Ухвала

від 02.08.2023 по справі 280/700/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 280/700/23

адміністративне провадження № К/990/26069/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В.,

перевірив касаційну скаргу Державна служба України з безпеки на транспорті

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року

у справі №280/700/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт-Авто»

до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправними та скасування постанов п

ро застосування адміністративно- господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Градоліт-Авто» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Олега Яніцького про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12 грудня 2022 року №308799, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Градоліт-Авто» нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Олега Яніцького про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12 грудня 2022 року №308800, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Градоліт-Авто» нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн;

- визнано протиправною та скасовано постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Олега Яніцького про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12 грудня 2022 року №308801, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Градоліт-Авто» нарахований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, позов задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2023 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

25 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник підставою касаційного оскарження судового рішення визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі ненадання всіх документів, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта, визначені статтею 48 вказаного закону (зокрема договору оренди).

Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також необґрунтовав необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи, які можливо мають певну своєрідність.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №280/700/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Градоліт-Авто» до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно- господарського штрафу - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяО.В. Калашнікова