Рішення

від 07.06.2023 по справі 308/4616/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4616/23

2а/308/106/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до

Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 0034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, e-mail: admou@post.mil.gov.ua, в особі:

ІНФОРМАЦІЯ_2 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 09581932, адреса: м. Ужгород, вул. Бородіна, 22,

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 Міністерства оборони України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за № 3553 від 17.02.2023, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що оскаржувана постанова складена і винесена у його ввідсутності. У постанові не зазначено, які саме облікові дані він не повідомив ТЦК та СП, які були змінені. У постанові відсутні відомості про те, що він був присутній при винесенні постанови і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідачем при винесенні постанови порушено вимоги ст. 129 Конституції України та ст. 268 КУпАП, щодо його права ознайомлюватися з матеріалами справи. Постанова винесена без будь-яких доказів.

24 травня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві, зокрема, зазначив, що кваліфікація дій позивача за ч. 2 ст. 210 КУпАП пов`язана з тим, що інкриміноване йому порушення було вчинене в особливий період. Щодо відсутності підпису ОСОБА_1 вказав, що позивач категорично відмовився від підпису, про що зроблено відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Позов містить посилання на норми законодавства без чіткого викладу обставин порушення таких норм та доказів на підтвердження наявності таких обставин. Позивач у своєму позові не навів та не підтвердив наявність обставин, які б свідчили про істотне порушення норм процесуального та матеріального права, і такі порушення за своїм характером тягнуть скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

17 травня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній, поміж іншого, звернув увагу на те, що ні в протоколі, ні в оскаржуваній постанові не зазначено, які конкретні вимоги ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порушив позивач. Додав, що позивача 17.02.2023 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і було винесено постанову № 3551, винесення якої передувало оскаржуваній постанові за № 3553.

У судове засідання позивач не з`явився, однак його представник подав до суду заяву, згідно з якою, просив розглянути справу за їх відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, 17 лютого 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3553 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу відносно ОСОБА_1 .

Згідно з статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, справа про адміністративне правопорушення розглянута уповноваженою законом особою.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації

чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судом, 17.02.2023 капітаном ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП.

З протоколу вбачається, що громадянин ОСОБА_1 17.02.2023 приблизно о 17 год. 30 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2, де було встановлено, що останній не повідомив у встановлений семиденний термін про зміни у власних облікових даних (сімейний стан, стан здоров`я, адреса місця проживання (перебування), освіта, місце роботи, посада), чим порушив ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». У протоколі міститься відмітка про те, що останній відмовився від надання пояснень та підписання протоколу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

У протоколі від 17.02.2023 наявна відмітка про те, що ОСОБА_1 роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Згідно з постановою № 3553 у справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. У постанові також наявна відмітка про те, що від підписання постанови ОСОБА_1 відмовився.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, обов`язки щодо доказування у справі розподіляються наступним чином: на відповідачеві лежить обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, а на позивачеві обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимога та заперечення.

Позивач заявив, що йому не були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, на підтвердження чого надав протокол та оскаржувану постанову, однак зазначені документи спростовують його твердження, та не доводять того, що ОСОБА_1 не були

роз`яснені права, визначені ст. 268 КУпАП. Зокрема, судом встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був дотриманий порядок підписання протоколу про адміністративне правопорушення, визначений ст. 256 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу та надання пояснень і зауважень щодо його змісту. Позивач не був позбавлений права надати окремі пояснення, в яких викласти свої зауваження щодо порушення його прав та

обов`язків, які долучаються до протоколу. Однак, доказів подачі таких зауважень позивачем на підтвердження своїх вимог не надано.

Окрім цього, позивачем не надано будь-яких доказів того, що він виявляв бажання знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката. Зокрема, будь-яких заяв, адресованих особі, яка уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення чи на розгляд справи по суті, в яких містилось волевиявлення позивача до реалізації таких прав, ним не надано.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Вищевказані відомості наявні в оскаржуваній постанові.

Посилання позивача на те, що і складання протоколу і розгляд справи відбувся в один день, як на підставу скасування відповідного рішення, є безпідставним, з огляду на те, що КУпАП не забороняє такі дії. Будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи, адресованих уповноваженій на розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивачем на підтвердження того, що він виявляв бажання вчинити дії, щодо ознайомлення, користуватися послугами адвоката, та інших дій, позивач не надав.

З приводу покликання позивача на відсутність доказів наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, у вчиненні якого визнано ОСОБА_1 винним, згідно з оскаржуваною постановою, полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, яке вчинене повторно протягом року, а також вчинення такого порушення в особливий період.

З постанови вбачається, що гр. ОСОБА_1 17.02.2023 приблизно о 17 год. 30 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2, де було встановлено, що останній не повідомив у встановлений семиденний термін про зміни у власних облікових даних (сімейний стан, стан здоров`я, адреса місця проживання (перебування), освіта, місце роботи, посади), чим порушив ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Диспозиція адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, є банкетною, тобто такою, яка відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають правила військового обліку.

Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Таким чином, співставляючи диспозицію адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, з юридично-значущими ознаками, зазначеними в оскаржуваній постанові, як ознаки відповідного правопорушення, виявлено відсутність конкретних ознак суб`єкта та об`єктивної сторони вчиненого адміністративного правопорушення.

Зокрема, суб`єктом даного адміністративного правопорушення може бути тільки конкретна особа (спеціальний суб`єкт): призовник, військовозобов`язаний, резервіст. Однак, у постанові відсутні відомості ким, в контексті даних ознак є ОСОБА_1 .

Інкримінуючи ОСОБА_1 порушення правил військового обліку, що виразилось у неповідомленні про зміну облікових даних, уповноважена посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2, всупереч ст.ст. 245, 280 КУпАП, не встановила та не зазначила, які саме облікові дані були змінені ОСОБА_1 , в чому полягали зміни перерахованих облікових даних. Зокрема, у постанові зазначено про те, що ОСОБА_1 змінив облікові дані щодо сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади, однак не зазначив, та всупереч вимог ст. 77 КАС України, не надав будь-яких доказів, на підставі яких уповноважена особа дійшла висновку про те, що мала місце зміна таких облікових даних.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення адміністративного правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Окрім протоколу про адміністративне правопорушення, відповідач на підтвердження правомірності свого рішення не надав жодного доказу, згідно з ст. 251 КУпАП.

У постанові по справі № 357/10134/17 від 23.10.2019 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій зазначено, що орган (посадова особа) встановлює

наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, який би підтвердив факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів факту зміни облікових даних позивачем ОСОБА_1 , неповідомлення про які йому інкримінуються.

Таким чином, за відсутності доказів на підтвердження факту порушення позивачем правил військового обліку, обвинувачення останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, є незаконним через недоведення наявності в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції евинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).

Оскільки доказів відповідачем не надано, показання позивача з приводу конкретних обставин справи, викладених у позовній заяві, не спростовані, суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, прийшов до висновку про недоведеність наявності події та складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України належить стягнути на користь позивача 1073,60 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову № 3553 від 17 лютого 2023 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень - скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 0034022, адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, - 1073,60 грн. (тисячу сімдесят три гривні 60 копійок ) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Зарева