Рішення

від 13.06.2023 по справі 320/1352/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року № 320/1352/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі голови Вілкова Сергія Валентиновича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області , Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі голови Вілкова Сергія Валентиновича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 23.11.2022 року за №Д/11-4.

Позовні вимоги обґрунтовані непогодженням позивача з прийнятим рішенням, посилаючись на обставини того, що оскаржуване рішення прийнято з істотними порушеннями процедури, зокрема з порушенням визначеного законом строку, установленого для попередньої перевірки скарги щодо дисциплінарного проступку адвоката та з порушенням строку розгляду дисциплінарної справи. Позивач також зазначає, що скерування скарги відбулось до не уповноваженої КДКА Рівненської області (визначено незаконний склад), що в подальшому потягло за собою незаконність будь-яких дій та рішень зазначеної КДКА. Крім того, позивач звернув увагу на обставини внесення недостовірної інформації у скаргу заявником.

На підставі вказаних вище обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги та скасувати прийняте відповідачем рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури подано відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Стосовно доводів позивача про неправомірність дій голови ВКДКА щодо скерування скарги на поведінку адвоката ОСОБА_1 до КДКА Рівненської області, представник відповідача звернув увагу, що згідно рішення РАУ №128 від 15.12.2021 КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень визначених ст.50 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та в свою чергу, у відповідності до приписів п.2.3.17, 2.3.18 породжує обов`язок направлення матеріалів дисциплінарної скарги до КДКА іншого регіону, що свідчить про те, що голова ВКДКА, скеровуючи скаргу для розгляду до КДКА Рівненської області, діяв у межах наданих йому повноважень, та в свою чергу, КДКА Рівненської області була повноважною розглядати скаргу на дії адвоката ОСОБА_1 , адресою робочого місця якого, за відомостями ЄРАУ є: АДРЕСА_1 .

Щодо доводів позивача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин п.23 Положення №120 представник відповідача зазначив про їх хибність, з огляду на обставини того, що позивач не входить до складу органів адвокатського самоврядування, а дана норма п.23 Положення стосується визначеного кола осіб, до якого позивач не належить.

Також, не погоджуючись з аргументами та доводами позивача викладеними у позові, представником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області подано відзив, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши при цьому про те, що доводи позовної заяви є надуманими та безпідставними, так як упродовж усього розгляду дисциплінарної справи, який тривав від 15.02.2022 до 23.11.2022 дисциплінарна палата діяла відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону, затвердженого рішенням РАУ від 17.12.2013 (із наступними змінами) 16.02.2013 №77 та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність №120 від 30.08.2014 (із подальшими змінами), та адвокату ОСОБА_1 забезпечувалась можливість надавати пояснення, знайомитись із матеріалами справи (були надіслані відскановані матеріали дисциплінарної справи, про що свідчить їх долучення адвокатом до позовної заяви), за клопотаннями адвоката ОСОБА_1 розгляд справи відкладався та зупинявся, відводів членам дисциплінарної палати адвокат не заявляв.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції та спростовуючи доводи позивача, представник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області зазначив, що з системного аналізу чинних нормативно-правових актів можна встановити, що всі органи адвокатського самоврядування, в т.ч. і кваліфікаційно-дисциплінарні комісії регіонів складають єдину систему адвокатського самоврядування України, законом не обмежуються повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій регіонів у питаннях дисциплінарної відповідальності лише щодо адвокатів відповідного регіону.

Щодо доводів позивача про порушення річного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у відзиві вказано, що виходячи з дати публікацій позивачем дописів у мережі Фейсбук, а саме 24.11.2021, 30.11.2021 та 01.12.2021 приймаючи рішення 23.11.2022 такий строк пропущений не був, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача в цій частині.

Крім того, в обґрунтування прийнятого рішення представник відповідача зазначив, що враховуючи наявні у дисциплінарній справі матеріали, дисциплінарна палата встановила, що дії адвоката ОСОБА_1 , вчинені ним за наведених у рішенні ДП КДКА Рівненської області 23.11.2022 обставин в період жовтень-грудень 2021 року, а саме розміщення публікацій, які наявні у матеріалах дисциплінарної справи є порушенням адвокатом вимог Правил адвокатської етики (ст.ст.12, 50, 51, 53, 57, 59, 60 ПАЕ), що вказує на наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення правил адвокатської етики).

На підставі вказаних вище доводів та аргументів представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог шляхом залишення оскаржуваного рішення в силі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Київський окружний адміністративний суд, встановив наступне.

На адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 15.02.2022 надійшла скарга ОСОБА_2 , надіслана супровідним листом з КДКА м. Києва за вих. №02/143-3/27-22 від 15.02.2022, стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №58/245 від 29.09.2003, видане Кіровоградською обласною КДКА).

В свою чергу, відповідно до рішення РАУ № 130 від 15.12.2021 «Про передачу справ КДКА м. Києва до ВКДКА для подальшого розподілу» вирішено передати заяви, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційні справи) та заяви (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень)) у ВКДКА для подальшого скерування на розгляд до КДКА іншого регіону.

Враховуючи зазначене, вказану скаргу було направлено для розгляду по суті до КДКА Рівненської області. КДКА Рівненької області рішенням від 22.04.2022 порушила дисциплінарну справу та подальший розгляд скарги був зупинений на підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/8036/22 від 09.09.2022.

Втім, 19.10.2022 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2022 по справі №640/8036/22 скасовано та ухвалено нове рішення про залишення без задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

26.10.2022 КДКА Рівненської області було відновлено дисциплінарної скарги на поведінку ОСОБА_1

23.11.2022 дисциплінарною палатою КДКА Рівненської області було прийнято рішення №Д/11-4 яким вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 14.02.2022 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики (п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») та накласти на адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 14.02.2022, дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців з 24.11.2022 по 24.05.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В обґрунтування прийнятого рішення уповноважений орган зазначив, що розглянувши дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 дисциплінарна палата встановила, то адвокат ОСОБА_1 вчинив продовжуваний дисциплінарний проступок, передбачений п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» який носить системний характер (одноразове грубе порушення правил адвокатської етики ст.ст.12, 50, 51, 53, 57, 59, 60 ПАЕ), тому є підстави для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарною палатою в мотивувальній частині рішення вказано, що зраховуючи наявні у дисциплінарній справі матеріали, що дії адвоката ОСОБА_1 , вчинені ним за в період жовтень-грудень 2021 року, а саме розміщення публікацій у мережі Фейсбук, є порушенням адвокатом вимог Правил адвокатської етики (ст.ст. 12,50,51,53,57, 59, 60 ПАЕ), що вказує на наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення правил адвокатської етики)

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI, адвокат фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ст.21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

За приписами ч.1 ст.31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі: накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (ч.2 ст.31 Закону № 5076-VI).

Частиною 3 ст.31 Закону №5076-VI передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої п.3 ч.1 цієї статті, з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до ст.33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Втім, в контексті вказаного та з урахуванням доводів позивача, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п.2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі ВКДКА) встановлено, що Голова ВКДКА скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Згідно п.2.3.18 Регламенту ВКДКА Голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

У випадку незастосування зазначених спеціальних норм, за умов, вказаних у п.п. 2.3.17, 2.3.18 Регламенту ВКДКА, стануть неможливими належне здійснення дисциплінарного провадження КДКА регіону та розгляд скарг щодо неналежної поведінки адвокатів, а адвокати уникатимуть дисциплінарної відповідальності за вчинені ними проступки.

В свою чергу, суд звертає увагу, що згідно рішення РАУ №128 від 15.12.2021 КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень визначених ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У свою чергу, відповідно до рішення РАУ №130 від 15.12.2021 «Про передачу справ КДКА м. Києва до ВКДКА для подальшого розподілу» вирішено передати заяви, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційні справи) та заяви (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень)) у ВКДКА для подальшого їх скерування на розгляд до КДКА іншого регіону.

Згідно ч.1 ст.57 Закону №5076-VI регламентовано, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Голова ВКДКА, скеровуючи скаргу для розгляду до КДКА Рівненської області, діяв у межах наданих йому повноважень, а, в свою чергу, КДКА Рівненської області була повноважною розглядати скаргу на дії адвоката Черезова І.Ю., а тому, Голова ВКДКА законно та обґрунтовано, на підставі рішень РАУ №128 від 15.12.2021 та №130 від 15.12.2021, на підставі п.2.3.17 та п.2.3.18 Регламенту ВКДКА, в межах наданих повноважень, скерував скаргу відносно адвоката ОСОБА_1 , до КДКА Рівненської області.

В контексті вказаного суд вважає за необхідне звернути увагу, на правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.10.2020 по справі №826/3443/18, у якій Верховний Суд прийшов до висновку, що у своїй процесуальній діяльності КДКА зобов`язана керуватися рішеннями РАУ, актами НААУ. Рішення Ради адвокатів України в сили ч.1 ст.57 Закону №5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в ст.33 Закону №5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності. Вказане дає підстави для висновку, що органи адвокатського самоврядування зобов`язані входити до системи Національної асоціації адвокатів України, керуватися Статутом НААУ, їх актами, а тому не можуть бути засновані певними громадянами.

На підставі вказаних обставин Верховний Суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача, що дисциплінарне провадження не могло здійснюватися іншою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією, ніж виключно за адресою робочого місця адвоката, оскільки порушень процедури щодо визначення КДКА, а також порушень передачі (направлення) відповідних матеріалів, судом не встановлено.

За приписами ч.1 ст.34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Пунктом 2 ч.1 ст.35 Закону №5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, зокрема, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.

Відповідно до ст.36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Нормою ч.2 ст.40 Закону №5076-VI передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці (ч.3 ст.40 Закону №5076-VI).

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання (ч.4 ст.40 Закону №5076-VI).

Частиною 1 ст.41 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (ч.2 ст.41 Закону №5076-VI).

Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (ч.1 ст.42 Закону №5076-VI).

Відповідно до Преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборчим З`їздом адвокатів України 09.06.2017 (далі Правила адвокатської етики), правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом №5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

За положеннями ст.2 Правил адвокатської етики, дія Правил поширюється, на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

Статтею 12 вказаних Правил визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватися у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Розділом VIIІ Правил адвокатської етики визначені правила дотримання адвокатської етики при використанні мережі Інтернет.

Відповідно до ст.57 Правил адвокатської етики, участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.

Правила дотримання адвокатом принципів незалежності, професійності та відповідальності, чесності, стриманості, коректності та гідності, толерантності та терпимості, корпоративності, збереження довіри суспільства, конфіденційності та недопущення будь-яких проявів дискримінації при користуванні адвокатом соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет закріплені у статтях 58, 59 та 60 Правил адвокатської етики.

Статтею 70 Правил адвокатської етики визначені загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення цих Правил та визначено, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.

Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.06.2015 (далі Положення про порядок прийняття та розгляду скарг).

Відповідно до п.3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідач вказує про наявність факту дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст.34 Закону №5076-VI.

Пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у справі №821/890/18 зазначив, що аналіз правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що для встановлення порушення Правил адвокатської етики відповідач має встановити невідповідність дій адвоката певним формально визначеним та затвердженим вимогам, що передбачають які саме дії можуть бути визначені як порушення правил.

В цій же постанові Верховний Суд визначив, що правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час проведення перевірки скарги ОСОБА_2 , дослідивши публікації, дописи адвоката ОСОБА_1 в соціальних мережах, а саме у Facebook, дисциплінарна палата КДКА Рівненської області встановила наступне.

Згідно публікації від 20.10.2021 адвокат ОСОБА_1 (нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») розмістив у Facebook допис, наступного змісту (пряма мова): «Мы таки решили проводить зимой этого года конкурс « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

…Чуть позже мы обнародуем номинации и порядок номинирования и самовыдвижения.

Пока утверждены следующие:

- «Адвокат по е-баллам» Среди тех, кто больше всего набрал баллов за повышение квалификации.

- «Адвокатская киска» - среди котов адвокатов.

- «Сука адвокатская». Рейтинг фото собак адвокатов.

- «Я памятник себе купил нерукотворный» - за самое большое количество наград на рейтингах.

- «Адвокасткая опа». Только для самовыдвиженцев.

- «самый лучший адвокат во всех отраслях права» Это будет платная номинация

- «Самый дорогой рейтинг самых лучших юристов». Среди организаторов

рейтингов.

- «Ой люли мои, люли». Женская номинация за самые красивые люли.

- «Блестящий адвокат». Самая красивая лысина адвокатуры.

Конечно будет сайт, порядок и процедура голосования. На самом вручении - СМИ, видеосьемка, трансляция, адвокатский скандал, шоу-программа.

Пока в номинации «Не туда всунул» лидируот ОСОБА_3 и ОСОБА_4 за спам в группу. Поехали!».

Дослідивши вказане, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що такий допис суперечить вимогам Правил адвокатської етики, а саме ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60, та зазначила, що допису вбачається, що адвокат ОСОБА_1 анонсує, рекламує захід, який представляє адвокатуру в негативному контексті. Поняття «адвокат» та «адвокатська» вживаються в контексті, який допускає неоднозначне вульгарне тлумачення. Загалом назви «номінацій», до яких повинні бути представлені адвокати, не відповідають етично-правовим стандартам, є нетактовними, зневажливими та не спрямованими на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії, свідчать про недоречне висміювання професії. Така публікація не відповідає принципам гідності, стриманості та коректності, формує хибне враження суспільства про престиж адвокатури, а також свідчить про відсутність поваги адвоката, який розмістив допис, до своїх колег-адвокатів, яких запрошували прийняти участь у конкурсі. Така поведінка адвоката в соціальній мереж не відповідає іміджу та статусу адвоката.

В подальшому адвокат ОСОБА_1 (нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») розмістив у Facebook допис від 24.11.2021, який по суті продовжує тему попереднього допису, наступного змісту (пряма мова):

«... Да!!! У нас появились первые номинанты на премии:

«Сучка адвокатская» и «Майбах» адвокатуры».

В первую заявлено две собаки адвокатов и одна адвокатесса. По настоянию части организаторов оставим только животных, так как адвокатеса хоть и еще та.. но эта номинация больше про животных»

Як висновок, дисциплінарна палата зазначила, що такий допис свідчить про порушення адвокатом ОСОБА_1 ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60 Правил адвокатської етики. Адвокат продовжує анонсувати захід - Най-най-най головніший юридичний рейтинг. В дописі проявляється нетактовне ставлення адвоката, який розмістив допис, до своеі колеги-адвоката, яку мали намір представити «до номінації». Посил який несе в собі опублікований допис свідчить про те, що автор допису намагався принизити честь та гідність іншого адвоката, про відсутність поваги до свого колеги. Назви «номінацій», до яких повинні бути представлені адвокати, не відповідають етично-правовим стандартам, є нетактовними, зневажливими та не спрямованими на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії, свідчать про недоречне висміювання професії. Лексика і стилістика посту має образливий характер та викликає негативні асоціації з поняттям «адвокат». Така публікація не відповідає принципам гідності, стриманості та коректності, формує хибне враження суспільства про престиж адвокатури, а поведінка адвоката в соціальній мережі не відповідає іміджу та статусу адвоката.

В подальшому 22.10.2021 року адвокат ОСОБА_1 (нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розмістив у Facebook допис наступного змісту (пряма мова):

««Номинация «Куплю должность»

Сбор средств на долоность члена Рады адвокатов Украины!

Сегодня на расширенном заседании Рады адвокатов Киева некто ОСОБА_5 заявил, что готов вложиться деньгами и купить голоса адвокатов, чтобы на предстоящей конференции адвокатов меня не переизбрали представителем в Раде адвокатов Украины.

Правда, денег пока у него нет.

Так что открываем сбор средств!

Какие претензии у номинанта на «торпеду года» ко мне, не понимаю, но товарищу надо помочь! ...».

У висновок на вказані вище встановлені обставин дисциплінарна палата зазначила, що своїм дописом адвокат ОСОБА_1 спотворює імідж та престиж адвокатури, дискредитує її в очах суспільства, оскільки робить посил, що посади в органах адвокатського самоврядування можуть купуватися. В той же час допис містить недоречне висміювання процесу отримання посади в таких органах. Така поведінка адвоката в соціальній мережі не відповідає іміджу та статусу адвоката, не відповідає етично-правовим стандартам, є зневажливою та не спрямованою на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії, що порушує приписи ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60 Правил адвокатської етики.

В продовження теми «Най-най-най головніший юридичний рейтинг», 30.11.2021 адвокат ОСОБА_1 (нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») розмістив у Facebook допис наступного змісту (пряма мова):

«А знаете в чем основной прокол и маразм в говношторме умалишенного цыцы, поддержанного вчерашним необдуманным обрашением?

Из нашей частной вечеринки в стиле «малина», на которую собирался прийти круг знакомых, сделали общеукраинскоке событие.

Боюсь теперь писать о том, когда я буду мыться в бане: репортеры набегут.

Пишите исчо».

Після тексту йде посилання на сайт НААУ, розділ новин - ІНФОРМАЦІЯ_3 -dlya-ocinki-etichnosti-priznachenogo-na-14-grudnya-rejtingu-advokativ.

У висновок на вказане вище дисциплінарна палата зазначила, що така публікація не відповідає етично-правовим стандартам, є нетактовною, зневажливою та не спрямованою на збереження та підвищення поваги до адвокатської професії. Допис не відповідає принципам гідності, стриманості та коректності. Така поведінка адвоката в соціальній мережі не відповідає іміджу та статусу адвоката. В дописі проявляться зневажливе ставлення адвоката, який розмістив допис, до іншої особи. Посил який несе в собі опублікований допис свідчить про те, що автор допису намагався принизити честь та гідність іншої особи. Зважаючи на наявність посилання в дописі на новину з сайту НААУ, адвокат ОСОБА_1 допускає критику діяльності органу адвокатського самоврядування відступаючи від загальноприйнятих уявлень про ділове публічне спілкування, спотворюючи престиж адвокатури. Адвокат знову не зважив на приписи, згідно яких у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет повинен здійснювати спілкування з повагою, вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки, що свідчить про порушення адвокатом ОСОБА_1 приписів ст.12, 50, 51, 53, 56, 57, 59, 60 Правил адвокатської етики.

01.12.2021 адвокат ОСОБА_1 (нікнейм «Игорь Черезов») розмістив у Facebook черговий допис, продовжуючи тему юридичного рейтингу, наступного змісту (пряма мова):

«Кому и зачем нужен най-най-най главнейший юридический рейтинг.

Рассказали ртом.»

В публікації йде посилання на ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Тобто за висновками дисциплінарної палати, адвокат продовжує розвивати тему юридичного рейтингу, який представляє адвокатуру в негативному контексті як професію та спотворює образ адвоката.

Як висновок всіх досліджених обставин, враховуючи наявні у дисциплінарній справі матеріали, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що дії адвоката ОСОБА_1 , вчинені ним за наведених вище обставин в період жовтень-грудень 2021 року, а саме розміщення вищезазначених публікацій, є порушенням адвокатом вимог Правил адвокатської етики (ст.ст. 12, 50, 51, 53, 57, 59, 60 ПАЕ), що вказує на наявність в діях адвоката ОСОБА_6 складу дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону №5076-VI (порушення правил адвокатської етики).

Натомість позивач у позові вказує на відсутність у його діяннях складу дисциплінарного проступку, наявність якого відповідач, на думку позивача, установив на підставі неналежних та недостовірних доказів.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 КАС України).

Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими. Водночас обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, Верховний Суд у постанові від 14.09.2021 у справі №640/20599/19 зауважив що при оцінці публікацій, здійснених у мережі Інтернет, слід виходити з того, що ці відомості є електронними доказами.

Приписами ч.1 ст.99 КАС України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Порядок подання суду електронних доказів визначений ч.2,3 ст.99 КАС України. Зокрема, передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (ч.4 ст.99 КАС України).

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5 ст.99 КАС України).

За правилами ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, в матеріалах справи та в матеріалах дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 наявні електронні файли, на яких містяться скрін-шоти екрану, де зафіксовані дописи у період з жовтень-грудень 2021 року на сторінці ОСОБА_1 у мережі Facebook, про які зазначено в оскаржуваному рішенні від 23.11.2022.

Суд зазначає, що невідповідність зазначених висловлювань та їхньої манери базовим вимогам етики, а тим більше ПАЕ є очевидною та на думку суду, розміщення адвокатом під час спілкування в мережі Інтернет вказаних вище дописів завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

З урахуванням викладеного в сукупності суд погоджується з висновками відповідача про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, склад якого передбачено п.3 ч.2 ст.34 Закону №5076-VI.

Отже, оцінивши рішення КДКА Рівненської області від 23.11.2022 №Д/11-4 у контексті доводів позивача, суд дійшов висновку, що таке рішення уповноваженим органом прийнято обґрунтовано та з дотриманням визначеної чинним законодавством процедури.

Крім того, суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання позивача про пропуск дисциплінарною комісією річного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, з огляду на обставини того, що виходячи з дати публікацій позивачем дописів у мережі Фейсбук, а саме 24.11.2021, 30.11.2021 та 01.12.2021 приймаючи рішення 23.11.2022 відповідачем такий строк пропущений не був.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі голови Вілкова Сергія Валентиновича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.