Постанова

від 07.06.2023 по справі 520/1515/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 р.Справа № 520/1515/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

представник відповідача - Гвоздецька О.М.

представник позивача Киричко Л.С.

позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 23.03.23 по справі № 520/1515/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції України в Харківській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2022 року № 751 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області" у частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту - неутримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 (0182724) у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.12.2022 року № 631 о/с "По особовому складу" в частині звільнення сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області з 30.12.2022 року, ОСОБА_1 (0182724) за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області з 31.12.2022 року;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області з 31.12.2022 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській Харківської області, області (код ЄДРПОУ 40108599, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Ярославська, 1/29, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 , суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2022 року по день постанови судового рішення по справі, без урахування обов`язкових податків та зборів;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, без урахування обов`язкових податків та зборів;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській Харківської області, області (код ЄДРПОУ 40108599, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Ярославська, 1/29, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 , суму судових витрат, що складається з судового збору у розмірі 805,30 грн. та 805,30 грн. Всього - 1610,60 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що із змісту Наказу від 29 грудня 2022 р. № 751 випливає, що ОСОБА_1 поставлено в вину не вчинення певних дій у стані наркотичного сп`яніння, а лише перебування в громадському місці в стані наркотичного сп`яніння.

Надаючи правову оцінку таким діям, суд не врахував, а повинен був врахувати те, що поліцейському заборонено перебувати в стані сп`яніння лише під час несення служби (виконання службових обов`язків). Зокрема відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України «під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння».

Однак відповідач ГУНП в Харківській області безпідставно не вказав і не врахував в Наказі від 29 грудня 2022 р. № 751 при прийнятті рішення про звільнення зі служби ОСОБА_1 , що останній перебував біля будинку АДРЕСА_2 «поза службою після добового чергування».

Таким чином, перебування поліцейського в стані сп`яніння може виступати самодостатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення лише за умови, що він перебував в такому стані під час несення служби (виконання службових обов`язків). У таких випадках має місце порушення поліцейським заборони, передбаченої п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У даній справі стан сп`яніння не може сам по собі виступати підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , згідно доповідної записки від 21.12.2022 р. та висновку службового розслідування від 28.12.2022 р., перебував поза службою після добового чергування.

Це означає, що для застосування п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України недостатньо встановлення факту сп`яніння поліцейського, а обов`язковим є встановлення факту вчинення ним певних дій, що підривають авторитет поліції. У Наказі від 29 грудня 2022 р. № 751 повністю відсутні фактичні дані про дії ОСОБА_1 , що підривають авторитет поліції.

Навпаки в матеріалах справи містяться докази відсутності таких дій. А саме: із Висновку службового розслідування випливає, що начальник відділу підтримки УГІ ГУНП в Харківській області Шадрін А. О. і начальник сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області Колошук С.М., перебуваючи 21.12.2022 р. о 14.00 біля адміністративної будівлі УГІ ГУНП в Харківській області за адресою вул. Студентська 5/6 м. Харків, звернули увагу на ОСОБА_1 . Вони підійшли до нього не тому, що він вчиняв дії, якими підривав авторитет Національної поліції України, а з метою дізнатися причину його перебування в цьому місці поза службою після добового чергування. Свій висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння вони зробили під час спілкування з ним і виключно на підставі поведінки ОСОБА_1 під час їхнього спілкування.

Ці дані вказують на те, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, що підривають авторитет Національної поліції України. Якби ОСОБА_1 вчиняв такі дії, то ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які перебували поряд, відобразили б наявність таких дій в своїх поясненнях під час службового розслідування. А зі змісту Висновку службового розслідування випливає, що вони запросили ОСОБА_1 до службового кабінету № 3 УГІ ГУНП в Харківській області з метою «недопущення підриву авторитету Національної поліції України», а не з метою припинення дій, що підривають авторитет національної поліції.

Зауважив, що наявність у ОСОБА_1 «дуже розширених зіниць, порушення мови і координації рухів» під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не є діями, які «створювали негативний образ поліцейського перед громадянами України, що в умовах воєнного стану може викликати недовіру населення до Національної поліції України та підривають авторитет поліції», а також не є діями, які «несумісні з подальшим проходженням служби в Національній поліції України». У матеріалах справи повністю відсутні дані про те, що сторонні особи (не поліцейські) спостерігали за поведінкою ОСОБА_1 , яка вказувала б на те, що він перебуває в стані сп`яніння, або виявили стан сп`янінні під час спілкування з ним. Тобто немає даних про те, що громадяни України (як зазначено в Наказі) спостерігали за поведінкою п`яного поліцейського, що може змінити їх ставлення до Національної поліції України, підірвати авторитет поліції.

ОСОБА_1 повністю заперечує наявність подій 21.12.2022 р., відображених в матеріалах відповідача. Тому його добровільне звернення до ТОВ «ОН ЛАБ» і здача сечі на лабораторне дослідження було пов`язано з подіями, відображеними в його позовній заяві, а саме з отриманням ним посилки. Саме так і потрібно оцінювати поведінку ОСОБА_1 і негативні результати Тесту як доказ.

Із викладеного випливає висновок про те, що судом не встановлено підстав для застосування п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відсутності законної підстави.

ОСОБА_1 стверджує, що весь процес притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбувався без його відома і без спілкування з ним членів дисциплінарної комісії чи інших представників відповідача.

Також зазначив, що до поліцейського ОСОБА_1 було застосовано найбільш суворе дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, яке явно не відповідає характеру вчиненого ним діяння та обставинам, за яких воно було вчинене, даним про його ставлення до служби в минулому, яке характеризується відсутністю будь-яких порушень з його боку вимог до поліцейського.

Враховуючи викладене вважає, що оскаржувані накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач та представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 згідно наказу №230 о/с від 26.04.2021 року «По особовому складу» було прийнято на службу в поліції та призначено на посаду поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області та закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0182724.

Як підтверджено матеріалами справи, за фактом події, яка мала місце біля 14.00 год. 21.12.2022 року за участі сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області Саядяна М.С., на підставі наказу начальника ГУНП в Харківській області від 21.12.2022 № 1679 призначено та проведено службове розслідування.

Так, згідно зазначеного наказу, 21.12.2022 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 21.12.2022 № 1494/119-15/01-2022, про те, що 21.12.2022 о 14.00 поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області спільно з поліцейськими відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, був виявлений поліцейський сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_1 , який перебував з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме у останнього були дуже розширені зіниці, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння останній відмовився.

Вищезазначені обставини вказують на ознаки дисциплінарного проступку в діях сержанта поліції ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 28.12.2022 року складено висновок службового розслідування відносно поліцейського ГУНП в Харківській області, затвердженого начальником ГУНП в Харківській області від 28.12.2022 року.

Дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування було встановлено, що 21.12.2022 о 14.00 заступником начальника управління - начальником відділу підтримки УГІ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_2 , спільно з начальником сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 біля будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , був виявлений поліцейський сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Останній мав розширені зіниці очей, неприродну блідість обличчя, порушення мови та координації рухів, підвищену жвавість, поведінку, що не відповідає обстановці. У зв`язку з тим, що у адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , крім УГІ ГУНП в Харківській області також розміщуються Салтівський відділ ДВС у м. Харкові та Київський відділ (м. Харків) ГУДМС у Харківській області, біля вказаних державних установ на той час перебувало багато людей. З метою недопущення підриву авторитету та іміджу Національної поліції України, а також зниження рівня довіри населення до поліції, враховуючи зовнішній вигляд, який мав сержант поліції ОСОБА_1 , підполковником поліції ОСОБА_2 спільно з майором поліції ОСОБА_3 було прийнято рішення запросити сержанта поліції ОСОБА_1 до службового кабінету № 3 УГІ ГУНП в Харківській області для з`ясування обставин перебування останнього з ознаками наркотичного сп`яніння у публічному місці в однострої з табельною вогнепальною зброєю.

Через деякий час до УГІ ГУНП в Харківській області прибув начальник відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_4 , якому сержант поліції ОСОБА_1 добровільно передав табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та спеціальний жетон. У службовому кабінеті № 3 УГІ ГУНП в Харківській області сержанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в КНП ХОР «ОНД» або в іншому медичному закладі охорони здоров`я, проте останній на вказану пропозицію категорично відмовився. За даним фактом було складено акт про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) від 21.12.2022 № 1493/119-15-2022, ознайомитись з яким та підписати сержант поліції ОСОБА_1 також відмовився. Після чого, полковником поліції ОСОБА_4 було надано своєму підлеглому - сержанту поліції ОСОБА_1 усний наказ пройти медичний огляд на встановлення стану сп`яніння у медичному закладі, однак останній відмовився його виконувати.

Опитаний під час проведення службового розслідування заступник начальника управління - начальник відділу підтримки УГІ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що 21.12.2022 о 14.00 він знаходився біля адміністративної будівлі УГІ ГУНП в Харківській області, розташованої за адресою: вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, та спілкувався зі службових питань з начальником сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 . У цей час підполковник поліції ОСОБА_2 побачив особу, яка перебувала у однострої поліцейського та мала при собі табельну вогнепальну зброю. Вказаного поліцейського впізнав майор поліції ОСОБА_3 , який повідомив, що це поліцейський сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_1 , який перебував на вихідному після добового чергування. Підполковник поліції ОСОБА_2 разом з майором поліції ОСОБА_3 підійшли до сержанта поліції ОСОБА_1 щоб дізнатись причини, з яких останній у вихідний день перебуває в однострої, з табельною вогнепальною зброєю біля адміністративної будівлі УГІ ГУНП в Харківській області. Під час спілкування у сержанта поліції ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, порушення мови та координації рухів, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв`язку з тим, що у адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , також розміщуються Салтівський відділ ДВС у м. Харкові та Київський відділ (м. Харків) ГУДМС у Харківській області, біля вказаних державних установ на той час перебувало багато людей. З метою недопущення підриву авторитету та іміджу Національної поліції України, а також зниження рівня довіри населення до поліції, враховуючи зовнішній вигляд, який мав сержант поліції ОСОБА_1 , підполковником поліції ОСОБА_2 спільно з майором поліції ОСОБА_3 було прийнято рішення запросити останнього до службового кабінету № 3 УГІ ГУНП в Харківській області для подальшого з`ясування обставин перебування сержанта поліції ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння у публічному місці в однострої з табельною вогнепальною зброєю. Про вказану подію підполковник поліції ОСОБА_2 одразу доповів своєму безпосередньому керівнику - начальнику УГІ ГУНП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_5 . Через деякий час до УГІ ГУНП в Харківській області прибув начальник відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_4 , якому сержант поліції ОСОБА_1 добровільно передав табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та спеціальний жетон. Під час бесіди з сержантом поліції ОСОБА_1 , останній не зміг пояснити причину свого перебування за адресою: АДРЕСА_2 , разом з цим факт вживання ним наркотичних засобів та психотропних речовин заперечував.

У подальшому підполковником поліції ОСОБА_2 у присутності полковника поліції ОСОБА_4 , майора поліції ОСОБА_3 та старшого інспектора з особливих доручень відділу підтримки УГІ ГУНП в Харківській області капітана поліції Лютого В.В., було запропоновано сержанту поліції ОСОБА_1 пройти медичний огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння в КНП ХОР «ОНД» за адресою: вул. Ахієзерів, буд. 18-А, м. Харків або в іншому медичному закладі охорони здоров`я, проте останній на вказану пропозицію категорично відмовився.

Після чого, полковником поліції ОСОБА_4 було надано своєму підлеглому - сержанту поліції ОСОБА_1 усний наказ пройти медичний огляд на встановлення стану сп`яніння у медичному закладі, однак останній відмовився його виконувати.

За фактом відмови сержанта поліції ОСОБА_1 від проходження медичного освідування (огляду), у зв`язку з підозрою в перебуванні у стані наркотичного сп`яніння було складено акт від 21.12.2022 № 1493/119-15-2022. Від підпису у вказаному акті та ознайомлення з ним, останній відмовився.

Опитаний начальник сектору патрульної поліції № 1 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 надав пояснення, аналогічні поясненню підполковника поліції ОСОБА_2 та додав, що після виявлення сержанта поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, він одразу доповів про вказану подію начальникові відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_4 .

Опитані начальник відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_4 та старший інспектор з особливих доручень відділу підтримки УГІ ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 , надали пояснення, аналогічні поясненню підполковника поліції ОСОБА_2 , у частині відмови сержанта поліції ОСОБА_1 від проходження медичного освідування (огляду), у зв`язку з підозрою в перебуванні у стані наркотичного сп`яніння, а також невиконання усного наказу полковника поліції ОСОБА_4 щодо його проходження.

З метою опитування сержанта поліції ОСОБА_1 24.12.2022 членами дисциплінарної комісії старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та державним службовцем 5 рангу ОСОБА_8 спільно зі старшим інспектором з особливих доручень відділу підтримки УГІ ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 , було здійснено виїзд до відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, де запропоновано сержанту поліції ОСОБА_1 надати пояснення в рамках службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 21.12.2022 № 1679, проте останній надавати будь-які письмові або усні пояснення відмовився, про що цього ж дня було складено акт про відмову від надання пояснень від 24.12.2022 № 1508/119-15-2022.

Як встановлено у висновку службового розслідування, таким чином, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 21.12.2022 о 14.00 поліцейський сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_1 перебував у публічному місці за адресою: АДРЕСА_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, порушення мови та координації рухів, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. При цьому останній перебував в однострої та мав при собі табельну вогнепальну зброю. На пропозицію щодо проходження медичного освідування (огляду), у зв`язку з підозрою в перебуванні у стані наркотичного сп`яніння в КНП ХОР «ОНД» за адресою: вул. Ахієзерів, буд. 18-А, м. Харків або в іншому медичному закладі охорони здоров`я, сержант поліції ОСОБА_1 відмовився. Також останній відмовився виконувати усний наказ свого керівника - полковника поліції ОСОБА_4 щодо необхідності пройти медичний огляд на встановлення стану сп`яніння у медичному закладі.

Своєю поведінкою сержант поліції ОСОБА_1 створив негативний образ поліцейського перед громадянами України, підірвав авторитет та імідж Національної поліції України, що виразилось у перебуванні 21.12.2022 у публічному місці в однострої з табельною вогнепальною зброєю з явними ознаками наркотичного сп`яніння, тим самим останній вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України.

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, у частині неутримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, дисциплінарною комісією вирішено застосувати до поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

На підставі встановлених службовим розслідуванням обставин та зібраних матеріалів начальником ГУНП в Харківській області видано наказ № 751 від 29.12.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» наступного змісту: «Службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 21.12.2022 № 1679, установлені та підтверджені факти вчинення дисциплінарного проступку з боку поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 .

Встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами), у зв`язку із військовою агресію рф проти України, було введено в Україні воєнний стан, який станом на теперішній час триває.

21.12.2022 о 14.00 сержант поліції ОСОБА_1 перебував з ознаками наркотичного сп`яніння на вулиці біля будинку АДРЕСА_2 , а саме: у останнього були дуже розширені зіниці, встановлені порушення мови та координації рухів. При цьому сержант поліції ОСОБА_1 був в однострої та з табельною вогнепальною зброєю.

Своєю поведінкою сержант поліції ОСОБА_1 створював негативний образ поліцейського перед громадянами України, що в умовах воєнного стану може викликати недовіру населення до Національної поліції України. Тим самим сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, в частині неутримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України та вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України.».

У зв`язку з вказаним начальником ГУНП було наказано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, в частині неутримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, застосувати до поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Вищезазначений наказ від 29.12.2022 № 751 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» було реалізовано наказом ГУНП «По особовому складу» від 30.12.2022 № 631 о/с.

Не погодившись із вищезазначеними наказами, позивач звернувся до суду за захистом, на його думку, порушеного права.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, виходив з того, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального воєнного стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами. Отже, оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2022 року № 751 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області" в частині звільнення позивача зі служби в поліції, є правомірним, тому позовні вимоги про його скасування є такими, що не підлягають задоволенню. Решта позовних вимог є похідними, а отже також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини у даній справі врегульовані Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року №1355/32807 (далі Порядок №893).

Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно частини першої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом (частини перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).

Згідно частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Частинами третьою та четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, згідно пункту 1 розділу V "Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією" Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V "Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією" Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 3 розділу VI Порядку №893 встановлено, що строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно частин 1, 2 статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті 16 Дисциплінарного статуту).

Пунктом другим розділу VI Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

За приписами п. 2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами.

У позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, оскільки йому не надано можливості подати свої письмові пояснення з приводу обставин, що сталися 21.12.2022 року та не ознайомлено позивача з висновком службового розслідування.

З приводу ненадання можливості позивачу подати свої письмові пояснення з приводу обставинам, що сталися 21.12.2022 року, суд правомірно зазначив наступне.

Згідно приписів частин першої - третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Як було встановлено судом вище, матеріали службового розслідування містять докази відмови позивача від надання пояснень, що підтверджується копією Акту про відмову надати пояснення від 24.12.2022 № 1508/119-15-2022, складений членами дисциплінарної комісії: старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та державним службовцем 5 рангу ОСОБА_8 спільно зі старшим інспектором з особливих доручень відділу підтримки УГІ ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 , котрими було здійснено виїзд до відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, де було запропоновано сержанту поліції ОСОБА_1 надати пояснення в рамках службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 21.12.2022 № 1679, проте останній надавати будь-які письмові або усні пояснення відмовився, зазначивши, що буде вирішувати дане питання у судовому порядку.

Відповідно у вказаному акті про відмову надати пояснення старшим лейтенантом поліції Нероновим А.О. зазначено у графі «Опитуваний (підпис або відмітка про відмову від підпису)»: « ОСОБА_9 відмова».

Згідно пункту 2 розділу розділу VІІ "Прийняття рішення за результатами службового розслідування" Порядку №893, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Суд першої інстанції правильно вказав на те, що Порядок №893 не містить обов`язку ознайомлювати особу, відносно якої провадиться службове розслідування з матеріалами службового розслідування, водночас надано право такій особі на ознайомлення.

В свою чергу, позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено, належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів звернення позивача, котрий був обізнаний про проведення відносно нього службового розслідування, до відповідача з приводу надання для ознайомлення матеріалів службового розслідування, а також відмови ГУНП їх надати.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем дотримано вимоги Порядку №893 та Дисциплінарного статуту, оскільки надано можливість позивачу надати пояснення в письмовій формі. Отже, твердження позивача в цій часині не знайшли свого підтвердження.

При цьому суд наголошує, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №813/1790/18, від 06.02.2020 року у справі №300/1406/19 року та підлягає обов`язковому застосуванню судом до спірних правовідносин в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відносно твердження позивача про те, що 21.12.2022 року він не перебував у стані наркотичного чи будь-якого іншого сп`яніння на підтвердження чого ним надано копію тесту ТОВ «ОН ЛАБ» на виявлення наркотичних речовин в сечі (10 показників марихуана, кокаїн, морфін, метамфетамін, амфетамін, фенциклідин, мета дон, екстазі, барбітурати, бензодіазепіни, метод імунохроматографії) за датою забору зразка 22.12.2022 року номер картки НОМЕР_2 з негативними результатами, підписаного лікарем-лаборантом ОСОБА_10 , суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне.

Як убачається із зазначеної копії тесту, забір зразка здійснено 22.12.2022 року, тобто на наступний день після події виявлення ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння. При цьому не зазначено час такого відбору зразка та ким і в якому місці його здійснено, а також належність наданого на тест зразка саме ОСОБА_1 , а не будь-якій іншій особі.

Отже, означена копія тесту не може бути доказом у справі, котрий достовірно спростовує висновки проведеного службового розслідування про факт виявлення сержанта поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, порушення мови та координації рухів, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідування (огляду), в КНП ХОР «ОНД» за адресою: вул. Ахієзерів, буд. 18-А, м. Харків. Також останній відмовився виконувати усний наказ свого керівника - полковника поліції ОСОБА_4 щодо необхідності пройти медичний огляд на встановлення стану сп`яніння у медичному закладі, що підтверджується копією акту про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв`язку з підозрою в перебуванні у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 21.12.2022 № 1493/119-15-2022 та пояснення полковника поліції ОСОБА_4 , майора поліції ОСОБА_3 , підполковника поліції ОСОБА_2 , капітана поліції ОСОБА_6 .

Згідно з абзацом 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

За п.14 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та мають бути відповідно оцінені судом.

Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18.

Відповідно до роз`яснень, наданих в пункті 25 постанови Пленуму Верхового Суду України від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", стан наркотичного сп`яніння працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд повинен дати відповідну оцінку. При цьому доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно п.4, 6, 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція) ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться, зокрема лікарем закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п.1,4,7 розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкова.

Відповідно до наказу Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 03.02.2017 року №48, яким затверджено Перелік закладів яким надається право на проведення огляду з метою становлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, до якого внесено, зокрема вказаний вище "Обласний наркологічний диспансер".

Тобто, саме Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний наркологічний диспансер" є спеціалізованим закладом якому надано право на проведення огляду з метою становлення у осіб стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

При цьому, ТОВ "ОН ЛАБ» не входить до зазначеного вище Переліку, а отже суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги проведений тест від 22.12.2022 року.

Щодо суті встановлених в ході службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській області у відношенні позивача, порушень які зафіксовані у висновку службового розслідування від 28.12.2022 року, та які стали підставою для винесення спірних наказів про звільнення зі служби в поліції, суд зазначає наступне.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Згідно частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною четвертою та п`ятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Згідно частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Частиною сьомою названої вище статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Отже, в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.

Так, у висновку службового розслідування від 28.12.2022 року зазначено, що згідно пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський зобов`язаний утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський зобов`язаний безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Таким чином, як зазначила дисциплінарна комісія, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 21.12.2022 о 14.00 поліцейський сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_1 перебував у публічному місці за адресою: АДРЕСА_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, порушення мови та координації рухів, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. При цьому останній перебував в однострої та мав при собі табельну вогнепальну зброю. На пропозицію щодо проходження медичного освідування (огляду), у зв`язку з підозрою в перебуванні у стані наркотичного сп`яніння в КНП ХОР «ОНД» за адресою: вул. Ахієзерів, буд. 18-А, м. Харків або в іншому медичному закладі охорони здоров`я, сержант поліції ОСОБА_1 відмовився. Також останній відмовився виконувати усний наказ свого керівника - полковника поліції ОСОБА_4 щодо необхідності пройти медичний огляд на встановлення стану сп`яніння у медичному закладі.

Далі дисциплінарна комісія зазначає, що своєю поведінкою сержант поліції ОСОБА_1 створив негативний образ поліцейського перед громадянами України, підірвав авторитет та імідж Національної поліції України, що виразилось у перебуванні 21.12.2022 у публічному місці в однострої з табельною вогнепальною зброєю з явними ознаками наркотичного сп`яніння, тим самим останній вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України.

У ході проведення службового розслідування обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 , не встановлено.

Пункт 3 резолютивної частини висновку службового розслідування від 28.12.2022 року містить наступне рішення комісії: «За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, у частині неутримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, застосувати до поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 цього Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706), є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Таким чином, під час воєнного стану на поліцейського покладено додаткові повноваження та обов`язки, дотримання та виконання яких мають здійснюватись працівниками поліції сумлінно.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно з абз. 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі також - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Таким чином, виходячи зі встановлених судом фактів, а також повну відмову позивача від визнання будь-яких фактів та обставин, встановлених відносно нього службовим розслідуванням, суд першої інстанції, враховуючи, що ОСОБА_1 , створив негативний образ поліцейського перед громадянами України, підірвав авторитет та імідж Національної поліції України, що виразилось у перебуванні 21.12.2022 у публічному місці в стані наркотичного сп`яніння (дуже розширені зіниці, порушення мови та координації рухів), діяв не розсудливо та, будучи озброєним поліцейським, поставив у небезпечне становище необмежене коло оточуючих осіб, не виконував наказ безпосереднього керівника щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, правомірно погодився із висновком відповідача щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ.

Колегія суддів вважає хибними доводи скаржника про те, що у даній справі стан сп`яніння не може сам по собі виступати підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , згідно доповідної записки від 21.12.2022 р. та висновку службового розслідування від 28.12.2022 р., перебував поза службою після добового чергування, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1 частини першої).

Згідно пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, останні за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Отже, обов`язок дотримання норм професійної етики покладається на позивача і в неробочий час.

У контексті викладеного суд зазначає, що позивачем за наведених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.

Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в службовий та позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Діяльність поліцейського має відповідати не тільки положенням Конституції і чинного законодавства, а й моральним принципам і нормам. При цьому етичний кодекс, яким поліцейські повинні керуватися, не просто спирається на загальноприйняту мораль, а й конкретизує її вимоги відповідно до специфіки службової діяльності, неординарних обов`язків і повноважень, що покладаються на них. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №804/8515/17.

Таким чином, факт вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського є доведеним та підтвердженим проведенням службового розслідування.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що до поліцейського ОСОБА_1 було застосовано найбільш суворе дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, яке явно не відповідає характеру вчиненого ним діяння та обставинам, за яких воно було вчинене, даним про його ставлення до служби в минулому, яке характеризується відсутністю будь-яких порушень з його боку вимог до поліцейського, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду: від 05.05.2019 у справі № 825/1902/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 № 2140/1342/18.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення останнім дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції та принижують авторитет органів Національної поліції України.

Судом підтверджено під час розгляду справи вчинення позивачем дій, що дискредитують працівника поліції.

Дискредитація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв`язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі №815/4478/16.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 року по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).

Згідно із частиною 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (пункти 1, 2, 4, 6 та 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно частини другої статі 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч.7 ст. 19 Дисциплінарного статуту НП України, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Отже, в разі протиправних діянь та вчинення дисциплінарного проступку, поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді стягнення, вид якого визначається в залежності від характеру вини та скоєного проступку. При цьому, характер вини та ступень тяжкості дисциплінарного проступку (неналежне виконання посадових обов`язків, вчинення дій або бездіяльності під час несення служби, що підривають авторитет поліції, тощо) визначається під час проведення у відношенні поліцейського службового розслідування, в результаті чого і обирається вид дисциплінарного стягнення, який застосовується до винної особи.

Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" не передбачено будь-яких критеріїв тяжкості проступку, за який поліцейський несе дисциплінарну відповідальність і відповідно до якого необхідно застосовувати той чи інший вид дисциплінарного стягнення.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного стягнення, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таким чином, начальникові ГУНП у Харківській області одноособово надано право приймати рішення відповідно до поліцейських про застосовування виду дисциплінарного стягнення виходячи із тяжкості вчинення проступку.

Аналогічна позиція про застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі № 807/754/17, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального воєнного стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

Зважаючи, що службовим розслідуванням підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, чим підірвано авторитет Національної поліції України та порушено службову дисципліну, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, дискредитовано звання рядового органів Національної поліції, враховуючи введення воєнного стану в Україні, що додатково покладає на співробітників поліції виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, що є несумісними із подальшим проходженням служби в органах поліції, обставин, що пом`якшують відповідальність, не встановлено як в ходів службового розслідування так і в ході розгляду даної справи, відповідачем правомірно застосовано до сержанта поліції поліцейського сектору патрульної поліції № 4 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2022 року № 751 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області" в частині звільнення позивача зі служби в поліції, є правомірним, а отже позовні вимоги про його скасування є такими, що не підлягають задоволенню. Решта позовних вимог є похідними, а отже також такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року по справі № 520/1515/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 по справі № 520/1515/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 14.06.2023 року