Рішення

від 13.06.2023 по справі 641/1872/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1730/2023 Справа № 641/1872/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Харченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» (далі КП «КВПВ») в якій просить визнати незаконним нарахування абонентської плати за вивіз побутових відходів з боку КП «КВПВ», за період з 01.01.2023 року по травень 2023 року по кв. АДРЕСА_1 (особистий рахунок № НОМЕР_1 ), зобов`язати КП «КВПВ» зробити перерахунок абонентської плати за вивіз побутових відходів по кв. АДРЕСА_1 (особистий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 року по травень 2023 року.

03.05.2023 року позивач ОСОБА_1 надав до суду доповнення до позовної заяви в якій уточнив позовні вимоги та просив, визнати незаконнимнарахування абонентськоїплати завивіз побутовихвідходів збоку КП«КВПВ»,за періодз 01.01.2023року тана весьперіод вимушеногоперебування,як ВПО ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за межамиїх реєстраціїу АДРЕСА_1 (особистийрахунок № НОМЕР_1 ),зобов`язати КП«КВПВ» зробитиперерахунок абонентськоїплати завивіз побутовихвідходів покв. АДРЕСА_1 (особистийрахунок № НОМЕР_1 )за періодз 01.01.2023року почервень 2023року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він разом з сином ОСОБА_3 , 1992 р.н. зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , та до 24.02.2022 року за вказаною адресою він мешка самостійно. З 07 березня 2022 року він разом із сином, у зв`язку із початком бойових дій у м. Харкові, виїхали до м. Полтави, де мешкають на теперішній час. Вони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_3 . В наслідок артилерійського обстрілу було знищено будинок по АДРЕСА_4 , та від вибухової хвилі у його квартирі було вибито скло на балконі, кімнаті та кухні, при цьому рама вікна на кухні була зсунута зі свого місця. Таким чином, проживання за адресою: АДРЕСА_2 було ускладнено.

Також, зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з інформацією про те, що послуга з вивозу побутових відходів з 07.03.2022 року за його адресою не надавалася, за адресою: АДРЕСА_2 він не мешкає, у зв`язку з чим просив провести відповідний перерахунок абонентської плати за вивіз побутових відходів починаючи з 07.03.2022 року. В свою чергу відповідач зробив за вказаною заявою перерахунок абонентської плати до 01.01.2023 року, однак в подальшому не відмовився від нарахування оплати за вивіз побутових відходів і продовжує вказані нарахування.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача КП «КВПВ`Артикуленко О.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за йоговідсутності, проти позовних вимог заперечував.

В наданому до суду відзиві на позов вказав, що КП «КВПВ» є спеціалізованим підприємством з питань вивезення побутових відходів та визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у м. Харкові відповідно до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.04.2020 року № 248. Підприємство надає послуги з поводження з побутовими відходами від багатоквартирних будинків м. Харкова, у тому числі від будинку АДРЕСА_5 на підставі публічного договору від 28.12.2011 року про надання послуг з поводження з побутовими відходами, розробленого відповідно до Типового договору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року. Пунктом 9 Правил надання послуг з поводження побутовими відходами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року, в редакції від 04.11.2021 року встановлено, що плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і тарифів.

Також, вказав, що згідно даних Реєстру територіальної громади м. Харкова, за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відкрито за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано місце проживання двох осіб, тобто відповідача по справі, та його сина. На вказаних осіб здійснюється нарахування вартості послуг з урахуванням вимог чинного законодавства України, затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Харківської міської ради. Позивачем не заперечується, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на теперішній час зареєстровано дві особи, отже нарахування плати за дану комунальну послугу здійснюється відповідачем за встановленим тарифом 23,47 грн. * 2 = 46,94 грн. на місяць. Позовна вимога позивача щодо припинення нарахування плати за послуги з поводження з побутовими відходами за особовим рахунком № НОМЕР_1 не передбачена чинним законодавством України.

За п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач комунальної послуги має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документально підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг, не зобов`язує виконавця комунальної послуги припинити таке нарахування, а лише надає право споживачу комунальної послуги на не оплату такої послуги, зокрема шляхом здійснення перерахунку облікованої заборгованості. Таким чином, відсутні підстави для визнання незаконним нарахування відповідачем плати за послуги з поводження з побутовими відходами за період з січня 2023 року по червень 2023 року, крім того, оплата за послуги за червень 2023 року на даний час не нараховувались, оскільки послуга не надавалась.

Також, вказав, що позивач протягом тривалого часу сплачував послугу з вивозу побутових відходів відповідно до рахунків відповідача, які виставлялися за особовим рахунком № НОМЕР_1 , в т.ч. і в січні, лютому та квітні 2022 року. Вказані дії позивача свідчать про його приєднання до умов публічного договору з відповідачем про надання комунальної послуги з поводження з побутовими відходами, що і є підставою для нарахування відповідачем щомісячної плати за вказану послугу. На підставі заяв позивача відповідачем було здійснено перерахунок з березня 2022 року по 01.01.2023 року, оскільки відповідач мав можливість визначити та врахувати конкретний період часу, за який можливо, на підставі довідок про отримання зареєстрованими особами за адресою: АДРЕСА_2 статусу внутрішньо переміщеної особи з 28.03.2022 року, звільнити даних осіб від оплати наданих послуг за вказаний період часу, шляхом здійснення перерахунку заборгованості. Станом на звернення позивача у березні 2023 року таке звільнення від оплати наданих послуг можливо було здійснити лише за два місяці (січень та лютий 2023 року), оскільки за березень 2023 року вказана послуга ще не була надана в повному обсязі, та відповідно відповідачем не було здійснено нарахування про її сплату, зокрема і за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Окрім того, відповідачем було самостійно здійснено перерахунок за період з 01.01.2023 року по 30.04.2023 року, тобто за період фактичного надання цієї послуги, відтак будь-який спір з позивачем у цій частині відсутній. Щодо вимог позивача про здійснення перерахунку за травень та червень 2023 року, то відповідач не має фізичної можливості здійснити перерахунок вартості послуги, яка фактично ще не надана, з підстав які викладені вище.

З приводу вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, відповідач зазначає, що загальна сума перерахунку заборгованості за 4 місяці (з січня по квітень 2023 року включно) становить 187,76 грн., що майже у 8 разів менше, ніж сума гонорару сплачена позивачем адвокату. За умови подання заяви позивачем про здійснення перерахунку за конкретно визначений період часу відповідач здійснив би відповідний перерахунок, як це було зроблено за період з березня по грудень 2022 року. Отже, вимога позивача про відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. є не співмірною із заявленими позовними вимогами та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Враховуючи подані стронами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача.

13.04.2023 року вказана позовна заява надійшла до Комінтернівського районного суду м.Харкова.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 17.04.2023 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок в НОМЕР_2 .

Згідно до копій довідок № 1601-5000826253 від 28.03.2022 року та № 1601-5000769422 від 28.03.2022 року виданих Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до копій довідки військово-лікарської комісії № 6/8016 від 23.09.2022 року Полтавського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки та пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом ІІ гр., загальне захворювання.

13.04.2022внаслідок бойовихдій позивачзвернувся зповідомленням взастосунку «Дія»про пошкодженняйого житлаза адресою: АДРЕСА_2 .

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовано правовідносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Також, частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 5 ст.13Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 9 Правил надання послуг з поводження побутовими відходами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року, плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і тарифів, що формуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходам».

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з поводження з побутовими відходами складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, що вносяться споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах відповідно до умов договору.

Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Однак, виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відкриття особового рахунку, проведення нарахувань та облік заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, її списання є питанням внутрішнього бухгалтерського обліку КП «КВПВ».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу здійснено перерахунок нарахувань за послуги з вивозу побутових відходів періодів за березень та квітень 2022 року, та з серпня 2022 року по грудень 2022 року включно відповідно до його звернень. Відповідачем не заперечується факт звернення позивача з заявою про проведення перерахунку 15.03.2023 року та 16.03.2023 року.

Окрім того, представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідачем було здійснено перерахунок заборгованості позивача з 01.01.2023 року по 30.04.2023 року, на підтвердження чого надано розрахунок заборгованості за період з січня 2022 по травень 2023 року від 03.05.2023 року (а.с. 19).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач проводить нарахування за послуги з вивозу побутових відходів правомірно та на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в свою чергу позивач не позбавлений можливості звернутись до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку за надані послуги з вивозу побутових відходів на підставі п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та в разі відмови оскаржити в судовому порядку.

Таким чином,суд приходитьдо висновку,що позовнівимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки нарахування відповідачем за послуги з вивозу побутових відходів проводяться у відповідності Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку по червень 2023 року є вимогою спрямованою на майбутнє, що суперечить ст. 2 ЦПК України.

Також суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги стосуються також інтересів його сина ОСОБА_3 , яких не відноситься до учасників даної справи, а тому позовні вимоги в цій частині не грунтуються на законі.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263267,279 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доКомунальногопідприємства«Комплекс звивозупобутовихвідходів» прозобов`язаннявчинитипевні дії залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М. Ю. Онупко