Рішення

від 12.06.2023 по справі 911/689/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/689/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СІКА Україна», м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Керрот», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області

про стягнення 6 077 937,24 грн.,

за участю представників:

від позивача:Корабельников Є.Г., адвокат, довіреність б/н від 11.05.2023;

від відповідача:не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СІКА Україна», м. Київ (далі за текстом - ТОВ «СІКА Україна»), 01.03.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. №1015 від 28.02.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Керрот», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області (далі за текстом - ТОВ «ТД «Керрот»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №101019005 від 06.09.2019 у сумі 6 078 087,97 грн., з яких:

-основного боргу 2 867 216,16 грн.;

-інфляційних втрат 913 956,73 грн. (за період серпень 2021 січень 2023);

-процентів річних 131 499,17 грн. (за період з 08.08.2021 по 16.02.2023);

-пені 1 448 611,87 грн. (за період з 08.08.2021 по 16.02.2023);

-штрафу 716 804,04 грн. (25% відповідно до пункту 14.1 Договору).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.09.2019 між ТОВ «СІКА Україна» (постачальник) та ТОВ «ТД «Керрот» (покупець) укладено Договір поставки №101019005, за умовами якого ТОВ «СІКА Україна» зобов`язувалось поставити товар, а покупець - прийняти на оплатити його.

ТОВ «СІКА Україна» на виконання умов договору поставило, а ТОВ «ТД «Керрот» отримало товар, та частково його оплатило. Згідно Акту звірки взаєморозрахунків за покупцем станом на 31.07.2021 рахувалась заборгованість перед постачальником в розмірі 5 767 216,16 грн.

04.08.2021 між покупцем, постачальником та новим боржником ТОВ «Керрот Бетон» був укладений Договір про переведення боргу, відповідно до якого покупець перевів на ТОВ «Керрот Бетон» частину свого боргу у розмірі 2 900 000,00 грн. перед товариством, що виник на підставі договору.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем склала 2 867 216,16 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару на вказану суму, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 913 956,73 грн. за період серпень 2021 січень 2023); проценти річних в розмірі 131 499,17 грн. (за період з 08.08.2021 по 16.02.2023); пеню в розмірі 1 448 611,87 грн. (за період з 08.08.2021 по 16.02.2023) та штраф в розмірі 716 804,04 грн. (25% відповідно до пункту 14.1 Договору).

Крім того, позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України, а також дозволити позивачеві подати докази витрат на правничу допомогу після винесення рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.03.2023 відкрито провадження у справі №911/689/23 в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін, підготовче судове засідання призначено на 03.04.2023. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі докази оплати товару за договором поставки №101019005 від 06.09.2019 за період з 22.07.2021 по дату подання документів.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали Господарського суду від 08.03.2023 про відкриття провадження у справі отримав 15.03.2023. Гарантований частиною 8 ст. 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив 30.03.2023.

30.03.2023 на електронну пошту суду від позивача ТОВ «СІКА Україна» надійшла заява від 28.03.2023 про зміну розміру позовних вимог з додатковими поясненнями та клопотання позивача про розгляд підготовчого судового засідання, призначеного на 03.04.2023, без участі його представника. В зазначеній заяві про зміну розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з ТОВ «Торговий дім «Керрот» на користь ТОВ «СІКА Україна» заборгованість за договором поставки №101021002 від 11.06.2021 у сумі 6 077 937,24 грн., що складається з:

- основного боргу 2 867 216,16 грн.;

- інфляційних втрат 948 055,48 грн. (за період вересень 2021 лютий 2023);

- процентів річних 124 429,33 грн. (за період з 08.09.2021 по 17.02.2023);

- пені 1 421 432,23 грн. (за період з 08.09.2021 по 19.02.2023);

- штрафу 716 804,04 грн. (25% згідно пункту 14.1 Договору).

У судове засідання 03.04.2023 представники учасників судового процесу не з`явились.

Розглянувши у судовому засіданні 03.04.2023 заяву ТОВ «СІКА Україна» від 28.03.2023 про зміну розміру позовних вимог, суд встановив, що подана заява фактично означає зміну предмету позову.

Суд ухвалою від 03.04.2023 прийняв вказану заяву до розгляду, вказав, що справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви позивача ТОВ «СІКА Україна» від 28.03.2023 про зміну розміру позовних вимог з додатковими поясненнями (у порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України), а саме про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Керрот» на користь ТОВ «СІКА Україна» заборгованості за договором поставки №101021002 від 11.06.2021 у сумі 6 077 937,24 грн. Цією ж ухвалою суд відклав підготовче судове засідання на 24.04.2023 та встановив додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 24.04.2023.

18.04.2023 від представника позивача ТОВ «СІКА Україна» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні 24.04.2023 без участі його представника.

У судове засідання 24.04.2023 представники учасників судового процесу не з`явились. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2023 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2023.

Вказане судове засідання не відбулося у зв`язку із оголошенням 29.05.2023 у місті Києві сигналу «повітряна тривога», відтак ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.06.2023.

У судове засідання 12.06.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні 12.06.2023 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «СІКА Україна» до ТОВ «Торговий дім «Керрот» про стягнення 6 077 937,24 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

06.09.2019 між ТОВ «СІКА Україна» (постачальник) та ТОВ «Торговий дім «Керрот» (покупець) було укладено Договір поставки №101019005 (далі Договір).

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (далі по тексту «товар») в асортименті та за прайсовою ціною згідно останньої версії офіційного прас-листа постачальника та знижки, передбаченої у специфікації (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, на підставі підтвердженого письмового замовлення, з урахуванням особливостей, встановлених Договором (п. 1.1 Договору);

- поставка товару може здійснюватись окремими партіями згідно заявок покупця (п. 1.2 Договору);

- на кожне постачання товару за цим Договором постачальник на підставі заявки покупця та специфікацій (додатку 1) виставляє рахунок-фактуру, в якому має вказуватись номер та дата цього Договору. Покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати вартість товару згідно рахунків-фактур, які буде виставляти постачальник (п. 1.3 Договору);

- загальна ціна Договору складається з сум вартості товару, зазначених у видаткових накладних, які видані постачальником на підставі цього Договору, з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором (п. 3.1 Договору);

- вартість відвантаженого товару зазначається в рахунках-фактурах і накладних (п. 3.5 Договору);

- покупець зобов`язаний здійснити часткову передоплату в розмірі 0 (нуль)% вартості товару згідно рахунку-фактури (п. 4.1.2 Договору);

- оплата решти вартості поставленого товару здійснюється повністю згідно рахунку-фактури протягом 45 календарних днів з дати постачання товару (п. 4.1.3 Договору);

- платежі вважаються здійсненими, коли сума грошових коштів, вказана у рахунку-фактурі, зарахована на банківський рахунок постачальника. При здійсненні платежу покупець зобов`язаний вказувати дату та номер рахунку-фактури (п. 4.3 Договору);

- у випадку існування заборгованості покупця на підставі раніше виставлених рахунків-фактур, строк оплати яких настав, постачальник має право зарахувати отриману оплату в рахунок погашення такої заборгованості з обов`язковим повідомленням про таке зарахування покупця (п. 4.4 Договору);

- у разі прострочення платежів за товар та/чи безпідставної відмови від сплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (НБУ) від суми несплаченої вартості товару за кожен день прострочення протягом всього періоду прострочення. Якщо строк заборгованості з оплати товарів перевищує 6 (шість) календарних місяців, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25% від суми заборгованості (п. 14.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 березня 2020 року. У разі не заявлення сторонами про його припинення за 10 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору, він автоматично пролонгується на один календарний рік. Крім того, його може бути розірвано у будь-який час, будь-якою із сторін, за умов, що така сторона попередньо повідомить іншу сторону письмово не пізніше 90 календарних днів до такого розірвання. При цьому обов`язки сторін щодо поставленого товару, та товару, який вже замовлений, залишаються чинними після розірвання цього Договору до їх повного виконання (п. 16.1 Договору).

Додатком 1 до Договору поставки №101019005 від 06.09.2019 сторонами погоджена специфікація матеріалів зі знижкою.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

31.07.2021 між ТОВ «СІКА Україна» та ТОВ «Торговий дім «Керрот» складено Акт звірки взаєморозрахунків за договором №101019005, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін, згідно якого заборгованість ТОВ «Торговий дім «Керрот» за вказаним договором станом на 31.07.2021 становить 5 767 216,16 грн.

Суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

У даному випадку інформація, вказана в акті звірки взаєморозрахунків, підтверджена поданими позивачем первинними документами.

04.08.2021 між ТОВ «Торговий дім «Керрот» (первісний боржник), ТОВ «Керрот бетон» (новий боржник) та ТОВ «СІКА Україна» (кредитор) укладено Договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 2 900 000,00 грн., а новий боржник приймає таке переведення, стає зобов`язаним замість первісного боржника та погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання. З дня підписання даного Договору новий боржник вважається таким, що має зобов`язання перед кредитором з оплати товарів, поставлених за Договором поставки на суму 2 900 000,00 грн.

Відтак, заборгованість відповідача складає 2 867 216,16 грн. (5 767 216,16 грн. заборгованості за Договором поставки мінус 2 900 000,00 грн. за Договором переведення боргу), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями належним чином оформлених, підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Видаткових накладних.

Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інше встановлено п. 4.1.3 Договору, відповідно до якого оплата вартості поставленого товару здійснюється повністю згідно рахунку-фактури протягом 45 календарних днів з дати постачання товару.

Суд враховує, що у поданих суду копіях видаткових накладних вказано умови оплати протягом 90 календарних днів.

Разом із тим, пунктом 17.6 Договору встановлено, що всі зміни і доповнення до цього договору вважаються чинними, лише якщо вони складені письмово та підписані обома сторонами. Відповідно до пункту 2.9.2 Договору умови поставки можуть бути змінені за згодою сторін, про що зазначається постачальником у відповідному рахунку-фактурі. Виходячи викладеного, суд робить висновок про те, що зазначення у накладних іншого строку оплати не свідчить про досягнення домовленості між сторонами про зміну умов оплати у належній формі, у зв`язку з чим щодо встановлення строку оплати суд керується умовами пункту 4.1.3 укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто, строк оплати товару за спірними накладними є таким, що настав. Загалом стан розрахунків за договором між сторонами виглядає таким чином:

Видаткова накладна, грн.Строк оплати доЗалишок заборгованості (накопичувальним підсумком) Період прострочення1110-0131 від 05.03.2021 на суму 135 984,0019.04.202110 760,1620.04.2021 26.04.20211110-0144 від 10.03.2021 на суму 52 800,0026.04.202163 560,16 1110-0156 від 11.03.2021 на суму 3 984,0026.04.202167 544,16 1110-0146 від 11.03.2021 на суму 26 400,0026.04.202193 944,16 1110-0145 від 11.03.2021 на суму 52 800,0026.04.2021146 744,16 1110-0153 від 12.03.2021 на суму 79 200,0026.04.2021225 944,16 1110-0154 від 12.03.2021 на суму 99 120,0026.04.2021325 064,1627.04.2021 30.04.20211110-0161 від 16.03.2021 на суму 52 800,0030.04.2021377 864,1601.05.2021 04.05.20211110-0164 від 17.03.2021 на суму 79 200,0004.05.2021457 064,16 1110-0177 від 19.03.2021 на суму 54 000,0004.05.2021511 064,16 1110-0176 від 19.03.2021 на суму 105 600,0004.05.2021616 664,16 1110-0180 від 19.03.2021 на суму 132 000,0004.05.2021748 664,1605.05.2021 - 10.05.20211110-0188 від 24.03.2021 на суму 52 800,0010.05.2021801 464,16 1110-0193 від 25.03.2021 на суму 79 200,0010.05.2021880 664,16 1110-0200 від 26.03.2021 на суму 105 600,0010.05.2021986 264,1611.05.2021 - 14.05.20211110-0210 від 30.03.2021 на суму 52 800,0014.05.20211 039 064,1615.05.2021 17.05.20211110-0218 від 31.03.2021 на суму 79 200,0017.05.20211 118 264,16 1110-0233 від 02.04.2021 на суму 79 200,0017.05.20211 197 464,1618.05.2021 21.05.20211110-0243 від 06.04.2021 на суму 52 800,0021.05.20211 250 264,1622.05.2021 24.05.20211110-0249 від 08.04.2021 на суму 105 600,0024.05.20211 355 864,16 1110-0256 від 09.04.2021 на суму 79 200,0024.05.20211 435 064,1625.05.2021 - 28.05.20211110-0262 від 13.04.2021 на суму 89 160,0028.05.20211 524 224,1629.05.2021 - 31.05.20211110-0267 від 14.04.2021 на суму 52 800,0031.05.20211 577 024,16 1110-0273 від 15.04.2021 на суму 52 800,0031.05.20211 629 824,16 1110-0281 від 16.04.2021 на суму 79 200,0031.05.20211 709 024,1601.06.2021 - 04.06.20211110-0292 від 20.04.2021 на суму 52 800,0004.06.20211 761 824,1605.06.2021 - 07.06.20211110-0300 від 22.04.2021 на суму 52 800,0007.06.20211 814 624,16 1110-0305 від 23.04.2021 на суму 26 400,0007.06.20211 841 024,16 1110-0314 від 23.04.2021 на суму 26 400,0007.06.20211 867 424,16 1110-0310 від 23.04.2021 на суму 52 800,0007.06.20211 920 224,1608.06.2021 - 11.06.20211110-0325 від 27.04.2021 на суму 52 800,0011.06.20211 973 024,1612.06.2021 - 14.06.20211110-0328 від 28.04.2021 на суму 52 800,0014.06.20212 025 824,16 1110-0337 від 29.04.2021 на суму 52 800,0014.06.20212 078 624,16 1110-0343 від 30.04.2021 на суму 52 800,0014.06.20212 131 424,16 1110-0340 від 30.04.2021 на суму 52 800,0014.06.20212 184 224,1615.06.2021 - 02.07.20211110-0382 від 18.05.2021 на суму 25 296,0002.07.20212 209 520,1603.07.2021 05.07.20211110-0396 від 20.05.2021 на суму 50 592,0005.07.20212 260 112,16 1110-0401 від 21.05.2021 на суму 25 296,0005.07.20212 285 408,16 1110-0400 від 21.05.2021 на суму 25 296,0005.07.20212 310 704,1606.07.2021 12.07.20211110-0419 від 26.05.2021 на суму 25 296,0012.07.20212 336 000,16 1110-0425 від 27.05.2021 на суму 25 296,0012.07.20212 361 296,16 1110-0430 від 28.05.2021 на суму 25 296,0012.07.20212 386 592,1613.07.2021 16.07.20211110-0438 від 01.06.2021 на суму 50 592,0016.07.20212 437 184,1617.07.2021 19.07.20211110-0457 від 04.06.2021 на суму 50 592,0019.07.20212 487 776,1620.07.2021 22.07.20211110-0465 від 07.06.2021 на суму 25 296,0022.07.20212 513 072,1623.07.2021 26.07.20211110-0481 від 09.06.2021 на суму 25 296,0026.07.20212 538 368,16 1110-0490 від 10.06.2021 на суму 75 888,0026.07.20212 614 256,1627.07.2021 30.07.20211110-0507 від 15.06.2021 на суму 25 296,0030.07.20212 639 552,1631.07.2021 02.08.20211110-0511 від 16.06.2021 на суму 25 296,0002.08.20212 664 848,1603.08.2021 - 30.08.20211110-0641 від 16.07.2021 на суму 75 888,0030.08.20212 740 736,1631.08.2021 06.09.20211110-0658 від 21.07.2021 на суму 25 296,0006.09.20212 766 032,16 1110-0671 від 22.07.2021 на суму 101 184,0006.09.20212 867 216,1607.09.2021 - 19.02.2023Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 5 ухвали суду від 08.03.2023 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України, і яку відповідач отримав 15.03.2023.

З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 2 867 216,16 грн. слід задовольнити повністю.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 948 055,48 грн. інфляційних втрат (за період вересень 2021- лютий 2021) та 124 429,33 грн. процентів річних (за період 08.09.2021 17.02.2023). Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши правильність розрахунку процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд та встановив, що належні до стягнення з відповідача проценти річних у межах заявленого періоду становлять 124 429,33 грн., а інфляційні втрати становлять 948 055,48 грн., відтак вказані вимоги суд задовольняє повністю в заявленому розмірі.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 421 432,23 грн. пені (за період 08.09.2021 19.02.2023). Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 14.1 Договору встановлено, що у разі прострочення платежів за товар та/чи безпідставної відмови від сплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (НБУ) від суми несплаченої вартості товару за кожен день прострочення протягом всього періоду прострочення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше встановлено пунктом 14.1 договору. Відтак, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку оплати, та до переддня фактичної оплати.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені на суму основного боргу 2 867 216,16 грн. за період прос трочення з 08.09.2021 по 19.02.2023 становить 1421 432,23 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені має бути задоволена повністю.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф 716 804,04 грн. 25% від суми заборгованості (п. 14.1 Договору).

З огляду на те, що

судом встановлений факт прострочення оплати товару понад 6 календарних місяців за спірними поставками за період з 05.03.2021 по 22.07.2021;

штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості за прострочення понад 6 (шість) календарних місяців, прямо передбачений пунктом 14.1 Договору від 06.09.2019 №101019005;

принципи господарсько-правової відповідальності виходять з презумпції вини особи, яка порушила своє господарське зобов`язання, та покладають та таку особу обов`язок доведення відсутності вини (частина 1 ст. 218 ГК України, частина 2 ст. 614 ЦК України),

суд погоджується з тим, що у позивача було наявне право на нарахування штрафу 25% від суми заборгованості; відтак вважає вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 716 804,04 грн. (25% від суми заборгованості) обґрунтованими, документально підтвердженими, законними та такими, які належить задовольнити.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, пеня та штраф є різновидом неустойки, і в межах одного виду відповідальності сторонами може бути застосований різний набір санкцій; таке формулювання пункту 14.1 сторони погодили у Договорі, укладеному на підставі вільного волевиявлення, що відповідає положенням ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Підписаного сторонами протоколу розбіжностей до договору у порядку частин 3-7 ст. 181 ГК України суду не подано.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина», та не стосується прав, обов`язків та юридичної відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на господарському договорі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов «СІКА Україна» повністю, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «ТД «Керрот» 2 867 216,16 грн. основного боргу, 124 429,33 грн. відсотків річних, 948 055,48 грн. інфляційних втрат, 1 421 432,23 грн. пені та 716 804,04 грн. штрафу.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у розмірі 91 169,06

Крім того, суд звертає увагу позивача, що виходячи із зменшеного розміру позовних вимог відповідно до прийнятої судом до розгляду заяви від 28.03.2023 про зміну розміру позовних вимог (6 077 937,24 грн.), позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 91 169,06 грн. Однак, позивачем сплачено судовий збір виходячи із первісної суми позовних вимог, а саме у сумі 91 171,33 грн., на підтвердження чого подано платіжне доручення від 28.02.2023 №23022817. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено відповідною випискою про зарахування коштів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивач не позбавлений права вирішити питання про повернення 2,27 грн. (91 171,33 грн. 91 169,06 грн.) судового збору, звернувшись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКА Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Керрот» (08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б, нежиле приміщення 110, ідентифікаційний код 42123760)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКА Україна» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4, ідентифікаційний код 33053410)

2 867 216,16 грн. (два мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч двісті шістнадцять гривень шістнадцять копійок) основного боргу,

124 429,33 грн. (сто двадцять чотири тисячі чотириста двадцять дев`ять гривень тридцять три копійки) відсотків річних,

948 055,48 грн. (дев`ятсот сорок вісім тисяч п`ятдесят п`ять гривень сорок вісім копійок) інфляційних втрат,

1 421 432,23 грн. (один мільйон чотириста двадцять одну тисячу чотириста тридцять дві гривні двадцять три копійки) пені,

716 804,04 грн. (сімсот шістнадцять гривень вісімсот чотири гривні чотири копійки) штрафу,

91 169,06 грн. (дев`яносто одну тисячу сто шістдесят дев`ять гривень шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 15.06.2023.

Суддя О.В. Конюх