Ухвала

від 14.06.2023 по справі 911/1721/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1721/23

Суддя А.Ю. Кошик, розглянувши матеріали заяви б/н від 08.06.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф Пульт 033» (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20, код ЄДРПОУ 43999547) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Борисенка Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 7 344,00 грн. заборгованості

Встановив:

До Господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Шериф Пульт 033» подано заяву б/н від 08.06.2023 року про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Борисенка Володимира Володимировича 7 344,00 грн. заборгованості за договором № 11462833 від 14.09.2021 року про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони.

За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ст. 149 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження боржника - Фізичної особи-підприємця Борисенка Володимира Володимировича: АДРЕСА_1 .

Посилання заявника у поданій заяві на те, що розгляд даної заяви відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України належить до виключної підсудності Господарського суду Київської області, оскільки послуги надавались на об`єкті, розташованому у Київській області, помилкові.

Так, як визначено ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Між тим, спір щодо виконання зобов`язань замовника в частині оплати наданих послуг на об`єкті нерухомого майна не є спором з приводу такого нерухомого майна, оскільки об`єктом спору не є відповідне нерухоме майно, спір не стосується права володіти, користуватись чи розпоряджатись ним, оскільки відповідний договір не укладено щодо користування, розпорядження чи володіння таким майном.

Як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. У цій справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18 (п. 28) Верховний Суд вказав, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Даний спір не стосується правового режиму нерухомого майна, на якому заявником надавались послуги за допомогою технічних засобів охорони, не стосується прав та обов`язків, які пов`язані із цим нерухомим майном. Укладений сторонами договір не є підставою для створення відповідного об`єкту нерухомості.

Фактично спір виник із зобов`язальних відносин, що виникли між сторонами в силу факту укладення договору № 11462833 від 14.09.2021 року, та є спором з приводу не виконання зобов`язань замовника за таким договором з оплати наданих послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Приймаючи до уваги викладене, оскільки боржник Фізична особа-підприємець Борисенко Володимир Володимирович знаходиться в м. Запоріжжя, суд дійшов висновку, що дана заява про видачу судового наказу не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Київської області, у зв`язку з чим матеріали заяви про видачу судового наказу у справі № 911/1721/23 підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф Пульт 033» б/н від 08.06.2023 року про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Борисенка Володимира Володимировича 7 344,00 грн. заборгованості за договором № 11462833 від 14.09.2021 року про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони скерувати за встановленою підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

2. Направити копію ухвали учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик