Постанова

від 31.05.2023 по справі 911/1358/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2023 р. Справа№ 911/1358/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

за участю секретаря судового засіданні Зоря В.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго"на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2022 (повний текст складено 24.01.2023)

у справі № 911/1358/22 ( суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммашенерго",

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго

про стягнення 1 185 386 грн. 09 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Реммашенерго" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго про стягнення 1 185 386 грн. 09 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання по оплаті виконаних робіт за договором про закупівлю робіт № 16/6 від 11.11.2021 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2022 позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммашенерго" - 975 015, 11 грн., боргу, 155 064, 69 грн., інфляційних втрат, 15 306, 40 грн. 3% річних, судовий збір в сумі 17 780, 82 грн., 40000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання умов договору Позивач виконав роботи на загальну суму 975 015 грн. 11 коп., проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт у визначений договором строк не виконав, в наслідок чого наявні підстави для стягнення заборгованості у розмірі 975 015 грн. 11 коп.

Крім того, за порушення строків позивач правомірно нарахував до стягнення з боржника який прострочив виконання грошового зобов`язання 3 % річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення стягнення 3% річних та інфляційних втрат та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

На думку апелянта судом першої інстанції не враховано обставин непереборної сили, що в розумінні ст. 233 ГК України є підставою для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

Такими обставинами апелянт вважає введення воєнного стану в Україні та окупації Вуглегірської ТЕС, на якій всі документи, в тому числі договір, залишились на непідконтрольний території, що зумовило неможливість відповідача вчасно виконати свої зобов`язання.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації починаючи з 24 лютого 2022 року, всі теплові електростанції ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» неодноразово припиняли функціонування, а деякі зупинили своє функціонування чи зазнали ушкоджень, що призвело до значних витрат відповідача на виконання функцій безпосередньої обороноздатності Держави.

Крім того вважав апелянт, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго"на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2022 у справі № 911/1358/22 та призначено справу до розгляду на 31 травня 2023 о 11:45 год.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

11.11.2021 року між ТОВ "Реммашенерго" та ПАТ "Центренерго" в особі Вуглегірської ТЕС укладено договір на закупівлю робіт № 16/6, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати на свій ризик: «Роботи з капітального ремонту антикорозійного покриття обладнання хімцеху. Заміна антикорозійного покриття внутрішньої поверхні Н-катіонітових фільтрів 1 cт. №9 (1,2к), №5 (2к), Аніонітового фільтру 2ст. №9 та нанесення антикорозійного покриття на внутрішню поверхню Н-катіонітового фільтру 1 ст. №7 (1к.))» (надалі - роботи), код ДК 021:2015:45440000-3 Фарбування та скління передбачені технічним завданням (Додаток № 2) та кошторисом або калькуляцією на виконання робіт (Додаток № 3), а Замовник - прийняти і оплатити роботи, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору роботи, повинні бути виконані в строк, зазначений у Додатку №1 до договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна цього Договору зазначена у Додатках №1, № 3 до Договору і складає: 1 098 000,00 грн., (один мільйон дев`яносто вісім тисяч гривень 00 коп.) у т.ч. ПДВ 183 000,00 грн.

Згідно з п. 3.2. договору безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами в Кошторисі або калькуляції, що є Додатком № 3 до даного Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору замовник здійснює оплату на підставі рахунку Виконавця. Розрахунки за Договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України згідно Додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору - розрахунки з виконавцем за даним договором здійснюються Замовником у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця у наступному порядку: протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Актів прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 4 Додатку № 1 до Договору - строк виконання робіт: згідно заявок замовника протягом 2021 року, але не пізніше 31.12.2021 року.

На виконання умов договору Позивач виконав роботи на загальну суму 975 015 грн. 11 коп., що підтверджується актом виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2021 року, підписаний сторонами та скріплений печатками обох сторін, проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт протягом 30 календарних днів з моменту прийняття робіт та підписання акту прийняття виконаних робіт не виконав, у зв`язку з чим заборгував 975 015 грн. 11 коп.

Доказів сплати заборгованості на день вирішення спору боржник суду не надав.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосують факти, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Висновки суду першої інстанції в частині правомірності стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем розрахунків за договором на закупівлю робіт № 16/6 від 11.11.2021 у розмірі 975015,00 грн. є вірними та сторонами справи не оскаржуються.

Дослідженню в судді апеляційної інстанції підлягають обставини відмови судом першої інстанції у зменшенні розміру 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 3. ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Обґрунтовуючи підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач посилався на те, що Публічне акціонерне товариство "Центренерго є стратегічним підприємством, що виконує життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України та внаслідок військової агресії зазнало ушкоджень, що призвело до значних витрат.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Таким чином, посилання відповідача в апеляційній скарзі на ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, як на підставу для зменшення 3% річних та інфляційних втрат є помилковими.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що він є арифметично вірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені апелянтом обставини не є виключними та такими, що дають право на зменшення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки обставини військової агресії є загальновідомими і їх наявність не пояснює несвоєчасність здійснення оплати за договором, строк якої настав до 24.02.2022 року, тож суд першої інстанції вірно відмовив у їх зменшенні.

Відносно аргументів апелянта про неспівмірності заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн., колегія суддів зазначає таке.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту частин 1, 2 статті 124 ГПК України випливає, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами частин 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 19 від 01.05.2022. та ордер № 1075455 від 12.08.2022 року.

Відповідно до п.4.1. Договору розмір праці адвоката складає 40000,00 грн. Вказана сума є твердою та фіксованою. Замовник зобовязаний сплатити адвокатський гонорар на протязі 5 днів з дня надходження стягнутої заборгованості на розрахунковий рахунок.

Матеріали позовної заяви містять розрахунок наданих адвокатом послуг.

Таким чином, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммашенерго" на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн., є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявност і доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Колегія суддів також виходить з того, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстнації дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство «Центренерго» не навело доводів неспівмірності заявлених до стягнення позивачем витрат у розмірі 40000,00 грн. із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, не надано власного документально підтвердженого розрахунку їх розміру, який свідчив б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі щодо ухваленого судового рішення, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство «Центренерго».

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2022 у справі № 911/1358/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство «Центренерго».

4. Матеріали справи № 911/1358/22 повернути до місцевого господарськоо суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.06.2023.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук