Рішення

від 31.05.2023 по справі 908/3099/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/184/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 справа № 908/3099/21

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом приватного підприємства Завод сталевих конструкцій (вул. В. Чорновола, буд. 1, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю фірма Каскад (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 3, кв. 12, м. Запоріжжя, 69001)

про стягнення 233447,23 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Шандер К.І., ордер ВТ № 1024450 від 21.01.2022 в режимі відеоконференції

від відповідача: Кузнєцов Д.О., ордер АР № 1070422 від 05.11.2021

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма Каскад 233447,23 грн., які складаються з: 228284,39 грн. вартості неякісного товару, поставленого за видатковою накладною № РН-006828 згідно договору купівлі-продажу № КЦ-062 від 05.05.2021, 2284,84 грн. штрафу та 2880,00 грн. витрат на проведення експертного дослідження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 справу № 908/3099/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3099/21, присвоєно справі номер провадження 18/184/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 16.12.2021 ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 26.01.2022. Ухвалою від 26.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 16.02.2022. У судовому засіданні 16.02.2022 оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 16.03.2022. Ухвалою від 17.03.2022 постановлено підготовче засідання у справі № 908/3099/21 перенести на іншу дату; про дату, час та місце проведення судового засідання учасників судового процесу повідомити відповідною ухвалою додатково після припинення воєнного стану.

Ухвалою від 09.02.2023 поновлено процесуальні строки розгляду справи, ухвалено продовжити розгляд справи та призначити підготовче засідання на 22.03.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Левкут В.В. з 13.03.2023 по 27.03.2023 на лікарняному, судове засідання, призначене на 22.03.2023 о 12 год. 20 хв. не відбулося. Сторони телефонограмами повідомлені про неможливість проведення судового засідання 22.03.2023, про дату наступного судового засідання буде повідомлено додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою від 28.03.2023 підготовче засідання призначено на 25.04.2023.

Ухвалою від 26.04.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 31.05.2023.

В судовому засіданні 31.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судове засідання 31.05.2023 проводилось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon за участю представника позивача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та повідомив про надання пояснень і заяви про долучення довіреності.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу № КЦ-062 від 05.05.2021 щодо поставки товару належної якості. Позивач зазначив, що з його боку умови договору виконано належним чином та на підставі рахунку-фактури № КО-509 від 03.08.2021 здійснено передоплату за товар на суму 298395,98 грн. з ПДВ. Відповідачем 12.08.2021 за видатковою накладною №РН-006828 відвантажено сталь оцинковану з полімерним покриттям 0,45x1250, RAL 3005 МАТТ вагою 4,062 т загальною вартістю 228284,39 грн. За твердженнями позивача, пакування товару унеможливило проведення візуального огляду на предмет наявності дефектів під час приймання-передачі. Під час розпакування товару 17.08.2021 виявлено його невідповідність вимогам щодо якості, зокрема, встановлено наступні суттєві недоліки і дефекти, що виключають можливість використання товару за призначенням: вм`ятини і деформація рулону, відлущення краски, іржа. Крім того, на відвантажений товар не надано сертифікат якості заводу-виробника. Того ж дня позивач направив відповідачу лист-претензію та 18.08.2021 надіслав відповідачу поштою письмовий виклик представника продавця для складання акту фіксації дефектів товару. Відповідач свого представника для складання дефектного акту у встановлений Договором і Інструкцією П-7 строк не направив, у зв`язку з чим позивач звернувся до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Експертним висновком № 120-0890 від 26.08.2021 встановлено, що поставлений товар від ТОВ "Каскад" в адресу одержувача ПП "Завод сталевих конструкцій" згідно видаткової накладної №РН-006828 від 12.08.2021 і відповідно до Договору поставки № КЦ-062 від 05.05.2021 рулон з полімерним покриттям RAL 3005 МАТТ 0,45x1250 мм DX51D SGCC Zn60 непридатний до використання і переробки. На направлену на адресу відповідача 31.08.2021 вимогу про заміну неякісного товару у відповідності до п. 5.2.1 договору останній не відреагував, товар не замінив. Вимога про повернення сплаченої за товар суми також залишена відповідачем без відповіді. За доводами позивача, вищенаведені обставини є підставою для стягнення з відповідача вартості неякісного товару та застосування до нього відповідальності у відповідності до п. 7.5.1 у вигляді штрафу. Посилаючись на приписи ст.ст. 675, 678, 712 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Від відповідача 23.11.2021 (в межах визначеного судом строку) до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачем не доведено належними доказами факту поставки товару неналежної якості. Відносно наданих до позову фотографій товару та претензії відповідач вказав, що вони є неналежними доказами, оскільки фотографії зроблені за відсутності представника відповідача і направлення їх на електронну адресу відповідача суперечить умовам договору, цифровим підписом, що надавало б документу статусу електронного документа, лист не скріплений. Крім того відповідач наголошує на тому, що за умовами п.п. 5.1, 5.2 договору сторони чітко визначили порядок приймання продукції за якістю: здійснюється на складі продавця і в рахунку-фактурі зазначено, що після виїзду автомобіля з товаром зі складу продавця претензії за кількістю і за якістю не приймаються. В позові позивач посилається на упаковку товару, яка, нібито, заважала йому перевірити якість товару, однак цей аргумент є незмістовним, оскільки позивачу ніщо не заважало на складі розпакувати товар та здійснити його приймання за якістю. Посилання позивача на те, що виявлені недоліки є прихованими відповідач відхилив з тих підстав, що в абз. 6 пункту 9 Інструкції П-7 зазначено, що прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці та виявлено лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання та зберігання продукції. В даному випадку позивач при прийомці товару на складі продавця міг оглянути товар і у разі виявлення недоліків заявити про це, чим він не скористався. Відносно посилання позивача на ненадання сертифікату відповідач вказав, що відсутність сертифікату не могла бути перешкодою для прийняття товару за якістю і у відповідності до вимог Інструкції П-7 такий факт оформлюється відповідним актом з викликом постачальника. Позивач акт про фактичну якість та комплектність не склав і до претензії не долучив, не надано його і до матеріалів позовної заяви. Наданий позивачем експертний висновок № 120-0890 від 26.08.2021 відповідач належним доказом у розумінні ГПК України не визнав та зазначив, що він не місить обов`язкових реквізитів і технічних характеристик, складений з помилками, а працівник ТПП Миколаївської області Назаров М.В., який зазначений у якості експерта, не належить до атестованих судових експертів МЮУ. До попереднього розрахунку судових витрат відповідачем віднесено 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу, які він просить стягнути з позивача.

Від позивача 15.12.2021 на електронну адресу суду (20.12.2021 у паперовому вигляді) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач доводи відповідача щодо неналежності електронного листування відхилив та вказав на те, що відповідачем не заперечується сам факт отримання його співробітником ОСОБА_1 електронного листа, яка потім у телефонному режимі повідомила по готовність товару до отримання. Відповідач не надав сертифікат якості на поставлену продукцію, про що згадувалось у надісланих позивачем відповідачу виклику представника продавця для складання акту фіксації дефектів товару, в претензії про заміну дефектного товару та у вимозі щодо повернення коштів і сплати штрафу. До суду відповідач також не надав доказів якості поставленого товару. Посилання відповідача на рахунок як документ, яким регулюються порядок приймання по якості, позивач вважає безпідставним. Порядок приймання по якості регулюється умовами договору та Інструкцією П-7, а рахунок не є двостороннім документом і не може змінювати умови договору. У відзиві зазначається, що позивачу нічого не заважало розпакувати товар на складі продавця та здійснити його приймання за якістю, проте в такому випадку було б порушено пакування, призначенням якого є захист товару від механічних пошкоджень під час його доставки, тому виявлені дефекти є прихованими, оскільки могли бути виявлені лише після розпакування товару. За твердженням позивача, посилання відповідача на формальні зауваження щодо складених позивачем документів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за поставку неякісного товару. Відносно доводів відповідача про недотримання позивачем порядоку виклику представника їх підприємства для участі у прийманні продукції та складанні акту позивач зауважив, що у відповідності до п. 18 Інструкції П-7 представника відповідача викликано по телефону одразу після розпакування неякісного товару та відразу направлено претензію з фотознімками електронною поштою. В телефонному режимі представник відповідача повідомила, що приїжджати вони не будуть і міняти неякісний товар не стануть. Саме тому відповідачу надіслано виклик цінним листом з описом вкладення, від отримання якого відповідач відмовився. За наведених обставин позивач вважає складання Акту у відповідності до п. 29 Інструкції П-7 було неможливим. До участі у прийманні товару залучений експерт Торгово-промислової палати Миколаївської області в якості незалежного стороннього представника, що діяв в рамках повноважень, наданих чинним законодавством. Висновок експерта складений в порядку ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а тому є належним і допустимим доказом неякісності поставленого товару. 3 тексту висновку вбачається, що він оформлений після приймання товару представниками ПП "ЗСК" і цього експерта, що за змістом є аналогом Акта приймання неякісної продукції, передбаченого п. 29 Інструкції П-7. Позивач наголошує, що відповідач жодного разу не відповів на направлені йому на поштову та електронні адреси виклики та претензії. Стосовно вказаних відповідачем судових витрат на правничу допомогу позивач відзначив, що в наданому відповідачем платіжному дорученні призначенням платежу 15000,00 грн. визначено за послуги з правового забезпечення господарської діяльності, тому вони не стосуються ведення справи в суді.

В наданих суду 19.01.2022 поясненнях відповідач зазначив, що рахунок-фактура виставлявся позивачу для оплати вартості товару і фактом оплати товару позивач підтвердив прийняття умов, які в ньому зазначені і не суперечать умовами договору. В самому експертному висновку №120-0890 міститься інформація про те, що 13.08.2021 здійснене приймання товару представниками ПП «ЗСК» у складі керівника організації Дзевіцької Н.В. та майстра цеху №1 Закалик В.І., при прийомці товару виявилась велика біла пляма по колу рулону, яка вказує на окис та можливу наявність іржі і вологи всередині рулону, також видно, що рулон має криве коло і зважаючи на це, вирішено не приймати даний товар по якості до моменту створення комісії для огляду рулону після розпакування. Експерту, серед іншого, пред`явлений акт дефектації №1 від 13.08.2021, який до позову доданий не був. На думку відповідача, ці обставини по-перше, вказують на те, що недоліки не були прихованими, а по-друге, що вони були виявлені не 17.08.2021, як вказує позивач, а 13.08.2021. Відповідач наполягає на тому, що позивач при отриманні товару на складі Покупця не захотів оглядати товар. На протязі місяця можливе пред`явлення претензій лише щодо прихованих дефектів і фіксація факту виявлення прихованих дефектів відбувається у порядку, передбаченому Інструкцією П-7. Позиція позивача що відсутність Акту, складеного в порядку п. 29 Інструкції П-7, пояснюється неможливістю його складання не узгоджується з нормами чинного законодавства. Умовами п. 5.2 договору визначено порядок дій у разі виявлення прихованих дефектів товару і сторони у такому випадку повинні діяти відповідно до вимог Інструкції П-7. Позивач повинен був поводити себе наступним чином: одразу як виявив якісь негаразди з товаром, а це було 13.08.2021, повинен був визначити дату (в межах строку, передбаченого п. 9 Інструкції П-7) для комісійного огляду товару та складання акту; викликати представника Продавця з повідомленням дати комісійного огляду товару; за умови неприбуття представника Продавця звернутись до ТПП та забезпечити участь фахівця ТПП у огляді товару та складанні акту; оглянути товар та скласти акт відповідно до п. 29 Інструкції П-7, який повинен був бути підписаний усіма учасниками та затверджений керівником підприємства; а лише потім направити претензію з додаванням вказаного акту.

На виконання ухвали суду від 26.01.2022 відповідачем 16.02.2022 надано пояснення щодо того, яким чином покупцю надається можливість огляду товару при його прийманні на складі продавця; щодо наявності фіксації прибуття особи/осіб/транспортного засобу для отримання товару на складі ТОВ фірма Каскад за видатковою накладною № РН-006828 від 12.08.2021 (журнал обліку входу/в`їзду на територію/з території складу, наявність контрольно-пропускного режиму, видача перепустки, відеофіксація, тощо). За поясненнями відповідача, покупцям надається можливість огляду товару на складі продавця за допомогою спеціального обладнання: крану та лінії поперечного різання, склад підприємства обладнаний всім необхідним устаткуванням для підіймання, розпакування та огляд товару. На підтвердження відповідачем надано копію бухгалтерської довідки № 160 від 14.02.2022 про облік основних засобів: виробничий будинок з господарчими (допоміжними) спорудами, лінія поперечного різання ELBK- 1600х0,6х15 t. До пояснень додана копію акту від 11.02.2022 із світлинами щодо умов, створених підприємством для огляду, навантаження та зберігання товару. Щодо фіксації переміщення покупців по складу ТОВ фірма Каскад відповідач вказує, що така фіксація не здійснюється, видача товару зі складу здійснюється особою, уповноваженою на ведення постійного обліку та руху ТМЦ, підприємство не є режимним.

Позивач на виконання ухвали суду від 26.01.2022 щодо надання письмових пояснень та доказів щодо того, хто отримав безпосередньо товар на складі ТОВ фірма Каскад за видатковою накладною № РН-006828 від 12.08.2021 і хто мав можливість його оглянути, пояснень та доказів в обґрунтування не надав.

Від позивача 25.04.2023 засобами електронного зв`язку на електронну адресу суду надійшли пояснення, які не містять електронного цифрового підпису. Також до пояснень не надано доказів їх направлення іншій стороні. Судом враховано, що відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах (затв. наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 № 28), документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Враховуючи надходження засобами електронного зв`язку до суду 25.04.2023 письмових пояснень від позивача, які не містять електронного цифрового підпису, та відсутність в матеріалах справи вказаних пояснень в оригіналі, пояснення долучено до матеріалів справи, але до уваги не прийматимуться.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством Завод сталевих конструкцій (Покупцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма Каскад (Продавцем, відповідачем у справі) 05.05.2021 укладений договір купівлі-продажу № КЦ-062 (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору металопродукцію, іменовану надалі товар. Кількість, асортимент, номенклатура товару і його ціна узгоджені в рахунках, видаткових накладних або Специфікаціях, кожна з яких з моменту підписання є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із п. 2.1 Договору поставка здійснюється на умовах: EXW - склад Продавця самовивіз автомобільним транспортом Покупця (49112, м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л). Умови поставки повинні бути обумовлені у відповідному рахунку-фактурі і/або відповідній специфікації.

Датою поставки товару вважається дата передачі товару відповідно до товаротранспортної або видаткової накладної (п. 2.3 Договору).

Право власності у Покупця на товар виникає з моменту передачі товару (п. 2.4 Договору).

Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, складається з вартості товару, зазначеній в накладних або в Специфікаціях (п. 3.1 Договору).

За визначенням п. 4.1 Договору, за поставлений товар Покупець здійснює попередній платіж у розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару на підставі рахунку-фактури.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженим представником Покупця на складі Продавця. Після передачі товару Покупцеві претензії по кількості не приймаються. Претензії від третіх осіб, яким надалі реалізований товар, до розгляду не приймаються.

Згідно з пунктом 5.1.3 Договору Покупець не має права використовувати або реалізовувати товар без отримання 1 копії сертифіката якості заводу-виробника, завіреною продавцем. Продавець не несе відповідальності за збитки, завдані Покупцю в результаті використання або реалізації товару, завірена копія сертифікату якості на який у Покупця відсутня.

Відповідно до пункту 5.2 Договору у випадку виявлення дефектів на складі Продавця (непокраси, відшарування, потертість та інші дефекти полімерного покриття) Продавець зобов`язується замінити дефектний товар протягом доби. У разі виявлення прихованих дефектів товару, які неможливо виявити при здійсненні приймання на складі Продавця протягом 1 місяця з моменту відвантаження, за умови належного зберігання, виклик представника Продавця обов`язковий, сторони у такому випадку повинні діяти до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7. Претензії приймаються до розгляду тільки відносно товару, який не був в експлуатації і зберіг свій первинний товарний вигляд.

Згідно з пунктом 5.2.1 Договору після визнання претензії Покупця шляхом підписання сторонами акту фіксації дефектів товару Продавець зобов`язується за свій рахунок замінити дефектний товар протягом 30 календарних днів.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що продукція вважається прийнятою Покупцем: за якістю - відповідно до сертифікатів якості; за кількістю - відповідно до товаросупроводжувальних документів.

В пункті 7.1 Договору узгоджено, що всі повідомлення, заяви, пов`язані з виконанням цього договору або випливають із нього, повинні направлятись безпосередньо за вказаними в договорі адресами. Дотримання сторонами досудового порядку врегулювання спорів є обов`язковим.

Відповідно до п. 7.5.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення умов п.5.2.1 договору Подавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 1% від вартості неякісного товару.

За визначенням п. 10.1 Договору, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.121.2021, всі попередні переговори і листування щодо нього втрачають юридичну силу.

Продавцем на оплату металопродукції виставлено Покупцю рахунок-фактуру № КО-509 від 03.08.2021 на загальну суму 298395,98 грн. з ПДВ. В пунктах 3, 5 цього рахунку-фактури зазначено, що товар за кількістю та якістю перевіряється покупцем або його представником на складі Продавця (п. 3); після виїзду машини з території складу претензії до кількості та якості металопродукції не приймаються (п.5).

Згідно платіжних доручень № 5120 від 09.08.2021 на суму 100000,00 грн., № 5133 від 11.08.2021 на суму 98395,98 грн., № 5138 від 11.08.2021 на суму 80000,00 грн. та № 5139 від 12.08.2021 на суму 20000,00 грн. позивачем перераховано відповідачу кошти на загальну суму 298395,98 грн.

За видатковою накладною № РН-006828 від 12.08.2021 відповідачем передано, а позивачем прийнято товар: гарячеоцинкована сталь в рулонах з полімерним покриттям RAL 1015 0,45х1250 мм DX51D SGCC Zn60 (1,261 т) та гарячеоцинкована сталь в рулонах з полімерним покриттям RAL 3005 МАТТ 0,45x1250 мм DX51D SGCC Zn60 (4,062 т).

За поясненнями позивача, пакування товару унеможливило проведення візуального огляду на предмет наявності дефектів під час приймання-передачі, тому тільки під час розпакування товару 17.08.2021 виявлено його невідповідність вимогам щодо якості, зокрема, встановлено суттєві недоліки і дефекти, що виключають можливість використання товару за призначенням. Крім того, на відвантажений товар не надано сертифікат якості заводу-виробника.

До матеріалів справи надано лист-претензію № 13/08 від 17.08.2021, яку відповідачу направлено на електронну адресу представника відповідача, та виклик представника продавця для складання акту фіксації дефектів товару № 15/08 від 17.08.2021, який направлений на поштову адресу відповідача з описом вкладення 22.08.2021.

Позивач надав Експертний висновок № 120-0890 від 26.08.2021 Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, складений Назаровим М.В., в якому зазначено, що поставлений товар від ТОВ "Каскад" в адресу одержувача ПП "Завод сталевих конструкцій" згідно видаткової накладної №РН-006828 від 12.08.2021 і відповідно до Договору поставки № КЦ-062 від 05.05.2021 рулон з полімерним покриттям RAL 3005 МАТТ 0,45x1250 мм DX51D SGCC Zn60 непридатний до використання і переробки.

На адресу відповідача 31.08.2021 позивачем направлено вимогу (претензію) вих.№32/08 від 30.08.2021 про заміну дефектного товару, до якої долучено копію експертного висновку та докази його оплати.

Також позивачем направлено на адресу відповідача вимогу (претензію) № 01/10 від 07.10.2021 про повернення коштів та сплату штрафу, в якій позивач вимагав у відповідача повернути 298395,98 грн. сплачених за неякісний товар, сплатити 2983,96 грн. штрафу та компенсувати 2880,00 грн. витрат на проведення експертного дослідження неякісного товару.

За доводами позивача, неповернення відповідачем коштів за поставлений неякісний товар є підставою для стягнення його вартості та передбаченого договором штрафу за поставку неякісного товару у судовому порядку.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За визначенням ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із частинами 1, 4, 5 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За визначенням п. 1, ч. 1 п. 2 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до п. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений,- в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Статтею 674 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Чинним законодавством врегульовано порядок приймання товару за якістю. Таким нормативним актом є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі Інструкція П-7). Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 N 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України, у зв`язку з чим до спірних правовідносин має бути застосована вказана Інструкція.

Дана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийоми продукції за якістю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів приймання продукції за якістю відповідно до даної Інструкції.

На підтвердження поставки неякісного товару позивач посилається на Експертний висновок № 120-0890 від 26.08.2021 Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, підписаний експертом Назаровим М.В. За висновком експерта, згідно пред`явлених документів та візуального огляду пред`явленого товару виявилося: товар від ТОВ "Каскад" в адресу одержувача ПП "Завод сталевих конструкцій" згідно видаткової накладної №РН-006828 від 12.08.2021 і відповідно до Договору поставки № КЦ-062 від 05.05.2021 рулон з полімерним покриттям RAL 3005 МАТТ 0,45x1250 мм DX51D SGCC Zn60 непридатний до використання і переробки.

Оцінюючи представленні докази, суд враховує наступне.

Згідно із п. 33 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається у порядку, передбаченому цією Інструкцією якщо інше не передбачено Основними та Особливими умовами постачання, іншими обов`язковими правилами та договором.

В укладеному сторонами Договорі вказано, що сторони у випадку виявлення прихованих недоліків повинні діяти відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7.

В пункті 9 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки продукції має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Якщо для участі у складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду.

Пунктом 14 Інструкції П-7 встановлено, що приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, іншим обов`язковим для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність постачаємої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та т.п.).

Згідно з п. 16 цієї Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.

У пункті 17 Інструкції П-7 встановлено, що в повідомленні про виклик повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, які виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції по якості; г) кількість продукції неналежної якості.

Згідно абз. 3 п. 19 Інструкції П-7 представник іногороднього виробника (відправника) зобов`язаний з`явитись не пізніше ніж у трьохденний строк після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правил або договорі. .

Відповідно до п. 20 Інструкції №П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) по виклику покупця в установлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При відсутності інспекції по якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження покупця, при відмові їх виділити представника або неявці його по виклику перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, призначеного керівником або заступником керівника із числа осіб, затверджених рішенням комітета профспілки цього підприємства, або в) одностороньо підприємством-отримувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

В пункті 29 Інструкції П-7 зазначено, що за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пп. 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектності одержаної продукції. Акт має бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.

У цьому акті має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції та її адресу;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку та закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пп. 19 та 20 Інструкції П-7, відбулась з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути зазначені причини затримки приймання, час виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції за якістю та у складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата та номер документа про повноваження постачальника на участь у перевірці продукції за якістю та комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) та постачальника;

д) дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними та Особливими умовами постачання, інтими обов`язковими правилами чи договором не передбачений;

є) номери та дати договору на постачання продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносаменту) та документа, що засвідчує якість продукції;

ж) дата прибуття продукції станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розтину вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

з) номер та дата комерційного акта (акту, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при одержанні продукції від органу транспорту;

і) умови зберігання продукції складі одержувача до складання акта;

к) стан тари та упаковки у момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред`явлена продукція - виробника або відправника, дата відкриття тари та упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якої належить кожен із встановлених недоліків;

л) під час вибіркової перевірки продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови постачання, інші обов`язкові правила та договір);

м) за чиїми пломбами (відправника чи органу транспорту) відвантажено та отримано продукцію, справність пломб, відбитки на них; транспортне відправне маркування місць (за документами та фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред`явленої до огляду та фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному у документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться в нижчий сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов`язкові правила;

д) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів та деталей та їх вартість;

р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;

с) номер браковщика підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;

т) чи проводився відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

у) інші дані, за якими, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості чи некомплектності продукції;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їхнього виникнення.

Пунктом 30 Інструкції П-7 визначено, що акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акта зобов`язана підписати його із застереженням про свою незгоду та викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, має бути зазначено, що цих осіб попереджено про відповідальність за внесення недостовірних даних до акту.

Відповідно до п. 31 Інструкції П-7 до акту, складеного у порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, повинні бути додані:

а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість та комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, у яких встановлені неналежна якість та некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні;

ґ) акт складений відповідно до пункту 16 цієї Інструкції;

д)акт відбору зразків (проб) та висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

є) інші документи, які можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції.

Відповідно до п. 32 Інструкції П-7 акт про неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених у п. 20, підп. "а", "б" і "в" затверджується керівником підприємства-отримувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта.

Відповідно до п. 40 Інструкції П-7 претензія, що випливає з постачання неякісної продукції пред`являється одержувачем (покупцем) виробника (відправника, постачальника) в встановлений термін. До претензії про постачання продукції неналежної якості або некомплектною повинні бути додані акт та документи, зазначені в п. 31 та 34 цієї Інструкції, якщо їх немає у постачальника.

Отже, акт про фактичну якість, який відповідав би вимогам п. 29 Інструкції П-7, повинен був бути складений не пізніше ніж через вісім днів з моменту виявлення недоліків. Матеріали справи свідчать, що в даному випадку акт не складений взагалі, а огляд товару за участю експерта відбувся на 9-й день після розпакування товару. Разом із претензією відповідачу такий акт про фіксацію неналежної якості товару не надавався.

Посилання позивача, що Експертний висновок по суті і є Актом, складеним у відповідності до п. 29 Інструкції П-7, суд відхиляє. Із змісту наданого позивачем в обґрунтування позовних вимог Експертного висновку вбачається, що він не відповідає вимогам Інструкції П-7, а саме: його складено без належного виклику представника відповідача; представники інших підприємств не брали участі у прийманні продукції і перевірці якості продукції (у висновку зазначений склад комісії: керівник організації Дзевицька Н.В., майстер цеху № 1 Закалик В.І., експерт РТПП Миколаївської області Назаров М.В.); умови зберігання продукції до складення Експертного висновку не відображені; у висновку не вказано на підставі яких технічних характеристик, показників чи властивостей, якої технічної нормативної документації, яких випробувань експерт дійшов висновку про непридатність до використання і переробки товару. Також у експертному висновку допущені описки щодо назви підприємства-постачальника та договору: зазначено ТОВ «Каскад», замість ТОВ фірма «Каскад», а договір вказаний як договір поставки №КЦ-062 від 05.05.2021, а фактично укладений договір купівлі-продажу №КЦ-062 від 05.05.2021.

Крім того, у будь-якому разі висновок експерта не може собою замінити акт, який повинен був бути складений позивачем на виконання п. 29 Інструкції П-7, оскільки це два окремі докази. За відсутності Акту про фактичну якість товару факт неналежної якості товару не може бути доведений жодним іншим доказом, оскільки сторони в Договорі чітко передбачили процедуру фіксації факту неналежної якості товару у відповідності до Інструкції П-7. Позивач процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі, не дотримався.

Суд звертає увагу, що в пункті 2.1 Договору сторонами зокрема узгоджено, що умови поставки повинні бути обумовлені у відповідному рахунку-фактурі і/або відповідній специфікації. В даному випадку за умовами, визначеними в рахунку-фактурі № КО-509 від 03.08.2021, товар за кількістю та якістю перевіряється покупцем або його представником на складі Продавця (п. 3); після виїзду машини з території складу претензії до кількості та якості металопродукції не приймаються (п. 5).

Відносно аргументів позивача щодо того, що рахунок не є двостороннім документом і не може змінювати умови договору суд зазначає наступне.

Рахунок-фактура це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага, розміри і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються товари чи послуги відповідно до вказаних умов. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати покупцям за товари чи надані послуги, які планується поставити/виконати або за фактично поставлені/виконані.

Відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: … 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; … 5) за іншим зобов`язанням за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 197 ГК України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання. У разі якщо місце виконання зобов`язання не визначено, зобов`язання повинно бути виконано: за іншими зобов`язаннями за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов`язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, обумовлення у Договорі та рахунку-фактурі умови приймання продукції за кількістю та якістю на складі Продавця відповідає чинному законодавству.

Також слід враховувати умови п. 5.1 Договору, в якому сторонами узгоджено приймання товару представником Покупця по кількості та якості саме на складі Продавця. Відповідач надав суду докази того, що умови для розпакування товару для його огляду на його підприємстві створені достатні, що спростовує доводи позивача про неможливість огляду товару на складі Продавця з огляду на його пакування.

Щодо доводів позивача про ненадання відповідачем сертифіката якості на поставлений товар суд зазначає наступне.

За змістом статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Факт отримання товару позивачем не заперечується, доказів прийняття на зберігання товару, відмови від приймання товару та/або його повернення з огляду на відсутність сертифіката якості матеріали справи не містять.

Відносно наданих позивачем доказів на підтвердження належного повідомлення відповідача про виявлені недоліки та виклик представника відповідача з метою складення відповідного акту, а також доводів відповідача щодо неотримання від позивача такого виклику суд сприймає їх критично.

Направлення позивачем виклику на електронну адресу представника відповідача, а не на електронну адресу юридичної особи відповідача не відповідає умовам Договору. Разом з тим, неотримання направленого на юридичну адресу поштового відправлення та повернення його з відповідною позначкою поштового відділення зв`язку вважається належним повідомленням.

Однак, обставини щодо повідомлення відповідача щодо виявлення невідповідності якості товару не впливають на висновки суду відносно недотримання позивачем процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не є належними та достатніми доказами, у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, щодо поставки неякісної продукції, оскільки Акт, складений у відповідності до п. 29 Інструкції П-7, відсутній, а Експертний висновок не відповідає встановленим законом вимогам та складений в односторонньому порядку.

При цьому, суд зазначає, що недотримання встановленого законом та договором порядку щодо повідомлення відповідача про невідповідність товару умовам договору не позбавляє позивача права на захист порушених прав, проте, вчинення відповідних дій або утримання від їх вчинення оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, якими позивач підтверджує свої вимоги.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання

Враховуючи вищевикладене, суд визнав, що матеріалами справи не підтверджено факту порушення відповідачем зобов`язань за Договором щодо поставки товару належної якості.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 3 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Таким чином, рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку, за наведених у позовній заяві та доповненнях до неї підстав, позовні вимоги позивача не є обґрунтованими. Позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту поставки відповідачем неякісного товару та, відповідно, наявності правових підстав для стягнення вартості товару та штрафу, тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються позивача.

Відносно клопотання відповідача про стягнення з позивача 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність: адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріали справи № 908/3099/21 містять копії: ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1070422, виданого ТОВ фірма «Каскад» адвокату Кузнєцову Дмитру Олександровичу; договору про надання юридичних послуг № 05/11/21 від 05.11.2021, рахунку № 05/11 від 05.11.2021 на оплату 15000,00 грн. - послуги на правове забезпечення господарської діяльності згідно договору № 05/11/21 від 05.11.2021; платіжного доручення № 12947 від 05.11.2021 щодо сплати 15000,00 грн.; акту від 18.01.2022 приймання-передачі робіт по договору про надання юридичних послуг № 05/11/21.

Договір про надання юридичних послуг № 05/11/21 від 05.11.2021 укладений ТОВ фірма «Каскад» (Замовник) та адвокатом Кузнєцовим Дмитром Олександровичем (Адвокат).

Відповідно по п. 1.1 вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по правовому забезпеченню господарської діяльності Замовника відповідно до чинного законодавств України, а також представництва інтересів Замовника в господарських судах, апеляційних господарських судах, Верховному Суді з наданням всіх документів, з приводу захисту інтересів Замовника в рамках справи № 908/3099/21 за позовом ПП «Завод металевих конструкцій» до ТОВ фірма «Каскад» про стягнення 233447,23 грн.

Пунктом 4.1 договору визначено, що вартість послуг по правовому забезпеченню господарської діяльності Замовника за цим договором складає 15000,00 грн. та вказується у виставленому Виконавцем рахунку, в суму входить узгоджена сторона вартість послуг Виконавця з урахуванням транспортних, поштових та інших витрат (окрім сум державного мита).

В акті приймання-передачі робіт від 18.01.2022 наведено перелік наданих послуг та зазначено, що вартість наданих послуг складає 15000,00 грн.

Платіжним дорученням № 12947 від 05,11.2021 підтверджується перерахування позивачем Адвокату 15000,00 грн. за надання правової допомоги згідно рахунку № 05/11 від 05.11.2021.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач у відповіді на відзив проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив. Визнав їх непідтвердженими та недоведеними належним доказами. Клопотання про їх зменшення не заявляв.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвоката Кузнєцова Дмитра Олександровича, а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ фірма «Каскад» є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір наведених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним предмету спору.

При цьому суд враховує, що договором про надання юридичних послуг № 05/11/21 від 05.11.2021 сторони узгодили, що вартість послуг по правовому забезпеченню складає 15000,00 грн., тобто є фіксованою.

За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Заперечення позивача, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу не стосуються ведення даної справи, оскільки в платіжному дорученні призначенням платежу 15000,00 грн. визначено за послуги з правового забезпечення господарської діяльності суд визнав безпідставними. Наданими суду доказами підтверджується надання відповідачу Адвокатом правової допомоги саме в межах справи №908/3099/21.

Враховуючи, що остаточне судове рішення у цій справі постановлено на користь ТОВ фірма «Каскад», відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Стягнути з приватного підприємства Завод сталевих конструкцій (вул. В. Чорновола, буд. 1, м. Миколаїв, 54028; ідентифікаційний код 42571036) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма Каскад (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 3, кв. 12, м. Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код 23934596) 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із знаходженням судді Левкут В.В. з 08.06.2023 у щорічній відпустці, повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 15.06.2023.

Суддя В.В. Левкут