Рішення

від 12.06.2023 по справі 240/6133/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/6133/23

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Громадської організації "Громадська оборона" до Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправні дії ПрАТ "Фаворит Компані" щодо відмови надати Громадській організації "Громадська Оборона" запитальну інформацію № М-11 від 10.11.2022 та повторного запиту на інформацію №12 від 10.12.2022 , що запитувалися та зобов`язати ПрАТ "Фаворит Компані" надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду Громадській організації "Громадська Оборона" запитальну інформацію № М-11 від 10.11.2022 року та повторно запитану Інформацію № М-12 від 10.12.2022 (копію остаточного звіту ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації; копію Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації; копію Розділу проектної документації ОВНС на реконструкцію готелю "Житомир" в м. Житомир, майдан Перемоги, 6 на земельній ділянці - 1810136300:09:019:0025). А запитальну інформацію та копії документів надіслати за місцем знаходження громадської організацією, за адресою: м. Житомир вул. Шевченка, 14 кв. 34. Інд 10002 та на електрону пошту gromadskaoborona2019@gmail.com.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із запитом про надання інформації від 04.01.2021. Разом з тим, відповідач відмовився надавати запитувану інформацію. Вважає, має право на запитувану інформацію, оскільки згідно ст. 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що не відмовився надавати запитувану інформацію, а лише повідомив про відтермінування надання інформації, у зв"язку з введенням воєнного стану. Крім того, надання відповідної інформації є дискреційними повноваженнями.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ГО "Громадська оборона" надіслала запит № 11 від 10.11.2022 до ПрАТ "Фаворит Компані", в якому просили надати:

Копію остаточного звіту ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації,

Копію Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації,

Копію Розділу проектної документації ОВНС на реконструкцію готелю "Житомир" - в м. Житомир, майдан Перемоги, 6 на земельній ділянці - 1810136300:09:019:0025".

21.11.2022 ПрАТ "Фаворит Компані" надіслала позивачу відповідь, в якій повідомила, що розгляд і надання інформації по інформаційним запитам буде відстрочено у відповідності до пунктів 6,7 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до моменту закінчення воєнного стану, тобто строком до 21.02.2023 включно.

10.12.2022 позивач надіслав відповідачу повторний запит, на який листом від 16.12.2022 повідомлено, що розгляд і надання інформації по інформаційним запитам буде відстрочено у відповідності до пунктів 6,7 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до моменту закінчення воєнного стану, тобто строком до 21.02.2023 включно.

Вважаючи, що позивача та членів ГО "Громадська Оборона" позбавили прав, які передбачені Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Так, статтею 34 Конституції Україникожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).

Відповідно достатті 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, в тому числі, доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством.

Приписами статті 5 вказаного Закону встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Також, статтею 12 Закону №2939-VIвизначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Положеннями частини 2 статті 13 вказаного Закону визначено, що до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Водночас, на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами (ч. 3 Закону №2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" визначено, що:

"1) вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;…».

3) планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;"

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Також слід зазначити, що екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України № 832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Отже, право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Зазначена позиція відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №826/3820/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на запити позивача про надання публічної інформації, ПрАТ "Фаворит Компані" повідомила, що розгляд і надання інформації по інформаційним запитам буде відстрочено у відповідності до пунктів 6,7 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до моменту закінчення воєнного стану, тобто строком до 21.02.2023 включно.

У силу вимог частини шостої статті 22 Закону №2939-VI відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; 4) строк, у який буде задоволено запит; 5) підпис (частина сьома статті 22 Закону №2939-VI).

Таким чином, Закон №2939-VI пов`язує можливість відстрочки в задоволенні запиту на інформацію з настанням обставин непереборної сили, які унеможливлюють надання запитуваної інформації у встановлені цим Законом строки.

У чинному законодавстві України визначення поняття непереборної сили міститься у частині першій статті 263 Цивільного кодексу України, згідно з якою непереборною силою є надзвичайна та невідворотна за даних умов подія, а також в частині другій статті 218 Господарського кодексу України, яка під непереборною силою розуміє надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Натомість єдиний підхід законодавця до визначення обставин непереборної сили, що застосовується в актах законодавства України, дає підстави для висновку про можливість застосування положень частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" щодо переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у контексті застосування частини шостої статті 22 Закону №2939-VI щодо умови для відстрочки в задоволенні запиту на інформацію.

Таким чином, зазначені в частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" події, зокрема, такі як збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо є надзвичайними та невідворотними обставинами (обставинами непереборної сили), що відповідно до частини шостої статті 22 Закону №2939-VI можуть зумовлювати відстрочку в задоволенні запиту на інформацію.

Водночас суд враховує, що відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.

При цьому, на можливість належного опрацювання запитів і надання запитуваної інформації впливають заходи, передбачені, зокрема, статтею 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", що їх вживають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші розпорядники публічної інформації в умовах правового режиму воєнного стану, тому своєчасність розгляду запитів на публічну інформацію може залежати від багатьох чинників, зокрема, адресата, якому надісланий запит, режиму його роботи та наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію (засобів комунікації, інтернету), наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо.

Отже, військові дії дійсно можуть бути обставинами непереборної сили, однак для цього необхідно встановити, що ці обставини об`єктивно унеможливлюють виконання певних зобов`язань.

Разом з тим, у надісланих відповідачем позивачу листах не зазначено конкретних причин, зумовлених введеним в Україні воєнним станом, у зв`язку з якими запити позивача на інформацію не могли бути розглянуті у встановлений законом строк.

Суд вважає, що застосування відповідачем у цьому випадку інструменту відстрочки на час дії воєнного стану в Україні, не було виправдано причинами, що об`єктивно унеможливлювали розгляд запитів та вирішення питання про надання запитуваної інформації у встановлений законом строк або становили загрозу національній безпеці. Відповідач не довів, що надання такої інформації завдасть шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.

Отже, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій щодо відмови у наданні запитуваної інформації, оскільки у спірних правовідносинах має місце не відмова, а відстрочення розгляду запиту .

Відтак, позов у цій частині належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відстрочення розгляду на надання інформації на запити позивача від 10.11.2022 та від 10.12.2022.

Суд зазначає, що відстрочка в наданні відповіді на запит є однією з форм реагування розпорядника інформації на запит, однак не є формою його розгляду по суті, оскільки відповідач не відмовляв у наданні інформації, тому підстав для зобов`язання відповідача надати інформацію немає.

Разом з тим, відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, оскільки відповідач фактично запити позивача по суті не розглядав та не відмовляв у наданні запитуваної інформації, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Фаворит Компані" розглянути інформаційні запити Громадської організації "Громадська оборона" від 10.11.2022 та від 10.12.2022 та надати відповідь, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Громадської організації "Громадська оборона" (вул. Шевченка, 14, кв. 34,Житомир,10002. ЄДРПОУ 43322143) до Приватного акціонерного товариство "Фаворит Компані" (вул. Вітрука, 6,Житомир,10025. ЄДРПОУ 13579674) , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" щодо відстрочення розгляду на надання інформації на запити Громадської організації "Громадська оборона" від 10.11.2022 та від 10.12.2022.

Зобов"язати Приватне акціонерне товариство "Фаворит Компані" розглянути інформаційні запити Громадської організації "Громадська оборона" від 10.11.2022 та від 10.12.2022 та надати відповідь, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариство "Фаворит Компані" на користь Громадської організації "Громадська оборона" судовий збір у розмірі 1342,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос