Рішення

від 30.05.2023 по справі 910/16423/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2023Справа № 910/16423/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс»

про стягнення 100973,39 грн

за участі представників:

від позивача - Сай Р.Є. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» (після заміни сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро Україна») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс» про стягнення 100973,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №4717-ТД від 15.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 85818,24 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, товарно-транспортною накладною та актом звірки, які підписані безпосередньо директором відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 11630,96 грн, 3% річних у розмірі 2053,62 грн та інфляційних втрат у розмірі у розмірі 1470,57 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що товар за видатковими накладними №ТТДИк121128 від 05.12.2019 на суму 205,20 грн; №ТТДИк122533 від 16.12.2019 на суму 77105,92 грн; №ТТДИк126695 від 24.01.2020 на суму 1847,40 грн; №ТТДИк126696 від 24.01.2020 на суму 1739,90 грн; №ТТДИк126697 від 24.01.2020 на суму 454,02 грн; №ТТДИк127274 від 30.01.2020 на суму 3480 грн; №ТТДИк126959 від 27.01.2020 на суму 684 грн; №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 на суму 301,80 грн позивачем не поставлявся, відповідачем не отримувався. Крім того, відповідач вказав на те, що керівник ТОВ «Будівельна компанія А Плюс» Протас Олександр Миколайович не підписував вказані видаткові накладні, торгово-транспортну накладну №ёёО008390 від 24.01.2020 на суму 4041,32 грн та Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2019 по 29.04.2020. На підставі викладеного відповідачем було заявлено клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 призначено розгляд справи №910/16423/20 за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс» (далі - Покупець) укладено Договір поставки №4717-ТД (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному Договорі терміні у власність Покупця будівельні матеріали (далі - Товар), а Покупець зобов`язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов цього Договору. (п.1.1. Договору)

Ціна, загальна кількість, асортимент та номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у Рахунках-фактурах Постачальника (далі - Рахунки-фактури), та/або у видаткових накладних або в інших додатках до цього Договору. (п.1.2. Договору)

Відповідно до п.2.1. Договору поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 (далі - «Інкотермс») з врахуванням особливостей, встановлених цим Договором.

Поставки Товару здійснюється на умовах DDP - склад Покупця або інша адреса, зазначена Покупцем у Замовлені, якщо інше не вказано в додатках до цього Договору. (п.2.2. Договору)

Поставка Товару здійснюється протягом 5-30 календарних днів від дати отримання Постачальником Замовлення Покупця шляхом відвантаження Товару відповідно до умов поставки, узгоджених Сторонами. (п.2.3. Договору)

Згідно з п.3.2. Договору загальна ціна (сума) цього Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних, за якими був поставлений Товар Постачальником по даному Договору.

Відповідно до п.3.4. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарного дня від дати поставки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Позивачем на підтвердження поставки товару відповідачу на суму 85818,24 грн надано суду видаткові накладні №ТТДИк121128 від 05.12.2019 на суму 205,20 грн (рахунок фактура №ТТДИк181736 від 05.12.2019); №ТТДИк122533 від 16.12.2019 на суму 77105,92 грн (рахунок фактура №ТТДИк178885 від 21.11.2019); №ТТДИк126695 від 24.01.2020 на суму 1847,40 грн (рахунок фактура №ТТДИк189630 від 23.01.2020); №ТТДИк126696 від 24.01.2020 на суму 1739,90 грн (рахунок фактура №ТТДИк189635 від 23.01.2020); №ТТДИк126697 від 24.01.2020 на суму 454,02 грн (рахунок фактура №ТТДИк188777 від 20.01.2020); №ТТДИк127274 від 30.01.2020 на суму 3480 грн, №ТТДИк126959 від 27.01.2020 на суму 684 грн (рахунок фактура №ТТДИк188800 від 20.01.2020); №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 на суму 301,80 грн (рахунок фактура №ТТДИк190596 від 28.01.2020), товарно-транспортну накладну №ёёО008390 від 24.01.2020 та акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.2020.

Суд зазначає, що обставини підписання чи непідписання документу особою, якщо вони не визнаються сторонами, мають встановлюватись належними засобами доказування.

При цьому, суддя, навіть у випадку наявності у нього спеціальних знань не може «на око» встановити належність підпису особі, за відсутності інших доказів які у сукупності підтверджують таку обставину, а тому в таких випадках доцільно проведення судової почеркознавчої експертизи.

З метою встановлення чи виконано підпис від імені Протаса Олександра Миколайовича на видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк126959 від 27.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390, акті звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019-29.04.2020 по договору поставки №4717-ТДВ від 15.07.2019 власноруч Протасом Олександром Миколайовичем або іншою особою, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/16423/20 призначено судову почеркознавчу експертизу, яку було доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За результатами проведення експертизи було складено висновок експертів №22016/22017/22-32 від 09.11.2022.

У вказаному висновку експертами було встановлено, що підписи від імені Протаса Олександра Миколайовича в графах «Отримав(ла)» видаткових накладних №ТТДИк126695 від 24.01.2020, №ТТДИк126696 від 24.01.2020, №ТТДИк126697 від 24.01.2020, №ТТДИк127274 від 30.01.2020, №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 та в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» ТТН від 24.01.2020 №ёёО008390, в графі «От Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс» в акті звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2019 по 29.04.2020 по Договору поставки №4717-ТДВ від 15.07.2019 виконані не Протасом Олександром Миколайовичем , а іншою особою. Встановити Протасом Олександром Миколайовичем чи іншою особою виконані підписи від імені Протаса Олександра Миколайовича , які містяться в графі «Отримав(ла)» видаткової накладної №ТТДИк121128 від 05.12.2019, №ТТДИк122533 від 16.12.2019, №ТТДИк126959 від 27.01.2020 не виявляється можливим.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд зазначає, що Висновок експерта №СЕ-19/111-21/34123-ПЧ від 30.09.2021 приймається судом в якості належного та допустимого доказу на підтвердження встановлених в ньому обставин, а саме, що спірні видаткові накладні Протас О.М. не підписував.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зважаючи на ті обставини, що саме на позивача, як постачальника товару, покладається обов`язок довести суду належними та допустимими доказами (видатковими накладними, актами приймання-передачі, актами звірки розрахунків в сукупності з іншими доказами, тощо) факт поставки товару саме відповідачу, як покупцю, тоді як відповідач заперечує щодо отримання ним товару за спірними видатковими накладними, беручи до уваги, що висновком судової експертизи встановлено, що вищевказані видаткові накладні Протас О.М. (керівник відповідача, підпис якого відображено на накладних) не підписував, а позивачем не надано суду будь-яких інших доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин щодо поставки товару відповідачу за спірними видатковими накладними, зокрема, підписання вказаних накладних працівниками відповідача або іншими уповноваженими особами, суд, керуючись принципом вірогідності доказів, дійшов висновку щодо недоведеності викладених позивачем у позовній заяві обставин щодо отримання відповідачем від позивача товару на загальну суму 85818,24 грн на підставі видаткових накладних №ТТДИк121128 від 05.12.2019 на суму 205,20 грн; №ТТДИк122533 від 16.12.2019 на суму 77105,92 грн; №ТТДИк126695 від 24.01.2020 на суму 1847,40 грн; №ТТДИк126696 від 24.01.2020 на суму 1739,90 грн; №ТТДИк126697 від 24.01.2020 на суму 454,02 грн; №ТТДИк127274 від 30.01.2020 на суму 3480 грн; №ТТДИк126959 від 27.01.2020 на суму 684 грн; №ТТДИк1267275 від 30.01.2020 на суму 301,80 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 13.06.2023

Суддя Я.В. Маринченко