Постанова

від 08.06.2023 по справі 280/700/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/700/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт-Авто" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 в адміністративній справі №280/700/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт-Авто" до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно- господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІТ-АВТО" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Олега Яніцького про застосування адміністративно-господарського штрафу №308799 від 12.12.2022, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІТ-АВТО" нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Олега Яніцького про застосування адміністративно-господарського штрафу №308800 від 12.12.2022, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІТ-АВТО" нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Олега Яніцького про застосування адміністративно-господарського штрафу №308801 від 12.12.2022, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІТ-АВТО" нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОЛІТ-АВТО» до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно- господарського штрафу задоволено.

13.04.2023 надійшла заява представника позивача Міхантьєва М.Д. про ухвалення додаткового рішення. Представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 280/700/23, яким стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОЛІТ-АВТО» витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 5000 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у задоволенні заяви представника позивача Міхантьєва М.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є доведеним та обґрунтованим, а тому наявні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Визначаючи межі перегляду справи, колегія суддів виходить з того, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнені з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, за наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції перевіряє рішення суду першої інстанції, на предмет його законної та обґрунтованості, в частині правомірності відмови в частині відмови у стягнені з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі №569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

04.01.2023 року TOB «ГРАДОЛІТ-АВТО» укладено договір про надання правничої допомоги № 04/01 з АО «МІХАНТЬСВ, ЧУЛОЙ ТА ПАРТНЕРИ».

Згідно умов цього договору, за ознайомлення з матеріалами, підготовку запитів, позовної заяви, клопотань, заяв, вироблення копії документів та участі у справі в суді першої інстанції, позивач повинен сплатити АО на умовах передоплати 5000 грн (пункти 2.1 та 2.3 Договору). На виконання умов договору, позивачем сплачені готівкою відповідні авансові платежі у розмірі 5000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано: копія договору про надання правничої допомоги № 04/01 від 04.01.2023 року, акт виконаних робіт від 18.01.2023 року, акт-розписка про сплату послуг за договором від 19.01.2023 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Як вже зазначено вище, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів звертає увагу, що у наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та необґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг.

Крім того, досліджуючи надані відповідачем документи, суд зазначає, що дані документи містять посилання на адміністративну справу № 280/700/23.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Таким чином, вказані документи не є належними та допустимим доказами на підтвердження витрат на правничу допомогу, оскільки не містять однозначних відомостей про те, що зазначені в них дії були пов`язані саме з розглядом даної справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вимоги про розподіл судових витрат задоволенню не підлягають.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Градоліт-Авто" залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 в адміністративній справі №280/700/23 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 09 червня 2023 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва