Ухвала

від 15.06.2023 по справі 573/695/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м.Суми

Справа №573/695/22

Номер провадження 22-з/816/60/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство Агрофірма «Верес»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника приватного підприємства Агрофірма «Верес» - адвоката Ломаки Юрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду в липні 2022 року, позивач просив суд витребувати у приватного підприємства Агрофірма «Верес» на свою користь земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,079 га, кадастровий номер 5920688600:02:001:0132, розташовану на території Терещенківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 21.01.2022 вона після смерті ОСОБА_2 вона успадкувала земельну ділянку з кадастровим номером 5920688600:02:001:0132. З державного реєстру їй стало відомо, що земельною ділянкою фактично користується ПП АФ «Верес» на підставі договору оренди від 02.11.2015. Але ОСОБА_2 не могла укласти зазначений договір, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 15лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Верес» про витребування земельної ділянки задоволено.

Витребувано у приватного підприємства Агрофірма «Верес» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5920688600:02:001:0132, площею 5,079 га, розташовану на території Терещенківської сільської ради Сумського району (колишнього Білопільського району) Сумської області.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між відповідачем та ОСОБА_2 договір оренди землі від 02.11.2015 року не укладався, то правовідносини за ним не виникли, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, приватне підприємство Агрофірма «Верес» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивувало тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5920688200:02:001:0132 та 5920688200: 02:001:0083 які належали ОСОБА_2 перебували в користуванні приватного підприємства Агрофірма «Верес». В подальшому позивач набула право власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування. Зазначає, що вказаною земельною ділянкою підприємство користується з 2005 року на підставі договору оренди землі від 21.03.2005 та додаткової угоди до нього від 05.08.2008, договору оренди землі від 22.06.2011 та договору від 02.11.2015. Зазначає, що в 2014 році ОСОБА_2 було 79 років. Вказує, що через значний вік та самостійне проживання в Україні, відсутність рідних, які можуть надати їй допомогу, в 2014 році вона переїхала до сина на постійне місце проживання про що повідомила працівників підприємства. Оскільки в наступному році планувалося підвищення орендної плати за землю, то з нею погоджено процедуру підписання договору наперед. За цих умов вона підписала вказаний договір, а потім в листопаді 2015 року до договору було внесено запис про дату - 02 листопада 2015 року. Вказує, що саме тому ним було заявлено клопотання про призначення експертизи, проте суд відмовив в її призначенні.

Постановою Сумського апеляційного суду від 09.05.2023 року задоволено клопотання представника приватного підприємства Агрофірма «Верес». Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року скасовано. Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства Агрофірма «Верес» про витребування земельної ділянки залишено без розгляду.

Ухвалюючи постанову судом першої інстанції було встановлено, що справа не є малозначною, а позов від імені позивача ОСОБА_1 подано представником ОСОБА_3 , який не є адвокатом і тому не може здійснювати представництво позивача в суді по даній справі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов поданий від імені заінтересованої особи особою, яка не має повноважень на ведення справи.

06.06.2023 року до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника приватного підприємства Агрофірма «Верес» - адвоката Ломаки Юрія Миколайовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Вказана заява мотивована тим, що відповідач по справі - приватне підприємство Агрофірма «Верес» сплатило судовий збір в розмірі 1488 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги, проте суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення місцевого суду не вирішив питання про розподіл судових витрат понесених сторонами.

Від позивача відзив з приводу поданої заяви до суду не надходив.

Сторони до суду не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви представника приватного підприємства Агрофірма «Верес»- адвоката Ломаки Юрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити з таких підстав:

Відповідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В даній справі судом було прийнято постанову про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

При цьому колегія суддів не вбачає, що дії позивача по заявленню своїх позовних вимог, які підписані уповноваженою особою, яка діє за довіреністю, але не має право представляти інтереси позивача в суді, бо дана справа не належить до малозначної, є необґрунтованими, а тому подана відповідачем до суду першої інстанції заява про стягнення понесених ним судових витрат не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 270, 389 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника приватного підприємства Агрофірма «Верес»- адвоката Ломаки Юрія Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 червня 2023 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина