Ухвала

від 14.06.2023 по справі 487/6524/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/6524/21

Провадження № 2/487/378/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Щербини С.В., за участю: секретаря судового засідання Ляшенко А.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №487/6524/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Чорна Людмила Сергіївна про скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Чорна Людмила Сергіївна про скасування державної реєстрації права власності.

14.06.2023 року ОСОБА_2 надав суду заяву про зустрічне забезпечення позову, в якій просив в порядку зустрічного забезпечення позову зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Миколаєва 1476945,60 грн. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що ухвалою суду від 10.09.2021 року було забезпечено позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження незавершеного будівництвом житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0272 Га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Також було накладено заборонену передавати в іпотеку дане майно. Вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими. З огляду на тривалість судового розгляду та зловживання позивачем процесуальними правами, вважає, що вжиті судом заходи забезпечення порушують його майнові права на арештоване майно, що в подальшому призведе до додаткових витрат, уразі відмови в задоволенні відповідного позову.

У відповідності до положень ст. 153 ЦПК України, розгляд заяви здійснено без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову мають гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, в провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Чорна Л.С. про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - незавершений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0272 га, з кадастровим номером 4810136300:03:007:0004, які розташовані у АДРЕСА_2 , яка проведена 19.08.2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Чорною Людмилою Сергіївною.

Підставою для звернення до суду з відповідним позовом послугувало те, що позивачем за договором від 06 січня 2021 року дане майно було передано в іпотеку ОСОБА_2 08.09.2021 року їй стало відомо що приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Чорна Л.С. прийняла рішення №59936046 про державну реєстрацію вказаного майна за ОСОБА_2 . Вважає, рішення про державну реєстрацію прав власності на спірне майно за ОСОБА_2 незаконним, таким, що порушує її права та підлягає скасуванню.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.09.2021 року вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження незавершеного будівництвом житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0272 Га, з кадастровим номером 4810136300:03:007:0004, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Заборонено передавати в іпотеку дане майно.

Відповідач просить суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 1476945,60 грн., що на його думку становить розмір заборгованості позивача за договором позики від 06.01.2021 року, посилаючись на можливі збитки відповідача у разі відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що позивач не має зареєстрованого місця знаходження на території України та доказів щодо майнового стану позивача. Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення.

До того ж, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 в заяві про застосування зустрічного забезпечення позову не обґрунтовано на відшкодування яких саме збитків, що можуть бути спричинені внаслідок забезпечення позову, слід застосувати зустрічне забезпечення. Вказана ОСОБА_2 сума заборгованості за договором позики не є предметом судового розгляду в даній справі. За такого, обґрунтування можливих збитків ґрунтується на припущеннях відповідача.

Враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою суду, судом не встановлено обставин, які б давали достатні підстави для вжиття зустрічного забезпечення у даній справі.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд є одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Враховуючи вищенаведену, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України відсутні.

За таких обставин, заява відповідача про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 81, 154, 223 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Щербина