Ухвала

від 07.06.2023 по справі 477/929/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/929/23

Провадження №1-кс/477/430/23

УХВАЛА

про арешт майна

07 червня 2023 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12022150000000295 від 18 листопада 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364-1, частиною першою статті 204 КК України про арешт тимчасово вилученого майна

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2023 року до Жовтневого районного суду Миколаївської області засобами поштового зв`язку надійшло клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022150000000295 від 18 листопада 2022 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що було вилучено 10 травня 2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи нежитлових будівель (об`єктів) та споруд, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4821155100:01:003:0006 та земельній ділянці з кадастровим номером 4821155100:01:003:0100.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12022150000000295, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 листопада 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364-1, частиною першою статті 204 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що представники ТОВ «Ойл Ультра» та ТОВ «Ойл Ультра плюс», незаконно транспортують, зберігають з метою збуту та здійснюють збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.

10 травня 2023 року в ході проведення обшуку іншого володіння особи об`єктів, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100, що на праві власності належить, зокрема ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено майно, а саме: 2 зразка рідини, зовні схожої на паливо дизельне; рідину, зовні схожу на паливо дизельне, загальним об`ємом 2000 літрів.

Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що був здійснений на підставі ухвали слідчого судді може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, прокурор звернувся з даним клопотанням у якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речового доказу.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі. Крім того просив долучити до клопотання постанову слідчого від 11 травня 2023 року про визнання речей та документів, що були вилучені в ході проведення обшуків 10 травня 2023 року речовими доказами.

Представник третьої особи, стосовно майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надіславши свої заперечення на клопотання про арешт майна, у яких, просив у задоволенні клопотання відмовити. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що вилучене майно не має ознак речового доказу, та прокурором не доведено зв`язок між вилученим пальним та фальсифікованим пальним, закупівлю якого здійснено на автозаправній станції. Крім того вказував, що вилучене майно належить ОСОБА_4 , яка не повідомлялася про підозру у цьому кримінальному провадженні, тому належне їй майно не можу бути арештоване. Також зазначив, що оскільки поданим клопотанням не підтверджено факту вчинення кримінального правопорушення, тому і підстав для накладення арешту на майно немає.

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Слідчим суддею встановлено, що 18 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за частиною другою статті 364-1 КК України (кримінальне провадження №12022150000000295) за фактом умисного з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою, такої юридичної особи, своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним правам та інтересам.

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022150000000295 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статі 364-1 КК України, здобуто докази, щодо вчинення дій посадовими особами суб`єкта господарської діяльності недержавної форми власності направлених на незаконне придбання, транспортування, зберігання з метою збуту та подальший збут підакцизних товарів, що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 204 КК України, про що 03 квітня 2023 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000117.

Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що представники ТОВ «Ойл Ультра» та ТОВ «Ойл ультра плюс», умисно з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, здійснюють використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним правам та інтересам; та незаконно транспортують, зберігають з метою збуту та здійснюють збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Відповідно до матеріалів клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що керівництво ТОВ «Ойл Ультра», директором та власником якого є ОСОБА_6 , налагодив схему реалізації пального за готівкові кошти з використанням різних видів палива, керосину, домішок та інших хімічних елементів. Так, ОСОБА_6 використовуючи водіїв ТОВ «Ойл ультра плюс» та вантажні автомобілі які належать йому, ОСОБА_4 , та іншим особам, здійснює поставку оливи, керосину та абсорбенту газоконденсатного до належних йому АЗС, де здійснюється змішування зазначених компонентів з метою їх реалізації під виглядом палива дизельного «Євро-5», який таким фактично не являється.

23 грудня 2022 року органом досудового розслідування проведено контроль за вчиненням злочину у формі контрольної закупки, в ході якої на АЗС підконтрольній ТОВ «Ойл Ультра» закуплено рідину з характерним запахом дизельного палива, об`ємом 5 літрів, яку було поміщено до пластикової ємності об`ємом 5 літрів, яка в свою чергу була опечатано пломбою №ХТН А 463507.

Того ж дня, проведено аналогічний контроль за вчиненням злочину у формі контрольної закупки, в ході якого на іншій АЗС підконтрольній ТОВ «Ойл Ультра» закуплено рідину з характерним запахом дизельного палива, об`ємом 5 літрів, яку було поміщено до пластикової ємності об`ємом 5 літрів, яка в свою чергу була опечатано пломбою №ХТН А 463508.

З метою ідентифікації зазначеної рідини 10 лютого 2023 року постановою слідчого призначено дослідження фізико-хімічних показників речовини (рідини), виконання якого було доручено ДП «Державна паливна компанія «МАСМА» Міністерства енергетики України.

Згідно висновку експерта №59 та №60, рідина яка знаходиться в пластиковій ємності з пломбою №ХТН А 463507 та в пластиковій ємності з пломбою №ХТН А 463508 не може бути ідентифікована, як паливо дизельне відповідно до ДСТУ, та є середнім дистилятом.

Відповідно до договорів поставки №94/22 від 28 березня 2022 року, 404/22 від 26 вересня 2022 року та товаро-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів №РН-1635 від 16 грудня 2022 року, №РН-1635 від 21 грудня 2022 року, №РН-1635 від 25 грудня 2023 року відпуск нафтопродуктів ТОВ «Ойл Ультра» та ТОВ «Ойл ультра плюс» здійснювався безпосередньо ТОВ «Алекспром», код ЄДРПОУ 32679601 за адресою здійснення підприємницької діяльності останнього в АДРЕСА_1 , що свідчить про походження неякісного/фальсифікованого пального та його розповсюдження зокрема й указаним підприємством.

Під час проведення негласних слідчих дій встановлено, що за місцем знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 4821155100:01:003:0100, яка на праві власності належить ОСОБА_4 здійснюється зберігання незаконно виготовленого підакцизного товару під виглядом палива дизельного «Євро-5», яке в подальшому реалізується на підконтрольних АЗС ТОВ «Ойл Ултра»,

10 травня 2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи об`єктів, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100, що на праві власності належить, зокрема ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено майно, а саме: 2 зразка рідини, зовні схожої на паливо дизельне; рідину, що за зовнішніми ознаками може бути паливно мастильними матеріалами, загальним об`ємом 2000 літрів.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 11 травня 2023 року, майно, вилучене в ході обшуку іншого володіння особи об`єктів, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022150000000295 від 18 листопада 2022 року.

З метою збереження речових доказів, прокурор ОСОБА_3 15 травня 2023 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

Зокрема §5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов`язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення статті 64-2 КПК України у сукупності з положенням частини третьої статті 170 КПК України, спів ставляючи дані норми з нормами статті 98 КПК України, на майно, що було вилучено у ході обшуку іншого володіння особи об`єктів, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100, може бути накладено арешт, за умови відповідності вилученого майна, ознакам, що визначені статтею 98 КПК України.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження формує внутрішнє переконання про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364-1, частиною першою статті 204 КК України, які полягають у незаконній діяльності спрямованій на незаконне придбання та реалізацію підакцизних товарів, а також придбання та реалізацію пального низької якості (фальсифікованого пального).

При цьому, слідчий суддя враховуючи викладені заперечення представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 звертає увагу, що умова накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів за положеннями частини третьої статті 170 КПК не містить таку вимогу її застосування як оголошення підозри у кримінальному провадженні певній особі, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна або вчиненням кримінального правопорушення будь-якого ступеня тяжкості. Про доведеність існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення може свідчити сам факт здійснення за певними фактичними обставинами досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР, та відповідні матеріали цього провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя на підставі описаних у клопотанні обставин кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження та за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку, що за описаних фактичних обставин могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене відповідною нормою особливої частини Кримінального Кодексу.

З матеріалів, що долучені до клопотання вбачається, що рідина, яка за зовнішніми ознаками може бути паливно мастильними матеріалами, є безпосереднім предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з реалізацію підакцизних товарів, а також придбання та реалізацію пального низької якості (фальсифікованого пального).

За результатами проведення негласних слідчих дій, що оформленні протоколом про результати візуального спостереження за річчю від 06 та 22 лютого 2023 року, під час візуального спостереження за річчю протягом грудня 2022 року січня 2023 року зафіксовано перевезення нафтопродуктів вантажним транспортними засобом, марки DAF, у складі напівпричепа та розвантаження речовини, що перебувала всередині цистерни до підземних ємностей АЗС «Ойл Ультра» за адресами розташування заправних станцій належних ТОВ «Ойл Ультра» на території Миколаївської та Херсонської областей, зокрема в с. Троїцьке, вул. Космонавтів, 40; м. Первомайськ, вул. Богопільського, 106; місто Миколаїв, вул. Морехідна1/3В; с. Нечаяне, вул. Степна, 5; м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 115 та на огородженій території земельних ділянок з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100.

За рапортами працівників УСР, що долучені до матеріалів клопотання, а також з перелічених вище доказів вбачається, що отримані на підставі договорів з ТОВ «Алекспром» нафтопродукти, перевозилися транспортними засобами, що перебували у фактичному користуванні ТОВ «Ойл Ультра» та розподілялися поміж автозаправних комплексів також належних ТОВ «Ойл Ультра», де в подальшому здійснювалася їх реалізація. Зберігання цих нафтопродуктів здійснювалося на огородженій території земельних ділянок з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100.

Перелічені вище докази у сукупності з обставинами, встановленими слідчим суддею під час розгляду клопотання свідчать про те, що на огородженій території земельних ділянок з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100 могло зберігатися паливо на нафтопродукти низької якості (фальсифіковане пальне), що свідчить про належність вилученого майна до предметів, засобів та/або знарядь вчинення ймовірного кримінального правопорушення які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критерію, зазначеному у статті 98 КПК України.

Зі змісту статті 204 КК України вбачається, що основним безпосереднім об`єктом злочину є запроваджений з метою захисту системи оподаткування порядок виробництва та обігу підакцизних товарів. Для застосування частини першої статті 204 КК України необхідно встановити, що підакцизні товари, як предмет передбаченого цією нормою злочину, були виготовлені та/або реалізовувалися незаконно.

Тобто,рідина яказа зовнішнімиознаками можебути паливо-мастильнимиматеріалами,що булавилучена підчас обшуку об`єктів, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 4821155100:01:003:0006, 4821155100:01:003:0100 може бути безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 КК України.

На думку слідчого судді органом досудового розслідування наведено достатньо підстав на відповідність цього майна ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України, з огляду на що клопотання підлягає задоволенню.

З огляду на те, що під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що основною діяльністю підприємства є саме відпуск нафтопродуктів, з приводу якості якого зокрема і було внесено відомості до ЄРДР за фактом реалізації пального низької якості (фальсифікованого пального), тому в даному випаду накладення арешту на це майно сприятиме також у запобіганні подальшого його відчуження та припинення ймовірного вчинення кримінального правопорушення.

На даному етапі досудового розслідування триває ряд слідчих дій, встановлюється коло осіб причетних до вчинення злочину, їх роль у придбанні, реалізації підакцизних товарів, а також придбанні та реалізації пального низької якості (фальсифікованого пального); з вилученим майно проводяться слідчі дії: здійснюється їх огляд, призначаються експертизи, з`ясовується походження, тощо.

У відповідності до частини сьомої статті 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (частина перша статті 167 КПК України).

Згідно частини другої статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучене майно відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України.

З огляду на положення частини другої, третьої статті 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому доводи представника третьої особи про те, що в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалів не доведено, що зазначене вище майно використовувалося в злочинній діяльності чи набуте злочинним шляхом, не можуть бути підставою для відмови у накладенні арешту на майно, з наведених вище обставин та у зв`язку з тим, що перевірка використання вилучених при обшуку речей на предмет їх можливого використання в ході протиправної діяльності, наявності в них ознак речових доказів, тощо можлива лише в ході проведення відповідних слідчих та процесуальних дій в межах кримінального провадження. Тому твердження про відсутність відношення вказаного майна до кримінального провадження, враховуючи стадію кримінального провадження, вбачається передчасним.

Слідчий суддя вважає належними доводи прокурора, що на даному етапі досудового розслідування існує потреба у накладені арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Щодо строків звернення прокурором до слідчого судді з указаним клопотанням, слідчий суддя враховує наступне.

Так, зі змісту протоколу обшуку від 10 травня 2023 року вбачається, що майно яке було вилучене під час проведення обушку, набуло статусу тимчасово вилученого майна після завершення слідчої дії 10 травня 2023 року.

Згідно абзацу 2 частини п`ятої статті 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

За вищевикладених обставин, клопотання прокурора мало бути подане слідчому судді не пізніше 12 травня 2023 року.

Відповідно до накладної служби поштового відправлення ТОВ «Нова пошта», вказане клопотання направлено органом досудового розслідування 12 травня 2023 року, тобто без пропуску установленого частиною п`ятою статті 171 КПК України 48-годинного терміну.

На переконання слідчого судді, додані до клопотання прокурора матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для забезпечення збереження речового доказу та з метою запобігання можливості його приховування, знищення або перетворення. Прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи року частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

З метою збереження речових доказів, накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 10 травня 2023 року в ході проведення обшуку іншого володіння особи нежитлових будівель (об`єктів) та споруд, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4821155100:01:003:0006 та земельній ділянці з кадастровим номером 4821155100:01:003:0100, а саме:

2 зразка рідини, зовні схожої на паливо дизельне; рідину, зовні схожу на паливо дизельне, загальним об`ємом 2000 літрів

із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7