Постанова

від 13.06.2023 по справі 916/1606/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1606/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;

Представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут"

про ухвалення додаткового рішення

по справі №916/1606/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтеплопостач"

про стягнення 643 339,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" (далі - ТОВ "Центренергозбут") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтеплопостач" (ТОВ "Спецтеплопостач"), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період лютий-квітень 2022 року у розмірі 534 651,32 грн., а також стягнути понесені судові витрати на оплату судового збору та професійну правничу допомогу.

29.07.2022 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній просить суд збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 534 651,32 грн, інфляційні втрати за період прострочення у розмірі 43 185,97 грн., три проценти річних на суму заборгованості у розмірі 5 333,93 грн., пеню у розмірі 60 168,19 грн., а також понесені судові витрати на оплату судового збору та професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 по справі №916/1606/22 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Спецтеплопостач" на користь ТОВ "Центренергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 534 651 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 5333 грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 43 185 грн. 97 коп., пеню у сумі 30 000 грн., судовий збір у сумі 7 720 грн. 05 коп, в задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Спецтеплопостач" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 у справі №916/1606/22 скасувати частково, позов ТОВ "Центренергозбут" задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Спецтеплопостач" 534651,32 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 3795,66 грн. інфляційних втрат, 1538,04 грн. 3% річних, 25633,97 грн. пені, 7120,68 грн. судового збору та 16047,90 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в решті позову відповідач просить відмовити.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтеплопостач" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 по справі №916/1606/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 по справі №916/1606/22 залишено без змін.

26.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 призначено судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі №916/1606/22 на 13.06.2023 року о 12-00 год

В судове засідання представники сторін не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, сторони повідомлені належним про час, дату та місце розгляду заяви, судова колегія вважає за можливе розглянути заяву ТОВ «Центренергозбут» про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Центренергозбут" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1606/22, виходячи з наступного.

За змістом ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У відповідності до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, при перегляді судового рішення у даній справі, подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив стягнути з ТОВ «Спецтеплопостач» на користь ТОВ «Центренергозбут» витрати на професійну правничу допомогу.

Крім того, 26.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Центренергозбут» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1606/22, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (2000 грн. за участь в судовому засіданні, 5000 грн. за складання, оформлення, подання відзиву на апеляційну скаргу).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

За правилами частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги від 22.02.2022 (а.с.14-15), укладений між Адвокатським бюро "Ігоря Кваші" та ТОВ "Центренергозбут", предметом якого є надання Адвокатським бюро (учасником та/або працівниками Адвокатським бюро "Ігоря Кваші", адвокатом Квашою І.В.) усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 1.2. Договору надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації, складання договорів, локальних, установчих та організаційно-правових документів, ведення претензійної роботи, складання процесуальних документів (заяв по суті спору, заяв з процесуальних питань), інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням договору, представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій.

За умовами п. 3.3. Договору за результатами надання правової допомоги складається Акт виконаних робіт (наданих послуг), який підлягає підписанню Клієнтом протягом трьох днів з моменту отримання. Акт вважається підписаним, а Договір виконаним у повному обсязі у випадку якщо протягом вказаного строку Клієнт не заявить письмово вмотивовані заперечення.

Розмір гонорару Виконавця за надання послуг у формах, визначених в підпунктах 1-5 пункту 1.2 договору, визначається, виходячи з добутку затраченого часу на надання правової допомоги та вартості погодинної роботи адвоката. Вартість послуг, наданих адвокатом, складає 2 000 грн за одну годину роботи (п.3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору вартість послуг Виконавця за надання послуг у формі визначеній в підпункті 6 пункту 1.2 Договору за представництво інтересів клієнта адвокатом при розгляді справи в судах всіх інстанцій за участь у кожному судовому засіданні та при розгляді справи становить 2 000 гривень.

Згідно з Актом виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 22.02.2022 №12 від 07.03.2023, позивачу - ТОВ «Центренергозбут» надано професійну правничу допомогу за складання, оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 у справі №916/1606/22 до Південно-західного апеляційного господарського суду, на яку витрачено 30 хвилин загальною вартістю 5000,00 грн.

Згідно Акту виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 22.02.2022 №20 від 22.05.2023 позивачу - ТОВ «Центренергозбут» надано професійну правничу допомогу у вигляді представництва інтересів клієнта в Південно-західному апеляційному господарському суді 22.05.2023 при розгляді апеляційної скарги ТОВ «Спецтеплопостач» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2022 у справі №916/1606/22, загальною вартістю 2000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, становить 7000,00 грн.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи надані ТОВ «Центренергозбут» докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про достатність таких доказів для встановлення факту надання професійної правничої допомоги позивачу у даній справі та обґрунтованість тверджень останнього про понесення ним в межах розгляду спору витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвоката, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про обґрунтованість таких витрат та підстави витрати заявником коштів на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, за наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони, відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловила правову позицію щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1785/18, від 18.11.2019 у справі №908/374/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на складність справи, наданий Адвкатським бюро «ІГОРЯ КВАШІ» обсяг послуг у суді апеляційної інстанції, затрачений час на надання таких послуг, понесені витрати на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 7000,00 грн. є обґрунтованими, співмірними та підтвердженими доказами.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїм правом не скористався, своїх заперечень щодо розміру витрат третьої особи на послуги адвоката до Південно-західного апеляційного господарського суду не подав.

Враховуючи, що рішення у даній справі прийнято на користь позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що витрати заявника на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. у відповідності до п.13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" у справі №916/1606/22 на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн. покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 169, 221, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1606/22 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплопостач» (7490, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Дружби 60-А, інд.код: 40652151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" (18001, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Шевченка, 208, інд.код: 43888596) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 15.06.2023 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Я.Ф. Савицький