Рішення

від 09.06.2023 по справі 559/1354/23

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/1354/23

Провадження № 2/559/391/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника - адвоката Фурманюка Сергія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Селянське фермерське господарство "Серпанок" про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

представник ОСОБА_2 звернувся усуд вінтересах ОСОБА_1 з позовомдо ПАТ"НАСК"Оранта"про стягненнястрахового відшкодуванняв розмірі130000грн,а такожсудових витрату справі,вказавши третьоюособою СФГ"Серпанок". В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.09.2022 серії ААД №344922, 27.06.2022 о 13:55 в м. Дубно по вул. Семидубська, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з т/з марки «RENAULT MAGNUM», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу. В результаті ДТП т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови Дубенського міськрайонного суду від 19.10.2022 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_3 на час настання ДТП працював водієм у СФГ «Серпанок», т/з «КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 належить СФГ «Серпанок». Цивільно правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА». 03.08.2022 року потерпілий ОСОБА_1 подав заяву про виплату страхового відшкодування до ПАТ «НАСК «ОРАНТА». 01.07.2022 року представником страховика було здійснено огляд т/з та проведено дослідження, згідно якого матеріальний збиток завданий власнику т/з «RENAULT MAGNUM» в результаті його пошкодження при ТП становить 405707,67 грн, вартість металобрухту складає 31806,67 грн. Проте, рішенням страховика від 04.11.2022 позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із відсутністю в діях страхувальника складу адміністративного правопорушення (відсутності вини). Вважає, рішення ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про відмову у виплаті страхового відшкодування незаконним та необгрунтованним. Тому, змушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою від 01 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09 червня 2023 року представником відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» Атаманчук А.О. подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнають повністю. В обґрунтування відзиву зазначає, що дійсно 03.08.2022 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» надійшла заява про виплату страхового відшкодування у зв`язку із подією, що мала місце 27.06.2022 о 13:55 в м. Дубно по вул. Семидубська за участю забезпеченого т/з автомобілем «КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «RENAULT MAGNUM», д.н.з. НОМЕР_2 . Постановою Дубенського міськрайонного суду від 19.10.2022 встановлено відсутність вини водія т/з «КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 у завдані шкоди автомобілю позивача, як обов`язкового елемента адміністративної відповідальності. Крім того, у вказаній постанові відсутні висновки суду щодо порушення ОСОБА_3 ПДР. А тому, цивільно-правова відповідальність водія т/з «КАМАЗ-55102» відповідно до закону не настала. Разом з тим, згідно досліджений Дубенським міськрайонним судом обставин ДТП та доказів, водій ОСОБА_3 під час керування т/з втратив свідомість. Вказані обставини свідчать, що водій ОСОБА_3 під час керування автомобілем не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати. Враховуючи те, що відповідно до постанови Дубенського міськрайонного суду від 19.10.2022 відсутня вина водія т/з «КАМАЗ-55102», не встановлено порушення ним ПДР, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1188 ЦК України щодо встановлення вини як обов`язкової умови для відшкодування шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а також наявність умов згідно ст. 1186 ЦК України щодо виключення настання цивільної відповідальності у водія, заявлено позивачем подія не є страховим випадком, а у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування. Просить в задоволені позовних вимог відмовити.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача - адвокат Фурманюк С.В. подав до суду заяву, згідно якої розгляд справи просить проводити у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити. Додатково вказав, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані до суду після проголошення рішення у відповідності до норм ЦПК України.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи СФГ «Серпанок» згідно поданої заяви просить справу розглянути у відсутності третьої особи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «RENAULT MAGNUM», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.40).

27.06.2022 о 13 год. 55 хв. по вул. Семидубська у м. Дубно Рівненської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю «КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «RENAULT MAGNUM», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 . В результаті ДТП т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Дубенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення Постанова набрала законної сили 01.11.2022 року (а.с. 6-8).

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником т/з «КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 є СФГ «Серпанок» (а.с. 12).

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/2677454 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховій компанії «ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з лімітом за шкоду, завдану майну 130000 грн, франшиза 0 (а.с. 11).

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 на час настання ДТП працював водієм автотранспортних засобів у СФГ «Серпанок» (а.с. 9, 10).

У Законі України «Про страхування» встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У пунктах 1.4, 1.7 статті 1 цього закону визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Тобто, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП була застрахована.

Відповідно до п. 2 полісу №АТ/2677454 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участі забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Враховуючи наявність Полісу, 03 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 15-16).

01.07.2022 року представником страховика було здійснено огляд т/з та проведено дослідження, згідно якого матеріальний збиток завданий власнику т/з «RENAULT MAGNUM» в результаті його пошкодження при ДТП становить 405707,67 грн, вартість металобрухту складає 31806,67 грн (а.с. 17-27).

Згідно листа № 09-02-22/5849 від 04.11.2022 року вбачається, що рішенням страховика ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 04.11.2022 року позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із відсутністю в діях страхувальника складу адміністративного правопорушення (а.с. 41).

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено об`єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст.999ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.3Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі Закон) метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

У ст.5Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст.1187ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності.

Разом із цим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія.

Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.

Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).

Відповідачем недоведено,що дорожньо-транспортнапригода трапиласьвнаслідок умислупотерпілого абонепереборної сили,а томуволоділець джерелапідвищеної небезпекиза встановленихобставин зобов`язанийвідшкодувати шкодунезалежно відйого вини.

Відсутність виниводія забезпеченоготранспортного засобуне звільняєвід обов`язкувідшкодувати шкоду,завдану джереломпідвищеної небезпеки (постанова КЦС ВС від 26.04.2022 року №184/1461/20-ц).

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що володільцем джерела підвищеної небезпеки, автомобіля ««КАМАЗ-55102», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , відповідальність якого була застрахована відповідачем ПАТ «НАСК «ОРАНТА» була завдана шкода ОСОБА_1 , позивачу у справі, яка пов`язана із механічними пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно наступає обв`язок страховика, який хоч і не завдав шкоди, виплатити страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають. За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТИА» про стягнення страхового відшкодування підлягає до задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1380 грн.

Разом зтим,згідно ЗУ«Про судовийзбір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки ціна позову складає 130000 грн, позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1300 грн.

Зважаючи на те, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1380 грн, наявні підстави для повернення останньому із державного бюджету 80 грн надмірно сплаченого судового збору, а інші 1300 грн - стягнути із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 12, 13, 263, 979, 980, 999, 1166, 1187 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

вирішив:

позов представника - адвоката Фурманюка Сергія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (місцезнаходження вул. Здолбунівська, 7-д, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034186), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Селянське фермерське господарство "Серпанок" (місцезнаходження с. Грядки, Дубенського району, Рівненської області, код ЄДРПОУ 31580813) про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 130000 (сто тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1300 (однау тисяча триста) гривень.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) гривень, сплачений згідно квитанції №8РМ1-Р953-93В5-8742 від 25.04.2023.

Виконання рішення у частині повернення судового збору з Державного бюджету в розмірі 80 грн доручити Дубенському управлінню Державної казначейської служби України Рівненської області.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 15 червня 2023 року.

Суддя М.В. Панчук