Справа № 708/513/23
Номер провадження № 2/708/135/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
Чигиринський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючої судді - Івахненко О.Г.,
при секретарі Тендітній Л.В.,
з участю:
представника відповідача - Тимошенка Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Чигирина Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка через систему "Електронний суд" звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним і скасування наказу від 04.04.2023 року № 05/23-К про звільнення її з посади менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" за сумісництвом на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ, поновлення її на вказаній посаді з 04.04.2023року та середньомісячноїзаробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 68101 грн. 30 коп.
В обгрунтування позову посилається на те, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем згідно безстрокового трудового договору з 2017 року на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку.
В період з липня 2019 року по травень 2022 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 2017 року є законним представником дитини з інвалідністю, що підтверджується відповідним посвідченням.
З червня 2022 року вона продовжила виконання своїх трудових обов`язків, за відпрацьований час отримувала заробітну плату, з якої відраховувались обов`язкові платежі та збори.
Починаючи з липня 2022 року керівник Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" перестав контактувати з нею, хоча вона продовжувала і продовжує сумлінно виконувати свої трудові обов`язки та не змінювала адресу робочого місця - АДРЕСА_1 .
В березні 2023 року їй стало відомо, що Черкаська територіальна організація політичної партії "Європейська Солідарність" більше не орендує приміщення за вказаною адресою.
Також з липня 2022 року вона не отримувала заробітної плати та замовила довідку форми ОК-5, зі змісту якої дізналась, що відповідач не здійснює нарахувань та не сплачує податки за неї як за найманого працівника.
При цьому, жодних повідомлень про звільнення, переведення на іншу посаду, зміну в організації виробництва, переміщення вона не отримувала, відповідних наказів не підписуваала.
Окрім того, під час прийняття на роботу її не ознайомлювали з посадовою інструкцією.
Як стало відомо позивачці зі змісту наказу № 05/23-К від 04.04.2023 року, посадова інструкція менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" затверджена 17.05.2022 року, в той час як вона знаходиться в трудових відносинах з відповідачем з 2017 року, вважає, що таким чином відповідач намагався змінити істотні умови її праці та умови трудового договору.
13 березня 2023 року нею було подано заяву в центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці з вимогою провести перевірку діяльності відповідача в частині дотримання норм трудового законодавства та прийняття рішення щодо щодо виплати їй заробітної плати за період з липня 2022 року по березень 2023 року зі сплатою всіх передбачених законом відрахувань.
04.04.2023 року відповідачем було видано наказ № 05/23-К про звільнення її з посади згідно з п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ, при цьому їй не було виплачено заборгованість по заробітній платі.
Позивачка вважає своє звільнення відповідно до п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ безпідставним, незаконним та таким, що порушує її трудові права, оскільки відповідачу було достеменно відомо її місце праці, її номер телефону та місце постійного проживання.
У зв'язку з незаконним звільненням позивачка просить поновити її на посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Від позивачки 02.06.2023 року надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, де просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2023 року по до дня поновлення на роботі.
Представник відповідача надавши відзив на позов, зазначивши,що звільнення позивачки відбувалося на законних підставах.
Так,позивачка булаприйнята нароботу напосаду менеджера з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" з 19.11.2018 року відповідно до наказу № 12/18-к від 16.11.2018 року за сумісництвом з неповним робочим днем (4 години на день) з випробуванням строком на три місяці та з оплатою праці 0,5 окладу згідно штатного розкладу.
Згідно з наказом № 02/22 від 16.05.2022 року позивачка мала б приступити до роботи та виконання своїх обов'язків у зв'язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка не приступила до роботи з 18.05.2022 року, надавши заяву від 17.05.2022 року про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 18.05.2022 року по 31.05.2022 року, яка була прийнята відповідачем та про що було видано відповідний наказ № 03/22-К від 17.05.2022 року.
Однак з 01.06.2022 року позивачка не приступила до роботи, тому згідно з розпорядженням № 07-1 від 12.07.2022 року прийнято рішення про проведення утримання з заробітної плати позивачки, помилково нарахованої та виплаченої за червень 2022 року в розмірі 6810,13 грн. при майбутніх нарахуваннях.
Відповідно до наказу № 04/22-К від 17.05.2022 року затверджено посадову інструкцію менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність", згідно з п. 7.2 якої визначено робочий час та час відпочинку у разі роботи за сумісництвом (неповний робочий день): 5-денний робочий тиждень (з понеділка по п'ятницю) з двома вихідними днями (субота, неділя), 20 годин на тиждень з 14:00 год. по 18:00 год.
Пунктом 7.3 вказаної посадової інструкції визначено робоче місце менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" за адресою: вул. О. Дашковича, 34, м. Черкаси Черкаської області, 18005.
У зв'язку з неявкою позивачки на робоче місце, їй було направлено повідомлення № 0806/22 від 08.06.2022 року та додано наказ № 04/22-К від 17.05.2022 року про затвердження посадової інструкції, де, зокрема, було зазначено про необхідність позивачці вийти на робоче місце за вище вказаною адресою не пізніше наступного дня з моменту отримання повідомлення або в порядку ч. 4 ст. 32 КЗпПУ повідомити роботодавця про незгоду з визначеними умовами праці.
Вказане повідомлення направлено позивачці рекомендованим листом та отримано нею 18.06.2022 року, що підтверджується відповідним повідомленням про отримання поштового відправлення.
Листом № 0707/22 від 07.07.2022 року, до якого повторно додано посадову інструкцію, позивачку було повторно повідомлено про зміну істотних умов праці та необхідність виходу на роботу або повідомлення про відмову продовжувати роботу із визначеними умовами праці.
Також аналогічне повідомлення з додатками було направлено на електронну адресу позивачки, з якої остання відправляла заяву про про вихід на роботу після досягнення дитиною трирічного віку та у месенджер Телеграм на номер телефону позивачки, з якого вона надавала відповідачу банкііські реквізити для зарахування заробітної плати, яке було прочитане позивачкою.
Представник відповідача вважає, що таким чином позивачка була ознайомлена з посадовою інструкцією та зі своїм новим робочим місцем.
Позивачка не надала відповідачу відповіді про згоду чи незгоду продовжувати роботу, а відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу" у період дії воєнного часу норми ч. 3 ст. 32 КЗпПУ та інших законів щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Відповідачці в подальшому рекомендованою поштою направлялися вимоги надати пояснення про причини відсутності на робочому місці № 2507\22 від 25.07.2022 року, однак даний лист було повернуто з відміткою про відмову адресата від його отримання.
Намагання відповідача в телефонному режимі зв'язатися з позивачкою та з'ясувати причини невиходу на роботу не мали позитивного результату, оскільки остання на них не відповідала, тому було складено відповідні акти про відсутність позивачки на робочому місці.
Відсутність позивачки на роботі було відображено і в табелі робочого часу за період з червня 2022 року по квітень 2023 року.
Представник відповідача також вважає безпідставними посилання позивачки на те, що вона працювала на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у відповідача станом на травень 2022 року і по цей час відсутні будь-які відокремлені структурні підрозділи, філії чи приймальні, в тому числі за вище вказаною адресою, а накази щодо дистанційної роботи позивачки не приймалися.
При цьому, договір оренди № б/н від 10.03.2017 року згідно з п. 1 додаткової угоди до вказаного договору № б/н від 31.08.2019 року розірвано за згодою сторін з 31.08.2019 року, інші договори про оренду приміщень за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем не укладались.
Таким чином, представник відповідача вважає звільнення позивачки на підставі п.8-3 ст. 36 КЗпПУ законним, оскільки належних доказів того, що позивачка повідомляла відповідача про причини своєї відсутності на робочому місці, останньою не надано, а відтак, у позові просить відмовити.
Позивачкою надано відповідь на відзив, де остання зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що її було належно повідомлено про припинення громадської приймальні в м. Чигирині чи про її перенесення в інше місце. Тому вона вважає, що процедура щодо зміни адреси її робочого місця відповідачем не дотримана.
Від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, де останній зазначає, що посилання позивачки на неналежне її повідомлення про зміну адреси робочого місця є безпідставними, оскільки договір оренди приміщення, де було розташовано громадську приймальню партії, розірвано за згодою сторін 31.08.2019 року, а позивачка особисто забезпечувала підписання відповідної додаткової угоди щодо розірвання договору оренди та погодження акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.08.2019 року. Копії зазначених документів позивачка надсилала на електронну пошту відповідача зі своєї електронної пошти, адреса якої також зазначена позивачкою у реквізитах позовної заяви у даній справі. Тобто, позивачці було достеменно відомо про припинення громадської приймальні партії відповідача в м. Чигирині. Окрім того, позивачці неодноразово направлялися повідомлення про зміну істотних умов праці щодо зміни адреси її робочого місця, однак відповіді на вказані листи від позивачки не надходило.
На думку представника відповідача, зміна адреси робочого місця також відноситься до істотних умов праці, оскільки згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпПУ перелік істотних уомв праці не є вичерпним, де нормою статті передбачено і інші істотні умови праці.
Що стосується наданих позивачкою скріншотів інформаційних статтей з веб-сайтів на підтвердження адреси робочого місця за адресою: АДРЕСА_1 , то вони датовані 26.03.2018 року та 10.04.2018 року, тобто часом, коли вона не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, а тому ці докази не можуть бути визнані допустимими.
Щодо розміру заробітної плати позивачки, то розрахунковий період для обчислення середнього заробітку за останні два місця відсутній, оскільки позивачка не працювала у попередні місяці, що передували дню звільнення. А тому розрахунки проводились з установленого позивачці в трудовому договорі розміру посадового окладу з урахуванням оплати праці 0,5 окладу та виходячи з положень абз. 3-5 п. 4, абз. 2 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого 08.02.1995 року постановою КМ України № 100. Таким чином, середньоденна заробітна плата за посадою позивачки складала 155,81 грн. А сплата відрахувань до Пенсійного фонду України із розміру помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати позивачці в червні 2022 року не спростовує помилковості такого нарахування.
Позивачка у судове засідання не з`явилась, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності просила суд їх задовольнити з підстав, викладених в матеріалах позову та у відповіді на відзив.
Представник відповідачау судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що всі міркування щодо безпідставності позовних вимог викладені ним у відзиві на позов та у запереченні навідповідь навідзив,додатково зазначивши,що звільнення позивачки відбувалося на законних підставах,а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності звільнення позивачки, який регулюється положеннями Кодексу законів про працю України (КЗпПУ).
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч. 1 cт. 232 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
В той же час, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022 року (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023) на території України введено воєнний стан.
Також 15.03.2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Разом з тим, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не скасовує і не змінює норми КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022 року, який набрав чинності 19.07.2022 року, внесено зміни до ст. 36 КЗпП України, згідно з якими її частину 1 доповнено зокрема п. 8-3.
Так, як визначено п.8-3 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є, зокрема, відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Як вбачається з коментаря Мінекономіки до Закону України № 2352-ІХ від 01.07.2022 року щодо припинення дії трудового договору у зв`язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд (п. 8-3 ст. 36 КЗпП), дану підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв`язку з прогулом (п. 4 ст. 40 КЗпП). Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов`язкові умови: 1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд; 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності). Вбачається, що у випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності. При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.
Як встановлено судом, позивачка прийнята нароботу напосаду менеджера з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" з 19.11.2018 року відповідно до наказу № 12/18-к від 16.11.2018 року за сумісництвом з неповним робочим днем (4 години на день) з випробуванням строкм на три місяці та з оплатою праці 0,5 окладу згідно штатного розкладу. З цим наказом позивачка була ознайомлена, про що свідчить підпис останньої в ньому (т.1а.с. 162).
Відповідно до даних посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.01.2017 року позивачка є законним представником дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , 2010 року народження, до досягнення дитиною 18 річного віку (т.1а.с. 18).
Згідно з наказом № 02/22-К від 16.05.2022 року ОСОБА_1 вказано приступити до роботи та виконання своїх обов'язків у зв'язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 163).
Судом встановлено та не спростовано сторонами, що позивачка не приступила до роботи з 18.05.2022 року, надавши заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 18.05.2022 року по 31.05.2022 року (т.1 а.с. 164).
На підставі вказаної заяви позивачки відповідачем було видано відповідний наказ № 03/22-К від 17.05.2022 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін на 14 календарних днів з 18.05.2022 року по 31.05.2022 року (т.1а.с. 165).
Також згідно з наказом № 04/22-К від 17.05.2022 року виконувача обов`язків Голови Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" Р. Сущенка п. 1 наказу затверджено посадову інструкцію менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність», п. 2 передбачено ознайомити ОСОБА_1 з даною інструкцією, а п. 3 визначено останній виконувати посадові обов`язки відповідно до вимог інструкції (т.1 а.с. 166).
Судячи з п. 7.3 вище вказаної посадової інструкції робочим місцем менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку є громадська приймальня Черкаської територіальної організації Політичної Партії «Європейська Солідарність» за адресою: 18005, Черкаська область, Черкаський район, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд. 34 (т.1 а.с. 167-168).
Як встановлено судом з даних доповідної записки від 02.06.2022 року керівника Секретаріату Черкаської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність» з 01.06.2022 року ОСОБА_1 відсутня на робочому місці в громадській приймальні Черкаської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність» за адресою: 18005, Черкаська область, Черкаський район, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд. 34, на телефонні дзвінки остання не відповідає.
На підставі вказаної доповідної записки на адресу позивачки ОСОБА_1 направлено Лист № 0806/22 від 08.06.2022 року з повідомленням про необхідність виходу на роботу за робочим місцем, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (громадська приймальня Черкаської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність») після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не пізніше наступного дня з моменту отримання цього повідомлення, або на виконання ч. 4 ст. 32 КЗпП України повідомити роботодавця про незгоду з визначеними умовами праці.
Згідно з додатками до листа позивачці також направлено: наказ № 02/22-К від 16.05.2022 року "Про вихід на роботу ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" у 2 примірниках на 2 арк., наказ №03/22-Квід 17.05.2022року "Пронадання ОСОБА_1 відпустки беззбереження заробітноїплати зазгодою сторін" посадової інструкції у 2 примірниках на 2 арк., наказ № 04/22-К від 17.05.2022 року "Про затвердження посадової інструкції менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність» з додатком у 2 примірниках на 8 арк. (а.с. )
Судом встановлено, що вище вказаний лист № 0806/22 від 08.06.2022 року з додатками було отримано позивачкою 18.06.2022 року, про що свідчать поштове повідомлення про отримання нею поштового відправлення за адресою реєстрації: АДРЕСА_3 та дані трекінгу Укрпошти.
Зазначене спростовує посилання позивачки на те, що їй не було відомо про зміну робочого місця та що її не ознайомлювали з посадовою інструкцією.
Належних доказів на підтвердження того, що остання була незгідна з визначеними умовами праці, встановленими роботодавцем, останньою суду не надано, а тому суд відхиляє клопотання позивачки про визнання недопустимими доказами налкжним чином повідомлення про вручення рекомендованих листів останньою.
Також суд відкидає посилання позивачки на те, що вона з червня 2022 року продовжувала виконувати свої трудові обов'язки на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність» за адресою: вул. Гетьманська, 21, м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, виходячи з такого.
З наданого відповідачем договору оренди № б/н від 10.03.2017 року, укладеного між Коопзаготпром Чигиринського райст та Черкаською територіальною організацією ПАРТІЇ БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ», встановлено, що між сторонами було укладено договір оренди кімнати адмінприміщення за адресою: АДРЕСА_1 строком з 10.03.2017 року до 31.12.2017 року.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 31.12.2017 року до договору оренди № б/н від 10.03.2017 року сторони погодили продовжити строк дії договору оренди на 1 рік, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року включно.
Згідно з додатковою угодою № 2/1 від 31.12.2018 року до договору оренди № б/н від 10.03.2017 року сторони погодили продовжити строк дії договору оренди до 31.12.2019 року включно.
А судячи з додаткової угоди № б/н від 31.08.2019 року до договору оренди № б/н від 10.03.2017 року сторони вирішили розірвати вище вказаний договір оренди за взаємною згодою з 31.08.2019 року та погодили це в акті приймання-передачінежитлового приміщення від 31.08.2019 року.
Розірвання договору оренди приміщення за адресою АДРЕСА_1 позивачці було достаменно відомо, оскільки, ще 04.10.2019 року вона направляла копії підписаної додаткової угоди про розірвання договору та акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.08.2019 року, на адресу електронної пошти відповідача з однієї із своїх адрес електронної пошти (т.2.а.с.11).
З наведеного випливає, що позивачка з 01.06.2022 року не могла приступити до виконання своїх трудових обов'язків у Черкаській територіальнійорганізації Політичноїпартії «ЄвропейськаСолідарність» за адресою: вул. Гетьманська, 21, м. Чигирин Черкаської області, як вона стверджує в позовній заяві, оскільки договір оренди адмінприміщення розірвано між орендодавцем та орендарем ще з 31.08.2019 року, при цьому доказів на підтвердження укладення відповідачем інших договорів про оренду приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , яке за твердженням позивачки було її робочим місцем з 01 червня 2022 року по день звільнення з посади, останньою не надано.
Належних доказів про дистанційну роботу позивачки суду також не надано, оскільки відповідно до положень статті 60-2 КЗпП України дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Тобто, дана форма організації праці передбачена окремим положенням Кодексу законів про працю України.
З даних доповідної записки від 21.06.2022 року встановлено, що після отримання 18.06.2022 року листа з повідомленням про вихід на роботу та додатками у вигляді наказів та посадової інструкції, ОСОБА_1 станом на 20.06.2022 року на роботу не вийшла, на телефонні дзвінки не відповідає.
Листом № 0707/22 від 07.07.2022 року, до якого повторно додано посадову інструкцію, позивачку було повторно повідомлено про зміну істотних умов праці та необхідність виходу на роботу або повідомлення про відмову продовжувати роботу із визначеними умовами праці.
Судом також встановлено, що на підставі доповідної записки керівника Секретаріату Черкаської територіальної організації Політичної партії «Європейська Солідарність» від 12.07.2022 року про помилковість нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 6810,13 грн. за червень 2022 року виконувачем обов`язків Голови Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" Р.В. Сущенком прийнято розпорядження № 07-1 від 12.07.2022 року про утримання із заробітної плати ОСОБА_1 суми помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати за червень 2022 року в сумі 6810,13 грн. при майбутніх нарахуваннях.
На підставі доповідної записки Керівника Секретаріату Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" Дармостука О.О. позивачці 25.07.2022 року направлено вимогу про надання пояснень причин відсутності на робочому місці № 2507/22, де поштове відправлення повернуто у зв'язку з відмовою адресата від його одержання, що підтверджується відомостями Укрпошта Експрес.
З доповідних записок Керівника Секретаріату Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" Дармостука О.О. від 26.08.2022 року та від 01.09.2022 року встановлено, що позивачка на роботу не виходила, на телефонні дзвінки не відповідала.
За вище вказаними фактами 01.09.2022 року складено акт № 1 про відсутність ОСОБА_1 на роботі кожного робочого дня з 18.06.2022 року по 01.09.2022 року.
На підставі доповідної записки Керівника Секретаріату Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" Дармостука О.О. від 01.12.2022 року складено акт № 2 від 01.12.2022 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі в громадській приймальні Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" за адресою: 18005, Черкаська область, Черкаський район, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд. 34 станом на 01.12.2022 року, на телефонні дзвінки остання не відповідає.
На підставі доповідних записок Керівника Секретаріату Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" Дармостука О.О. від 01.02.2023 року та від 04.04.2023 року складено, відповідно, акт № 3 від 01.02.2023 року та акт № 4 від 04.04.2023 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі в громадській приймальні Черкаської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" за адресою: 18005, Черкаська область, Черкаський район, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд. 34, де на телефонні дзвінки остання не відповідає.
Факт відсутності позивачки на робочому місці відображено у наданих представником відповідача табелях обліку використання робочого часу за червень-грудень 2022 року та за січень-квітень 2023 року, де у графах робочого часу ОСОБА_1 стоять позначки "НЗ", що відповідає "неявці з нез`ясованих причин".
Крім того, з роздруківки листування представника відповідача з позивачкою в електронному месенджері Telegram та через електронну пошту вбачається, що позивачці і через ці канали звязку направлялися повідомлення про зміну істотних умов праці та про вихід на роботу, посадова інструкція та прохання невідкладно повідомити про згоду чи незгоду на продовження роботи.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 зазначено, що вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Відповідно до сталої судової практики причину відсутності на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником та які виключають вину працівника, в даному випадку ведення воєнних дій та обов`язкова евакуація.
У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.
Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачці було відомо про зміну істотних умов її праці, про необхідність виходу на робоче місце саме в м. Черкаси в громадську приймальню політичної партії, а не в м. Чигирині, де станом на 01.06.2022 року у відповідача не було орендованого приміщення для провадження діяльності, а не реагування позивачки на вище вказані листи і повідомлення в месенджерах та через мережу Інтернет суд розцінює як недобросовісну поведінку.
Більше того, позивачка стверджує, що протягом усього часу з липня 2022 року по день звільнення не отримувала заробітну плату, продовжуючи сумлінно виконувати свої трудові обов'язки, однак для суду є незрозумілою її позиція щодо незвернення до відповідача протягом цього часу для роз'яснень про причини невиплати заробітної плати, адже невиплата заробітної плати навіть протягом одного місяця мала б стати підставою для звернення до роботодавця.
Суд також вважає безпідставними посилання позивачки на намагання позивача здійснити її переведення на роботу в іншу місцевість без її згоди в порушення вимог ст. 32 КЗпПУ, оскільки з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово направлялися як засобами поштового зв'язку, так і через мережу Інтернет повідомлення з проханням невідкладно повідомити про згоду чи незгоду зі зміною умов праці, при цьому перший лист від 08.06.2022 року з усіма відомостями та посадовою інструкцією було нею отримано поштою 18.06.2022 року, але залишено без належного реагування.
Інші листи відповідача позивачка відмовилася отримувати, що теж свідчить про зловживання останньою своїми трудовими правами.
Також суд зауважує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу" у період дії воєнного часу норми ч. 3 ст. 32 КЗпПУ та інших законів щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Як встановлено судом, 04.04.2023 року виконувачем обов`язків Голови Черкаської територіальноїорганізації Політичноїпартії "ЄвропейськаСолідарність"Р.Сущенком з зв`язкуз відсутністюпозивачки нароботі танеможливфстю отриматиінформацію пропричини їївідсутності з18червня 2022року по04квітня 2023року прийняторішення уформі наказу № 05/23-К від 04.04.2023 року про звільнення ОСОБА_1 , менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку за сумісництвом, з роботи 04.04.2023 року через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, пункт 83 частини 1 статті 36 КЗпП України, виплативши компенсацію за 16 днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 19.11.2018 року по 18.07.2019 року.
Судячи з оскаржуваного наказу відповідачем визначено наступні підстави для прийняття даного наказу:
Лист № 0806/22 від 08.06.2022 року з доказами його направлення та отримання;
Лист № 0707/22 від 07.07.2022 року з доказами його направлення;
Лист № 2507/22 від 25.07.2022 року з доказами направлення та повернення у зв`язку з відмовою отримання адресатом;
Доповідні записки Керівника Секретаріату Дармостука О.О. від 02.06.2022 року, 21.06.2022 року, 22.07.2022 року, 26.08.2022 року, 01.09.2022 року, 01.12.2022 року, 01.02.2023 року, 04.04.2023 року;
Акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 та інформації про причини її відсутності №1 від 01.09.2022 року, №2 від 01.12.2022 року, №3 від 01.02.2023 року, № 4 від 04.04.2023 року.
Зазначений наказ направлено позивачці рекомендованим поштовим відправленням 04.04.2023 року на адресу зареєстрованого місця проживання та її електронну пошту і про ознайомлення з яким остання не заперечувала.
З дослідженого у судовому засіданні диску з відео фіксацією телефонного дзвінка позивачці встановлено, що зі строрни відповідача були намагання встановити причини відсутності позивачки на роботі, однак відповідну інформацію так і не здобуто (т.1 а.с.220).
Суд не бере до уваги надані позивачкою скріншоти інформаційних статтей з веб-сайтів на підтвердження адреси робочого місця за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вони датовані 26.03.2018 року та 10.04.2018 року, тобто часом, коли вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто, не перебувала безпосередньо у трудових відносинах з відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як зазначалося вище, для припинення дії трудового договору на підставі п.8-3ч.1ст.36Кодексу законівпро працюУкраїни мають бути одночасно дотримані дві обов`язкові умови: 1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд; 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
З досліджених доказів судом встановлено, що у відповідача не було достовірної інформації про причини відсутності ОСОБА_1 на роботі протягом червня 2022 року по 04 квітня 2023 року, що охоплює усебе відутність позивачки більш як 4 місяці поспіль, що передували даті її звільненню, яка потягом всього цього періоду часу не зверталася до роботодавця та жодним чином не повідомляла про себе та відцтність у відповідача інформації у відповідача про причини такої відсутності.
Суд враховує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022 року, за яким внесено зміни до ст. 36 КЗпП України і частину 1 доповнено п. 8-3, набрав чинності 19.07.2022 року, а тому бере до уваги факт відсутності позивачки на робочому місці з цих підстав починаючи з 20.07.2022 року.
Але і період часу з 20.07.2022 року по 04.04.2023 року, протягом якого позивачка була фактично відсутня на своєму робочому місці, а у відповідача не було відомостей про причини її відсутності на роботі чотири місяці поспіль, охоплює передбачений законом понад чотиримісячний строк.
За таких обставин, суд вважає обгрунтованим звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, а саме «відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль» в період з 20.07.2022 року по 04.04.2023 року.
З урахуванням цього, підстави для визнання незаконним і скасування наказу від 04.04.2023 року № 05/23-К про звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" за сумісництвом на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ, поновлення її на вказаній посаді з 04.04.2023 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі в розмірі 14568 грн. відсутні, а відтак в позові слід відмовити.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, то понесені судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.
На підставівикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської територіальної організації політичної партії "Європейська Солідарність" про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14 червня 2023 року.
Суддя О.Г. Івахненко
Суд | Чигиринський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2023 |
Оприлюднено | 16.06.2023 |
Номер документу | 111527609 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Чигиринський районний суд Черкаської області
Івахненко О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні