Рішення

від 15.06.2023 по справі 749/275/23

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/275/23

Номер провадження 2/749/113/23

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2023 р. м.Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участі секретаря Михалевич М.В..

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 749/275/23 за позовом ПАТ «Крюківський вагонобудівнийзавод» до ОСОБА_2 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Голова правління директорПАТ «КВБЗ» МаксимКрамаренко звернувся до судуз позовомдо ОСОБА_2 про стягнення збитків, мотивуючи свої вимоги наступним.

Відповідач працював у корпусі вантажного вагонобудування Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» монтажником санітарно-технічних систем і устаткування 3 розряду. Був працевлаштований на підприємство позивача на посаду слюсара- електомантажника 2 розряду корпусу пасажирського вагонобудування, відповідно до наказу від 09.04.2014 року № 59, а згодом був переведений на посади стропальника 2 розряду та монтажника санітарно-технічних систем і устаткування 3 розряду, на якій він і працював до моменту звільнення.

3 15 березня 2018 року відповідача було увільнено від робіт у зв`язку з укладанням ним контракту для проходження військової служби терміном на 6 місяців (наказ від 14.03.2018 р. № 473/1к) зі збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку.

З 19 жовтня 2018 року Відповідач приступив до роботи у ПАТ «КВБЗ» у зв`язку з поверненням з військової служби.

На підставі довідки від 11 червня 2020 р. № 4/19 ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший лейтенант запасу ОСОБА_2 призваний на військову службу за контрактом.

Наказом від 02.07.2020 року № 1058к Голови правління - директора ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_2 було увільнено від виконання своїх трудових обов`язків з 01.07.2020 року, у зв`язку з укладенням контракту зі збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку, на термін встановлений діючим законодавством, відповідно до ст. 119 КЗпП України.

До позивача випадково від сторонніх осіб поступила інформація, відповідно до якої Відповідач перебуває у місті Кременчуці за місцем свого фактичного проживання, йому тимчасово було припинено всі виплати, передбачені законодавством України, для осіб які проходять військову службу починаючи з 17.03.2022 р. до моменту надання документів, підтверджуючих право на їх відновлення.

Починаючи з 17.03.2022р. позивач почав проводити роботу встановлення місця фактичного перебування відповідача. На запит позивача від 21.03.2022 р. Кременчуцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України була отримана відповідьвід 25.03.2022 р. № 7/408, де зазначено, що відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», наказом від 01.06.2021 року № 164 Командувача сухопутних військ Збройних Сил України, ОСОБА_2 звільнений з військової служби за підпунктом Ж (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту) та виключений зі списків особового складу військової частини.

Вважають, що відповідач зобов`язаний був 06.06.2021 року приступити до роботи на своєму робочому місті, що за ним зберігалось, відповідно до законодавства України. Однак, Відповідач у зазначену дату до роботи не приступив, будь яких повідомлень, заяв або звернень на адресу Позивача не направляв.

Листом від 23.08.2022 року № 7/1719 у черговий раз було підтверджено, що Відповідач станом на 23.08.2022 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 але на військовій службі не перебуває з зазначених вище підстав.

Враховуючи, що до 17.03.2022р. позивач був упевнений, що відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, а та обставина, що його було звільнено з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини йому була невідома, позивач здійснював відповідачеві виплату середньої заробітної плати до моменту тимчасового призупинення виплат (17.03.2022р.) у повному обсязі, відповідно до вимог законодавства України.

З урахуванням всіх зазначених обставини та документів Позивачем було прийняте рішення про звільнення Відповідача за прогули без поважних причин з 05.06.2021р., про що видано наказ від 31.08.2022 р. № 296р.

Внаслідок зазначеного Позивачеві були завдані збитки у сумі 80 081,98 грн., що і підлягає стягненню.

Ухвалою судді від 30.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву та будь-яких клопотань до суду не надав.

Суд, заслушавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Наказом про прийом на роботу № 59 від 09.04.2014 року, було працевлаштовано ОСОБА_2 на посаду посаду слюсара- електомантажника 2 розряду корпусу пасажирського вагонобудування в ПАТ « Крюківський вагонобудівний завод». ( а.с. 6).

Згідно копіїдовідки №4/192від 11.06.2020року Кременчуцького об`єднаного міського військового комісаріату, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», наказу Командувача сухопутних військ Збройних сил України від 15.05.2020 р. № 194, а також наказу від 30.06.2022р. № 66 військового комісара Кременчуцького об`єднаного міського військового комісаріату монтажник санітарно-технічних систем і устаткування 3 розряду Корпусу вантажного вагонобудування Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», старший лейтенант запасу ОСОБА_2 призваний на військову службу за контрактом строком на 3 роки. ( а.с.12,13).

ОСОБА_2 було увільнено від виконання своїх трудових обов`язків з 01.07.2020 року, у зв`язку з укладенням контракту зі збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку, на термін встановлений діючим законодавством, відповідно до ст. 119 КЗпП України, що підтверджується копією Наказу від 02.07.2020 року № 1058к Голови правління - директора ПАТ «КВБЗ». ( а.с. 14).

21.03.2022 року Директором з безпеки, персоналу та соціальних питань ПАТ « Крюківський вагонобудівний завод» було направлено листа начальнику Кременчуцького РТЦК та СК щодо підтвердження факту проходження військової служби ОСОБА_2 ( а.с. 15).

Згіднолиста №7/408від 25.03.2022року Кременчуцького РТЦК та СК, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», наказом від 01.06.2021 року № 164 Командувача сухопутних військ Збройних Сил України, ОСОБА_2 звільнений з військової служби за підпунктом Ж (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту). З 05.06.2021 року виключений зі списків особового складу військової частини наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.06.2021 року № 133. ( а.с.16).

Листом від 23.08.2022 року № 7/1719 Кременчуцького РТЦКта СК підтверджено, що ОСОБА_2 станом на 23.08.2022 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 але на військовій службі не перебуває з зазначених вище підстав. ( а.с. 17).

Наказом № 296 від 31.08.2022 року припинено трудовий договір ОСОБА_2 з ПАТ « Крюківськийвагонобудівний завод» за прогули без поважних причин (п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) з 05.06.2021року по 29.08.2022 року. ( а.с. 37).

Згідно довідки про нараховану та виплачену заробітну плату від 20.03.2023 року № 144, ОСОБА_2 за період з 05.06.2021 року по лютий 2022 року було нараховано 80081,98 грн. заробітної плати. (а.с. 42).

З матеріалів справи вбачається що позивачем неодноразово надсилалися на адресу проживання відповідача листи щодо відшкодування збитків останнім ПАТ « Крюківський вагонобудівний завод». ( а.с.24,27,30,35).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 119 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1,2,3статті 119 КЗпП Українина час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбаченихзаконами України"Провійськовий обов`язокі військовуслужбу"і «Про альтернативну (невійськову) службу", «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Згідно з частиною першоюстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим, устатті 1215 ЦК Українипередбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Судуу складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила, не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку або недобросовісності з боку набувача.

Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншої особи, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був зобов`язаний повідомити роботодавця про звільнення з військової служби, однак не повідомив про це ПАТ « Крюківський вагонобудівний завод», не приступив до роботи на своєму робочому місці та надалі отримував виплату середньої заробітної плати.

Зазначене, свідчить про недобросовісність поведінки відповідача, дії якого призвели до неправомірного збагачення за рахунок роботодавця, який нараховував та виплачував останньому середню заробітну плату, як особі, на яку поширюються гарантії, передбачені частиною 3статті 119 КЗпП України.

Отже, з підстав вищевикладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків за період з 05.06.2021 року по 17.03.2022 року в сумі 80081,98 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українисудові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст.133, 141, 263-265, 268,273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ

Позов ПАТ« Крюківськийвагонобудівний завод» до ОСОБА_2 про стягнення збитків- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ « Крюківський вагонобудівний завод» збитки у сумі 80081 ( вісімдесят тисяч вісімдесят одну) грн. 98 коп., завдані ним внаслідок безпідставних виплат грошових коштів, пов`язаних зі збереженням заробітної плати за працівником, призваним на військову службу у період з 05.06.2021 року по 17.03.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ «Крюківський вагонобудівнийзавод» судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 15.06.2023 року.

Суддя М.С. Чигвінцев