Постанова

від 07.06.2023 по справі 922/3397/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/3397/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників учасників:

позивача - Жилко С. Е. (самопредставництво),

відповідача - Єлісеєв М. І. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 (судді: Фоміна В. О. - головуючий, Крестьянінов О. О., Шевель О. В.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2022 (суддя Ємельянова О. О.)

за позовом Харківської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У жовтні 2020 року Харківська міська рада (далі - Рада, Позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (далі - ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", Відповідача), в якому просила суд:

1) розірвати договір оренди землі, укладений 06.04.2007 між Радою та Відповідачем, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - ДП "Центр державного земельного кадастру") при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 18.05.2007 за №340767100051;

2) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 1,4935 га, кадастровий номер 6310136600:09:002:0024, розташованою у пров. Амурському, 36, у м. Харкові, яка використовується ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, що знаходяться на цій земельній ділянці;

3) зобов`язати Відповідача повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Ради спірну земельну ділянку до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

1.2. Позовні вимоги з посиланням на положення статей 1, 13, 32 Закону України "Про оренду землі" та пункти 7., 17., 32. договору оренди обґрунтовано тим, що Відповідач порушив істотні умови вказаного договору шляхом самочинного будівництва 9 нежитлових приміщень, які цілком або частково розташовані на спірній земельній ділянці, у зв`язку з чим вона використовуються з порушенням вимог земельного законодавства, а відтак договір підлягає розірванню. Посилаючись на положення статей 321, 391 Цивільного кодексу України, статей 125, 152, 158 Земельного кодексу України, Позивач зазначав, що розміщення на земельній ділянці комунальної власності споруд торгівельного призначення перешкоджає законному власнику спірної земельної ділянки (територіальній громаді м. Харкова в особі Ради) володіти, розпоряджатися та користуватися цією земельною ділянкою під зазначеними об`єктами, що є підставою для усунення перешкод у користуванні нею шляхом демонтажу таких споруд. Позивач також зазначив, що відповідно до пунктів 21., 31. договору оренди Відповідач, у разі розірвання договору оренди землі у судовому порядку, зобов`язаний повернути спірну земельну ділянку до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021, у позові відмовлено повністю.

2.2. Постановою Верховного Суду від 01.02.2022 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 922/3397/20, а справу направлено на новий розгляд до місцевого суду.

2.3. Указана постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційним судом було не враховано норми цивільного права, які визначають загальні положення про договір, а саме статті 627 - 629 Цивільного кодексу України та статті 25 Закону України "Про оренду землі" (необхідність застосування яких наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/2791/13 та Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/9140/17), а також умови пунктів 7., 17., підпункту б) пункту 30., підпункту є) пункту 31., підпункту б) пункту 38. договору оренди землі, оскільки, передаючи в оренду спірну земельну ділянку комунальної власності міста Харкова, основний інтерес Харківської міської ради полягав не тільки в отриманні орендної плати, але і в дотриманні умов використання земельної ділянки іншою стороною та можливості повернення земельної ділянки у відповідному стані після закінчення договору оренди.

Також, суд касаційної інстанції зазначив про те, що на теперішній час є висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 32 Закону України "Про оренду землі" виключно у поєднанні з нормою статті 651 Цивільного кодексу України у спорі про розірвання договору оренди землі з підстав самовільної забудови земельної ділянки, викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №922/3527/19, однак з матеріалів цієї справи вбачається, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення місцевого господарського суду без врахування такої правової позиції, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про те, що поновлення на новий строк спірного договору оренди землі за наявності самочинно побудованих торгівельних павільйонів, розташованих на земельній ділянці, свідчить, що Харківська міська рада фактично погодилася з таким використанням ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" земельної ділянки.

Отже, за висновком Верховного Суду суди попередніх інстанцій не дослідили обставин існування самовільно побудованих Відповідачем на орендованій земельній ділянці споруд, і допущені судами процесуальні порушення (недослідження зібраних у справі доказів) унеможливили встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.

2.4. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі, укладеного 06.04.2007 між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко". Позов задоволено та ухвалено усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 1,4935 га (кадастровий номер 6310136600:09:002:0024) на пров. Амурському, 36 у м.Харкові, яка використовується ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, що розташовані на вказаній земельній ділянці. Зобов`язано Відповідача повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради вказану земельну ділянку до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

2.5. Зазначені судові рішення в частині позовних вимог про розірвання спірного договору оренди землі мотивовані тим, що вказаний правочин припинив свою дію 30.09.2021 у зв`язку із його закінченням, доказів на підтвердження продовження строку дії договору матеріали справи не містять. Отже, суди дійшли висновку про закриття провадження у справі в частині цих позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Щодо позовних вимог в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на ній, і зобов`язання ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Ради земельну ділянку до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, суди дійшли висновку, що розміщення на спірній земельній ділянці споруд торгівельного призначення здійснено з порушенням норм містобудівного та земельного законодавства чим порушено право користування земельною ділянкою Позивача. До того ж, в даному випадку має місце істотне порушення умов спірного договору оренди, пов`язане з порушенням ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" умов використання земельної ділянки та умов збереження її стану.

З огляду на наведене та враховуючи припинення дії спірного договору, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Відповідача повернути спірну земельну ділянку до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. При цьому суди зазначили, що вимога Позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на ній, відповідає змісту статті 152 Земельного кодексу України й умовам договору оренди, та означає приведення орендарем земельної ділянки у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням.

Крім того, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні заяви Відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки в частині позовних вимог, які підлягають задоволенню (про повернення земельної ділянки із приведенням її у придатний для використання стан та усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом демонтажу розміщених на ній споруд торговельного призначення) Позивач не пропустив позовну давність.

До того ж, апеляційний суд підтримав висновки господарського суду першої інстанції про повернення без розгляду доказів, поданих Відповідачем разом з письмовими поясненнями після початку розгляду справи по суті, оскільки місцевий суд правильно врахував, що у межах підготовчого провадження ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" не подавалося письмове повідомлення про неможливість подання цих документів; у письмових поясненнях Відповідач також не наводив жодних відомостей щодо неможливості подання цих доказів у належний строк з причин, що не залежали від нього, хоча вказані документи були у його розпорядженні.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

3.2. У якості підстави для подання касаційної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", частини першої статті 173, статті 269 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 02.1.2022 у справі № 922/3166/20, від 13.11.2019 у справі №910/9834/18, від 12.05.2021 у справі № 922/3527/19, від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, від 17.04.2018 у справі № 924/1032/17, від 24.06.2020 у справі №922/2216/19, від 28.03.2023 у справі №922/2961/20, від 09.11.2021 у справі №922/856/21, від 23.02.2022 у справі №922/927/21, від 12.032020 у справі №910/15134/18, у аналогічних правовідносинах.

3.3. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник також посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправомірно відмовили Відповідачу у долученні до матеріалів справи листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з додатками та відповідь Ради.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Рада просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Господарськими судами встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 22.11.2006 № 179/06 надано в оренду АТ "Концерн АВЕК та Ко" земельну ділянку загальною площею 2,2772 га (у тому числі: ділянка № 1 - 0,7837 га, ділянка № 2 - 2,4935 га) на пров. Амурському, 36, (Київський район) в межах, які визначені договором оренди земельної ділянки від 25.12.2003 реєстраційний № 66113/03, для експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з продажу непродовольчих товарів (будівля торговельного комплексу та торговельні павільйони) строком з 01.12.2005 до 01.12.2010. Крім того, зазначено, що договір оренди земельної ділянки, реєстраційний №66113/03 від 25.12.2003, вважати таким, що втрачає чинність у зв`язку із закінченням терміну.

4.2. На підставі указаного рішення між Харківською міською радою (орендодавець) та АТ "Концерн АВЕК та Ко" (орендар) було укладено договір оренди землі від 06.04.2007, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 18.05.2007 за №340767100051, згідно з п. 1. якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 1,4935 га (ділянка-2), що знаходиться у м.Харкові, пров. Амурський, 36, кадастровий номер 6310136600:09:002:0024.

Відповідно до п. 4. договору земельна ділянка передана в оренду разом з нежитловими будівлями "2А-1", "2Б-2", "2В-2", "2Г-2", "2Д-2", "Д-2", які належать орендареві на праві приватної власності.

Пунктом 7. цього договору передбачено інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - заборона будь-якого будівництва та реконструкції існуючих будівель без відповідного дозволу.

Договір укладено строком до 01.12.2010. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. договору).

Договір містить розділ умови використання земельної ділянки. Так, за змістом його п. 15. земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу з продажу непродовольчих товарів (будівля торгівельного комплексу та торгівельні павільйони). Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (п. 16 договору).

Згідно з п. 17. договору умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Відповідно до п. 21. договору після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

У п. 28. договору передбачено, що орендодавець має право вимагати, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів .

У свою чергу, відповідно до п. 30. договору орендар має право, у тому числі: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди; за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торгівельні, культурно-побутові та інші будинки і споруди та закладати багаторічні насадження.

Згідно з п. 31. договору орендар зобов`язаний, зокрема: виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до договору; дотримуватись правил добросусідства, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови міста Харкова, чинного законодавства України; при передачі земельної ділянки орендодавцю до підписання акта приймання-передачі привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан, у тому числі усунути недоліки, вказані орендодавцем. Приведення земельної ділянки у придатний стан включає в себе благоустрій території та інші дії за необхідністю, при цьому за орендарем залишається право власності на всі будівлі, які будуть збудовані на земельній ділянці у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За умовами п. 37. договору його дія припиняється у разі: а) закінчення строку, на який його було укладено; б) придбання орендарем земельної ділянки у власність; в) викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; г) ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: а) взаємною згодою сторін; б) рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38. договору).

4.3. Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки, орендарю передано земельну ділянку в оренду строком до 01.12.2010 площею 1,4935 га у м. Харкові, пров. Амурський, 36, для експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з продажу непродовольчих товарів (будівля торговельного комплексу та торговельні павільйони).

4.4. 21.11.2011 на підставі рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 28.09.2011 № 431/11 "Про поновлення юридичним та фізичним особам договорів оренди землі для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" між Харківською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" було укладено додаткову угоду до спірного договору оренди землі, зареєстровану в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель 30.01.2012 за №631010004000331, за умовами якої сторони погодили внесення змін до пунктів 5., 8., 9., 10., 11., 13., 14., 20., 21., 28., 31. та 40. Вказаного договору, виклавши їх у редакції, наведеній у цій додатковій угоді.

Зокрема, відповідно до п. 8. договору у редакції додаткової угоди від 21.11.2011 його укладено строком до 31.09.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

У п. 28. договору у редакції додаткової угоди від 21.11.2011 також передбачено, що орендодавець має право вимагати, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

За умовами п. 31. договору у редакції додаткової угоди від 21.11.2011 орендар зобов`язаний, у тому числі: виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором; дотримуватись правил добросусідства, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови міста Харкова, чинного законодавства України; при передачі земельної ділянки орендодавцю до підписання акта приймання-передачі привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан, у тому числі усунути недоліки, вказані орендодавцем. Приведення земельної ділянки у придатний стан включає в себе благоустрій території та інші дії за необхідністю, при цьому за орендарем залишається право власності на всі будівлі, які будуть збудовані на земельній ділянці у відповідності до вимог чинного законодавства України .

4.5. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.09.2020 №225451729, на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:09:002:0024 площею 1,4935 га у м. Харкові, пров. Амурський, 36, з 23.06.2014 зареєстроване право оренди за ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" (код ЄДРПОУ 22649344) на підставі договору оренди землі від 06.04.2007, зареєстрованого 18.05.2007 за № 340767100051; додаткової угоди до цього договору від 17.12.2008; додаткової угоди до цього договору від 29.04.2009; додаткової угоди до цього договору від 21.11.2011.

Зміст, характеристика іншого речового права: строк дії - 31.09.2021 з правом пролонгації; додаткові відомості: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

4.6. Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи додаткової угоди від 17.12.2008 до договору оренди землі від 18.05.2007 №340767100051, додаткової угоди від 24.04.2009 до договору оренди землі від 18.05.2007 № 340767100051.Натомість Відповідачем додано до відзиву на позовну заяву копії додаткових угоди від 17.12.2008 та 24.04.2009 до договору оренди землі від 18.05.2007 № 340767100050.

4.7. У липні 2020 року Харківською міською радою було ініційовано внесення змін до договору шляхом направлення на адресу ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" листа-пропозиції від 18.06.2020 № 4722/0/225-20 з додатками: додатковою угодою до договору оренди землі, зареєстрованого 18.05.2007 №340767100051 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр Держаного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель", поновленого додатковою угодою від 30.01.2012 за №631010004000331, зареєстрованою в Управлінні Держкомзему у місті Харків від 03.07.2020; розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2018 № 417/20.

4.8. Листом від 31.07.2020 № 927 "Про розгляд листа пропозиції про зміну договору оренди землі" ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" повідомило Харківську міську раду, що не заперечує щодо внесення змін до договору оренди землі, поновленого додатковою угодою від 30.01.2012 за № 631010004000331, зареєстрованою в Управлінні Держкомзему у місті Харкові, після усунення суперечностей у розрахунку розміру орендної плати та вжиття відповідних заходів для врегулювання розбіжностей (відповідно до доданого протоколу розбіжностей).

4.9. 01.09.2020 на адресу ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" засобами поштового зв`язку від Департаменту земельних відносин Харківської міської ради надійшов лист від 20.08.2020 № 6856/0/225-20, в якому зазначено, що на теперішній час виконавчими органами Харківської міської ради вживаються заходи щодо приведення форми договору оренди землі у відповідність до вимог, встановлених чинним законодавством. За таких обставин Відповідача було повідомлено, що питання про укладення додаткової угоди до договору оренди землі буде розглянуто після приведення типової форми договору оренди землі до вимог чинного законодавства.

4.10. Згідно з листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Ради від 09.07.2020 № 1027/0/250-20, Інспекцією протягом 2017 - 2020 років були проведені позапланові перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Об`єкт будівництва по пров. Амурському, 36 у м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:09:002:0024".

Як зазначено у листі Інспекції, в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, який містить відповідну інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єкта будівництва, розташованого на земельній ділянці на пров. Амурському, 36 у м.Харкові.

4.11. Водночас, під час проведення позапланової перевірки у травні 2017 року, за результатами якої складено акт від 02.06.2017 № 452-А, встановлено факт самовільного будівництва дев`яти нежитлових будівель, що цілком або частково розташовані на земельній ділянці на пров. Амурському, 36 у м.Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:002:0024).

Згідно з наявного в матеріалах справи акта Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 02.06.2017 № 452-А, перевіркою з виїздом на місце сумісно з представником КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - БТІ) та інженером експертом ТОВ "ТАНКРІАБУД" встановлено, що на земельній ділянці - кадастровий номер 6310136600:09:002:0024, яка надана в оренду АТ "Концерн АВЕК та Ко" площею 1,4935 га, розташовано дев`ять торговельних павільйонів, на які відсутні відомості про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, і нежитлова будівля літ. "Д-2". На момент перевірки будівельні роботи не проводились. Встановити чи спростувати факт експлуатації вказаних нежитлових будівель не вдалося за можливе. Під час перевірки представниками БТІ виконано заміри зазначених нежитлових будівель поданих до обстеження за зовнішнім виміром. Загальна площа забудови торгівельних павільйонів, які цілком або частково знаходяться на земельній ділянці, що надана в оренду АТ "Концерн АВЕК та Ко", кадастровий №6310136600:09:002:0024 орієнтовно складає 3 819,2 кв. м; площа забудови нежитлової будівлі літ. "Д-2" складає орієнтовно 4 678,3 кв. м.

У висновку про ступінь капітальності нежитлових будівель - торгівельних павільйонів, які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Амурський, 36 (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:002:0024), виконаного ТОВ "ТАНКРІАБУД", встановлено, що за формальними ознаками конструктивних рішень, конструкцій та матеріалів на підставі принципу суперпозицій обстежувані споруди торгівельного павільйону відносяться до ІІІ-ої групи будівель - капітальні, зі строком гарантійної експлуатації до 125 років.

У ході перевірки представниками ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" не надано документ, що засвідчує право на виконання будівельних робіт чи документ, що засвідчує прийняття дев`яти нежитлових будівель - торговельних павільйонів або їх частин, розташованих на земельній ділянці на пров. Амурському, 36 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:002:0024), до експлуатації.

Таким чином, зазначені дев`ять нежитлових будівель, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці на пров. Амурському, 36 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:002:0024) - самовільно побудовані, що є порушенням пункту 3 частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу 4 пункту 5 Порядку виконання підготовних та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 і частин другої, третьої статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Указаний акт складений у присутності інспектора з обліку та контролю організаційно-аналітичного відділу ПАТ "Концерн АВЕК та Ко", підписаний останнім із зауваженням щодо здійснення перевірки: "з висновками не згоден, зазначені в акті об`єкти ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" не експлуатуються".

4.12. Інспекцією видано ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.06.2017 № 452-Пр строком до 02.09.2017.

У цьому приписі також зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті будівництва на пров. Амурському, 36 у м.Харкові, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:002:0024, встановлено здійснення самовільного будівництва торгівельних павільйонів у період з 2008 по 2013 роки на земельній ділянці на пров. Амурському, 36 у м.Харкові, кадастровий номер 6310136600:09:002:0024, наданій в оренду АТ "Концерн АВЕК та Ко" для експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з продажу непродовольчих товарів (будівля торговельного комплексу та торговельні павільйони) згідно з договором оренди землі від 06.04.2007, зареєстрованим у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 18.05.2007 за № 340767100051, що є порушенням пункту 3 частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу 4 пункту 5 Порядку виконання підготовних та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 і частин другої, третьої статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність". Зобов`язано Відповідача усунути вказані порушення.

4.13. Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.06.2017 № 452-Пр на вищевказаному об`єкті встановлено факт його невиконання (акт від 25.10.2017 № 799/874-А).

4.14. За виявлене порушення містобудівного законодавства ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" притягнуто до відповідальності (протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2017, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.10.2017 №36/3450/0/250-17-П) та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 №799/874-А строком до 25.12.2017.

4.15. Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 №799/874-Пp Відповідачем недопущено посадових осіб Інспекції на зазначений об`єкт будівництва (акт № 1282-А від 11.01.2020). За виявлене порушення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" притягнуто до відповідальності та надано відповідний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2020 № 1282-Пр строком до 24.01.2020.

4.16. Як зазначено у листі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Ради від 09.07.2020 №1027/0/250-20 та у позовній заяві, на час складання цих документів припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2020 № 1282-Пр та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності оскаржуються в порядку адміністративного судочинства. Проте доказів щодо результатів оскарження матеріали справи не містять.

4.17. Водночас, доказів оскарження Відповідачем приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.06.2017 № 452-Пр, від 25.10.2017 № 799/874-А, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2017, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.10.2017 № 36/3450/0/250-17-П матеріали справи не містять, про вказані обставини також не зазначалось сторонами.

4.18. Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 03.09.2020, складеного головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Соколовим С. С., яким проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Амурський, 36, встановлено, що на цій земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. "Д-2" та споруди торгівельного призначення.

У цьому акті також зазначено, що під час обстеження земельної ділянки здійснювалась фотозйомка; план-схема обстеження земельної ділянки додається.

4.19. Крім того, матеріали справи містять акт обстеження земельної ділянки від 07.10.2020, складений головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Соколовим С. С., відповідно до якого на земельній ділянці площею 0,7837 га на пров. Амурському, 36 (кадастровий номер 6310136600:09:002:0023) розташовані нежитлові будівлі літ. "2Б-2", "2Г-2", "2А-1", "2Д-2", "2В-2" та споруди торгівельного призначення.

У цьому акті також зазначено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі літ. "2Б-2", "2Г-2", "2А-1", "2Д-2", "2В-2"; зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,7837 га на пров. Амурському, 36 (кадастровий номер 6310136600:09:002:0023) строком до 31.09.2021 на підставі договору оренди землі від 06.04.2007, зареєстрованого, у свою чергу, у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 18.05.2007 за №340767100050; додаткових угод від 17.12.2008, від 24.04.2009, від 21.11.2011, від 30.01.2012, від 29.04.2014.

4.20. Як зазначено Радою у позовній заяві, нежитлові будівлі літ."2Б-2", "2Г-2", "2А-1", "2Д-2", "2В-2" розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:002:0023, що підтверджується актом обстеження від 07.10.2020 та схемою земельної ділянки, яка наявна в інвентаризаційній справі КП "Харківське міське БТІ". У свою чергу, Відповідачем зазначене не заперечується.

Наведені обставини були враховані судами при вирішенні спору у цій справі.

4.21. У зв`язку з вищевказаним Рада звернулася з цим позовом до суду.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Предметом позову у цій справі є вимоги Ради про розірвання спірного договору оренди землі, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади міста Харкова шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на цій земельній ділянці, та зобов`язання ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради спірну земельну ділянку з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

5.3. Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.4. У статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.5. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

5.6. За змістом частини другої статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

5.7. Правові підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені у статті 32 Закону України "Про оренду землі". Так, згідно з частиною першою цієї статті на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

5.8. Водночас, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18).

При цьому за змістом частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, поряд із істотним порушенням договору другою стороною, підстави розірвання договору можуть бути передбачені у договорі та законі.

5.9. Самочинне будівництво є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 у справі №1512/3707/12).

5.10. Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, за умовами укладеного між сторонами договору оренди землі від 06.04.2007 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 21.11.2011) земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови загальною площею 1,4935 га у м. Харкові, пров. Амурський, 36 (кадастровий номер 6310136600:09:002:0024) було передано в оренду ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу з продажу непродовольчих товарів (будівля торгівельного комплексу та торгівельні павільйони) (п. п. 1., 2., 15. договору).

У п. 7. договору встановлено інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: заборона будь-якого будівництва та реконструкції існуючих будівель без відповідного дозволу.

У договорі оренди також визначено умови використання земельної ділянки, відповідно до яких вона була передана Відповідачу для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу з продажу непродовольчих товарів (будівля торгівельного комплексу та торгівельні павільйони) (п. 15. договору).

При цьому у п. 17. договору оренди землі сторонами погоджено, що умовою збереження стану об`єкта оренди є заборона самовільної забудови земельної ділянки.

Відповідно до пп. б) п. 30. спірного договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку житлові, виробничі, торгівельні, культурно-побутові та інші будинки та споруди і закладати багаторічні насадження.

Водночас, орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно цього договору; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів (пп. а), б) п. 28. договору в редакції додаткової угоди від 21.11.2011).

Підпунктом ж) п. 31. договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 21.11.2011) передбачено, що орендар зобов`язаний дотримуватися правил добросусідства, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови м. Харкова, чинного законодавства України.

5.11. Під час проведення позапланової перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у травні 2017 року встановлено факт самовільного будівництва дев`яти нежитлових будівель торгівельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці на пров. Амурському у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:09:002:0024), за відсутності документів, що засвідчують право на виконання будівельних робіт чи документів, що засвідчують прийняття вищезазначених дев`яти нежитлових будівель до експлуатації.

За результатами перевірки складено акт від 02.06.2017 № 452-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому серед іншого зазначено про те, що згідно з висновком про ступінь капітальності нежитлових будівель - торгівельні павільйони, які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Амурський, 36 (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:002:0024) за формальними ознаками конструктивних рішень, конструкцій та матеріалів на підставі принципу суперпозицій обстежувані споруди торгівельного павільйону відносяться до ІІІ-ої групи будівель - капітальні, зі строком гарантійної експлуатації до 125 років.

За виявлене порушення містобудівного законодавства Відповідача було притягнуто до відповідальності.

Як встановлено судами, на час звернення Ради до суду з позовом про розірвання договору оренди землі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" не були усунуті допущені порушення, що не заперечується останнім.

Водночас, відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 03.09.2020, складеного головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, на спірній земельній ділянці розташованій за адресою: м.Харків, пров. Амурський, 36 (кадастровий номер 6310136600:09:002:0024) знаходиться нежитлова будівля літ. "Д-2" та споруди торгівельного призначення.

5.12. З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що розміщення на спірній земельній ділянці споруд торгівельного призначення здійснено з порушенням норм містобудівного та земельного законодавства у зв`язку з чим відбувається порушення права користування земельною ділянкою Позивача. До того ж, вказані обставини безсумнівно свідчать, що у даному випадку має місце істотне порушення положень спірного договору оренди, пов`язане з порушенням ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" умов використання земельної ділянки та умов збереження її стану.

5.13. При цьому судами обґрунтовано відхилено посилання Відповідача на те, що у цьому разі відсутнє нецільове використання земельної ділянки, яка відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди передавалася саме для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу з продажу непродовольчих товарів (будівля торгівельного комплексу та торгівельні павільйони), і її цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, оскільки в даному випадку підставою для розірвання вказаного договору оренди Позивачем визначено порушення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" його істотних умов щодо використання земельної ділянки та збереження стану об`єкта, а не використання спірної земельної ділянки всупереч її цільового призначення.

У цьому разі не йдеться про те, що Відповідач використовував земельну ділянку за іншим основним цільовим призначенням. Однак, у його межах земельна ділянка може бути надана в оренду з визначенням певної мети її використання, і орендодавець в праві розраховувати, що така ділянка буде використовуватись з цією метою. Тобто, використання земельної ділянки з цілком іншою метою без згоди орендодавця може вважатись користуванням, яке у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України позбавляє орендодавця того, на що він міг розраховувати, укладаючи договір оренди землі.

На вказані обставини, зокрема, звертав увагу Верховний Суд у постанові від 01.02.2022, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, як правомірно зазначив апеляційний суд, у тому числі виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, з урахуванням норм цивільного права, що визначають загальні положення про договір, а саме статті 627 - 629 Цивільного кодексу України, а також з огляду на норми статті 25 Закону України "Про оренду землі", передаючи в оренду спірну земельну ділянку комунальної власності, орендодавець мав інтерес не тільки в отриманні орендної плати, але і в дотриманні умов використання ділянки іншою стороною, зокрема умов збереження стану об`єкта та можливості повернення земельної ділянки у відповідному стані після закінчення договору оренди.

5.14. Таким чином, порушення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" визначених договором оренди умов використання земельної ділянки та умов збереження її стану свідчить про невиконання Відповідачем обов`язків, передбачених чинним законодавством та положеннями вказаного договору, що є підставою для його дострокового розірвання за рішенням суду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 8. спірного договору у редакції додаткової угоди від 21.11.2011, його укладено строком до 31.09.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

Згідно з п. 37. договору оренди, дія цього договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

5.15. Судом апеляційної інстанції враховано, що у місяці вересні 2021 року немає 31 числа, оскільки в цьому місяці всього 30 днів, а тому строк дії договору спливає в останній день зазначеного місяця, тобто 30.09.2021.

5.16. З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою про розірвання спірного договору Рада звернувся у жовтні 2020 року, тобто у період дії договору.

Проте, під час нового розгляду цієї справи та станом на момент прийняття судом першої інстанції рішення зазначений договір, на розірванні якого наполягав Позивач, є таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

5.17. Водночас, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження продовження строку дії спірного договору.

5.18. У свою чергу апеляційним судом враховано положення абзацу 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству") та обґрунтовано відхилено доводи Відповідача про продовження орендних правовідносин між сторонами, оскільки ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" належними і допустимими доказами не довело дотримання процедури поновлення договору оренди землі від 06.04.2007 на тих самих умовах і на той самий строк після закінчення строку договору, чи оскарження Відповідачем дій Харківської міської ради, як розпорядника земельної ділянки, у зволіканні в укладенні відповідного правочину. У той же час, питання щодо наявності підстав для поновлення спірного договору не є предметом даного спору.

5.19. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. В іншому разі буде відсутній предмет спору, яким і виступає у такому разі договір. Отже, перш ніж розглядати по суті заявлену у справі вимогу про розірвання договору господарському суду належало пересвідчитись, шляхом встановлення відповідних обставин та оцінки пов`язаних з цим доказів зі справи, у чинності такого договору.

5.20. При цьому за змістом пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

5.21. Положення цієї норми можуть бути застосовані судом лише у разі встановлення обставин відсутності між сторонами спірного матеріального правовідношення (постанова Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/18700/20).

5.22. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).

5.23. Таким чином, оскільки, як встановлено судами, спірний договір припинився у зв`язку із закінченням строку дії 30.09.2021, і доказів на підтвердження його поновлення матеріали справи не містять, то колегія суддів погоджується з висновками місцевого і апеляційного судів про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання спірного договору оренди на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю предмета спору.

5.24. Водночас, за змістом частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

5.25. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

5.26. За умовами п. 37. спірного договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: а) взаємною згодою сторін; б) рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38. вказаного договору).

5.27. У п. 21. договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 21.11.2011 сторони погодили, що після припинення дії договору орендар за актом приймання-передачі повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду за актом приймання-передачі.

Також, за умовами пп. и) п. 31. договору в редакції додаткової угоди від 21.11.2011, орендар при передачі земельної ділянки орендодавцю до підписання акта приймання-передачі зобов`язаний привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан, у тому числі усунути недоліки, вказані орендодавцем. Приведення земельної ділянки у придатний стан включає в себе благоустрій території та інші дії за необхідністю, при цьому за орендарем залишається право власності на усі будівлі, які будуть збудовані на ділянці у відповідності до вимог чинного законодавства України.

5.28. З викладеного убачається, що як закінчення строку дії договору, так і його розірвання мають своїм правовим наслідком припинення дії цього договору, а відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що після припинення договору оренди землі (у тому числі з підстав закінчення строку його дії) у орендаря відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" виникає зобов`язання повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

5.29. При цьому частиною другою статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За пунктом "б" частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

5.30. Оскільки у статті 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунуте те чи інше порушення.

Зокрема, порушення прав власника може бути усунуте шляхом демонтажу споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20.

5.31. Таким чином, як обґрунтовано зазначили суди, вимога Позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на цій земельній ділянці, по-перше, відповідає змісту статті 152 Земельного кодексу України та умовам договору оренди, по-друге, означає приведення орендарем земельної ділянки у стан, придатний для її подальшого використання за цільовим призначенням і пов`язана саме з вимогою про повернення орендодавцеві земельної ділянки на умовах, визначених договором.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що повернення орендодавцеві земельної ділянки є наслідком припинення договору оренди землі та може розглядатися як самостійна вимога.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19)

5.32. За таких обставин висновки місцевого і апеляційного судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Ради земельну ділянку до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан і усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на ній, є законними і обґрунтованими, враховуючи припинення дії спірного договору, а також встановлений факт самовільного будівництва дев`яти нежитлових будівель торгівельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці на пров. Амурському, 36 у м. Харкові.

5.33. При цьому колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви Відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки з огляду на встановлені обставини справи Рада не пропустила зазначеного строку в частині позовних вимог, які підлягають задоволенню.

5.34. Доводи заявника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", частини першої статті 173, статті 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеної в постановах, на які посилається Позивач, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки: по-перше, норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакція, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) не застосовувалися судами під час вирішення спору у цій справі з огляду на предмет і підстави позову; по-друге, висновки місцевого і апеляційного судів в частині застосування інших правових норм не суперечать зазначеним правовим позиціям суду касаційної інстанції; по-третє, підставою для касаційного оскарження судових рішень є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові суду касаційної інстанції норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

5.35. Що стосується посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій неправомірно відмовили Відповідачу у долученні до матеріалів справи листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з додатками та відповідь Ради, то колегія суддів зазначає наступне.

5.36. За змістом статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

5.37. Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

5.38. Водночас, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

5.39. У частині восьмій статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

5.40. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.02.2022 прийнято до свого провадження справу №922/3397/20; розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження; запропоновано учасникам справи надати до суду письмові пояснення із урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 922/3397/20 у строк 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.

У подальшому, за результатами судового засідання 21.09.2022 за участю представників сторін в режимі відеоконференції судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті на 11.10.2022. При цьому відповідно до протоколу судового засідання під час з`ясування питання щодо можливості закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи представники сторін, у тому числі Відповідача, не заперечували.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2022 призначено справу №922/3397/20 та повідомлено її учасників, що судове засідання з розгляду справи по суті в режимі відеоконференції відбудеться 27.10.2022.

5.41. Таким чином, 27.10.2022 судом першої інстанції розпочато розгляд справи по суті за участю представників сторін в режимі відеоконференції.

Однак, докази на підтвердження вчинення дій щодо поновлення договору оренди землі (а саме: лист-повідомлення від 30.06.2021 № 506 про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди та лист Харківської міської ради від 30.07.2021 №5798/0/553-21) подані Відповідачем до суду першої інстанції разом з письмовими поясненнями №б/н від 22.11.2022 лише 22.11.2022 із посиланням на те, що в судовому засіданні 27.10.2022 під час розгляду справи по суті з`ясовувалось питання щодо дії спірного договору оренди.

5.42. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 повернуто ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" документи, додані до письмових пояснень № б/н від 22.11.2022, оскільки вказані докази подані з порушенням вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України та після початку розгляду справи по суті.

5.43. Отже, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, у межах підготовчого провадження ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" не надавались письмові повідомлення про неможливість подання зазначених документів; у письмових поясненнях Відповідач також не наводив жодних відомостей щодо неможливості їх подання у належний строк з причин, що не залежали від нього, хоча вказані документи були у його розпорядженні.

З огляду на викладене апеляційним судом було долучено до матеріалів справи такі додаткові докази, однак правомірно не прийнято до розгляду як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

5.44. За таких обставин Суд вважає, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права щодо прийняття нових доказів, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

5.45. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками місцевого та апеляційного судів стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі і спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

5.46. Таким чином, доводи та аргументи касаційної скарги жодним чином не доводять неправильне застосування чи порушення місцевим і апеляційним судами норм матеріального та процесуального права і не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на заявника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2022 у справі №922/3397/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

В. Суховий