може виконати, та обставинами (їх результатом), на які відповідача посилається як на підставу неможливості з 24.02.2022 виконати свої зобов`язання по Договору.

Відповідно до п. 2 розпорядження ТТП України від 25.02.2022 №3 "Про процедуру

засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на територіїУкраїни"щорозміщенийвмережі Інтернет

установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за №44 (5).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 за №44 (5).

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" -Торгово- промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають СЕРТИФІКАТ про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44 (5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За умовами п. 6.2 Регламенту - Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим ma/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Положеннями п. 6.10 Регламенту визначено, що за результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Відтак, надання Сертифікату ТПП України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс- мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату ТПП України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що відповідач своїм листом від 06.09.2022 повідомив позивача про існування для нього форс- мажорних обставин.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про існування для нього форс- мажорних обставин.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 129, 275, 276, 282, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 у справі № 904/679/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 у справі № 904/679/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.06.2023.

Головуючий суддя О.В.Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв