Постанова

від 30.05.2023 по справі 170/332/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 170/332/22 Головуючий у 1 інстанції: Стрілець Н. В. Провадження № 22-ц/802/397/23 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

представника позивача ОСОБА_2.,

представника відповідача Махнової О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» про захист прав споживача та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, за апеляційною скаргою відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» на рішення Шацького районного суду Волинської області від 02 лютого 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом.

Покликався на те, що 17 лютого 2022 року з відповідачем ТзОВ «Техноторг-Дон» уклав договір купівлі-продажу № 43/320 385, за умовами якого продавець, після сплати ним всієї суми вартості товару 565000 грн, зобов`язувався поставити та передати йому у визначеному договором місці трактор «Беларус 82,1».

Крім того позивач вказував, що він свої зобов`язання перед ТзОВ «Техноторг-Дон» виконав належним чином, перерахував на рахунок останнього обумовлену в договорі грошову суму за товар у встановлений строк, однак придбаний трактор так і не отримав.

Вважаючи свої права як споживача послуг та сторони договору порушеними, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідача ТзОВ «Техноторг-Дон», у відповідності до умов договору купівлі-продажу, передати йому оплачений товар - трактор «Беларус 82,1» вартістю 565000 грн шляхом його поставки покупцю, стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 28250 грн, проценти за користування грошовими коштами в розмірі 48992 грн 46 коп., зазначивши в рішенні суду про нарахування процентів до моменту фактичного виконання рішення про передачу товару у відповідності до умов договору, відшкодувати йому заподіяну моральну шкоду в сумі 30000 грн та понесені ним витрати на правову допомогу.

У вересні 2022 року відповідач ТзОВ «Техноторг-Дон» подав зустрічний позов.

Вказував на те, що згідно п. 3.1.1 договору купівлі-продажу товариство як продавець зобов`язувалося поставити товар покупцю ОСОБА_1 на умовах самовивозу зі свого складу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж 10 робочих днів з моменту оплати покупцем загальної вартості товару.

Оскільки покупець оплатив загальну вартість товару 15 квітня 2022 року, поставка товару мала б відбутись в строк до 30 квітня 2022 року за зазначеною в договорі адресою. Однак у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України та окупацією частини Харківської області, ворожими військами, в тому числі і смт. Мала Данилівка (колишнього Дергачівського району), товариство позбавлене можливості вести виробничу діяльність у даному населеному пункті.

Також позивач зазначав, що у зв`язку із наведеним не має об`єктивної можливості виконати зобов`язання по поставці товару покупцеві згідно з умовами договору за адресою АДРЕСА_1 , через настання форс-мажорних обставин - обставин непереборної сили. Згідно п.п. 6.1, 6.2, 6.4 даного договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо воно є наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Строк виконання за договором зупиняється на строк, протягом якого діяли обставини непереборної сили, а також наслідки, викликані такими обставинами, і якщо неможливість повного або часткового виконання зобов`язань сторонами буде існувати понад 30 (тридцять) календарних днів, то сторони мають право ініціювати припинення дії цього договору.

Враховуючи зазначені обставини, позивач у зустрічному позові просив суд розірвати договір купівлі-продажу №43/320 385 від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ «Техноторг-Дон».

Ухвалою Шацького районного суду Волинської області від 27 жовтня 2022 року зустрічний позов ТзОВ «Техноторг-Дон» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до товариства про захист прав споживача.

Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 02 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Техноторг-Дон» про захист прав споживача задоволено частково.

Зобов`язано ТзОВ «Техноторг-Дон» передати у відповідності до умов договору купівлі-продажу № 43/320 385 від 17 лютого 2022 року у власність ОСОБА_1 оплачений товар - трактор «Беларус 82,1» загальною вартістю 565000 грн з ПДВ, шляхом його поставки ОСОБА_1 .

Стягнуто з ТзОВ «Техноторг-Дон» на користь ОСОБА_1 28250 грн пені, 20000 грн - відшкодування моральної шкоди та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 39224 грн 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ТзОВ «Техноторг-Дон» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу № 43/320 385 від 17 лютого 2022 року відмовлено.

Додатковим рішенням Шацького районного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року доповнено резолютивну частину рішення від 02 лютого 2023 року у даній справі, наступними абзацами: «Стягнути з ТзОВ «Техноторг-Дон» в дохід держави судовий збір в розмірі 6132 грн 19 коп.»; «Судовий збір в розмірі 590 грн 23 коп. віднести на рахунок держави».

Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, зібраним доказам та як наслідок прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач за первісним позовом ТзОВ «Техноторг-Дон» подав апеляційну скаргу, у якій просив оскаржуване рішення суду в частині часткового задоволення первісного позову ОСОБА_1 та відмови у задоволенні зустрічного позову товариства скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Апеляційна скарга мотивна тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги обставини непереборної сили, які, враховуючи умови укладеного між сторонами спору договору, є безумовною підставою для зупинення строку виконання зобов`язань за цим договором, та підставою звільнення сторін від відповідальності за невиконання зобов`язань (окрім грошових).

Також апелянт вважав, що оскільки неможливість виконання зобов`язань за договором існує понад 30 календарних днів, то це є підставою для його розірвання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , вважаючи рішення місцевого суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом ТзОВ «Техноторг-Дон» підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково та відмовляючи у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за первісним позовом ТзОВ «Техноторг-Дон» не припиняв свою господарську діяльність на не окупованій частині України, а тому порушив умови укладеного договору, за що повиненя нести матеріальну відповідальність передбачену цим правочином та відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну тривалим невиконанням договору.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Встановлено, що 17 лютого 2022 року між позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 та ТзОВ «Техноторг-Дон» укладено договір купівлі-продажу № 43/320 385, за умовами якого продавець ТзОВ «Техноторг-Дон» зобов`язувався передати у власність покупцю ОСОБА_1 трактор «Беларус 82,1» вартістю 565000 грн з ПДВ, а покупець, у порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язувався прийняти й оплатити товар у сумі, що дорівнює 70 % від загальної вартості товару протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору, а решту суми, що дорівнює 30 % від загальної вартості товару, протягом 90 календарних днів з моменту підписання цього договору. З копій квитанцій № 37193801 від 17 лютого 2022 року на суму 390000 грн. та №37533039 від 15 квітня 2022 року на суму 175000 грн вбачається, що покупець ОСОБА_1 свої зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару виконав належним чином і у встановлений договором купівлі-продажу строк.

Крім того встановлено, що згідно п.п. 3.1.1, 3.2.1 зазначеного вище договору купівлі-продажу продавець зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах самовивозу зі складу продавця за адресою: АДРЕСА_1 , протягом десяти робочих днів з моменту сплати покупцем загальної вартості товару.

Покупець зобов`язаний одержати товар у продавця в строк, передбачений договором, та відповідно до умов поставки, які зазначені у п. 3.1.1 цього договору.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 зазначеного договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань (окрім грошових) за цим договором, якщо воно є наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Сторони домовились про те, що форс-мажорними обставинами згідно цього договору вважаються обставини, визначені ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України». Такі обставини повинні бути підтверджені відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати або її регіонального відділення.

Строк виконання зобов`язань за даним договором зупиняється на строк, протягом якого діяли обставини непереборної сили, а також наслідки, викликані такими обставинами.

Якщо неможливість повного або часткового виконання зобов`язань сторонами буде існувати понад 30 (тридцять) календарних днів, то сторони мають право ініціювати припинення дії цього договору.

Як вбачається з листа від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 адресованого всім кого це стосується, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також з відомостей розміщених на офіційному сайті Торгово-промислової палати України за веб адресою https://ucci.org.ua/naivazhlivishe/contacts-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin слідує, що Торгово-промислова палата України, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28 лютого 2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Наявним в матеріалах справи сертифікатом № 4800-22-0979 від 29 вересня 2022 року, виданим Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області на звернення ТзОВ «Техноторг-Дон» підтверджено ту обставину, що неможливість виконання товариством умов договору про передачу товару ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу є наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що настали 24 лютого 2022 року і надалі тривають.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2022 року № 309, смт. Мала Данилівка Малоданилівської селищної територіальної громади Харківського району, Харківської області перебувала у тимчасовій окупації з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року.

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов`язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 04 жовтня 2022 у справі № 927/25/21 зазначив, що у пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 913/20/21, від 21 грудня 2021 року у справі № 905/1252/16.

Згідно із статті 14-1Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами. (п.44 Постанови ВС від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20).

У свою чергу Верховний Суд у своїй Постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

Враховуючи наведені норми матеріального права та встановлені і підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, обставини, а саме те, що населений пункт, у якому згідно договору купівлі-продажу має відбутись поставка і передання покупцеві товару, був тимчасово окупованим та надалі перебуває під постійними обстрілами, і дана обставина Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області визнана форс-мжорною, зміни у пункт договору, що регулює поставку і передання товару, сторонами спору не внесені, колегія суддів дійшла висновку, що мають місце обставини непереборної сили, на строк дії яких строк виконання зобов`язань сторонами спору за договором зупиняється.

Що у свою чергу дає підстави для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, зокрема і також зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договору продавцем в частині передання товару покупцю у місці визначеному договором.

Отже, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції, що відповідач за первісним позовом ТзОВ «Техноторг-Дон» порушив умови договору купівлі-продажу, за що повинен нести передбачену цим договором матеріальну відповідальність є передчасним і спростовується наведеними вище доказами.

Необґрунтованими є твердження місцевого суду про заподіяння тривалим невиконання договору моральної шкоди позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 .

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як у договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом. Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

В свою чергу статтею 611 ЦК України передбачено, що відшкодування моральної шкоди, у разі порушення зобов`язання, можливе лише у випадку, коли це встановлено у самому договорі або законом.

Наведені твердження цілком узгоджуються з правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64 цс 19), де вказано, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом».

Таким чином, рішення судом першої інстанції про задоволення первісного позову частково та стягненні судових витрат з ТзОВ «Техноторг-Дон» на користь держави не є законним і не відповідає вимогам матеріального права, а тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ «Техноторг-Дон».

Вирішуючи зустрічний позов ТзОВ «Техноторг-Дон» та відмовляючи у його задоволенні, суд першої інстанції вважав вимогу товариства про розірвання договору із-за неможливості виконання зобов`язання про передання товару покупцю в строк до тридцяти календарних днів необґрунтованою.

Такий висновок є правильним.

Згідно п. п. 6.4, 8.2, 8.3.2 договору купівлі продажу, укладеного між сторонами судового спору, якщо неможливість повного або часткового виконання зобов`язань сторонами буде існувати понад 30 (тридцять) календарних днів, то сторони мають право ініціювати припинення дії цього договору.

Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, внесення змін, доповнень до цього договору або його розірвання здійснюються тільки за окремою письмовою домовленістю сторін.

Даний договір припиняє свою дію у разі його розірвання за згодою сторін.

Зі змісту наведених пунктів договору слідує, що у випадку неможливості виконання сторонами зобов`язань за цим договором, вони вправі ініціювати припинення його дії шляхом розірвання лише за їх спільною згодою.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ТзОВ «Техноторг-Дон» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та прийняв законне рішення.

Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи із принципу співмірності та пропорційності, колегія суддів вважає за необхідне, стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5043 грн 85 коп

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» задовольнити частково.

Рішення Шацького районного суду Волинської області від 02 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» про захист прав споживача відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Додаткове рішення Шацького районного суду Волинської області від 16 лютого 2023 року про стягнення судового збору в дохід держави скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» 5043 (п`ять тисяч сорок три) грн 85 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді