Рішення

від 05.05.2023 по справі 756/9003/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 756/9003/20

Провадження № 2/369/723/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Магеррамовій Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД В» про стягнення грошових коштів, сплачених в якості авансу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором оренди житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року позивач звернулася до Оболонського районного суду м.Києва з даним позовом.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 25.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД В» про стягнення грошових коштів, сплачених в якості авансу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором оренди житлового приміщення, передано до Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської області за підсудністю.

Позивач за первісним позовом свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.06.2020 року у готельно - ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 відбувалось святкування весілля доньки ОСОБА_1 . За святкування було сплачено 81 000,00 грн. Окремо ОСОБА_1 було сплачено 6 000,00 грн. аванс, як гарантію за збереження майна, у разі (на випадок) пошкодження майна готельно - ресторанного комплексу під час святкування. При цьому позивачу було повідомлено, що сплачена сума авансу за збереження майна буде повернута після святкування весілля, а саме 05.06.2020 р. після 23-00 год. у разі, якщо під час святкування не буде пошкоджено майно готельно - ресторанного комплексу Софіївський посад». Звернувшись за поверненням авансу позивачу було повідомлено, що його не може бути повернуто, оскільки під час святкування було пошкоджено майно готельно - ресторанного комплексу Софіївський посад». На підтвердження цього було надано акт про пошкодження майна, який було складено 05.06.2020 р. про те, що 05.06.2020 р. о 21-20 год. було використання піротехнічних засобів, що спричинили значний шумовий ефект та зазначено, що суму пошкоджень було оцінено саме у 6000,00 грн. Після відмови в повернення авансу ОСОБА_1 намагалась вирішити дане питання шляхом переговорів із керівництвом готельно - ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зокрема, й з його власником ОСОБА_2 . Проте переговори не дали результату. Внаслідок чого ОСОБА_1 19.06.2020 р. було направлено претензію на адресу ОСОБА_2 , яка було отримана 27.06.2020 р. згідно інформації з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте станом на день подання позовної заяви ОСОБА_1 так і не отримала ані відповіді на свою претензію, ані повернення авансу.

Враховуючи вище викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД В» грошові кошти, сплачені позивачем в якості авансу, в розмірі 6000,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди житлового будинку, відповідно до умов якого ОСОБА_2 (за договором - Орендодавець) передає в оренду ОСОБА_1 (за договором - Орендар) в тимчасове користування частину житлового будинку площею 178 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з п. 1.2. даного Договору сума договору складає 6000, 00 грн., повна сума Договору має бути сплачені до початку оренди Об`єкта оренди. Відповідно до п. 1.3. даного Договору строк оренди встановлювався з 08:00 год 05.06.2020 року по 23:00 год. 05.06.2020 року. Разом з тим, всупереч вище наведеним положенням договору та вимог чинного законодавства ОСОБА_1 до моменту початку оренди приміщення орендну не передала.

Враховуючи вище зазначене, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6000,00 грн. за договором оренди житлового приміщення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 05.06.2020 року.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року прийнято до провадження справу та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.02.2022 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, у задоволені зустрічного позову заперечувала.

Відповідач запервісним позовомв судовезасідання нез`явився,про часта місцесудового засіданняповідомлений належнимчином,надав досуду заявупро розглядсправи уйого відсутність,проти позовузаперечує вповному обсязіпросить відмовити та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ПРАЙД В» в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди житлового будинку. відповідно до умов якого Орендодавець передає в оренду Орендареві в тимчасове користування частину житлового будинку площею 178 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 1.2. даного Договору сума договору складає 6000, 00 грн., повна сума Договору має бути сплачені до початку оренди Об`єкта оренди.

Відповідно до п. 1.3. даного Договору строк оренди встановлювався з 08:00 год 05.06.2020 року по 23:00 год. 05.06.2020 року.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 05.06.2020 р. у готельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 відбувалось святкування весілля доньки ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 було сплачено 6000,00 грн. аванс, як гарантію за збереження майна, у разі (на випадок) пошкодження майна готельно- ресторанного комплексу під час святкування.

На підтвердження сплати 6000,00 грн. ОСОБА_1 24.01.2020 р. було видано квитанцію за підписом ОСОБА_3 , яка представилась як адміністратор-менеджер у готельно-ресторанного комплексу «Софіївський посад».

Крім того, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 на суму 6000,00 грн. на період з 08.00 год. 05.06.2020 р. по 23.00 год. 05.06.2020 р.

Хоча до оренди даного житлового будинку ОСОБА_1 не мала жодного відношення, оскільки святкування весілля проводилось за адресою готельно-ресторанного комплексу у не жилому приміщенні - ресторану (зал «Венеція»).

ОСОБА_1 було повідомлено, що підписання договору оренди житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 на суму 6000,00 грн. є формальністю, яка необхідна тільки для того, щоб в подальшому було легше оптимізувати податкові зобов`язання по отриманих від ОСОБА_1 коштах за святкування весілля її доньки.

Позивач (Відповідач за зустрічним позовом) не мала на меті користування житловим будником та не користувалась ним, оскільки святкування весілля відбувалось за адресою готельно-ресторанного комплексу у не жилому приміщенні - ресторану (зал «Венеція»).

Окрім того позивач зазначає, що договором оренди житлового будинку передбачено, що сума орендної плати має бути сплачена до початку користування об`єктом оренди, натомість Відповідачем 1 (Позивач за зустрічним позовом) не надано жодних доказів того, що він, як орендодавець передав в користування вищезазначений житловий будинок, хоча відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином за відсутності акту приймання-передачі об`єкта оренди відсутні будь-які підстави вважати, що Позивач (Відповідач за зустрічним позовом) приймала об`єкт оренди в користування.

Позивач (Відповідач за зустрічним позовом) передавала грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. шість тисяч гривень 00 копійок) на підтвердження сплати авансу за святкування весілля доньки, про що їй було видано квитанцію та як вже зазначалось вище договір оренди житлового будинку був лише формальністю, яка необхідна тільки для того, щоб в подальшому було легше оптимізувати податкові зобов`язання по отриманих від ОСОБА_1 коштах за святкування весілля її доньки.

Щодо того, що Позивач (Відповідач за зустрічним позовом) під час подачі позовної заяви до суду надала екземпляр договору оренди житлового будинку підписаний лише з одного боку.

З цього приводу зазначає, що такий екземпляр договору Позивачу (Відповідачу за зустрічним позовом) було видано в день внесення авансу за святкування весілля доньки.

Даний договір був складений не Позивачем (Відповідачем за зустрічним позовом), а лише був наданий Позивачу (Відповідачу за зустрічним позовом), і тому відсутність підпису Відповідача 1 Позивача за зустрічним позовом) не може ставитись в провину Позивачу (Відповідачу за зустрічним позовом).

Окрім того, відсутність підпису Відповідача 1 (Позивача за зустрічним позовом) дає підстави зважати, що договір оренди житлового будинку є лише формальністю та не має на меті реальну передачу житлового будинку в оренду.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач 1 не заперечує той факт, що Позивачем (Відповідачем за зустрічним позовом) було внесено авансовий платіж за святкування весілля її доньки у готельно-ресторанному комплексі «Софіївський посад», про що їй була видана відповідна квитанція менеджером цього готельно-ресторанного комплексу на суму 6 000,00 грн.

Також Відповідач 1 (Позивач за зустрічним позовом) не заперечує факт святкування самого весілля в готельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Навіть здійснює уточнення що святкування весілля здійснювалось у залі «Версаль», а не в залі «Венеція», як було зазначено Позивачем (Відповідачем за зустрічним позовом).

Святкування весілля відбувалось саме за адресою готельно-ресторанного комплексу Софіївський посад» за адресою АДРЕСА_1 .

Жодного відношення до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 Позивач (Відповідач за зустрічним позовом) не має.

Відповідач 1 за первісним позовом, зазначає, що внесені позивачем певні грошові кошти на користь адміністратора або готельно-ресторанного комплексу, не має жодного відношення до укладеного Договору оренди житлового будинку. Відповідач 1 особисто орендної плати за оренду приміщення відповідно до Договору не отримував, а представників, які б на законних підставах мали право отримувати платежі від його імені, не має.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Цивільного процесуального кодексу Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно положення частини 1, 3статті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується вст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3ст. 6 Цивільного кодексу Українисторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу в будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

У відповідності до ч. 1ст. 638 Цивільного кодексу Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовамидоговору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.

Відповідно дост. 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Частиною першоюстатті 627 Цивільного кодексу Українивстановлено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями626,628 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина першастатті 638 Цивільного кодексу України).

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина першастатті 129 Конституції України).

За змістомстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).

За змістомстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Однак, стороною позивача не було надано належних та допустимих доказів, у підтвердження доводів, на які позивач посилалася у позові та під час судового розгляду в судовому засіданні, як на підставу для задоволення позову.

З наведеного вбачається, що сам суд не може брати на себе тягар доказування, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеногост. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували даний висновок суду.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД В» про стягнення грошових коштів, сплачених в якості авансу, -відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором оренди житлового приміщення,-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Інформація про відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД В», Код ЄДРПОУ 38010722, адреса місцезнаходження: Київська область, с. Софіївська Борщагівка,вул.Київська,буд.81/2.

Суддя Ковальчук Л.М.