Постанова

від 13.06.2023 по справі 757/9718/22-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 757/9718/22-цПровадження № 22-ц/821/549/23Категорія: 304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: керівник Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» та директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди» Деренюк Юрій Миколайович

відповідачі: Міністерство юстиції України, Фермерське господарство «Хорста», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкасив режимі відеоконференції апеляційні скарги представника Міністерства юстиції України - Назаренко Марти Олександрівни та представника Фермерського господарства «Хорста» - адвоката Стамбули Віталія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року (ухваленого під головуванням судді Гудзенко В.Л. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст рішення складено 16 лютого 2023 року) у справі за позовом керівника СВК «Черповоди» та директора ТОВ «Черповоди» - Деренюка Юрія Миколайовича до Міністерства юстиції України, Фермерського господарства «Хорста», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання незаконним наказу Міністерства юстиції України, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень -,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

29 березня 2022 року через засоби поштового зв`язку керівник СВК «Черповоди» та директор ТОВ «Черповоди» - Деренюк Ю.М. звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України, Фермерського господарства «Хорста», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання незаконним наказу Міністерства юстиції України, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачами - фізичними особами та СВК «Черповоди» були укладені договори оренди земельних ділянок.

Також договори оренди земельних ділянок були укладені між ОСОБА_16 , спадкодавцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ТОВ «Черповоди».

Вказані договори є чинними, їх строк дії не закінчився, вимог про розірвання договорів позивач не отримував. Договори також не були розірвані у судовому порядку, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

У 2016, 2017, 2019 роках позивачі здійснили державну реєстрацію права оренди СВК «Черповоди» та ТОВ «Черповоди» земельних ділянок на підставі укладених договорів, користувалися земельними ділянками та сплачували орендну плату.

25.03.2019 адвокат Стамбула В. М., від імені відповідачів - фізичних осіб, подав у Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора. Скарга мотивована тим, що договори оренди землі відповідачі з СВК «Черповоди» нібито не підписували.

Позивачі вказують, що комісія скаргу розглянула і ухвалила Висновок від 01.04.2019, яким рекомендувала скаргу задовольнити та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок відповідачів-фізичних осіб.

На підставі вказаного Висновку Комісії Міністерством юстиції України був виданий наказ №1047/5 від 03.04.2019 про скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, що прийняті приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, що прийняте державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Черкаської області Кравець Г.В.

В подальшому, земельні ділянки, які до видання оскаржуваного наказу перебували в оренді у позивачів, відповідачі передали в оренду ФГ «Хорста».

Позивачі вважають Висновок комісії необґрунтованим, а оскаржуваний наказ незаконним.

Зокрема, посилаються на те, що Комісія розглянула скаргу поза межами 60-ти денного строку, встановленого ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивачі вказують, що вони сплачували відповідачам-фізичним особам передбачену договорами орендну плату за користування земельними ділянками. Претензій щодо розмірів орендної плати та строку її виплати від відповідачів, не отримували. Факт користування позивачем земельними ділянками відповідачі визнавали, вимог щодо повернення, усунення перешкод у користуванні, тощо СВК «Черповоди» не висловлювали.

Крім того, позивачі зазначають, що Комісія не повідомила ні СВК «Черповоди», ні ТОВ «Черповоди» про розгляд скарги, не надала СВК «Черповоди» копію скарги за два дні до розгляду скарги, чим порушила вимоги п. 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації та право СВК «Черповоди» на захист.

04.04.2019 державний реєстратор виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолап В. І. прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди ФГ «Хорста» земельних ділянок відповідачів - фізичних осіб.

Вважають, що договори оренди землі, укладені ФГ «Хорста» з фізичними особами- відповідачами є недійсними. Оскільки оспорювані договори є недійсними, право оренди на їх підставі не виникає і відповідно не підлягає державній реєстрації.

Зазначене є підставою для скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ФГ «Хорста» на земельні ділянки, право оренди яких раніше набули СВК «Черповоди» та ТОВ «Черповоди».

З урахуванням вищенаведеного, керівник СВК «Черповоди» та директор ТОВ «Черповоди» - Деренюк Ю.М. просить суд постановити рішення, яким визнати незаконним наказ Міністерства юстиції України №1047/5 від 03.04.2019;

відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право оренди СВК «Черповоди земельної ділянки:

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0238, власницею якої є ОСОБА_3 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0356, власником якої є ОСОБА_4 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0235, власницею якої є ОСОБА_5 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0239, власницею якої є ОСОБА_5 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0453, власницею якої є ОСОБА_6 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0454, власницею якої є ОСОБА_6 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0493, власником якої є ОСОБА_7 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:4453, власником якої є ОСОБА_7 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0494, власницею якої є ОСОБА_8 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0420, власницею якої є ОСОБА_9 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0345, власником якої є ОСОБА_10 ,

з кадастровим номером 7124389200:03:000:0143, власником якої є ОСОБА_11 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0202, власником якої є ОСОБА_12 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0214, власником якої є ОСОБА_12 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0418, власником якої є ОСОБА_13 ,

з кадастровим номером 7124384800:02:000:0450, власницею якої є ОСОБА_14 ;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки: з кадастровим номером 7124389200:02:000:0238 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_3 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0356 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_17 , правонаступником якого є ОСОБА_4 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0235 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_5 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0239 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_5 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0453 від 30.12.2016 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_6 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0454 від 30.12.2016 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_6 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0493 від 26.10.2015між ФГ «Хорста» та ОСОБА_7 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:4453 від 26.10.2015 між ФГ«Хорста» та ОСОБА_7 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0494 від 26.10.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_8 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0420 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_9 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0345 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_10 ,

з кадастровим номером 7124389200:03:000:0143 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_11 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0202 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_18 , правонаступником якої є ОСОБА_12 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0214 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_18 , правонаступником якої є ОСОБА_12 ,

з кадастровим номером 7124389200:02:000:0418 від 18.09.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_13 ,

з кадастровим номером 7124384800:02:000:0450 від 30.12.2015 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_14 ;

скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа В.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: з індексним номером 46303080 від 04.04.2019, з індексним номером 46303998 від 04.04.2019, з індексним номером 46303802 від 04.04.2019, з індексним номером 46305501 від 04.04.2019, з індексним номером 46305845 від 04.04.2019, з індексним номером 46305215 від 04.04.2019, з індексним номером 46303580 від 04.04.2019, з індексним номером 46303330 від 04.04.2019, з індексним номером 46309800 від 04.04.2019, з індексним номером 46307390 від 04.04.2019, з індексним номером 46304697 від 04.04.2019, з індексним номером 46304404 від 04.04.2019, з індексним номером 46308244 від 04.04.2019, з індексним номером 46307881 від 04.04.2019, з індексним номером 46309122 від 04.04.2019, з індексним номером 46311708 від 04.04.2019;

відновити у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про право оренди ТОВ «Черповоди» земельної ділянки з кадастровим номером 7124389200:02:000:0233, власником якої є ОСОБА_1 , з кадастровим номером 7124389200:02:000:0436, власницею якої є ОСОБА_2 ;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки: з кадастровим номером 7124389200:02:000:0233 від 14.02.2019 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_1 , з кадастровим номером 7124389200:02:000:0436 від 22.01.2014 між ФГ «Хорста» та ОСОБА_2 ;

скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапа Віктора Івановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: з індексним номером 46304961 від 04.04.2019; з індексним номером 46310277 від 04.04.2019.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року позов - задоволено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що проаналізувавши норми Порядку, суд дійшов висновку про те, що чинне законодавство передбачає обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, що зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду в один із встановлених Порядком способів, проте, за висновками суду, Міністерством юстиції не було належним чином повідомлено позивачів та не було вручено копію скарги з додатками в передбачених порядком способів.

Також судом зазначено, що Комісія при розгляді скарги представника відповідачів - фізичних осіб не звернула увагу, що жоден з скаржників не надав до поданої скарги доказів недійсності чи не укладення зазначених договорів, а у своєму висновку питання пропуску встановленого п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строку взагалі не вирішила.

Видавши на підставі зазначеного висновку Комісії оспорюваний наказ, Міністерство юстиції України також не звернуло уваги, що порушення встановленого строку у відповідності до п. 8 ч. 8 цього ж Закону є підставою до відмови в задоволенні скарги.

Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення та подачі, неподання доказів порушення внаслідок прийняття державним реєстратором рішень її прав, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

Встановивши, що відповідачі (фізичні особи) звернулися зі скаргою про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки із пропуском встановленого строку, суд дійшов висновку про те, що подана скарга не відповідала вимогам статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд також зазначив, що порушення Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації порядку розгляду скарги, що стало підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України в судовому порядку, не означає, що суд погоджується/не погоджується /із правомірністю дій державного реєстратора під час здійснення спільних реєстраційних дій, після по суті виявлених порушень у діях державного реєстратора. Можливість у такій перевірці може виникнути, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що Комісією дотримано процедури розгляду скарги, однак запитувач не погоджується з виявленими порушеннями по суті та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1047/5 від 03.04.2019.

Щодо договорів оренди, то суд зазначив, що одна і та сама земельна ділянка не може бути об`єктом оренди двох договорів, укладених з різними орендарями, та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря).

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Судом зазначено, що звернення із цим позовом до суду зумовлено необхідністю захисту права оренди на об`єкти нерухомого майна та відповідно відновлення у Державному реєстрі відомостей про це майно до попереднього стану.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

В апеляційній скарзі, поданій 15 березня 2023 року, Міністерство юстиції України, вважаючи оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга МЮУ, зокрема, мотивована тим, що пунктом 10 Порядку №1128 передбачено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті про час і місце розгляду скарги в один із передбачених Порядком способів, зокрема, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Отже, суб`єкт розгляду скарги може застосовувати один із способів, зазначених у вказаній нормі, а черговість використання кожного конкретного способу визначається суб`єктом розгляду скарги в залежності від конкретних обставин та наявної у нього інформації.

Вказує, що на виконання п. 10 Порядку № 1128 на офіційному веб-сайті Мін`юсту у розділі «Оголошення про засідання Комісії МЮУ з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 01.04.2019» розміщено оголошення про проведення 01.04.2019 о 15:30 засідання Комісії.

Крім того, на виконання п.11 Порядку Міністерством юстиції України на адреси суб`єкта оскарження та зацікавлених осіб було направлено листи від 28.03.2019, повідомлено про отримання скарги та проінформовано, що повідомлення про розгляд скарги буде опубліковане в рубриці «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» за посиланням з офіційного сайту.

Представник МЮУ звертає увагу суду, що за відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці п. 9 Порядку, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів, надання письмових пояснень, проте, позивачі наданим правом не скористались.

Вважає помилковими висновки суду щодо того, що оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції, є неналежним доказом повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги ОСОБА_19 в інтересах відповідачів - фізичних осіб від 25.03.2019 у вищевказаний спосіб.

Висновки щодо цього викладені у постанові Верховного суду від 06.06.2018 у справі №804/2296/14, від 31.05.2021 у справі № 810/328/18 та у постанові Верховного Адміністративного Суду України від 12.12.2017 у справі № 826/1256/17.

Судом не взято до уваги вимоги п. 11 Порядку про надання копії скарги та доданих до неї документів особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, не пізніше ніж за два дні до розгляду скарги по суті, а не обов`язок суб`єкта розгляду скарги направляти вказані документи таким особам, як зазначено судом.

Скаржник вважає, що суб`єктом розгляду скарг дотримано вимоги п. 9, 10, 11 Порядку №1128 щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги та виконано обов`язок щодо своєчасного повідомлення позивача про розгляд скарги.

Також зазначає, що під час ухвалення рішення суд дійшов до помилкових висновків про те, що всупереч п. 8 ч. 8 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Комісія задовольняючи скаргу, порушила умови прийняття скарги, а саме прийняла скаргу до розгляду після закінчення встановленого законом строку для її подачі, оскільки відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора , суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до МЮ України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. При зверненні із скаргою до Комісії скаржниками повідомлено, що під час підготовки до здійснення сільськогосподарських робіт на належних їм земельних ділянках в період з 10.03.2019, останніми було помічено невідому сільськогосподарську техніку, при цьому, скаржниками вказано, що лише 15.03.2019 їм стало відомо з інформації з Державного реєстру, що у період з 2016-2017 роки було безпідставно та незаконно здійснено державну реєстрацію права оренди належних їм земельних ділянок.

Також зазначено, оскільки ОСОБА_20 було пропущено строк подачі скарги, тому Комісією їй було відмовлено у задоволенні скарги.

Крім того, представник МЮУ вказує, що Комісія перевіряє доводи і обставини, зазначені у скарзі, шляхом перевірки відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності може витребувати матеріали реєстраційної справи у суб`єкта реєстрації, тому твердження суду щодо можливості витребування додаткової інформації від інших органів не грунтуються на нормах чинного законодавства, знаходяться поза межами повноважень Комісії і не передбачені Порядком № 1128.

Із наведеного слідує, що у повноваження Комісії входить лише перевірка дотримання державним реєстратором процедури проведення реєстраційних дій, що і було здійснено Комісією під час розгляду скарги.

В апеляційній скарзі, поданій 20 березня 2023 року через засоби поштового зв`язку, ФГ «Хорста», вважаючи оскаржуване рішення прийнятим внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі .

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що відповідно до п. 10 Порядку № 1128 Міністерством юстиції України було належним чином повідомлено позивачів про розгляд скарги, не лише інформацією, викладеною на веб-сайті Мін`юсту, а і надісланням листів з копіями скарг та доданих до них матеріалів.

Відтак, висновок суду, що позивачі не були завчасно та належним чином повідомлені про розгляд скарги відповідачів є необґрунтованим та таким, що не підтверджується обставинами та матеріалами справи.

Щодо порушення 60-денного строку розгляду скарги , ФГ «Хорста» вказує, що суд дійшов висновку про те, що відповідачі знали про існування спірних рішень державного реєстратора, оскільки вони уклали договори оренди з позивачами, проте, судом не досліджено та не встановлено факт обізнаності відповідачів - фізичних осіб з існуванням рішень державних держреєстраторів, на які відповідачі подали скарги.

Крім того, відповідачі - фізичні особи не могли знати про прийняті державними реєстраторами рішення, оскільки вони не подавали документи на державну реєстрацію і до березня 2019 року не знали про існування спірних рішень державних реєстраторів щодо належних їм земельних ділянок.

Отже, висновок суду про те, що відповідачі - фізичні особи були обізнані про існування зареєстрованих за позивачами прав оренди, не відповідають фактичним обставинам даної справи.

Щодо відзиву на подані апеляційні скарги

Після оголошеної перерви в судове засідання, призначене на 13 червня 2023 року з`явився представник ТОВ «Черповоди» та СВК «Черповоди» - адвокат Симоненко Д.Є. та просив визнати поважними причини неподання відзиву на апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ФГ «Хорста» в строки, передбачені ст.360 ЦПК України, а також приєднати відзив до матеріалів даної цивільної справи. / При цьому, представником ТОВ «Черповоди» та СВК «Черповоди» - адвокатом Симоненко Д.Є. не було надано доказів направлення відзиву іншим учасникам судового розгляду./

З`ясувавши думку осіб, які подали апеляційні скарги, враховуючи вимоги закону, прийнявши до уваги, що копії апеляційних скарг були отримані СВК «Черповоди» та ТОВ «Черповоди» ще 5 квітня 2023 року, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, і які повинні були надати відзив не пізніше 15 квітня 2023 року, проте, правом на подачу відзиву в передбачені законом строки не скористалися, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в приєднанні відзиву до матеріалів справи.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_21 01.01.2016 (а.с.127 т.1), ОСОБА_17 05.01.2016 (а.с.11 т.2), ОСОБА_5 01.01.2016 (а.с.140, 154 т.1), ОСОБА_6 17.01.2017 (а.с.37,46 т.2), ОСОБА_7 10.11.2015 (а.с. 190, 203 т.1), ОСОБА_8 10.11.2015 (а.с.217 т.1), ОСОБА_9 01.02.2016 ( а.с.226 т.1), ОСОБА_10 20.12.2016 (а.с.19 т.2), ОСОБА_11 01.01.2016 ( а.с. 178 т.1), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 01.10.2015 ( а.с. 168 т.1), ОСОБА_14 01.01.2016 ( а.с. 118 т.1), ОСОБА_2 14.02.2014 ( а.с.1 т.2) уклали з СВК «Черповоди», договори оренди землі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_16 . Спадкодавець ОСОБА_16 15.11.2013 уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Черповоди» ( а.с.28 т.2).

Крім того, ОСОБА_18 , правонаступником якої є ОСОБА_12 , уклала 01.07.2016 договори оренди земельних ділянок з СВК «Черповоди» ( а.с.55, 64 т.2).

26.03.2019 року до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України було подано колективну скаргу адвоката Стамбули В.М., який діяв в інтересах ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та просив провести перевірку правомірності та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2017 № 33752609, від 01.11.2016 № 32141610, №32141516, від 05.01.2017 № 33349373, №33349372, від 17.09.2016 №31435981, №31436011, від 20.02.2017 № 33927712, від 08.02.2017 № 33752595, від 01.11.2016 № 32141511, №32141518, від 17.09.2016 № 31435999, від 24.09.2016 № 31549905, від 04.01.2017 № 33341978, від 17.09.2016 № 31436028, від 12.12.2016 № 32851009, від 18.11.2016 № 32419576, від 25.11.2016 № 32544614, прийняті приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентиною Петрівною, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про інше речове право ( право оренди) сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» (далі СВК «Черповоди») на земельні ділянки; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.06.2014 № 13604015, прийняте державним реєстратором Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області Сивачук Ксенією Сергіївною, на підставі яких до Державного реєстру прав внесено запис про інше речове право (право оренди) ОСОБА_22 на земельну ділянку; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2014 № 14617030, прийняте держаним реєстратором Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області Косолапом Віктором Івановичем, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про інше речове право (право оренди) ОСОБА_22 на земельну ділянку.

01.04.2019 на засіданні Комісії адвокатом Стамбулою В.М. було подано доповнення до скарги від 01.04.2019 з вимогою також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.05.2016 № 29733543, від 24.01.2019 № 45202073, від 29.03.2019 № 46212409.

Відповідно до Висновку Комісії від 01 квітня 2019 року, скаргу ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 від 25.03.2019 з доповненнями до неї від 01.04.2019 задоволено частково; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2017 №33752609, від 01.11.2016 №№ 32141610, 32141516, від 05.01.2017 №№ 33349373, 33349372, від 17.09.2016 №№ 31435981, 31436011, від 20.02.2017 № 33927712, від 08.02.2017 № 33752595, від 01.11.2016 №№ 32141511, 32141518, від 17.09.2016 № 31435999, від 24.09.2016 № 31549905, від 04.01.2017 № 33341978, від 17.09.2016 № 31436028, від 12.12.2016 № 32851009, від 18.11.2016 №32419576, від 25.11.2016 № 32544614, від 24.05.2016 № 29733543, прийняті приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П.; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2019 № 45202073, прийняте державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори Черкаської області Кравець Г.В. В частині задоволення інших вимог - відмовлено.

03.04.2019 за результатами розгляду колективної скарги адвоката Стамбули В.М. в інтересах ОСОБА_14 та інших фізичних осіб від 26.03.2019, в порядку статті 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Мін`юстом було прийнято рішення у формі Наказу №1047/5, зокрема, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2017 № 33752609, від 01.11.2016 №№ 32141610, 32141516, від 05.01.2017 №№ 33349373, 33349372, від 17.09.2016 №№ 31435981, 31436011, від 20.02.2017 № 33927712, від 08.02.2017 № 33752595, від 01.11.2016 №№ 32141511, 32141518, від 17.09.2016 № 31435999, від 24.09.2016 № 31549905, від 04.01.2017 № 33341978, від 17.09.2016 № 31436028, від 12.12.2016 № 32851009, від 18.11.2016 №32419576, від 25.11.2016 № 32544614, від 24.05.2016 № 29733543, прийняті приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П.; про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2019 № 45202073, прийняте державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори Черкаської області Кравець Г.В.; в частині задоволення інших вимог відмовлено.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданих апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його правомірність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа визначає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

У пункті 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У пункті 12 цього ж Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яких було належно повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Способи повідомлення визначені у пункті 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один із таких способів:

-телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

-шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

-засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Цей Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення, але презюмує, що воно повинно містити інформацію, щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

У Законі «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» і Порядку № 1128 врегульовано правила щодо строків подання скарги, які достатні для того, щоб сторони реєстраційних відносин могли оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів оскарження, а також стосовно кола осіб, які вправі подати скарги, форми і змісту скарги та її обґрунтування, встановленого Урядом України порядку розгляду скарги.

Порядок № 1128 спрямований на врегулювання суспільних відносин щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами, визначає конкретну поведінку учасників цих відносин, передбачає усвідомлення учасниками права своїх прав та обов`язків та здійснення Міністерством юстиції України дій на дотримання встановленої процедури розгляду скарги.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що Міністерство юстиції України повинно обрати і дотримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Відповідно обрати такі форми повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин висловити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку № 1128 слово «обов`язково» для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на запрошення скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість брати участь у засіданні з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року по справі № 640/18150/19 зроблено висновок, що чинне законодавство передбачає обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів.

Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням, оскільки обов`язковість здійснення такого повідомлення передбачена чинним законодавством, та суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування суб`єкта оскарження та зацікавлених осіб про розгляд скарги, а має забезпечити їм реальну можливість брати участь у засіданні, надати пояснення (див. постанову Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 826/3442/17).

Неприбуття лише належно повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належно не повідомили, тоді це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Коли в результаті рішення органу державної влади може відбутися втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитися, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 640/17492/20 (провадження № К/9901/5501/21). Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява 29979/04) в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».

Таким чином, саме на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що позивачі СВК «Черповоди» та ТОВ «Черповоди» не повідомлялись про розгляд скарги, не брали участі у її розгляді , матеріали скарги та додані до неї документи позивачам не надсилались, що свідчить про неналежне дотримання МЮУ вимог закону щодо повідомлення всіх зацікавлених осіб про час та місце розгляду скарги.

Разом з тим, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки останній не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2019 за результатами розгляду колективної скарги адвоката Стамбули В.М. в інтересах ОСОБА_14 та інших фізичних осіб від 25.03.2019, в порядку статті 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Мін`юстом було прийнято рішення у формі Наказу №1047/5, зокрема, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2017 № 33752609, від 01.11.2016 №№ 32141610, 32141516, від 05.01.2017 №№ 33349373, 33349372, від 17.09.2016 №№ 31435981, 31436011, від 20.02.2017 № 33927712, від 08.02.2017 № 33752595, від 01.11.2016 №№ 32141511, 32141518, від 17.09.2016 № 31435999, від 24.09.2016 № 31549905, від 04.01.2017 № 33341978, від 17.09.2016 № 31436028, від 12.12.2016 № 32851009, від 18.11.2016 №32419576, від 25.11.2016 № 32544614, від 24.05.2016 № 29733543, прийняті приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П.; про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2019 № 45202073, прийняте державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори Черкаської області Кравець Г.В.; в частині задоволення інших вимог відмовлено, про що зокрема СВК «Черповоди» було повідомлено листом Міністерства юстиції України від 03.04.2019 року за 10/10360-33-19 (том, 3, а с. 164).

Крім того, в матеріалах справи наявні листи Міністерства юстиції України, адресовані зацікавленим особам у розгляді вищевказаної скарги, в тому числі, і СВК «Черповоди», з яких вбачається, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, буде опубліковано в рубриці «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» рубрики «Послуги» на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register)за посиланням з офіційного сайту Мін`юсту (https://minjust.gov.ua/), наведене не спростовується матеріалами справи (том 2, а.с. 235 зворот- 239).

На виконання пункту 10 Порядку №1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України у розділі «Оголошення про засідання комісії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 01 квітня 2019 року» розміщено оголошення про проведення 01 квітня 2019 року о 15:30 год засідання Комісії з розгляду скарги ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_14 та інших фізичних осіб від 25.03.2019 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2019 року за №10360-33-19.

Як вбачається зі змісту оголошення, воно містить необхідну інформацію, яка дозволяє: ідентифікувати особу, яка викликається, відомості про скаржника, тип об`єкта нерухомого майна, адресу, суб`єкта оскарження та перелік заінтересованих сторін.

Апеляційним судом також встановлено, що на виконання пункту 11 Порядку №1128 копію скарги адвоката Стамбули В.М. від 25.03.2019 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації листом від 28 березня 2019 року №5/10360-33-19 було направлено СВК «Черповоди» (том 2, а.с. 236).

Факт отримання листа від 28 березня 2019 року №5/10360-33-19 не спростовано позивачем в ході судового розгляду, що на переконання колегії суддів, свідчить про його обізнаність як про наявність скарги, так і про проведення розгляду цієї скарги.

У контексті наведених норм п. 10 Порядку№ 1128 Комісію наділено альтернативою при обранні способу повідомлення осіб про розгляд скарги по суті, а тому твердження позивача стосовно того, що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту не може вважатись належним запрошенням суб`єктів оскарження, є помилковим.

Викладеного вище суд першої інстанції в достатній мірі не врахував та дійшов хибного висновку про те, що оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України є неналежним доказом повідомлення про розгляд скарги ОСОБА_19 , поданої в інтересах фізичних осіб від 25 березня 2019 року.

Відповідно до пункту 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Колегія суддів приходить до висновку, що Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації враховано вимоги пункту 10, 11 Порядку, позивач був належним чином повідомлений про день розгляду скарги, мав змогу ознайомитися зі змістом останньої та надати відповідні пояснення (заперечення), втім, користуючись своїми правами на власний розсуд, подачею відповідних пояснень не скористався, що, за викладених обставин, не призвело до порушення права позивачів на справедливий розгляд скарги, в якій вони є заінтересованими особами.

Про те, що комісією було належним чином повідомлено в передбачений Порядком спосіб всіх зацікавлених осіб про розгляд скарги та надано термін, достатній для надання відповідних пояснень свідчить той факт, що декілька зацікавлених осіб, зокрема, приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П., ОСОБА_22 , в інтересах якої діяв ОСОБА_23 , отримали вказане повідомлення та скористалися наданим їм правом щодо надання пояснень по суті скарги.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суб`єктом розгляду скарги дотримано Порядок №1128 щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг щодо дотримання строків подання скарги адвокатом Стамбулою В.М. в інтересах фізичних осіб 25.03.2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення Комісією ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема те, що Комісія прийняла до розгляду скаргу після закінчення встановленого законом строку для її подачі.

З наявної в матеріалах справи скарги вбачається, що скаржниками повідомлено Комісію про те, що фізичні особи дізнались про порушення свого права лише 15 березня 2019 року фактично під час моніторингу інформації в Державному реєстрі речових прав, з якої стало відомо, що приватним нотаріусом Шелудько В.П. було незаконно здійснено державну реєстрацію права оренди належних їх земельних ділянок.

Факт встановлення зазначеної інформації саме в період з 15 по 24 березня 2019 року підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, які наявні в матеріалах справи та були долучені до скарги (том 2).

Встановивши факт реєстрації, представник фізичних осіб - адвокат Стамбула В.М. 25.03.2019 року звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державних реєстраторів (том 2, а.с. 142-147).

Таким чином, скаржники впродовж періоду часу з моменту проведення відповідних реєстраційних дій і до отримання відповідних Інформаційних довідок не знали про прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора.

Отже, дослідивши викладені обставини справи, апеляційний суд вважає, що скаржники звернулись зі скаргою на рішення державних реєстраторів в межах строку оскарження (протягом 60 календарних днів з моменту коли особа дізналась про порушене право), про що було зазначено в самій скарзі та підтверджено інформаційними довідками, сформованими у період з 15.03.2019 року по 24.03.2019 року (том 2).

Всупереч встановленим обставинам даної справи, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про сплив строку зі зверненням до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою.

Водночас, колегія суддів враховує, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

В постанові Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі № 825/2328/16, суд касаційної інстанції зазначив про таке.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації; внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 813/1790/18.

За змістом Висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. в інтересах ОСОБА_14 та інших фізичних осіб від 25.03.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.2019 року за №10360-33-19 від 01 квітня 2019 року встановлено наступне.

Приватним нотаріусом Шелудько В.П. під час прийняття нею оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у період з 2016 по 2017 роки, в порушення статей 10, 18, 22, 23, 24, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12,14, 57 Порядку №1127 належним чином не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду таких заяв, не перевірено підстав для відмови в державній реєстрації прав, оскільки в доданих до заяв документах містились підчищення. Також приватним нотаріусом Шелудько В.П. не було перевірено інформацію з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність/ прав оренди щодо земельних ділянок до 2013 року.

З огляду на вищевикладене, оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2017 № 33752609, від 01.11.2016 № 32141610, 32141516, від 05.01.2017 №33349373, 33349372, від 17.09.2016 №31435981, 31436011, від 20.02.2017 №33927712, від 08.02.2017 № 33752595, від 01.11.2016 № 32141511, 32141518, від 17.09.2016 №31435999, від 24.09.2016 №31549905, від 04.01.2017 №33341978, від 17.09.2016 №31435999, від 24.09.2016 № 31549905, від 04.01.2017 №33341978, від 17.09.2016 № 31436028, від 12.12.2016 № 32851009, від 18.11.2016 №32419576, від 25.11.2016 №32544614 підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Матеріали справи не містять доказів на спростування Висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. в інтересах ОСОБА_14 та інших фізичних осіб від 25.03.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.2019 року за №10360-33-19.

Позивач не довів, що вказані дії державного реєстратора були правомірними, а Комісія, розглянувши скаргу по суті, не мала підстав для її задоволення.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що внаслідок процедурного порушення акт (наказ Міністерства юстиції України від 03 квітня 2019 року № 1047/5, який видано на підставі Висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги адвоката Стамбули В.М. в інтересах ОСОБА_14 та інших фізичних осіб від 25.03.2019 №10360-33-19), суперечитиме закону, або допущене порушення вплинуло на зміст даного акта.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про законність наказу Міністерства юстиції України №1047/5 від 03.04.2019, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та, як наслідок, порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що подані представником Міністерства юстиції України - Назаренко Мартою Олександрівною та представником Фермерського господарства «Хорста» - адвокатом Стамбулою В.М. апеляційні скарги підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог керівника СВК «Черповоди» та директора ТОВ «Черповоди» - Деренюка Ю.М.

Ухвалюючи нове рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції враховує , що хоча рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про право оренди земельних ділянок особами, які подали апеляційні скарги не оскаржувалось, втім такі вимоги є похідними від вимоги про скасування Наказу, а тому в їх задоволенні належить також відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий судовий розгляд, зміню рішення або ухвалює нове, це суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції, судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг необхідно покласти на позивачів у рівних частинах та стягнути з СВК «Черповоди» на користь Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 1860,75 грн. та на користь ФГ «Хорста» у розмірі 35354,25 грн., а також тягнути з ТОВ «Черповоди» на користь Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 1860,75 грн. та на користь ФГ «Хорста» у розмірі 35354,25 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги представника Міністерства юстиції України - Назаренко Марти Олександрівни та представника Фермерського господарства «Хорста» - адвоката Стамбули Віталія Михайловича - задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року - скасувати та постановити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог керівника СВК «Черповоди» та директора ТОВ «Черповоди» - Деренюка Юрія Миколайовича до Міністерства юстиції України, Фермерського господарства «Хорста», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання незаконним наказу Міністерства юстиції України, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» (код ЄДРПОУ 05533310) на користь Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1860,75 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди» (код ЄДРПОУ 36781270) на користь Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1860,75 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» (код ЄДРПОУ 05533310) на користь Фермерського господарства «Хорста» (код ЄДРПОУ 31883579) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 35354,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди» (код ЄДРПОУ 36781270) на користь Фермерського господарства «Хорста» (код ЄДРПОУ 31883579) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 35354,25 грн

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко

/повний текст постанови суду виготовлений 14 червня 2023 року/