Постанова

від 06.06.2023 по справі 910/4660/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4660/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Андріїшина Н.П.

боржника - арбітражний керуючий Сиволобов М.М.

Іноземного підприємства "1+1 Продакшн" - адвокат Ноготкова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 21.02.2022

та на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 11.10.2021 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

у справі № 910/4660/21

за заявою Іноземного підприємства "1+1 Продакшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главред-Медіа"

про відкриття провадження у справі про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2021 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Главред-Медіа".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою попереднього засідання господарського суду м.Києва від 11.10.2021 у справі № 910/4660/21, зокрема, визнано кредитором по відношенню до боржника: -АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами на суму 46 050 353,07 грн, з яких 4 540 грн -вимоги першої черги, 36 595 339,67 грн - вимоги четвертої черги, 8 888 977,99 грн - вимоги шостої черги задоволення, 517 975,28 грн - вимоги, забезпечені заставою боржника; відмовлено Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" у визнанні кредитором на суму 111 414 888,19 грн.

3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу в частині відхилених грошових вимоги АТ КБ "ПриватБанк".

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

5. 14.07.2022 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приват Банк" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.10.2021 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у справі № 910/4660/21, підтвердженням чого є підтвердженням чого є накладна служби кур`єрської доставки.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" у справі № 910/4660/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022.

7. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.08.2022 № 29.3-02/1295, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/4660/21.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" у справі № 910/4660/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2022 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 910/4660/21, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження оригіналів матеріалів справи № 910/4660/21 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та витребувано з Господарського суду м. Києва, Північного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 910/4660/21.

10. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 910/4660/21 за заявою Іноземного підприємства "1+1 Продакшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главред-Медіа про відкриття провадження у справі про банкрутство.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.09.2022 № 29.3-02/1649, у зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/4660/21.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" у справі № 910/4660/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2022.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/4660/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та ухвалу господарського суду м. Києва від 11.10.20221 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк". Зупинено касаційне провадження у справі № 910/4660/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.10.20221 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4518/16 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2023, серед іншого, поновлено касаційне провадження у справі № 910/4660/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.10.2021 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у справі № 910/4660/21 та призначено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" на 06.06.2023 о 10:45 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

15. Не погоджуючись з ухваленою постановою, АТ КБ "ПриватБанк" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції в частині відхилення грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" та ухвалити в цій частині нове рішення яким визнати грошові вимоги до боржника у вказаній частині.

16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

16.1 Судами попередніх інстанцій при розгляді грошових вимог щодо процентів за користування кредитом помилково не було враховано погодженого сторонами кредитного договору іншого, аніж загальний (3 роки) строку позовної давності (5 років) відповідно до частини першої статті 259 Цивільного кодексу України.

16.2 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відхилення вимог скаржника щодо пені.

17. Представник скаржника в судовому засіданні 06.06.2023 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. Ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Сиволобовим М.М., Іноземним підприємством "1+1 Продакшн", Коломойським І.В. подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

19. Арбітражний керуючий та представник Іноземного підприємства "1+1 Продакшн" в судовому засіданні 06.06.2023 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзивах.

Розгляд клопотань Верховним Судом

20. У касаційній скарзі викладено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

21. Вказане клопотання мотивоване тим, що висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц в частині питання нарахування неустойки не відповідає висновкам викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.10.2018 у справі № 310/11534/13-ц. Тому, на думку скаржника, є необхідним відступити від вказаного висновку викладеного у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

22. Представник скаржника в судовому засіданні 06.06.2023 підтримала вказане клопотання з підстав викладених у ньому.

23. Арбітражний керуючий та представник Іноземного підприємства "1+1 Продакшн" в судовому засіданні 06.06.2023 заперечили проти вказаного клопотання.

24. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.

25. Відповідно до частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

26. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

27. З огляду на викладене, помилковим є посилання скаржника на правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.10.2018 у справі № 310/11534/13-ц, з огляду на ухвалення 31.10.2018 Великою Палатою Верховного Суду наведеної вище постанови у справі № 202/4494/16-ц.

28. Враховуючи наведене, колегія судів Верховного Суду, під час розгляду цієї справи, не вбачає підстав для відступлення від правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

29. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відмовляє в задоволенні клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з підстав викладених у ньому.

Позиція Верховного Суду

30. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

31. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

32. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

33.1 05.08.2021 АТ КБ "ПриватБанк" було подано заяву про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 157 978 676,54 грн.

33.2 На обґрунтування поданої заяви кредитор зазначав, що 14.03.2011 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Главред-Медіа" (позичальник) було укладено кредитний договір № 4Г11095И, умовами якого передбачено, що позивач при наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати відповідачу кредит у відповідності з п. А.1, з лімітом та на цілі, зазначені в п. А.2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, в обумовлені даним договором строки. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, регулюючим кредитні правовідносини.

33.3 Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія (п. А. 1 договору).

33.4 Ліміт даного кредитного договору складає 18 504 000, 00 грн, на наступні цілі підприємства - фінансування поточної діяльності підприємства (п. А. 2 договору).

33.5 Згідно п. А. 3 договору, термін повернення кредиту - 12.03.2013.

33.6 Згідно п. А.7 договору, за користування кредитом відповідач сплачує позивачу відсотки (п. А.6) виходячи з процентної ставки у розмірі 12 % річних.

33.7 При порушенні відповідачем зобов`язань з повернення кредиту, відповідач сплачує позивачу відсотки (п. А.6) виходячи з процентної ставки у розмірі 48 % річних (п. А. 8 договору).

33.8 Умовами п. 5.4. договору визначено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 5.1., 5.2., 5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане відповідачем.

33.9 Згідно п. 5.7. договору, строки позовної давності по вимогах щодо стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

33.10 Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.1. договору).

33.11 Надалі, між Банком та позичальником укладено додаткові угоди від 27.05.2011, від 20.09.2012, від 05.10.2012 та від 07.02.2013 до кредитного договору №4Г11095И від 14.03.2011.

33.12 Відповідно до додаткової угоди від 05.10.2012 до кредитного договору №4Г11095И від 14.03.2011 сторони вирішили викласти умови договору в наступній редакції:

33.13 А.1. вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.

33.14 А.2. ліміт даного кредитного договору складає 18 504 000,00 грн, на наступні цілі підприємства - фінансування поточної діяльності підприємства.

33.15 А.3. термін повернення кредиту - 12.03.2013.

33.16 А.6. за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою ставкою 12% річних.

33.17 А.8. при порушенні зобов`язань з погашення/повернення кредиту, боржник сплачує Банку відсотки за користування кредитом з фіксованою ставкою у розмірі 48 % річних від суми непогашеної заборгованості.

33.18 Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.1. договору).

33.19 З огляду на неналежне виконання ТОВ "Главред-Медіа" своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором від 14.03.2011 № 4Г11095И, Банком було подано до місцевого суду позов про стягнення заборгованості.

33.20 Рішенням господарського суду м.Києва від 16.04.2015 у справі № 910/4725/15-г позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було задоволено; стягнуто з ТОВ "Главред-Медіа" на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 16 186 199, 55 грн заборгованості за кредитом, 15 199 656, 36 грн заборгованості за відсотками з користуванням кредитом, 43 520, 13 грн заборгованості по сплаті винагороди за користуванням кредитом, 8 888 977, 99 грн заборгованості по сплаті пені та 73 080,00 грн судового збору.

33.21 Посилаючись на вищевикладені обставини, Банк обґрунтовував наявність у нього кредиторських вимог до боржника, що виникли на підставі кредитного договору від 14.03.2011 № 4Г11095И, та становлять 157 460 701, 26 грн, з яких: 16 186 199, 55 грн - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), з них 517 975, 28 грн є забезпеченими вимогами; 45 241 383, 29 грн - заборгованість за процентами (за правомірне та неправомірне користування кредитними коштами); 96 434 493, 57 грн - заборгованість з пені; 43 520, 13 грн - заборгованості по сплаті винагороди за користуванням кредитом; 73 080 грн - судовий збір за рішенням господарського суду м.Києва від 16.04.2015 у справі № 910/4725/15-г.

34. Аргументи скаржника (пункти 16.1, 16.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

34.1 Частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

34.2 Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

34.3 Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

34.4 Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

34.5 Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

34.6 Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

34.7 Частиною другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

34.8 Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

34.9 Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

34.10 Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 Господарського кодексу України).

34.11 Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

34.12 Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

34.13 Згідно приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

34.14 Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду м.Києва від 16.04.2015 у справі № 910/4725/15-г позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було задоволено; стягнуто з ТОВ "Главред-Медіа" на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 16 186 199, 55 грн заборгованості за кредитом, 15 199 656, 36 грн заборгованості за відсотками з користуванням кредитом, 43 520, 13 грн заборгованості по сплаті винагороди за користуванням кредитом, 8 888 977, 99 грн заборгованості по сплаті пені та 73 080 грн судового збору.

34.15 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитним договором від 14.03.2011 № 4Г11095И встановлено строк кредитування до 12.03.2013.

34.16 Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз.2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

34.17 Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

34.18 Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

34.19 Також, згідно правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

34.20 Враховуючи наведене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень саме в межах вимог касаційної скарги (в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що оскільки строк кредитування за кредитним договором від 14.03.2011 № 4Г11095И був встановлений до 12.03.2013 та продовжений не був, Банк втратив право нараховувати після вказаного строку передбачені договором проценти та пеню за кредитом. При цьому, відповідно до наданого Банком розрахунку, нарахування процентів та пені за користування кредитом після 12.03.2013 здійснено Банком поза межами кінцевого строку кредитування за відсутності правової підстави.

34.21 В цьому контексті, з огляду на межі касаційного перегляду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити також про те, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

34.22 Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (стаття 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

34.23 З огляду на правильність висновків судів попередніх інстанцій (в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що переглядається у цьому касаційному провадженні) про те, що Банк втратив право нараховувати після вказаного строку передбачені договором проценти та пеню за кредитом, то відсутні в цьому випадку і підстави для дослідження та застосування строку позовної давності.

35. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

36. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

37. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

38. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

39. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

40. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції (в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк") таким вимогам закону відповідають.

41. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

42. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень (в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк") були дотримані.

43. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції (в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк") немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.10.2021, в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", у справі № 910/4660/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.10.2021, в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", у справі № 910/4660/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк