Рішення

від 15.06.2023 по справі 400/5262/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 р. № 400/5262/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, вул. Пушкінська, 1,Вознесенськ,Миколаївська область,56500, треті особиОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вимогами до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , з вимогами визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області щодо відмови у встановлені ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення; зобов`язати Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення встановленого зразка.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував, тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув його син ОСОБА_5 , якій проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України. У зв`язку з загибеллю сина позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради з приводу отримання статусу «Член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни». Однак, йому було повідомлено про неможливість встановлення даного статусу у зв`язку з невідповідністю прізвища позивача (як батька) « ОСОБА_6 івничий» з прізвищем загиблого сина « ОСОБА_6 ивничий». Оскільки, як вбачається з свідоцтва про смерть прізвище померлого ОСОБА_7 , тоді як в свідоцтві про народження дитини, батьком якої ОСОБА_1 , вказано ОСОБА_8 . Виправити помилку в написанні прізвища в актовому записі про смерть загиблого сина позивача в адміністративному порядку неможливо, так як актовий запис про смерть було зроблено на підставі лікарського свідоцтва про смерть, де прізвище загиблого зазначалося « ОСОБА_7 ». І за життя син позивача відповідно до паспорта мав прізвище « ОСОБА_7 », відповідно до чого у військовому квитку та інших документах його прізвище також зазначалося як « ОСОБА_7 » (російською), якою було виписане перше свідоцтво про народження ОСОБА_9 . У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (в порядку окремого провадження), та просив встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_5 1984 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 . Але, постановою Миколаївського апеляційного суду від 18.04.2023 провадження у справі за заявою ОСОБА_1 закрито, роз`яснено право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції. Тому, ОСОБА_1 змушений звертатися до суду за захистом своїх прав в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що19.02.2022 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради і заявою про встановлення статусу «Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни» за загиблого сина ОСОБА_5 та надав витяг від 19.10.2022 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті про реєстрацію актового запису про смерть ОСОБА_5 , а також свідоцтво про народження ОСОБА_5 (видане повторно 19.10.2022). У зв`язку з невідповідністю прізвища батька з прізвищем загиблого сина, у задоволенні заяви було відмовлено у відповіді від 19.10.2022. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що їх передбачені Конституцією та законом України.

Треті особи пояснень щодо позову та відзиву не надали.

В судовому засіданні 12.06.2023 в режимі відеоконференції позивач та його представник підтвердили позицію викладену у позовні заяві, просили позов задовольнити.

Суд розглянув справу 15.06.2023 в порядку спрощеного письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Гонорівка, Піщанського району Вінницької області.

Відповідно до Свідоцтва про народження ОСОБА_5 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу, « ОСОБА_1 » (рос.мов.) та « ОСОБА_11 » (рос.мов.) шлюб розірвано 30.06.1987 р.

В 2022 році ОСОБА_5 проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання в районі н.п.Давидов Брод Бериславського району Херсонської області загинув.

В жовтні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області з заявою про встановлення статусу «члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни».

19.10.2022 Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області за №1800/03/03115 повідомлено ОСОБА_1 про неможливість встановлення статусу «члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни», оскільки прізвища загиблого « ОСОБА_7 » не співпадає з прізвищем сина заявника « ОСОБА_8 ».

В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

22.12.2022 рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт того, що ОСОБА_12 є сином ОСОБА_1 .

18.04.2023 постановою Миколаївського апеляційного суду рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області скасовано, а справу закрито. Одночасно, роз`яснено ОСОБА_1 його право на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать:

сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Відповідно до п.п.4 п.4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №740 від 23.09.2015, для осіб, зазначених в абзаці п`ятому (крім членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади) пункту 2 цього Порядку, підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, є:

свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до п.п.5, 6 Порядку, для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

За згодою членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, замість свідоцтва про смерть, подання якого передбачено пунктом 4 цього Порядку, проведення перевірки відомостей про смерть здійснюється на підставі даних, одержаних з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, про державну реєстрацію смерті осіб, в порядку інформаційної взаємодії Мінветеранів з Мін`юстом.

У разі неможливості отримання необхідної інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян заявнику протягом двох робочих днів надсилається повідомлення (у тому числі в електронній формі за його бажанням) про необхідність протягом 10 календарних днів подати у паперовій формі органу соціального захисту населення свідоцтво про смерть із зазначенням причини неотримання такої інформації на запит.

Рішення про встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймається органами соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.

Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Таким чином, відповідно до вимог Закону та Порядку, відповідач, як суб`єкта владних повноважень, для вирішення питання про надання особі статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення, повинен на підставі документів та відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановити родинні зв`язки між заявником та загиблим захисником.

У цьому випадку, встановити це на підставі наданих позивачем документів, відповідач не мав можливості, оскільки позивач та загиблий мають різні прізвища: « ОСОБА_6 івничий» та « ОСОБА_6 ивничий».

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач 19.10.2022 відмовляючи у наданні позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, діяв цілком правомірно, а тому у задоволенні позову в частині визнання протиправними його дій в частині відмови у наданні статусу, належить відмовити.

Необхідно наголосити, що законодавством України, для випадків, коли неможливо довести родині відносини між особами на підставі документів та відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, передбачений інститут встановлення фактів: родинних відносин між фізичними особами (стаття 315 ЦПК України).

Іншого правового інструменту для виправлення колізій, що виникають внаслідок різного написання прізвища у членів родини, законодавством не передбачено.

Внесення змін до актових записів, у такому випадку неможлива, оскільки особи майже протягом всього свого життя перебували на прізвищах з різними написанням, отримували за цими прізвищем документи, набували права та обов`язки, вступали у цивільні правовідносини з відповідними прізвищами, та внесення таких змін, лише ще більше ускладнить становище осіб, ніж вирішить їх проблему.

Разом з тим, у цьому випадку суд враховує, що позивач вже звертався до суду в порядку цивільного судочинства для встановлення факту родинних відносин з загиблим захисником, але провадження у справі було закрито та рекомендовано звернутися в порядку адміністративного судочинства.

Натомість, статтею 245 КАС України, в повноваженнях адміністративного суду не передбачено встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Навіть дійшовши висновку про правомірність дій відповідача, суд у цьому випадку, позбавлений можливості відмовитись від розгляду питання надання позивачу статусу члена родини загиблого ветерана війни, оскільки у такому випадку, це було б порушення ст.ст.6, 13 Конвенції, ст.124 Конституції України, що унеможливлює ефективний засіб правового захисту, прав та свобод позивача.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повністю підтвердився в сукупності дослідженими судом письмовими доказами. Зокрема, з наданої до суду копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , виданого повторно 19.10.2022 Вознесенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що в графі «батько» даної особи вказаний ОСОБА_1 , в графі «мати» - ОСОБА_10 , які перебували в зареєстрованому шлюбі на час народження ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 30.06.1987 Вознесенським міськвідділом ЗАГСу Миколаївської області, 30.06.1987 зареєстровано розірвання шлюбу між вказаними особами (складений російською мовою). За інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 01.11.2022 стосовно зміни прізвища ОСОБА_2 останнє відбулося в зв`язку з укладенням другого шлюбу, дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 .

Весь комплект наданих позивачем документів вказує на повний збіг всіх інших відомостей про ім`я, прізвище, по батькові, дати та місця народження, позивача та загиблого, окрім однієї букви «и», «і». Зазначена помилка у документах, що складалися російської мовою за часи СРСР, а в подальшому перекладалися української мовою є досить поширеним явищем. Будь -які сумніви, що у цьому випадку є саме помилка у написанні прізвище, а не обман чи маніпулювання з боку позивача, у суду відсутні. Аргументів про протилежне учасниками справи не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є батьком загиблого ветерана війни ОСОБА_5 .

Факт загибелі ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання під час проходження військової служби за мобілізацією у складі Збройних Сил України, підтверджується Сповіщенням №318 військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене, оскільки немає інших способів, захисту прав позивача, а відповідно до ст.13 Конвенції, забезпечити особу всіма ефективними засобами захисту своїх прав, є обов`язок Держави, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині зобов`язання Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення встановленого зразка.

Суд наголошує, що зазначене судове рішення ухвалюються не з підстав протиправності рішень чи дій відповідача, а з підстав неможливості поновлення прав позивача, в інший спосіб ніж через судове рішення.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області (вул. Пушкінська, 1,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 03190811) задовольнити частково.

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення встановленого зразка.

3. В задоволенні вимог в частині визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області щодо відмови у встановлені ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення, - відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 15.06.2023