Постанова

від 08.06.2023 по справі 902/1169/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 902/1169/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

скаржник - Островерх Р.В.,

боржник - Хоменчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницької області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 (колегія суддів у складі: Миханюк М.В. - головуючий, Коломис В.В., Саврій В.А.)

у справі №902/1169/21

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1169/21 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Вінницької області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" (далі - ТОВ "Поділля-Центр") про банкрутство.

2. Ухвалою суду від 29.12.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Поділля-Центр". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М.

3. Також, ухвалою суду від 03.05.2022, зокрема, встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Болховітіним В.М. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Поділля-Центр" у справі №902/1169/21: ГУ ДПС у Вінницькій області - 569392,93 грн основного платежу - третя черга задоволення вимог кредиторів; 16863,78 грн основного платежу - третя черга задоволення вимог кредиторів; 1000,00 грн штрафних санкцій - шоста черга задоволення вимог кредиторів; 65993127,04 грн пені - шоста черга задоволення вимог кредиторів; 22700,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - перша черга задоволення вимог кредиторів; 4962,00 грн - витрат на сплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів. Зобов`язано арбітражного керуючого Болховітіна В.М. та комітет кредиторів надати суду пропозиції щодо подальших судових процедур у справі №902/1169/21.

4. 27.06.2022 до господарського суду від арбітражного керуючого Болховітіна В.М. до суду надійшло клопотання №02-04/78 від 24.06.2022 про визнання ТОВ "Поділля-Центр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М.

5. Разом з цим, ухвалою суду від 04.07.2022 визнані вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Поділля-Центр" в розмірі 15539,00 грн штрафних санкцій (шоста черга задоволення).

6. 26.07.2022 від представника ТОВ "Поділля-Центр" до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі №902/1169/21.

7. 09.08.2022 до суду від представника ГУ ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на клопотання про закриття провадження у справі, в якому кредитор заперечив щодо задоволення цього клопотання та просив перейти до ліквідаційної процедури у цій справі.

8. 10.08.2022 до суду від арбітражного керуючого Болховітіна В.М. надійшов лист №02-04/102 від 10.08.2022 щодо клопотання про закриття провадження у справі №902/1169/21.

Стислий виклад постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Господарського суду Вінницької області від 25.01.2023 у справі №902/1169/21, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Поділля-Центр" про закриття провадження у справі №902/1169/21. Задоволено клопотання арбітражного керуючого Болховітіна В.М. про визнання ТОВ "Поділля-Центр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М. Припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Поділля-Центр" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Болховітіна Віталія Михайловича у справі №902/1169/21. Визнано боржника - ТОВ "Поділля-Центр" у справі №902/1169/21 банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

10. В обґрунтування постанови суд з посиланням на ст.ст. 1, 2, 41, 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №910/26972/14, від 17.11.2022 у справі №924/1155/18, вказав, що боржником були погашенні кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області, які віднесені до першої та третьої черг задоволення вимог кредиторів. Однак, грошові вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до боржника, які віднесенні до шостої черги задоволення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів у цій справі, а саме: 65993127,04 грн пені та 16539,00 грн штрафних санкцій, боржником не сплачені та останній просить суд вважати їх погашеними.

11. Разом з тим, з посиланням на пп. 41.1.1 п. 41.1, ст. 41, пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 45 Бюджетного кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що сума пені 65993127,04 грн була застосована ГУ ДПС у Вінницькій області до боржника за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД по контрактах, укладених ТОВ "Поділля-Центр" у 2019 році, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акта позапланової виїзної перевірки ТОВ "Поділля-Центр" №3832/02-32-07-07/31163811 від 15.04.2021 та податкового повідомлення-рішення №0041610707 від 07.05.2021. А тому господарський суд дійшов висновку, що визнання погашеними і невиконання боржником обов`язку перед ініціюючим кредитором щодо сплати визнаних у цій справі кредиторських вимог в розмірі 65993127,04 грн пені та 16539,00 грн штрафних санкцій, та закриття провадження у справі, призведе до негативних наслідків для контролюючого органу в умовах воєнного стану в Україні, а саме, ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах.

12. Крім того, господарський суд взяв до уваги обставини, викладені в аналізі фінансового стану ТОВ "Поділля-Центр" станом на 29.12.2021, який додано арбітражним керуючим Болховітіним В.М. до клопотання №02-04/78 від 24.06.2022 про визнання ТОВ "Поділля-Центр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відповідно до якого визначено, що погашення кредиторських вимог в розмірі 65993127,04 грн пені та 16539,00 грн штрафних санкцій у цій справі можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури до боржника з метою задоволення вимог ініціюючого кредитора.

13. З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені вище обставини, станом на день проведення підсумкового судового засідання у цій справі, свідчать про неплатоспроможність боржника, в зв`язку з чим дії останнього щодо погашення вимог ініціюючого кредитора, які віднесені до першої та третьої черг задоволення вимог кредиторів, не вказують на відновлення платоспроможності боржника як юридичний факт та відповідно про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ "Поділля-Центр" про закриття провадження у справі №902/1169/21.

14. Також господарський суд вказав, що пасиви боржника - кредиторська заборгованість, значно перевищують активи боржника, що свідчить про наявність ознак неоплатності боржника та є підставою для визнання останнього банкрутом. А тому взявши до уваги протокольне рішення зборів кредиторів від 26.05.-23.06.2022 у справі №902/1169/21 та встановлення ознак неплатоспроможності боржника, дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Болховітіна В.М. про визнання ТОВ "Поділля-Центр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М.

15. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 постанову Господарського суду Вінницької області від 25.01.2023 скасовано. Прийнято нове рішення. Провадження у справі №902/1169/21 закрито.

16. Приймаючи постанову, господарський суд апеляційної інстанції відхилив пояснення ГУ ДПС у Вінницькій області про те, що кредиторські вимоги у розмірі 65993127,04 грн не є пенею, що нарахована за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання у розумінні ч. 3 ст. 549 ЦК України, оскільки сума пені 65993127,04 грн нарахована під час податкової перевірки ТОВ "Поділля-Центр" та є грошовим зобов`язанням за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і ніяким чином не пов`язана із основним зобов`язанням у розмірі 569392,93 грн, які ТОВ "Поділля-Центр" погасило в межах процедури розпорядження майном у справі №902/1169/21.

17. Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до податкового повідомлення-рішення №0041610707 від 07.05.2021, у ньому вказано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені у розмірі 65993127,04 грн за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД).

18. Господарський суд апеляційної інстанції звернув увагу, що КУзПБ не визначає вид, походження, утворення штрафів і пені, які мають бути погашені у зв`язку із закриттям провадження у справі про банкрутство згідно з ч. 7 ст. 41 КУзПБ. Вказане є прямою нормою та підлягає застосуванню, відповідно провадження у справі підлягає закриттю.

19. Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції у підприємства відсутнє майно, однак наявна дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічними контрактами №С2504/2019-РС/1 від 25.04.2019 та №W2006/2019-PC/1 від 20.06.2019, із нерезидентом "Black Sea Commodities Ltd", U.A.E., на загальну суму 2930813,94 дол. США, що відповідає даним бухгалтерського обліку.

20. Згідно з п.п. 5.2 вказаних контрактів строк їх дії - до повного виконання зобов`язань, зокрема щодо розрахунків за ним. Апеляційний господарський суд встановив, що на момент розгляду справи контракти є діючими в частині здійснення оплати за поставлений товар, а ТОВ "Поділля-Центр" шляхом переговорів вживалися заходи щодо повернення коштів за поставлену продукцію та попереджено "Black Sea Commodities Ltd", U.A.E. про відповідне звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у найближчий час.

21. За наведеного, на переконання господарського суду апеляційної інстанції, перехід у ліквідаційну процедуру унеможливить відновлення платоспроможності підприємства за рахунок отримання коштів за контрактами, у результаті чого держава не отримає відповідні платежі (податки) за здійснення вказаних операцій. Відповідно, закриття провадження у справі про банкрутство та відновлення його господарської діяльності дасть можливість продовжити роботу за контрактами, отримати заборговані підприємству кошти, сплатити з їх надходження відповідні податки, внаслідок чого, з поміж іншого буде наповнено бюджет держави.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

22. ГУ ДПС у Вінницькій області (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 та залишити в силі постанову Господарського суду Вінницької області від 25.01.2023.

23. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування ч. 7 ст. 41 КУзПБ у подібних правовідносинах.

24. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин ч. 7 ст. 41 КУзПБ, яка передбачає, що у разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

25. На думку скаржника, господарський суд апеляційної інстанції не врахував положення п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, яка передбачає можливість закриття провадження у справі банкрутство виключно у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника або погашенням всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, тоді як ТОВ "Поділля-Центр" сплачено лише частину заборгованості перед ГУ ДПС у Вінницькій області.

26. Скаржник зазначає, що для правильного застосування ч. 7 ст. 41 КУзПБ необхідно звернутися до законодавчого визначення терміну неустойка (штраф, пеня), яке закріплено у ст. 549 ЦК України, тоді як сума у розмірі 65993127,04 грн нарахована під час податкової перевірки ТОВ "Поділля-Центр" є грошовим зобов`язанням за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності по контрактах, укладених у 2019 році, і ніяким чином не пов`язана з основним зобов`язанням, які ТОВ "Поділля-Центр" погасило в межах процедури розпорядження майном у справі №902/1169/21.

27. Крім того, скаржником заявлено клопотання про передачу справи №902/1169/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

28. Скаржник вважає, що саме Велика Палата Верховного Суду має вирішити питання щодо суперечності норм Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: ч. 7 ст. 41 та п. 4 ч. 1 ст. 90 та відсутності єдиної правозастосовчої практики з цього питання.

29. На думку скаржника закриваючи провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 7 ст. 41 КУзПБ, суд має з`ясувати правову природу неустойки (штрафу, пені) та встановити її зв`язок з кредиторськими вимогами, які погасив боржник під час процедури розпорядження майном, адже, у цій справі пеня за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності ніякого відношення до погашених вимог не має.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

30. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

Щодо клопотання про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду

31. Частина 5 ст. 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

32. За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.

33. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

34. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

35. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

36. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень ч. 5 ст. 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

37. За оцінкою Верховного Суду, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, зокрема скаржник не посилається на практику судів у конкретних справах для підтвердження існування різних відмінних позицій застосування зазначених норм права, на неправильне застосування яких він посилається у касаційній скарзі, а його міркування ґрунтуються лише на припущенні.

38. Наведені скаржником у клопотанні питання можуть бути вирішені Верховним Судом під час розгляду його касаційної скарги, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

39. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про закриття провадження у справі №902/1169/21 у зв`язку зі задоволенням вимог конкурсного кредитора (податкового органу) відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).

40. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

41. По суті вимоги касаційної скарги зводяться до того, що господарський суд апеляційної інстанції неправомірно закрив провадження у справі про банкрутство за наявності непогашеної заборгованості по пені конкурсного кредитора.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

43. З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

44. Ч. 1 ст. 2 КУзПБ (тут і далі у редакції, чинній на час розгляду справи господарським судом першої інстанції) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

45. Відповідно до ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

46. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у справі яка переглядається, наявний один кредитор, за ініціативою якого було відкрито провадження у справі - ГУ ДПС у Вінницькій області.

47. Твердження скаржника про те, що кредиторські вимоги у розмірі 65993127,04 грн не є пенею, що нарахована за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання у розумінні ч. 3 ст. 549 ЦК України, а є грошовим зобов`язанням за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і ніяким чином не пов`язана із основним зобов`язанням у розмірі 569392,93 грн, які ТОВ "Поділля-Центр" погасило в межах процедури розпорядження майном у справі №902/1169/21, відхиляються Верховним Судом з огляду на таке.

48. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що у податковому повідомленні-рішенні №0041610707 від 07.05.2021 вказано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені у розмірі 65993127,04 грн за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД.

49. Звертаючись з заявою про збільшення кредиторських вимог, податковий орган зазначив, що крім іншого, у боржника станом на 20.01.2022, відповідно до інтегрованих карток особового рахунку платника податків, що містить хронологію та підстави виникнення боргу, конкурсні кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Поділля-Центр" становлять по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 65993127,04 грн, з яких: основний платіж - 0,00 грн; штрафні санкції - 0,00 грн; пеня - 65993127,04 грн.

50. У цьому зв`язку господарський суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що КУзПБ не визначає вид, походження, нарахування штрафів і пені, які можуть бути погашені згідно з ч. 7 ст. 41 КУзПБ.

51. Згідно з ч. 7 ст. 41 КУзПБ боржнику, в силу прямої вказівки кодексу, надано право задовольнити вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).

52. Частиною 2 ст. 90 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

53. Враховуючи те, що господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник задовольнив вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області відповідно до реєстру кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 41 КУзПБ.

54. Верховний Суд відхиляє твердження скаржника про те, що апеляційний господарський суд не врахував положення п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, яка передбачає можливість закриття провадження у справі банкрутство виключно у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника або погашенням всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів з огляду на таке.

55. Згідно з ч. 7 ст. 41 КУзПБ боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

56. Аналіз ч. 7 ст. 41 КУзПБ дає підстави для висновку, що законодавець надав можливість одночасного погашення боргів кредиторів з прощенням неустойки саме конкурсних кредиторів.

57. Згідно з приписами ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

58. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом. Таким випадком зокрема є обставини передбачені ч. 7 ст. 41 КУзПБ.

59. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженої постанови, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

61. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції, - без змін.

Судові витрати

62. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницької області залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №902/1169/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді О. Банасько

В. Погребняк