Постанова

від 14.06.2023 по справі 161/14664/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/14664/22 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/543/23 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Сіа Брок» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2023 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року Приватне підприємство (далі - ПП) «Сіа Брок» звернулося в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтовані тим, що 06 листопада 2021 року з вини відповідачки ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений належний на праві власності ПП «Сіа Брок» автомобіль марки «Peugeot 508» державний номерний знак НОМЕР_1 . За результатами огляду пошкоджень пошкодженого автомобіля ТзОВ «МТВ» встановлено вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 255391 грн, в тому ж числі ПДВ - 42565,17 грн. Відповідно до рахунку-фактури № 2660 від 17 листопада 2021 року ТзОВ «МТВ» (офіційний салон автомобілів Peugeot у місті Рівне) вартість деталей та ремонту пошкодженого автомобіля складає 212825,83 грн без ПДВ.

Позивач також зазначав, що згідно з висновком автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Peugeot 508» з урахуванням зносу складових складає 119049,09 грн, з яких 10480 грн - вартість ремонтно-відновлювальних робіт; 13356,22 грн - вартість необхідних для ремонту матеріалів та 95212,87 грн - вартість нових складників, необхідних для заміни під час ремонту з врахуванням зносу. Також було встановлено, що вартість нових складників, необхідних для заміни під час ремонту без врахування зносу складає 216392,89 грн, значення втрати товарної вартості досліджуваного автомобіля складає 11019,14 грн.

Станом на 24 жовтня 2022 року пошкоджений автомобіль був відремонтований на загальну суму 203431 грн, з яких 36153 грн - вартість ремонтно-відновлювальних робіт та необхідних матеріалів; 167278 грн - вартість нових складників, необхідних для заміни під час ремонту. Встановлений висновком експерта знос складників пошкодженого автомобіля складає 56 відсотків. Відповідно вартість фактично використаних при ремонті нових складників, необхідних для заміни під час ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу, складає 73602,32 грн, а сума зносу складає 93675,68 грн.

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/9899351 від 26 березня 2021 року транспортний засіб, яким на час ДТП керувала відповідачка ОСОБА_1 , застрахований у ПАТ «Страхова група ТАС», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначений у розмірі 130000 грн, яка покриває вартість оплачених ремонтно-відновлювальних робіт і необхідних матеріалів у розмірі 36153 грн, а також вартість фактично використаних при ремонті нових складників, необхідних для заміни під час ремонту з врахуванням зносу у розмірі 73602,32 грн.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 зобов`язана сплатити йому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а тому просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 у свою користь 104050,85 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрати за проведення експертизи у розмірі 4290,25 грн та судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2023 року у цій справі позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ПП «Сіа Брок» 93675,68 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 4290,25 грн понесених витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2023 року у цій справі ухвалено стягнути з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача ПП «Сіа Брок» витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Не погоджуючись із постановленими судовими рішеннями, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду і додаткове рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ПП «Сіа Брок» вважає, що рішення суду і додаткове рішення суду ухвалені з дотримання вимог закону, а тому просив апеляційну скаргу відповідачки залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду і додаткове рішення суду у цій справі слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями частин 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1частини 1 статті 1188 ЦК України).

Судом за матеріалами справи встановлено, що 06 листопада 2021 року у місті Луцьку на перехресті вулиць Шопена та Чернишевського з вини водія ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем марки «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений належний позивачу ПП «Сіа Брок» автомобіль марки «Peugeot 508» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також пасажирський автобус марки «БАЗ А07909».

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн (а. с. 6-7).

На час ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «Страхова група ТАС», що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 9899351 (а. с. 29).

Згідно з цим Полісом страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 130000 грн, розмір франшизи - 00 грн.

Відповідно до статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров?ю, майну третьої особи.

Тобто відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує розмір відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов?язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров?я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом в момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У пункті 9 своєї постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіль), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплачених страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

При цьому судом встановлено, що згідно з висновком автотоварознавчого дослідження № 062 від 09 лютого 2022 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Peugeot 508», державний номерний знак НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 119049,09 грн, коефіцієнт фізичного зносу - 0,56, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Peugeot 508» державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті ДТП складає 130068,23 грн (а. с. 38-52).

Висновком автотоварознавчого дослідження також встановлено, що вартість деталей, які підлягають заміні (без врахування коефіцієнту фізичного зносу) складає 216392,89 грн, значення втрати товарної вартості досліджуваного автомобіля складає 11019,14 грн.

Судом, крім того, встановлено, що станом на 24 жовтня 2022 року пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль марки «Peugeot 508» державний номерний знак НОМЕР_1 було відремонтовано. Вартість ремонту складає 203431 грн, з яких 36153 грн - вартість ремонтно-відновлювальних робіт та необхідних матеріалів; 167278 грн - вартість нових деталей, що підлягають заміні.

Установивши, що вартість майнового збитку, завданого позивачу ПП «Сіа Брок» пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідачки ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з відповідачки ОСОБА_1 як з винної особи в користь позивача ПП «Сіа Брок» слід стягнути різницю між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням.

Колегія суддів також погоджується з висновками місцевого суду про стягнення з відповідачки в користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

За положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, а тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. При цьому матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

До своєї заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачки в користь позивача понесених витрат на правову допомогу представник позивача додав договір про надання правої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 14 березня 2023 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 12000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката до 3000 грн з урахуванням складності справи і виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки в користь позивача 3000 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність рішення суду першої інстанції та на правильність додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що рішення суду і додаткове рішення суду постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 394 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2023 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді