Рішення

від 23.05.2023 по справі 905/152/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2023 Справа № 905/152/23

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.

Позивач - Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц".

Про стягнення заборгованості в розмірі 641264,24 грн.

Представники учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" (далі - відповідач) про стягнення 641264,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору №3/1 на розподіл природного газу №17 Р від 01.01.2018, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" (далі - споживач) укладений договір розподілу природного газу №17 Р (а.с.15-21).

01.01.2018, ознайомившись з умовами типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою http//konstugg.com/index/document/0-12, відповідач приєднався до умов з відповідними персоніфікованими даними (а.с.22-24).

Відповідно до п.2.1 договору, оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з п.3.1 договору, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до реєстру споживачів будь-якого постачальника у період фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду…

Відповідно до п.6.1 договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.4 договору).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно з законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6 договору).

Відповідно до п.6.8 договору, послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Цей договір укладений на невизначений строк. Цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України (п.12.1, п.12.3 договору).

01.10.2021 сторонами підписаний акт приймання-передачі послуги розподілу природного газу, відповідно до якого велична потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році становить 117636,67 куб.м. (а.с.30).

06.10.2022 відповідач звернувся до позивача заявкою на уточнення величини річної замовленої потужності сумарно по всіх об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту на розрахунковий 2023 рік, відповідно до якої просив уточнити величину річної замовленої потужності на 2023 рік на рівні 314 куб.м. (а.с.47).

Тариф на послуги розподілу природного газу для АТ "Донецькоблгаз", з урахуванням вимог постанови НКРЕКП від 22.12.2021 №2746, склав 1,416 грн з ПДВ.

Позивачем надані послуги з розподілу природного газу у квітні 2022 року, що підтверджується актом №297/7 від 30.04.2022 на суму 166573, 52грн, у травні 2022 року, згідно з актом № 297/8 від 31.05.2022 на суму 166 573, 52 грн, в грудні 2022 року акт №297/10 від 31.12.2022 на суму 166 573, 52 грн. та у січні 2023 року акт №297/1 від 31.01.2023 на суму 37,06 грн (а.с.31, 33,43, 48).

Також, позивачем виставлялись рахунки на оплату №297/8 від 24.03.2022 №297/9 від 25.04.2022, №297/10 від 21.12.2022, №297/3 від 26.12.2022 (а.с.32, 34, 44, 49).

Вказані акти та рахунки були направлені відповідачу на електронну адресу відповідача (35-36,45, 60, 61).

Позивач відповідачу направляв вимоги-рахунки №06/640 від 27.10.2022, №03/42 від 12.01.2023, №03/123 від 07.02.2023 в якій просив сплатити заборгованість (а.с. 38-40, 50-52, 56-58).

Відповіді на вказані вимоги відповідачем надано не було.

Отже, як зазначає позивач, заборгованість відповідача складає 499757,65 грн (з урахуванням раніше недоплаченої суми 0,03 коп. за грудень 2020 року (а.с.109-112).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставку природного газу не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за договором 01.01.2018 у розмірі 499757,65 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати відповідачем заборгованості за договором від 01.01.2018 у розмірі 499757,65 грн суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 499757,65 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 87188,41 грн:

- за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, наданих в квітні 2022 року, період з 11.05.2022 по 10.11.2022 на суму 166573,52 грн;

- за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, наданих в травні 2022 року, період з 11.06.2022 по 10.12.2022 на суму 166573,52 грн;

- за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, наданих в грудні 2022 року, період з 11.01.2023 по 15.02.2023 на суму 166573,52 грн;

- за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з оплати послуг, наданих в січні 2023 року, період з 11.02.2023 по 15.02.2023 на суму 37,06 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши вказаний позивачем розрахунок пені за вказані періоди, суд задовольняє вимоги у цій частині повністю на суму 87188,41 грн.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути 3% річних в розмірі 7762,78 грн, починаючи з 11.05.2022, 11.06.2022 та з 11.01.2023 до 15.02.2023, нарахованих на заборгованість, яка виникла згідно з актами за квітень, травень та грудень 2022 року.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 46555,40грн, нарахованих на заборгованість, яка виникла згідно з актами за квітень, травень та грудень 2022 року, починаючи з травня 2022 року, червня 2022 року та січня 2023 року до січня 2023 року.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди, суд задовольняє вимоги у цій частині повністю на суму 7762,78 грн та на суму 46555,40 грн відповідно.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласкомерц" (81100, Львівська область, Львівський район, м.Пустомити, вул.Лісневицька, б.1Г, ідентифікаційний код юридичної особи - 33135299) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Південна,б.1, ідентифікаційний код юридичної особи - 03361075) в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (85114, Донецька область, вул.Ємельянова, 76, ідентифікаційний код юридичної особи - 20316946) заборгованість у розмірі 499757 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн 65 коп., пеню у розмірі 87188 (вісімдесят сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн 41 коп., 3% річних у розмірі 7762 (сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 46555 (сорок шість тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять ) грн 40 коп. та витрати з оплати судового збору в розмірі 9618 (дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн 96 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.06.2023.

Суддя О.В. Говорун