Постанова

від 14.06.2023 по справі 214/1858/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5248/23 Справа № 214/1858/23 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м.Кривий Ріг

справа № 214/1858/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

сторони:

заявник Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-34»

боржник ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-34» на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2023 року, яка постановлена суддею Сіденко С.І. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст ухвали складено 31 березня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

20 березня 2023 року Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-34» звернувся до суду із завою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2023 року у сумі 15 047,98 грн. та у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 268,40 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2023 року відмовлено у видачі судового наказу.

Не погодившись з вище зазначеною ухвалою ЖБК «Рассвет-34» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність оскаржуваної ухвали нормам процесуального права просить суд скасувати ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву заявника про видачу судового наказу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимога про стягнення заборгованості за період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2023 року, яку заявлено 20 березня 2023 року, заявлено в межах позовних вимог, оскільки 15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема, позовна давність, визначена у ст.ст.257-259,362,559,681,728,789,1293 ЦК України продовжується на строк дії в Україні воєнного стану.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

За змістом ч.1ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1ст.161 ЦПК України,судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Частиною 2 вказаної вище статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до п.5 ч.1ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідност. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Відмовляючи у видачі судового наказу за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-34» суд першої інстанції вважав, що заявник звернувся із заявою за межами строків позовної давності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-34» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2023 року у сумі 15 047,98 грн. та у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 268,40 грн.

При цьому дійсно, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 травня 2022 року, відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19 за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, в заяві про видачу судового наказу зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 15047,98 грн. утворилась за період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2023 року.

Отже, останній день трьохрічного строку позовної давності звернення до суду, в даній справі, з врахуванням виникнення боргу з 01 січня 2020 року, припадає на 01 лютого 2023 року, тобто в час коли в Україні не було введено воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та не було внесено змін у п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до яких строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, були продовжені на строк дії такого карантину та на строк дії воєнного стану.

Оскільки заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 15047,98 грн. утворилась за період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2023 року було подано до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 20 березня 2023 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявник звернувся із заявою за межами строків позовної давності, оскільки останній день трьохрічного строку позовної давності звернення до суду, в даному випадку, з врахуванням виникнення боргу з 01 січня 2020 року, припадає на 01 лютого 2023 року.

У зв`язку з наведеним вище колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ЖБК «Рассвет-34» про те, що вимога про стягнення заборгованості за період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2023 року, яку заявлено 20 березня 2023 року, заявлено в межах позовних вимог, оскільки 15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема, позовна давність, визначена у ст.ст.257-259,362,559,681,728,789,1293 ЦК України продовжується на строк дії в Україні воєнного стану, так як останній день трьохрічного строку позовної давності звернення до суду в даному випадку припадає на 01 лютого 2023 року, тобто до надрання чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Одночасно, колегія суддів враховує те, що при вирішенні питання про стягнення спірної заборгованості з боржника у порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.

Обставини пропуску позовної давності свідчать про наявність спору між заявником та боржником, а тому такий спір підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Отже, вищевикладене позбавляє суд об`єктивної можливості дійти безспірного висновку щодо дотримання позовної давності та наявності підстав для видачі судового наказу.

При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами у порядку позовного провадження,та доводити підставність вимог, як і факт переривання позовної давності, у разі подання боржником заяви про застосування позовної давності та/або продовження позовної давності на період дії карантину.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що питання відмови у видачі судового наказу судом першої інстанції вирішено з дотриманням норм процесуального права.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-34» залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 14 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: